Рішення

від 19.05.2008 по справі 11/2484

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2484

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2008 р.Справа № 11/2484

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковина-Тігріс" м. Чернівці   

до Товариство з обмеженою відповідальністю "СІБ-ПЛАСТ" с. Антонівці Ярмолинецького району Хмельницької області

про стягнення 27835,09 грн.

                   Суддя    

за участю представників сторін:

від позивача      Романюк Л.М. - представник за довіреністю від 15.05.2008р.

Від відповідача : Косюк Р.М. - представник за довіреністю від 23.04.2008р

Позивач –ТОВ „Буковина-Тігріс”  звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –ТОВ „СІБ-ПЛАСТ” на свою користь заборгованості в розмірі 27 835, 09 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 10.10.2007р. договору купівлі-продажу товару,  за №1010/1-07,  з яких 26 296, 29 грн. сума основного боргу та 1538,80 грн. штраф.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2008 року порушено провадження у справі № 11/2484.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином.

В судовому засіданні 19.05.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В судовому засіданні 19.05.2008р. повноважним представником відповідача подано суду відзив на позов в якому позовні вимоги в сумі основного боргу 26 296, 29грн. визнає.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

10 жовтня 2007 року між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу товару, за №1010/1-07, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити товар –ПЕТ пляшку вторину (масляна, кольорова), в кількості і по ціні згідно умов договору.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 46 296, 29 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні №РН-0000007 від 17.10.2007р., №РН-0000008 від 24.10.2007р., №РН-0000009, №РН- 0000010, №РН-0000011 від 25.10.2007р., а також довіреності на отримання товару серії ЯОК №680911 від 18.10.2007р. та №680912 від 24.10.2007р.

Згідно п. 2.2 договору, покупець проводить розрахунки за отриманий товар з продавцем на протязі 5 банківських днів з моменту його отримання.

Свої зобов'язання щодо оплати згідно даного договору відповідач виконав частково, перерахувавши позивачу 25.12.2007р. платіжним дорученням №62 кошти в сумі 20 000, 00 грн.

Станом на момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права за відповідачем рахується заборгованість в сумі 26 296, 29 грн.

Окрім цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1538,80 грн. штрафу.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Окрім суми основного боргу позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1538,80 грн. штрафу.

Однак сторонами в даному договорі купівлі-продажу, за №1010/1-07 не обумовлено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, тобто стягнення штрафу та її розмір.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як визначено ст. 547 та 548 цього ж кодексу, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ „Буковина-Тігріс”  задоволенню підлягають частково з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина-Тігріс” м. Чернівці до товариства з обмеженою відповідальністю „СІБ-ПЛАСТ” с. Антонівці Ярмолинецького району  про стягнення 27 835, 09 грн. задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СІБ-ПЛАСТ” с. Антонівці Ярмолинецького району (код 34971133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина-Тігріс” м. Чернівці, вул. Зелена, 5 (код 33761754) суму основного боргу в розмірі 26 296, 29 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 262, 96 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти суми позову відмовити.

                              Суддя