УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путят инський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "06" липня 2011 р. Справ а № 15/5007/71/11
Господарський суд Житомир ської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників ст орін
від позивача: ОСОБА_1, пр едставника за довіреністю ві д 30.11.2010р.,
від відповідача: ОСОБА_2 , представника за довіреніст ю від 10.01.2011р.,
розглянув у відкритому суд овому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю "Нау ково-виробниче підприємство "Компанія Інгвар" (м.Полтава)
до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Ємільчинсь ка гірничопромислова компан ія" (с.Куліші Ємільчинського р айону Житомирської області)
про стягнення 63286,28 грн.
В порядку ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 30.06.2011р. ог олошувалась перерва до 06.07.2011р.
Товариство з обмеженою від повідальністю “Науково-виро бниче підприємство “Компані я Інгвар” звернулось до госп одарського суду з позовом пр о стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відп овідальністю “Ємільчинська гірничопромислова компанія ” 63286,28грн., з яких 11937,21грн. - 3% річних та 51349,07грн. інфляційних.
Представник позивача в суд овому засіданні 30.06.2011р. позовні вимоги підтримав у повному о бсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.06.2011р. прот и вимог позивача заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с. 40-42). Також , відповідачем подано клопот ання за вих. №52/1 від 23.06.2011р. про зас тосування до спірних правові дносин строків позовної давн ості (а.с. 43-45). Заперечуючи проти позову відповідач наголошує на пропуску позивачем строк у позовної давності щодо поз овних вимог з посиланням на п ункт 6.1. договору, викладений в редакції п. 1. додаткової угод и №1 до договору про виконання робіт по монтажу і пусконала дці обладнання ВАТ "Дробмаш" № 23/06 СУ від 23.06.2008р., яким передбачен о штраф за прострочення опла ти за виконані роботи більше ніж на 30 днів у розмірі 23% від су ми несплати.
З метою надання представни ками сторін додаткових доказ ів по справі, в судовому засід анні було оголошено перерву до 06.07.2011р.
Після перерви, в судовому за сіданні 06.07.2011р. представник поз ивача позовні вимоги підтрим ав у повному обсязі, надав пис ьмові заперечення на відзив на позовну заяву (а.с. 63-64).
Відповідач проти позову за перечив, просив застосування до спірних правовідносин ст роки позовної давності.
В судовому засіданні 06.07.2011р. с удом було оглянуто матеріали справи №18/854 за позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Науково-виробниче підп риємство "Компанія Інгвар" до Товариства з обмеженою відп овідальністю "Ємільчинська г ірничопромислова компанія" п ро стягнення 156000,00грн.
Заслухавши пояснення пред ставників сторін та дослідив ши матеріали справи, господа рський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріал ів справи, рішенням господар ського суду Житомирської обл асті від 30.08.2010р. у справі №18/854 задо волено позов Товариства з об меженою відповідальністю На уково-виробниче підприємств о “Компанія Інгвар” до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Ємільчинська гірничо промислова компанія" про стя гнення 156000,00грн. боргу на підста ві договору на виконання роб іт №23/06 СУ від 23.06.2008р. (а.с. 58-59).
Відповідно до частини 2 стат ті 35 ГПК України, факти, встано влені рішенням господарсько го суду (іншого органу, який ви рішує господарські спори), за винятком встановлених рішен ням третейського суду, під ча с розгляду однієї справи, не д оводяться знову при вирішенн і інших спорів, в яких беруть у часть ті самі сторони.
Рішенням господарського с уду Житомирської області ві д 30.08.2010р. у справі №18/854 встановлен о, що 23 червня 2008 року між Товари ством з обмеженою відповідал ьністю Науково-виробниче під приємство “Компанія Інгвар” (виконавець, позивач) та Товар иством з обмеженою відповіда льністю "Ємільчинська гірнич опромислова компанія" (замов ник, відповідач) укладено дог овір на виконання робіт №23/06С У, за умовами якого (п.1.1 договор у) замовник доручає, а виконав ець приймає на себе зобов'яза ння по виконанню робіт з монт ажу та пусконаладці обладнан ня, поставленого по договору №23/06ДСУ від 23.06.2008р. (а.с. 54-57).
