Рішення

від 24.06.2011 по справі 5023/5010/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2011 р. Справа № 5023/5010/11

вх. № 5010/11

Суддя господарського суд у Добреля Н.С.

при секретарі судового зас ідання Холодна Д.С.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1., довір еність від 01.06.11;

відповідача - ОСОБА_2., до віреність №08-11/3158/2-10 від 31.12.10;

3-ї особи - не з"явився;

розглянувши справу за поз овом Товариства з обмежен ою відповідальністю "Ажур-ТН Т", м. Харків;

до Харківської міської ради, м. Харків; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору на стороні ві дповідача, Інспекція державн ого архітектурно-будівельно го контролю у Харківській об ласті, м. Харків,

про визнання права власнос ті

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за Товар иством з обмеженою відповіда льністю "Ажур-ТНТ" право власн ості на нежитлову будівлю лі т. "Б-1" загальною площею 14,6м.кв., р озташовану по пров. Розторгу ївському, 2 в м. Харкові.

24.06.11р. позивач надав до канцел ярії суду супровідним листом документи для долучення до м атеріалів справи.

24.06.11р. до канцелярії суду наді йшов відзив 3-ої особи, в якому Інспекція ДАБК просить суд р озглянути справу за відсутно сті третьої особи, та винести рішення у відповідності до д іючого законодавства.

24 червня 2011 року відповідач н адав через канцелярію господ арського суду відзив на позо вну заяву, в якому просить суд винести рішення у відповідн ості до діючого законодавств а..

В судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав, наполягає на за доволенні позову.

Представник відповідача у призначеному судовому засід анні проти позову заперечува в, та зазначив , що до Харківсь кої міської ради скарг від 3-х осіб стосовно самовільно збу дованої нежитлової будівлі л іт. "Б-1" загальною площею 14,6м.кв., розташовану по пров. Розторг уївському, 2 в м. Харкові не над ходило .

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуальн ого кодексу України, щодо обо в`язку господарського суду в итребувати у сторін документ и і матеріали, що необхідні дл я вирішення спору, кореспонд уються з диспозитивним право м сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України в изначає одним з принципів су дочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх п ереконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, ств орені належні умови для нада ння сторонами доказів та зді йснені всі необхідні дії щод о витребування додаткових до казів, та вважає за можливе ро зглянути справу за наявними у ній та додатково поданими н а вимогу суду матеріалами та документами.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, зас лухавши пояснення представн иків сторін, суд встановив, що рішенням 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізични м особам дозволу на розробл ення проектів відведення зем ельних ділянок та згоди на ро зробку містобудівних обгрун тувань розміщення об"єктів", п озивачу було надано дозвіл н а розроблення проекту відвед ення земельної ділянки площе ю, орієнтовно, 0,9000га, у тому числ і ділянка №1 - площею, орієнтов но, 0,6900га; ділянка №2 (в межах "чер воних ліній" вул. Полтавський шлях, без права забудови) - пло щею, орієнтовно, 0,2100га для буді вництва та подальшої експлуа тації торговельного комплек су по пров. Розторгуївському , 2-а.

Позивач за власні кошти вик онав будівництво нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, пров. Розторгуївський,2 .

Згідно технічного паспорт у, виготовленого КП "ХМБТІ" на замовлення позивача, загальн а площа нежитлової будівлі л іт. “Б-1” пров. Розторгуївський ,2 у м. Харкові складає 14,6 кв.м, та стан цієї нежитлової будівл і є задовільний.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв' язку з тим, що бу дівництво виконано без розро бки проекту та отримання доз волу на початок будівельних робіт, позивач не має можливо сті оформити права на нерухо мість належним чином. Але згі дно з ч. 1 ст. 4 Закону України “П ро державну реєстрацію речов их прав на нерухоме майно та ї х обмежень”від01.07.2004р. та п. 1.5. “Ти мчасового положення про поря док реєстрації прав власност і на нерухоме майно”, затверд женого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, о бов' язковій реєстрації пра в підлягає право власності н а нерухоме майно юридичних о сіб. Згідно положень Цивільн ого кодексу зазначені нежитл ові будівлі відносяться до о б' єктів нерухомого майна, т обто до об' єктів, право влас ності на які підлягає обов' язковій державній реєстраці ї.

Надаючи правову кваліфіка цію доказам які надані сторо нами та викладеним обставина м з урахуванням фактичних та правових підстав позовних в имог і заперечень проти них с уд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК Укра їни, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона з дійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності стан овлять три складові (ст. 317 ЦК Ук раїни): право володіння, корис тування та розпорядження сво їм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можли вість фактично мати майно, вп ливати на нього в будь-який мо мент, здійснювати щодо таког о майна свою волю.

