Рішення

від 12.05.2008 по справі 19/2240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/2240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2008 р.Справа № 19/2240

За позовом  Фермерського господарства "Деметра" с. Авратин Волочиського району   

до Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор"  м. Волочиськ

про стягнення 134310,00 грн.

                   Суддя   Розізнана І.В.

Представники:

позивача: Розвод Р.В. - за дорученням від 26.02.08р.

відповідача: не з'явився

Суть спору:

Повноважний представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак відповідач подав до суду відзив на позов та заяву про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами. У відзиві на позов відповідач зазначає, що визнає за собою борг у сумі 67500 грн. Однак зазначає, що позивач має заборгованість перед відповідачем в сумі 297,00 грн., тому вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу суму 67203,00 грн. з врахуванням суми боргу позивача за послуги по зберіганню цукру.

Крім того, відповідач вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування вартості залишку цукру за ринковою ціною безпідставні, так як умовами договору відповідального зберігання це не передбачено, безпідставні вимоги позивача щодо стягнення пені, так як договором стягнення пені також не передбачено.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

3 грудня 2007 року сторони уклали договір № 103 відповідального зберігання, згідно умов якого зберігач (відповідач) приймає і зобов'язується зберігати довірене йому майно на умовах викладених у даному договорі, а поклажодавець (позивач) передає та зобов'язується прийняти товар назад ( п. 1.1 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі на відповідальне зберігання від 03.12.07р., позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання 33 тонни цукру піску та мішки в кількості 660 шт.

Відповідно п. 1.3 договору вартість товару, переданого на зберігання становить 82500,00 грн.

Згідно п. п. 2.1.2, 2.1.4 договору відповідач зобов'язується вжити всіх заходів, необхідних для зберігання товару та повернути прийнятий на зберігання товар за першою вимогою позивача.

Відповідно до п. 4.1 договору у випадку втрати (нестачі) переданого на зберігання товару, відповідач зобов'язується відшкодувати недостачу шляхом оплати його вартості вказаної в договорі.

Позивач 17.03.08р. надіслав відповідачу лист-вимогу (вих № 1894) про надання йому 33 тонни цукру піску, які були передані йому на відповідальне зберігання згідно договору № 103 від 03.12.07р. та акту від 03.12.07р.

20 березня 2008 року відповідач повернув позивачу 6 тонн цукру-піску, що підтверджується видатковою накладною № 16 від 20.03.2008р. та дорученням НБЕ № 036156.

Листом від 01.04.08р. відповідач повідомив позивача про те, що відповідач не має можливості повернути весь переданий на зберігання цукор, у зв'язку з його вилученням на користь ПП „Аграрна компанія-2004”.

Оскільки відповідач не повернув позивачу цукор, переданий йому на зберігання, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 134310 грн. збитків, обрахованих позивачем виходячи з вартості цукру, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.07р. № 404 та враховуючи довідку Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області від 07.04.08р. № 0992, відповідно до якої середня ціна на продовольчих ринках на цукор у Хмельницькій області станом на 30.03.08р. становить 4,07 грн./кг.

Також позивач, відповідно до ст. 231 ГК України, нарахував до стягнення з відповідача 2954,82 грн. пені за період з 17.03.08р. по 08.04.08р. за несплату відповідачем 134310 грн.  

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно п. 1 ч. 1 стаття 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Враховуючи положення ст. 951 ЦК України та п.п. 1.3, 4.1. договору № 130 від 03.12.07р., правомірними є вимоги позивача щодо стягнення збитків, понесених у зв'язку з втратою переданого на зберігання товару, розмір яких вираховується з вартості товару, вказаної у п. 1.3 договору.

При цьому судом враховується, що на вимогу поклажодавця (позивача), зберігач (відповідач) 20 березня 2008 року повернув зі зберігання 6 тонн цукру-піску, тобто на суму 15000 грн., що підтверджується видатковою накладною № 16 від 20.03.2008р. та дорученням НБЕ № 036156, а тому стягненню з відповідача підлягає 67500 грн.

В стягненні 2954,82 грн. пені необхідно відмовити, з врахуванням слідуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, в договорі № 130 від 03.12.07р. сторони не передбачили можливість забезпечення виконання зобов'язання пенею, не визначили розмір та порядок нарахування пені.

Судом не приймаються заперечення відповідача з приводу необхідності вирахування з суми 67500,00 грн. плати за надані відповідачем послуги по зберіганню цукру у розмірі 297,00 грн., оскільки, враховуючи підстави та предмет позову, судом не дається оцінка виконанню умов договору зберігання цукру поклажодавцем.

В задоволені клопотання позивача про накладення арешту на майно відповідача суд вважає за необхідне відмовити, оскільки не надано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства "Деметра" с. Авратин Волочиського району до Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" м. Волочиськ про стягнення 137264,82 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Волочиськ-цукор" м. Волочиськ, вул. Заводська, 1 (код 32461570) на користь Фермерського господарства "Деметра" с. Авратин Волочиського району (код 30801076) 67500 грн. (шістдесят сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) збитків, 675,00 грн. (шістсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.) відшкодування сплаченого державного мита, 50,07 грн. (п'ятдесят грн. 07 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

В задоволені клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

                              Суддя                                                                      І.В. Розізнана