Вартість робіт, здійснених виконавцем складає 780000,00грн. (п. 3.1 договору).
Пунктом 3.2 договору сторони встановили, що авансовий пла тіж у розмірі 80% замовник спла чує після підписання даного контракту протягом 15 банківс ьких днів, залишкові 20% - після п ідписання Акта приймання - зд ачі виконаних робіт протягом 5 банківських днів.
На виконання умов договору відповідач сплатив позивачу авансовий платіж у розмірі 8 0%, що складає суму 624000,00грн., та пі дтверджується банківською в ипискою за 21.07.2008р. (а.с. 51).
В свою чергу, позивач у повн ому обсязі виконав для відпо відача роботи по монтажу та п усконаладці обладнання.
Факт виконання позивачем р обіт по монтажу та пусконала дці обладнання та прийняття робіт відповідачем підтверд жується актом приймання здач і робіт від 04.11.2008р. (а.с. 49).
Однак, відповідач в порушен ня умов договору не сплатив п озивачу в передбачений умова ми договору 5-ти денний строк п ісля підписання Акта прийма ння-здачі виконаних робіт ре шту 20% від суми договору, що скл адає 156000,00грн.
Внаслідок неналежного вик онання відповідачем своїх до говірних зобов'язань, за оста ннім утворилась заборговані сть за виконані роботи в сумі 156000,00грн.
З посиланням на норми ст. 11, ч .ч.1,2 ст.ст. 509, 525, 526, 629, 837 Цивільного ко дексу України, ст. 193 Господарс ького кодексу України, рішен ням від 30.08.2010р. у справі №18/854 госпо дарський суд стягнув з ТОВ "Єм ільчинська гірничопромисло ва компанія" на користь ТОВ "На уково-виробниче підприємств о “Компанія Інгвар” основний борг в сумі 156000,00грн. та судові в итрати.
Зазначене рішення сторона ми не оскаржувалось та вступ ило в законну силу 07.10.2010р.
На виконання рішення від 30.08. 2010р. господарським судом 07.10.2010р. видано наказ №18/854 (а.с.60).
Як вбачається з позовної за яви, позивач посилаючись на в становлені рішенням господа рського суду Житомирської об ласті від 30.08.2010р. у справі №18/854 обс тавини, просить стягнути з ві дповідача 11937,21грн. - 3% річних та 51 349,07грн. інфляційних, нарахован их відповідно до вимог ст.625 ЦК України за неналежне викона ння відповідачем зобов'язань за договором №23/06 СУ від 23.06.2008р. на суму заборгованості 156000,00грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечив. Вважає, що по зивач заявив до стягнення шт рафні санкції, до вимог про ст ягнення яких застосовується позовна давність в один рік. З окрема представник відповід ача зазначає, що днем коли Тов ариство з обмеженою відповід альністю “Науково виробниче підприємство “Компанія Інгв ар” довідалось або могло дов ідатись про порушення свого права по отриманню суми штра фу від Товариства з обмежено ю відповідальністю “Ємільчи нська гірничопромислова ком панія” є 12.12.2008р., а тому строк поз овної давності сплинув 12.12.2009р., про застосування якого заявл ене клопотання №52/1 від 23.06.2011р.
Розглядаючи питання щодо п равомірності та обґрунтован ості заявлених позовних вим ог про стягнення з відповіда ча 11937,21грн. - 3% річних та 51349,07грн. ін фляційних нарахованих, госпо дарський суд враховує наступ не.
Нормою ст. 525 Цивільного коде ксу України передбачено, що о дностороння відмова від зобо в'язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.
Зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог ць ого Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до зв ичаїв ділового обороту або і нших вимог, що звичайно ставл яться (ст. 526 ЦК України).
Зокрема, як уже зазначалось , рішенням господарського су ду Житомирської області від 30.08.2010р. у справі №18/854 встановлено , що відповідач - ТОВ "Ємільчин ська гірничопромислова комп анія" взяті на себе зобов'язан ня за договором на виконання робіт № 23/06 СУ від 23.06.2008р. щодо про ведення з позивачем - ТОВ Наук ово-виробниче підприємство “ Компанія Інгвар” розрахункі в на суму 156000,00грн. не виконав, у з в'язку з чим за відповідачем у творилась заборгованість в сумі 156000,00грн.
Згідно з п.п. 3.1., 3.2 договору № 23/06 СУ від 23.06.2008р. вартість робіт зд ійснених виконавцем (позивач ем) складає 780000,00грн. Умови плате жу - авансовий платіж в розмі рі 80% виконавець сплачує після підписання договору на прот язі 15 (п'ятнадцяти) банківськи х днів, решту 20% - після підписа ння Акту приймання-здачі вик онаних робіт на протязі 5 (п'ят и) банківських днів.
З урахуванням підписання 04. 11.2008р. сторонами акту приймання -здачі виконаних робіт по дог овору №23/06СУ від 23.06.2008р. (а.с. 49) та по годжених сторонами строків о статочних розрахунків - 5 банк івських днів після підписанн я Акта приймання-здачі викон аних робіт, відповідач мав сп латити позивачу 156000,00грн. (20% від с уми договору) в строк до 11.11.2008р.
Проте, матеріали справи сві дчать про те, що на час розгляд у даної справи, відповідач за боргованість перед позиваче м в сумі 156000,00грн. не погасив.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного ко дексу України, боржник вважа ється таким, що прострочив, якщо він не приступив до вико нання зобов'язання або не вик онав його у строк, встановле ний договором або законом.
Порушенням зобов'язання, зг ідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання а бо виконання з порушенням ум ов, визначених змістом зобо в'язання (неналежне виконанн я).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК Укра їни, боржник не звільняється від відповідальності за нем ожливість виконання ним грош ового зобов'язання.
У відповідності до ч.2 вказа ної статті, боржник, який прос трочив виконання грошового з обов'язання, на вимогу кредит ора зобов'язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.
Отже, положення частини 2 ст атті 625 ЦК України, надають поз ивачу право вимагати від від повідача сплати інфляційних та 3% річних за весь період про строчення, а саме до повного п огашення заборгованості.
Так, чинне цивільне законод авство вимагає виконувати зо бов' язання належним чином в ідповідно до умов договору т а Цивільного кодексу України , в тому числі у встановлений д оговором строк (статті 526, 530 Цив ільного кодексу України).
Глава 50 Цивільного кодексу України регулює підстави при пинення зобов' язання. Таким и підставами, в тому числі є йо го виконання, проведене нале жним чином.
Прийняття судом рішення пр о стягнення боргу не припиня є зобов' язання, а неможливі сть виконання боржником грош ового зобов'язання не звільн яє останнього від відповідал ьності (частина 1 статті 625 Циві льного кодексу України).
Слід зазначити, що доводи ві дповідача з приводу пропуск у позивачем строку позовної давності щодо позовних вимо г, з посиланням на пункт 6.1. дого вору в редакції додаткової у годи №1 від 01.12.2008р. до договору №23 /06СУ, яким передбачено штраф з а прострочення оплати за вик онані роботи більше ніж на 30 д нів у розмірі 23% від суми неспл ати, - є безпідставними, з огля ду на те, що вимога про стягнен ня штрафу, обумовленого стор онами у договорі, позивачем в загалі не заявлялась.
Водночас, скорочений строк позовної давності (1 рік) не мо же бути застосовано до вимог про стягнення інфляційних т а 3% річних, оскільки вони не є ш трафними санкціями (неустойк ою, штрафом, пенею). Правова пр ирода інфляційних та 3% річних , як самостійного способу зах исту цивільних прав і забезп ечення виконання цивільних з обов'язань, є іншою.
Штраф, пеня є самостійними с пособами захисту цивільних п рав і видами забезпечення ви конання цивільно-правових зо бов' язань.
Зі змісту ж статті 625 Цивіль ного кодексу України вбачаєт ься, що сплата трьох проценті в річних, яка встановлена за н еналежне виконання грошови х зобов' язань, за своїм прав овим характером є платежем з а користування грошовими кош тами, тобто є самостійним сп особом захисту цивільних пра в і забезпечення виконання цивільних зобов' язань, а ін фляційні фактично є відшкоду ванням втрат від знецінення грошових коштів внаслідок ін фляції.
Аналогічна правова позиці я викладена у постанові Вищо го господарського суду Украї ни від 07.11.2007р. по справі №20/99.
Відповідно до ст.256 ЦК Україн и, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звер нутися до суду з вимогою про з ахист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст.257 ЦК України, за гальна позовна давність вста новлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність в один рі к застосовується до вимог пр о стягнення, зокрема, неустой ки (штрафу, пені).
Виходячи з того, що 3% річних та інфляційні нарахування з а своєю правовою природою не являються штрафними санкція ми, тому до вимог про їх стягне ння застосовується загальн а позовна давність - три роки.
Відповідно до ст.260 ЦК Україн и, позовна давність обчислює ться за загальними правилами визначення строків, встанов леними статтями 253 - 255 цього Код ексу. Порядок обчислення поз овної давності не може бути з мінений за домовленістю стор ін.
Перебіг строку починаєтьс я з наступного дня після відп овідної календарної дати або настання події, з якою пов'яза но його початок (ст.253 ЦК Україн и).
Згідно з ч.1 ст.254 ЦК України, ст рок, що визначений роками, спл иває у відповідні місяць та ч исло останнього року строку.
Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК Укра їни, за зобов'язаннями з визна ченим строком виконання пере біг позовної давності почина ється зі спливом строку вико нання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено госпо дарським судом, за виконані п озивачем підрядні роботи по договору №23/06СУ від 23.06.2008р. на сум у 156000,00грн. (20% від суми договору) в ідповідач мав провести розра хунки в строк до 11.11.2008р. Отже, пер ебіг строку позовної давност і, у тому числі щодо нарахуван ня інфляційних та 3% річних, ро зпочався з 12.11.2008р., а закінчуєть ся 11.11.2011року. Позивач до суду зв ернувся 31.05.2011р. (а.с.36), тобто в межа х трирічного строку позовної давності.
З огляду на наведене, клопот ання відповідача про застосу вання до позовних вимог стро ків позовної давності задово ленню не підлягає.
Як встановлено судом, на час розгляду справи відповідач заборгованість перед позива чем в сумі 156000,00грн. не погасив.
З наданого позивачем розра хунку суми позову (а.с.5), вбачає ться, що за прострочку відпов ідачем зобов'язання щодо спл ати 156000,00грн. позивачем нарахов ано відповідачу 3% річних в сум і 11937,21грн. за період з 12.11.2008р. по 01.06.201 1р.
Перевіривши проведенні по зивачем нарахування 3% річних , з урахуванням встановлених рішенням господарського суд у Житомирської області від 30.0 8.2010р. у справі № 18/854 обставин та с троків у які відповідач мав п ровести з позивачем розрахун ки, господарський суд вважає , що правомірним є нарахуванн я 3% річних за визначений позив ачем період в сумі 11948,28грн., які нараховано на суму заборгова ності 156000,00грн.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ “Науково-виробниче підп риємство “Компанія Інгвар” п ро стягнення на свою користь з відповідача 3% річних підляг ають задоволенню в сумі 11937,21гр н., яку заявлено позивачем, оск ільки зазначена сума є меншо ю, ніж обґрунтовано нарахова на.
