Рішення

від 05.07.2011 по справі 2028-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2011 Справа №5002-7/2028-2011

За позовом Товариства з об меженою відповідальністю "Ві на Лівадії" (98612, м. Ялта, ву л. Жовтнева, б. 8, кв. 32, ідентифіка ційний код 32362063)

До відповідача Приватного підприємства "В.А.Т." (98604, м. Ялта, вул. Українська, б. 7 А, іде нтифікаційний код 22290688)

Про стягнення 2 819,33 грн.

Судд я ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивача - ОСОБА_1 - предст., дов. б/н від 01.01.2011р.

Від відповідача - не з' яви вся

Суть спору Товариство з об меженою відповідальністю "Ві на Лівадії" звернулося до Гос подарського суду АР Крим з по зовом про стягнення з Приват ного підприємства "В.А.Т." 2 819,33 гр н.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем н алежним чином своїх обов' яз ків за договором купівлі-про дажу від 01.01.2010 р. в частині повно ї оплати вартості отриманого товару, що призвело до утворе ння заборгованості в сумі 1915,72 грн., яку позивач просить стяг нути примусово. Крім того, у зв ' язку з простроченням викон ання відповідачем грошового зобов' язання, позивач прос ить стягнути з Приватного пі дприємства "В.А.Т." пеню в сумі 27 8,57 грн., 366,23 грн. штрафу та 258,81 грн. і нфляційних втрат.

Відповідач у судове засіда ння жодного разу не з' явивс я, відзив на позов не надав, пр о причини неявки суд не повід омив, про час та місце слуханн я справи був проінформований належним чином рекомендован ою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характериз ують взаємовідносини сторін , суд не вбачає підстав для ві дкладення розгляду справи. П ри цьому суд вважає за можлив е розглянути справу за наявн ими в ній матеріалами у поряд ку статті 75 господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

Розгляд справи відкладавс я у порядку статті 77 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Розглянувши матеріал и справи, дослідивши предста влені докази, заслухавши поя снення представника позивач а, суд

ВСТАНОВИВ :

01.01.2010 р. між Товариством з обме женою відповідальністю "Віна Лівадії" (Продавець) та Приват ним підприємством "В.А.Т." (Поку пець) був укладений договір к упівлі-продажу, пунктом 1.1 яко го передбачено, що Продавець за договірними цінами і вста новленим асортиментом, на су му згідно накладної, здійсню є поставку продукції і перед ає його у власність Покупця, а Покупець приймає Товар і опл ачує його згідно умов цього д оговору.

Відповідно до пункту 4.1 Дого вору оплата здійснюється шля хом перерахування грошових к оштів на розрахунковий рахун ок Продавця або внесенням го тівки до каси, або іншим не заб ороненим чинним законодавст вом способом, відстрочкою пл атежу 14 (чотирнадцять) календа рних днів з моменту поставки кожної партії товару.

З матеріалів справи вбачає ться, що на виконання умов укл аденого договору позивач пос тавив відповідачеві товар на загальну суму 3 662,31 грн., що підт верджується відповідними на кладними (а. с. 10-14).

Однак, вартість товару була оплачена відповідачем лише частково в сумі 1 746,59 грн., про що свідчить надана позивачем б анківська виписка. Отже, несп лаченим залишився товар на с уму 1 915,72 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного к одексу України зобов' язанн ям є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов' язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господ арського кодексу України гос подарським визнається зобов 'язання, що виникає між суб'єкт ом господарювання та іншим у часником (учасниками) віднос ин у сфері господарювання з п ідстав, передбачених цим Код ексом, в силу якого один суб'єк т (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний в чинити певну дію господарськ ого чи управлінсько-господар ського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роб оту, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощ о), або утриматися від певних д ій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредито р) має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку. При цьому, майново -господарськими, згідно з ч. 1 с т. 175 ГК України, визнаються цив ільно-правові зобов'язання, щ о виникають між учасниками г осподарських відносин при зд ійсненні господарської діял ьності, в силу яких зобов'язан а сторона повинна вчинити пе вну господарську дію на кори сть другої сторони або утрим атися від певної дії, а управн ена сторона має право вимага ти від зобов'язаної сторони в иконання її обов'язку. Майнов і зобов'язання, які виникають між учасниками господарськи х відносин, регулюються Циві льним кодексом України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 Циві льного кодексу України за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Статтею 692 ЦК України визнач ено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його пр ийняття або прийняття товаро розпорядчих документів на нь ого, якщо договором або актам и цивільного законодавства н е встановлений інший строк о плати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інши х вимог, що звичайно ставлят ься. Аналогічне положення ст осовно господарських зобов' язань міститься в ч. 1 ст.193 Госп одарського кодексу України, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учас ники господарських відносин повинні виконувати господар ські зобов' язання належним чином відповідно до закону, і нших правових актів, договор у, а за відсутності конкретни х вимог щодо виконання зобов ' язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться. До виконання г осподарських договорів заст осовуються відповідні полож ення Цивільного кодексу Укра їни з урахуванням особливост ей, передбачених цим Кодексо м.