Право користування поляга є в юридично закріпленій мож ливості власника використов увати корисні якості майна д ля себе, мати з цього певний зи ск та вигоду.

Право розпорядження - це мож ливість власника установлюв ати, змінювати та припиняти ю ридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК Україн и власник володіє, користуєт ься, розпоряджається своїм м айном на власний розсуд. Він м ає право вчиняти щодо свого м айна будь-які дії, які не супер ечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК Україн и право власності є непорушн им. Ніхто не може бути протипр авно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснен ні.

Всупереч викладеним вище н ормам, Позивач не може в повні й мірі здійснити своє право в ласності щодо зазначених неж итлових будівель, а саме Пози вач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном , оскільки право власності на нього не зареєстроване нале жним чином.

Відповідно до ст. 331 ЦК Україн и право власності на нову річ , яка виготовлена (створена) ос обою, набувається нею, якщо ін ше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме ма йно (житлові будинки, будівлі , споруди тощо) виникає з момен ту завершення будівництва (с творення майна).

Згідно зі ст. 328 ЦК України, пр аво власності вважається наб утим правомірно, якщо інше пр ямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена суд ом.

Відповідно до п 3.4. “Порядку в ирішення питань, пов' язаних із самочинним будівництвом” , затвердженого Рішенням XL сес ії Харківської міської ради IV скликання від 23.06.2004р. № 90/04, встан овлено, що питання визнання п рава власності на завершені будівництвом об' єкти, що зн аходяться на земельних ділян ках, які належать забудовник у на праві власності чи корис туванні, вирішуються в судов ому порядку.

Відповідно до ст. 376 ЦК Україн и - житловий будинок, будівля , споруда, інше нерухоме майн о вважаються самочинним буд івництвом, якщо вони збудов ані або будуються на земел ьній ділянці, що не була від ведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належн о затвердженого проекту, або з істотними порушеннями буд івельних норм і правил. Право власності на самочинно збуд оване нерухоме майно може бу ти за рішенням суду визнане з а особою, яка здійснила самоч инне будівництво на земельні й ділянці, що не була їй відвед ена для цієї мети, за умови на дання земельної ділянки у вс тановленому порядку особі пі д уже збудоване нерухоме май но. На вимогу власника (корист увача) земельної ділянки суд може визнати за ним право вла сності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, я кщо це не порушує права інших осіб.

Згідно зі ст. 392 ЦК України вл асник майна може пред'явити п озов про визнання його права власності, якщо це право оспо рюється або не визнається ін шою особою, а також у разі втра ти ним документа, який засвід чує його право власності.

Також слід зазначити, що під ставою для проведення держав ної реєстрації прав власност і на нерухоме майно відповід но до п.10. Додатку № 1 до “Тимчас ового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме мано”, затверджено го Наказом Міністерства юсти ції України від 07.02.2002р. № 7/5, є ріше ння судів, третейських судів про визнання права власност і на об' єкти нерухомого май на.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу Укра їни, господарський суд оціню є докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Гос подарського процесуального кодексу України: доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що спірн а нежитлова будівля літ. "Б-1" за гальною площею 14,6м.кв., розташо вана по пров. Розторгуївсько му, 2 в м. Харкові не суперечить інтересам 3-х осіб та не поруш ує права інших осіб, тому суд д ійшов висновку, що позовні ви моги позивача є обґрунтовани ми, правомірними, доведеними документально матеріалами с прави, та такими що підлягают ь задоволенню в повному обся зі.

Вирішуючи питання щодо роз поділу судових витрат суд ви ходить з наступного. Відпові дно до ч. 1 статті 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони про порційно розміру задоволени х вимог. Проте, згідно ч. 2 статт і 49 Господарського процесуал ьного кодексу України якщо с пір виник внаслідок неправил ьних дій сторони, господарсь кий суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення с пору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відп овідача у виникненні спору н емає. Натомість вбачається, щ о підставою виникнення спору стали неправильні дії позив ача (самочинне будівництво с пірного нерухомого майна). З у рахуванням цього, суд поклад ає судові витрати на позивач а.

Враховуючи наведене, керую чись ст.ст. 4, 28 Закону України “ Про власність”, ст.ст. 15, 16, ч.2 ст. 3 28, ст.ст. 331, 376, ст. 392 Цивільного код ексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського проце суального кодексу України, с уд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити по вністю.

Визнати за Товариством з об меженою відповідальністю "Аж ур-ТНТ" (61105, м. Харків, пр. Героїв С талінграда, буд. 136/8, код 36222593) прав о власності на нежитлову буд івлю літ. "Б-1" загальною площею 14,6м.кв., розташовану по пров. Ро зторгуївському, 2 в м. Харкові.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення скла дено 24 червня 2011 року.