Відповідно до наведеного р озрахунку інфляційних (а.с. 5), п озивач просить стягнути з ві дповідача інфляційні в сумі 51349,07грн., нараховані за період з листопада 2008 року по квітень 20 11 року.
При проведені перевірки пр авомірності здійснених пози вачем нарахувань інфляційни х, господарський суд приймає до уваги, що індекс інфляції ( індекс споживчих цін) - це пока зник, що характеризує динамі ку загального рівня цін на то вари та послуги, які купуютьс я населенням для невиробничо го споживання, який визначає ться виключно Держкомстатом і його найменший період визн ачення становить місяць, а то му прострочка платежу за мен ший період не тягне за собою н арахування інфляційних втра т, а розмір боргу з урахування м індексу інфляції визначаєт ься виходячи з суми боргу, що м ала місце на останній день мі сяця, в якому платіж мав бути з дійснений, помноженої на інд екс інфляції, визначений Дер жкомстатом, за період простр очки. При цьому, слід мати на у вазі, що індекс інфляції має н араховуватись в наступному м ісяці за місяцем, в якому мав б ути здійснений платіж.
Аналогічної правової пози ції дотримується Вищий госпо дарський суд України у поста новах від 24.11.2010р. у справі №21/108-10, в ід 29.12.2010р. у справі № 33/149-10, від 02.02.2011р. у справі №11/233/10).
Отже, перевіривши проведен і позивачем нарахування інфл яційних, господарський суд в становив, що правомірними є в имоги позивач про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 48284,80грн., нарахованих за пе ріод з грудня 2008 року по квітен ь 2011 року на суму заборгованос ті 156000,00грн.
Таким чином, вимоги позивач а про стягнення на свою корис ть з відповідача інфляційних підлягають частковому задов оленню в сумі 48284,80грн. У задовол енні позову в частині стягне ння 3064,27грн. інфляційних слід в ідмовити.
Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом.
За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.
Всупереч наведеним вище но рмам відповідач не подав до с уду доказів в спростування п озовних вимог позивача.
Враховуючи викладене, госп одарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заяв леними відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають частковому задов оленню. З відповідача підляг ає стягненню на користь пози вача 11937,21грн. - 3% річних та 48284,80грн. інфляційних. В решті позову с уд відмовляє.
Судові витрати по сплаті де ржавного мита та витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу покл адаються на сторони пропорці йно, у відповідності до ст. 49 Г ПК України.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст . 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК У країни та керуючись ст.ст. 32, 33, 34 , ч. 2 ст. 35, ст.ст. 43, 49, 82 - 85 ГПК Україн и, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити час тково.
2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю "Єм ільчинська гірничопромисло ва компанія" (11243, с.Куліші Єміль чинського району Житомирськ ої області, вул. Шевченка, 25, код ЄДРПОУ 34547145)
на користь Товариства з обм еженою відповідальністю нау ково виробничого підприємст ва компанії "Інгвар" (36021, м.Полт ава, вул.Алмазна, 4, кв. 247-А, код ЄД РПОУ 31316757):
- 11937,21грн. - 3% річних,
- 48284,80грн. -інфляційних,
- 602,22грн. витрат по сплаті держ авного мита,
- 224,57грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.
Апеляційна скарга подаєть ся на рішення місцевого госп одарського суду протягом дес яти днів з дня його оголошенн я. У разі якщо в судовому засід анні було оголошено лише вст упну та резолютивну частину рішення, зазначений строк об числюється з дня підписання рішення, оформленого відпові дно до статті 84 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.
Суддя Кравець С. Г.
Повн ий текст рішення підписано: "08 " липня 2011 року.
Віддрукувати: 3 п рим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2011 |
Оприлюднено | 14.07.2011 |
Номер документу | 16859264 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кравець С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні