17/256-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
28.05.08 Справа № 17/256-08
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська Нафтова Група”
до Приватне підприємство “Фортуна –А”
про стягнення 41 381,49 грн
Суддя В.Г. Суховий
Представники: згідно з протоколом судового засідання
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська Нафтова Група” (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Фортуна –А” (далі –Відповідач) про стягнення 41 381,49 грн, з яких 32 112,46 грн –основний борг, 3 048,92 грн –пеня, 504,09 грн –3% річних, 5 716,02 грн – інфляційні.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.05.2008р.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки № 24/09/07-01 від 24.09.2007р., щодо оплати отриманого товару (нафтопродуктів) на загальну суму 32 112,46 грн, у зв'язку з чим позивачем було нараховано пеню, інфляційні та 3% річних.
В судовому засіданні 28.05.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 05.05.2008р. Однак, копія ухвали суду від 05.05.2008р., яка була надіслана відповідачу, була повернуті поштовим відділенням зв'язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “фірма вибула”.
Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд в с т а н о в и в:
24 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська Нафтова Група” та Приватним підприємством “Фортуна –А” було укладено договір на постачання нафтопродуктів № 24/09/07-01 (далі –Договір), предметом якого є постачання позивачем нафтопродуктів в асортименті, ціна і об'єм яких визначається рахунками-фактурами, виставленими позивачем після кожної партії відвантаженого товару.
На підставі зазначеного Договору позивач у вересні 2007 року поставив відповідачу за довіреностями № 520616 та № 520617 від 25.09.2007р. товар (бензин) на загальну суму 32 612,46 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000759 від 25.09.2007р. на загальну суму 17 472,40 грн та № РН-0000770 від 26.09.2007р. на загальну суму 15 140,06 грн, та виставленими для оплати рахунками-фактури № СФ-0000810 та № СФ-0000806 від 25.09.2007р. (належним чином завірені копії в матеріалах справи).
Пунктами 5.5 та 5.6 Договору передбачено, що розрахунки за товар що поставляється проводяться шляхом 100% попередньої оплати. У разі коли товар відвантажений без попередньої оплати або оплата не здійснена в повному об'ємі, відповідач (покупець) зобов'язаний погасити заборгованість протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження товару.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов'язань за отриманий за видатковими накладними товар (бензин) розрахувався частково сплативши позивачу лише 25.10.2007р. –500 грн.
Таким чином, загальна заборгованість за договором складає 32 112,46 грн (32 612,46 грн + 500,00 грн).
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий по видатковими накладними № РН-0000759 від 25.09.2007р. та № РН-0000770 від 26.09.2007р товар (бензин) згідно Договору на постачання нафтопродуктів № 24/09/07-01 від 24.09.2007р. у сумі 32 112,46 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5 716,02 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 504,09 грн нарахованих на суму заборгованості 32 112,46 грн за період за 03.10.2007р. по 10.04.2008р.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 048,92 грн пені, нарахованих позивачем на суму заборгованості 17 472,40 грн за період з 03.10.2007р. по 10.04.2008р., та на суму заборгованості 14 640,06 за період з 04.10.2007р. по 10.04.2008р. суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до п. 6.4 Договору на постачання нафтопродуктів № 24/09/07-01 від 24.09.2007р. за порушення термінів оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, позивачем невірно нараховано пеню
- на суму заборгованості 17 472,40 грн за період з 03.10.2007р. по 10.04.2008р. в сумі 1 662,71 грн.
- та на суму заборгованості 14 640,06 з 04.10.2007р. по 10.04.2008р. у сумі 1 386,21 грн,
скільки, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).
Згідно розрахунку господарського суду, пеня становить:
1) по видатковій накладній № РН-0000759 від 25.09.2007р. на загальну суму 17 472,40 грн
- за період з 03.10.2007р. по 31.12.2007р. (90 дн.) на суму заборгованості 17 472,40 грн - ставка НБУ 8% = 689,32 грн;
- за період з 01.01.2008р. по 02.04.2008р. (93 дн.) на суму заборгованості 17 472,40 грн - ставка НБУ 10% = 890,37 грн.
2) по видатковій накладній № РН-0000770 від 26.09.2007р. на загальну суму 15 140,06 грн, однак оскільки відповідачем 25.10.2007р. здійснено часткову оплату у сумі 500 грн з призначенням платежу згідно банківської виписки “За рах №СФ-0000806”, пеня нараховується на суму заборгованості 14 640,06 грн
- за період з 04.10.2007р. по 31.12.2007р. (89 дн.) на суму заборгованості 14 640,06 грн - ставка НБУ 8% = 573,16 грн;
- за період з 01.01.2008р. по 03.04.2008р. (94 дн.) на суму заборгованості 14 640,06 грн - ставка НБУ 10% = 754,06 грн.
Тому господарський суд частково задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені частково та стягує з відповідача пеню у розмірі 2 906,91 грн. (689,32 грн + 890,37 грн + 573,16 грн + 754,06 грн).
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Фортуна –А” (код 31704165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Нафтова Група” (код 34424388) 32 112,46 грн. основного боргу, 2 906,91 грн. –пені, 5 716,02 грн. –інфляційних, 504,09 грн. –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 412,40 грн. та 117,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В частині стягнення 142,01 грн пені –відмовити.
Суддя Суховий В. Г.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2008 |
Оприлюднено | 07.06.2008 |
Номер документу | 1686063 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні