Рішення

від 06.05.2008 по справі 17/183/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/183/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "06" травня 2008 р.                                                 Справа №  17/183/08

                                                                                         м. Миколаїв                     

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Колемсниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача – Рудяк С.О., довіреність № 215 відж 24.03.2008 року;

від відповідача –Тарасенко Є.В., довіреність № 2710/20/10 від 22.10.2007 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/224/08

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Аляска ЛТД”, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70/4,

до Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

про: визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

  Товариство з обмеженою відповідальністю “Аляска ЛТД” (надалі - позивач) звернулася  до господарського суду з позовом до Миколаївської міської ради (надалі - відповідач) про визнання права власності.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

11 січня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабріканть»та ТОВ «АЛЯСКА ЛТД» було укладено договір купівлі-продажу нежитлового об'єкту, що знаходиться в м. Миколаєві по вул. 7 Слобідській, буд. 70/4 (копія договору купівлі-продажу від 11.01.2005 року та копія Витягу з Державного реєстру правочинів № 640580, які  знаходяться у матеріалах справи).

На підставі вищевказаного позивач отримав право приватної власності на відповідний нежитловий об'єкт за адресою: м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70/4 (що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6191442 від 12.01.2005 року, що знаходяться у матеріалах справи).

Згідно з даними Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації станом на 01.03.2008 року самочинно реконструйовано внаслідок капітального ремонту та реконструкції будівель холодильників літ. «А-1»загальна площа 827,6  кв.м., основна площа 721,8  кв.м. та        літ. «В-1»загальна площа 990,3  кв.м., основна площа 709,1  кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70/4 (що підтверджується копією Технічного паспорту ММБТІ від 01.03.2008 року).

Проведену реконструкцію приміщень позивач належним чином не офо рмив (не отримав дозволу на будівництво, не отримав затвердженого проекту дозволу на виконання будівельних робіт), чим порушив вимоги ст. ст. 24, 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Проте, управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради, а також Міська санітарно-епідеміологічна станція м. Миколаєва, Управління МНС України в Миколаївській області не заперечують проти визнання за Позивачем права власності на самовільну забудову (копії узгоджень знаходяться у матеріалах справи).

Вимогами п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5  передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно та видачасвідоцтва про право власності   здійснюється     органами    місцевого  самоврядування,  тобто Миколаївською міською радою.

Однак зазначений правовстановлювальний документ позивачу не видається органом місцевого самоврядування. Водночас відсутність свідоцтва про право власності позбавляє позивача права здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки приписами п. 2.1 вказаного Тимчасового положення передбачено, що разом з заявою до БТІ надається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей відносяться об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 392  Цивільного кодексу України передбачено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень”). Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах (п. 18 Інформаційного листа ВГСУ 31.01.2001 № 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”, в редакції Інформаційного листа ВГСУ від      22.11.2005 року  № 01-8/2167).

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу господарського суду  проти  позовних вимог не заперечує.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Аляска ЛТД”  задовольнити повністю.

2.          Визнати за товариства з обмеженою відповідальністю “Аляска ЛТД”, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70/4, ідентифікаційний код 33310388, право власності право на самовільну забудову, яка полягає в тому, що самочинно реконструйовано внаслідок капітального ремонту та реконструкції будівель холодильників літ. «А-1»загальна площа 827,6  кв.м., основна площа 721,8  кв.м. та літ. «В-1»загальна площа 990,3  кв.м., основна площа 709,1  кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70/4.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом    10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до  ст. 84 Господарського процесуального кодексу  України.           

   Суддя                                                        С.М.Коваль