Постанова

від 22.05.2008 по справі 5/101-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/101-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2008                                                                                   Справа № 5/101-08  

        Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л.,

суддів:Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О. (доповідача)          

при секретарі Гайдук Ю.А.,

представники сторін не з”явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

    розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в              м. Кривому Розі на рішення господарського  суду Дніпропетровської області від  04.03.08р.   у справі № 5/101-08,

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі,

до відкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг,

про стягнення 7989,39 грн.,

                                                                В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2008р. у справі №5/101-08 (суддя Шевченко С.Л.) Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (позивач) в м. Кривому Розі в задоволенні позову про стягнення з відкритого акціонерного товариства “АрселорМіттал Кривий Ріг” (далі- відповідач) 7989,39 грн. перерахунку страхових виплат, виплачених потерпілому Варакути Анатолія Григоровича відмовлено.

При прийнятті рішення господарський суд виходив з того, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових виплат.

Не погодившись з рішенням суду, відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Кривому Розі подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001р. є нецільовим використанням бюджетних коштів і згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1423 від 13.09.2000р. “Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві” вид таких виплат як виявлені помилки підприємств і, внаслідок чого, перерахунок (збільшення) страхових виплат, не враховується, про те, що неправомірні додаткові виплати тягнуть за собою збитки Фонду, чим спричинено шкоду відділенню Фонду і відповідно державі, які згідно з ст.ст.225, 228 Господарського кодексу України підлягають відшкодуванню.

       Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. В судове засідання представники сторін не з”явилися, про час та місце судового засідання повідомлено належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь представників в  судовому засіданні не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25.11.2004р. з виконавчої дирекції Фонду в м.Кривому Розі на користь ВаракутиА.Г. стягнуто заборгованість по страхових виплатах за період з 01.04.2001р. по 01.09.2005р. в розмірі 7989,39 грн., також грошові суми в розмірі по 599 грн. 89 коп. щомісячно  до виникнення обставин, які згідно з законодавством тягнуть перерахунок страхових виплат або їх припинення.

Вказаним рішенням встановлено, що Варакута А.Г. працював на шахті рудоуправління ім.Кірова в якості підземного електрослюсаря, де у нього було виявлено професійне захворювання –хронічна дискогенна полірадикулопатія. Потерпілому 15.04.1997г. згідно висновку МСЕК було встановлено 50 процентів втрати професійної працездатності та 3-я група інвалідністі.

Наказом №490 від 24.04.1997р. рудоуправління ім.Кірова призначило та виплачувало Варакуті А.Г. виплати з відшкодування шкоди до 01.04.2001 року, а з вказаної дати до теперішнього часу виплачує позивач.

На виконання рішення районного суду 25.11.2004р. видано виконавчий лист.

За вказаним виконавчим листом відділення сплатило Варакуті А.Г. заборгованість в сумі 7989,39 грн.

На момент розгляду справи доказів правонаступництва ВАТ ”АрселорМіттал Кривий Ріг” прав та обов'язків рудоуправління ім.Кірова позивачем не надано.

Відповідні докази в матеріалах справи відсутні та згідно з ст.33ГПК України відділенням не надані.

Отже, у відділення виконавчої дирекції Фонду у м.Кривому Розі відсутнє право вимоги до відповідача стосовно відшкодування заборгованості по страхових виплатах гр.Варакуті А.Г. в сумі 7989,39 грн.

Крім того, преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Відповідно до ст.2 Закону сфера дії цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, а також на осіб, право яких на отримання на відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно з розділом XI, п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку па виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків особам, які потерпіли до набрання чинності Закону та мали право на страхові виплати та соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві, яким до набрання чинності Закону, підприємство не відшкодувало матеріальну і моральну (немайнову) шкоду - виплачується підприємством, а в разі його ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Статтями 1, 5, підпунктом “в” пункту 1 ст. 21. ч.1 ст. 25, ст.ст. 28, 34 Закону на страховика, яким згідно з ч.4 ст. 6 Закону є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, покладено обов'язок повного та своєчасного відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку та проведення усіх видів страхових виплат і соціальних послуг.

З   метою  виконання  зазначеного  обов'язку  Фонд  соціального   страхування   під нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до ч. 1   ст.46   Закону     провадить   збір   та   акумулювання   страхових   внесків,  має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Одним із джерел фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є внески роботодавців (ч.2 ст. 46 Закону). Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету Україні, а спрямовуються для відшкодування шкоди застрахованим особам та членам їх сімей, тобто державі не заподіюється шкода, так як страхові виплати здійснюються Фондом за рахунок роботодавців.

Розмір страхового внеску для кожного підприємства обчислюється Фондом у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Також розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство. Розрахунок розміру страхового  внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Постановою Кабінету Міністрів України №1423 від 13.09.2000р. Визначаючи розмір страхового внеску, Фонд розраховує його таким чином, щоб сума страхових внесків страхувальників до Фонду забезпечувала покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку (ч.2 ст. 47 Закону).

Враховуючи викладене, а також те, що страхові виплати здійснюються Фондом за рахунок внесків роботодавців, а Закон України ”Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачає права Фонду на звернення до роботодавця з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових внесків, позовні вимоги слід визнати необґрунтованими.

Таким чином, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

       Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                         П О С Т А Н О В И В :

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.08р. у справі                         № 5/101-08 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                        Т.А.Верхогляд

      Суддя                                                                                                       Л.О.Чимбар

Постанову виготовлено в повному обсязі 26.05.2008 року.