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України якщо у зоб ов' язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу Укр аїни передбачено, що односто роння відмова від зобов'язан ня або одностороння зміна йо го умов не допускається, якщо інше не встановлено договор ом або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (ч. 7 ст. 193 Г осподарського кодексу Украї ни).

Відповідач не надав суду до казів погашення заборговано сті в розмірі 1 915,72 грн., у той час як відповідно до приписів ст атей 33, 34 Господарського проце суального кодексу України ко жна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, сп особом, передбаченим чинним законодавством для доведенн я фактів такого роду.

Таким чином, матеріалами сп рави підтверджується факт по рушення відповідачем умов до говору купівлі-продажу від 01.0 1.2010 р. в частині повної оплати в артості отриманого товару, у зв' язку з чим вимоги Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Віна Лівадії" про приму сове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 915,72 грн . є обгрунтованими та підляга ють задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК Україн и передбачено, що виконання з обов' язання може забезпечу ватися неустойкою, порукою, г арантією, заставою, притрима нням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст . 548 ЦК України виконання зобов ' язання (основного зобов' я зання) забезпечується, якщо ц е встановлено договором або законом. Під неустойкою, відп овідно до ст. 549 ЦК України розу міється грошова сума або інш е майно, які боржник повинен п ередати кредиторові у разі п орушення боржником зобов' я зання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках ві д суми невиконаного або нена лежно виконаного зобов' яза ння. Пенею є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и несвоєчасно виконаного гро шового зобов' язання за коже н день прострочення виконанн я.

Отже, види забезпечення вик онання зобов' язань є спеціа льними мірами майнового хара ктеру, які стимулюють належн е виконання зобов' язання бо ржником шляхом встановлення додаткових гарантій задовол ення вимог кредитора, а тому з абезпечення виконання зобов ' язань будь-яким з видів, пер едбачених ст. 546 Цивільного ко дексу України, також створює зобов' язувальні правовідн осини між кредитором та борж ником.

Ст. 611 ЦК України передбачено , що у разі порушення зобов'яза ння настають правові наслідк и, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неус тойки.

В пункті 4.3 Договору сторони передбачили, що у випадку про строчення платежу Покупець с плачує Продавцю штраф в розм ірі 10% від суми заборгованості та пеню в розмірі подвійної о блікової ставки НБУ від суми несплаченої партії товару з а кожен день прострочення.

Перевіривши наведений поз ивачем розрахунок пені та шт рафу, суд погоджується з його правомірністю, та вважає, що с тягненню з Приватного підпри ємства "В.А.Т." на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Віна Лівадії" підляга є пеня в сумі 278,57 грн. та штраф в розмірі 366,23 грн., що дорівнює 10% в ід суми простроченої оплати вартості товару.

Крім того, позивачем також з аявлені до відшкодування 258,81 г рн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 стат ті 625 Цивільного кодексу Украї ни боржник, який прострочив в иконання грошового зобов'яза ння, на вимогу кредитора зобо в'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три пр оценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір

процентів не встановлени й договором або законом.

Виходячи із положень зазна ченої норми, наслідки простр очення боржником грошового з обов' язання у вигляді інфля ційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають с пособом захисту майнового пр ава та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальни х втрат кредитора від знецін ення грошових коштів внаслід ок інфляційних процесів та о триманні компенсації (плати) від боржника за користуванн я утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти н араховуються незалежно від в ини боржника та незалежно ві д сплати ним неустойки (пені) з а порушення виконання зобов' язання та входять до складу г рошового зобов' язання.

Така позиція щодо правової природи інфляційних нарахув ань на суму боргу та 3% річних в икладена, зокрема, в постанов і Верховного суду України ві д 15.11.2010 р. у справі №4/720.

Сума інфляційних втрат так ож обчислена позивачем право мірно, у зв' язку з чим підляг ає стягненню з відповідача.

Відповідно до положень ста тті 49 Господарського процесу ального кодексу України судо ві витрати суд покладає на ві дповідача.

З урахуванням викладеного , керуючись статтями 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватног о підприємства "В.А.Т." (98604, м. Ялта , вул. Українська, б. 7 А, іде нтифікаційний код 22290688) на кори сть Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Віна Ліваді ї" (98612, м. Ялта, вул. Жовтнева, б. 8, кв . 32, ідентифікаційний код 32362063) 1 915 ,72 грн. заборгованості, 278,57 грн. п ені, 258,81 грн. інфляційних втрат , 366,23 грн. штрафу, 102,00 грн. державно го мита та 236,00 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу.

3. Видати наказ після на брання судовим рішенням зако нної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Кри м (підп ис) І. І. Дво рний

Рішення підписано 07.07.2011 р.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Дво рний І.І.