Рішення

від 19.05.2008 по справі 47/97-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/97-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2008 р.                                                            Справа № 47/97-08

вх. № 2860/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Крайня Л.О. за дорученням від 16.05.2008р.  відповідача - Портік В.О. за дорученням №1 від 06.04.2007р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Консалтинго-правова фірма" Спартак", м. Харків  

до  Державного підприємства міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва", м. Харків  

про стягнення 64500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 64500,00грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договорів №3 від 02.02.2004р. та №4 від 16.01.2006р. про надання юридичних послуг. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 645,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Представник відповідача 19.05.2008р. надав через канцелярію господарського суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково у сумі 52000грн.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 19.05.2008р. заяву в якій просить суд застосувати строк позовної давності щодо вимог про стягнення 13000,00грн.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені договори №3 від 02.02.2004р. та №4 від 16.01.2006р. про надання юридичних послуг.

Відповідно до вимог даних договорів, юридична фірма взяла на себе зобов"язання надати замовникові юридичні послуги, а замовник відповідно до п. 3.1. договорів  зобов"язався сплатити юридичній фірмі винагороду за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав покладені на нього договірні зобов"язання у повному обсязі, а відповідач у свою чергу прийняв надані послуги про що свідчать підписані обома сторонами акти виконаних робіт від 30 квітня 2004р.; від 27 лютого 2004р., від 31 січня 2007р., від 28 лютого 2007р., від 30 березня 2007р. , від 30 квітня 2007р., від 31 травня 2007р., від 29 червня 2007р., від 31 липня 2007р., від 31 серпня 2007р.

Крім того між позивачем та відповідачем були підписані акти звірки від 1 грудня 2005р. та від 31.08.2007р. відповідно до яких сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 64500,00грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача вимоги №11 від 24.01.2006р., №23 від  21.08.2007р. з проханням погасити заборгованість.

При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та відзиву відповідача сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 51500,00 грн.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, суд загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 Цивільного кодексу України  передбачено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач було надано суду заяву про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення 13000,00грн.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині стягнення 13000,00грн., у зв"язку зі спливом строку позовної давності в цій частині позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 515,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 94,22гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 530, 257, 267, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва" (м. Харків, вул. Котлова, б. 218, р/р 260004882 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 24975516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинго-правова фірма "Спартак" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 38-А, р/р 26009301627 в ПХФ АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31149315) заборгованості у розмірі  51500,00грн., держмита у розмірі 515,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 94,22грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі 13000,00грн. відмовити.

Рішення підписано 19.05.2008р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.