Постанова

від 15.05.2008 по справі 11/2116-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2116-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"15" травня 2008 р.                                                            Справа №11/2116-А

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині    

до Приватне підприємство "Восход" м. Нетішин

про стягнення 227,02 грн.

Суддя  Радченя Д.І.                    Секретар судового засідання Уманціва Н.М.

Представники:

Від позивача:  Полудняк А.Г.  представник за довіреністю від 09.01.07 № 109/02

Від відповідача:   не з'явився

Суть спору: Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –ПП „Восход” 227, 02 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.04.2008 року по позовній відкрито провадження в адміністративній справі №11/2116-А та призначено судовий розгляд справи.

В судовому засіданні 15.05.2008 року представник позивача позовні вимоги підтримує, вказуючи, що вони підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак своїми процесуальними правами не скористався,  відзив на позов не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив.

В судове засідання 15 травня 2008 року представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів, письмових заперечень щодо позовних вимог та доказів сплати заборгованості суду не надав.

Згідно ч. 2 ст. 158 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.                  

Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне вирішити дану справу по суті відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України на основі наявних у ній доказів.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи  встановлено наступне:          

ПП „Восход” відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, є платником страхових внесків до Пенсійного Фонду України та зареєстроване в управлінні  Пенсійного фонду України в м. Нетішин як платник страхових внесків.

Станом на 31 березня 2008 року у ПП „Восход" склалась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в місті Нетіишні Хмельницької області в сумі 2300,29 грн.

Постановою господарського суду від 30.03.2006 року задоволено позов управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області про стягнення з Приватного підприємства „Восход" заборгованості в розмірі 1291,04 грн., та постановою від 06.06.2006 року - про стягнення заборгованості з Приватного підприємства „Восход" в розмірі 782,23 грн.

В зв'язку з несвоєчасною сплатою (несвоєчасним перерахуванням) страхувальником страхових внесків позивачем на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" винесено Рішення №161 від 09.11.2005 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до ЦП „Восход" на суму 116,50 грн. та Рішення №162 від 09.11.2005 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на суму 110,52 грн.

Дана заборгованість в сумі 227,02 грн. не сплачена боржником, що підтверджується карткою особового рахунку, у зв'язку з чим позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи  надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 зазначеного Закону, страхувальниками, відповідно до цього Закону, є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ст. 17 вказаного Закону, платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону, страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст. 106 Закону, у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків,  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

У разі якщо  страхувальник,    який    одержав    вимогу територіального  органу Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган   Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.  У  зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до  господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Пунктом 6 частини 2 ст. 17 Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, за  несплату  (неперерахування)  або  несвоєчасну   сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих  страхувальниками  або  територіальними органами  Пенсійного фонду,  накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі   10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум -  у  разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно та 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на  суми  своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових  внесків  і  фінансових  санкцій  нараховується  пеня  в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу;

На підтвердження позовних вимог позивачем  надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р., які не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 227, 02 грн., обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині, м. Нетішин до Приватного підприємства "Восход", м. Нетішин про стягнення 227,02 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Восход" (м. Нетішин, пр-т Незалежності, 19, кв. 77, код ЄДРПОУ 31162006) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин (м. Нетішин,  пр-т Незалежності, 12, код ЄДРПОУ 14150571)  227,02 грн.  заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів з дня проголошення,  апеляційна  скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються  до  Львівського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Д.І. Радченя

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.