Постанова

від 29.05.2008 по справі 39/61пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/61пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.05.2008 р.                                                                  справа №39/61пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Волкова Р.В.

суддів Запорощенка  М.Д. , Старовойтової  Г.Я.

за участю представників сторін:

від позивача:Яковлєв А.В., довірен. №15/04-02 від 15.04.08,

від відповідача:1.Не з''явився;2.Устименко В.А.- начальник юр. відділу Донецької міської ради, довірен. № 01/15-6717 від 12.12.05,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Донецької міської ради м.Донецьк

на рішення  господарського суду

Донецької області

від15.04.2008 року

по справі№39/61пн (Морщагіна Н.С.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Нью Стайл" м.Донецьк

довиконавчого комітету Донецької міської ради м.Донецьк та Донецької міської ради, м. Донецьк

провизнання права набуття земельної ділянки в оренду

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.2008 року по справі   за № 39/61пн задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” м.Донецьк (далі- Товариство, позивач) до Донецької міської ради (далі-відповідач-2).

Вказаним рішенням суду визнано право Товариства на набуття в оренду земельної ділянки для розміщення об'єкту: “Будівлі магазину непродовольчих товарів по вулиці Петровського (на північ від автомобільного ринку) у Кіровському районі м. Донецька”) загальною площею 0,2020 га терміном на десять років шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”, чинних на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Нью стайл” з заявкою (клопотанням) до Донецького міського голови (в редакціях 2006 року).

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Стайл"  м. Донецьк до Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк (далі- відповідач-1)відмовлено.

 Відповідач-2, Донецька міська рада  з рішенням суду першої інстанції  не погодився та  звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення  господарського суду Донецької області по справі за № 39/61пн та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на ст. 93, 116, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”. Апелянт також зазначає, що з 01.01.2008 року набуття права оренди земельних ділянок , що перебувають у державній або комунальній власності , здійснюється виключно на аукціонах. Крім того, Донецька міська рада звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що позивач всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів офіційної відмови від Донецької міської ради, що на думку заявника, свідчить про відсутність предмету спору.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнав. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

13.05.2008 року на адресу суду надійшло повідомлення про вступ прокурора у розгляд справи № 39/61пн.

Від заявника апеляційної скарги на адресу суду було надіслано клопотання  про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання, призначене  на 27.05.2008 року.

Разом з тим,  27.05.08 р. явка представника заявника апеляційної скарги в судове засідання була забезпечена і заявник відмовився від клопотання.

Відповідно  до положень  ст.ст. 81-1, 99 Господарського процесуального кодексу України  здійснювалась  фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд  встановив  наступне:

Позивач звернувся до Донецького міського голови з заявою про надання в оренду земельної ділянки під розміщення об'єкту забудови загальною площею 0,2020 га терміном на десять років.

Позивач отримав наступні дозвільні документи державних та органів місцевого самоврядування на розміщення об'єкту забудови на земельній ділянці загальною площею 0,2020 га:

-          висновок головного управління містобудування і архітектури №01/14-5791 від 24.10.2007р.;

-          висновок донецької міської санітарно-епідеміологічної станції № 2512/07 від 05.11.2007р.;

-          висновок   відділу   регуляторної  політики   державного   управління   охорони   навколишнього природного середовища в Донецькій області №05/2322-1 від 05.11.2007р.;

-          висновок Державного комітету лісового господарства України №02-208лг від 15.11.2007р.;

-          висновок державного міського управління земельних ресурсів про узгодження міста розташування №01/35-8616 від 21.11.2007р.;

-          висновок управляння МНС України в Донецькій області № 12/1/5486 від 26.11.2007р.;

-          лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в донецькій області, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки № 12-7521 від 28.11.2007р.;

-          висновок головного управління містобудування і архітектури № 01/14-5792 від 24.10.2007р.;

-          висновки головного управління МНС України в Донецькій області №12/1-5486 від 26.11.2007р.;

-          висновок головного управління містобудування і архітектури № 01/14-473 від 06.02.2008р. за робочим проектом.

26.11.2007р. між позивачем та відповідачем-1, як Інвестором (Забудовником) укладено договір резервування земельної ділянки за № рс7/793,  згідно якого відповідач-1,  Виконавчий комітет Донецької міської ради взяв на себе обов'язок не надавати зарезервовану земельну ділянку іншим юридичним та фізичним особам, а інвестор (забудовник) зобов'язується сплачувати передбачені договором кошти, розробити за період резервування проект будівництва та звернутися до виконкому Донецької міської ради із клопотанням про надання цієї земельної ділянки.  

Відповідно до пункту 3.1 цього договору, термін резервування узгоджений сторонами на строк –з моменту підписання й до державної реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки.

Із змісту умов договору - розділів 5-6 вбачається, що сторони узгодили право позивача на користування земельною ділянкою, яка є предметом цього договору, за цільовим призначенням.

Належне виконання з боку позивача взятих ним зобов'язань за договором підтверджено матеріалами справи.  

Разом з тим, згідно  долученого до матеріалів справи листа від 03.03.2008р. № 01/17-23  вбачається, що Донецькою міською радою фактично відмовлено позивачу в укладенні договору оренди з посиланням на  неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки у зв'язку із внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", згідно яких  отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності з 01.01.2008 року відбувається виключно на аукціонах.

При зверненні до суду з позовом позивач виходив з того, що Законом України  “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” змін до земельного законодавства, скасовано, встановлений ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальність "Нью Стайл"  з заявкою (клопотанням) до Донецького міського голови) порядок надання земель комунальної власності в оренду, що в подальшому може завадити реалізації його переважного права на оренду спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи зі змісту позовної заяви,  позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права на отримання земельної ділянки в оренду для розміщення об'єкту: “Будівлі магазину непродовольчих товарів по вулиці Петровського (на північ від автомобільного ринку) у Кіровському районі м. Донецька”) загальною площею 0,2020 га терміном на десять

років шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”, чинних на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Нью стайл” з заявкою (клопотанням) до Донецького міського голови (в редакціях 2006 року).

Відповідно до діючого законодавства, земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Згідно  ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Рішенням від 28.03.2008р. №18/12 повноваження по укладанню договорів оренди земельної ділянки передані Донецькій міській раді.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин, у тому числі надання земельної ділянки в оренду, вирішується відповідно до закону.

Ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України, передбачено, що міська рада, як суб'єкт прав комунальної власності на землю, має право володіння, користування і розпорядження землями комунальної власності.

Відповідно до  ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

Стаття 124 Земельного кодексу України передбачає, що  передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради, як це передбачено ст.123 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог  ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови також зазначено, що  особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Отже, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

Як зазначалось раніше, позивач  звернувся до відповідача з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду на підставі  ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, що діяв до внесення змін. При цьому як позивачем так і відповідачем здійснено ряд юрично значущих дій, направлених на оформлення землекористування, що свідчить про беззаперечний намір сторін укласти договір оренди земельної ділянки.

Само по собі укладання договору резервування земельної ділянки, хоча і не є інститутами цивільного та земельного права, проте відповідно до  ст. 11 ЦК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків та його зміст не суперечить законодавству.

Однією із умов належного виконання взятих зобов'язань за Договором є надання позивачу у користування вказаної земельної ділянки шляхом прийняття радою відповідного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

          Зазначена норма Земельного кодексу України кореспондується з вимогами ч. 3 ст. 16

Закону України “Про оренду землі”, відповідно до якої необхідною передумовою укладення договору оренди землі визначено згоду орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Таким чином, як зазначалось раніше,  відповідно до ст. 124 Земельного Кодексу України, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви і таке волевиявлення з боку позивача підтверджено матеріалами справи.

Укладаючи договір резервування земельної ділянки, сторони узгодили право позивача на користування земельною ділянкою, яка є предметом цього договору, за цільовим призначенням.

Належне виконання позивачем умов договору підтверджено матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

При цьому, матеріали справи не містять доказів прийняття відповідного  рішення  стосовно  укладення відповідного договору оренди або відмову в його укладанні Донецькою міською радою чи виконкомом Донецької міської ради.

Законом України від 28.12.2007р. N107-VI до ст.16 Закону України "Про оренду землі" внесено зміни в Земельний кодекс України, внаслідок яких набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Прийняття Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України, та визначено виключно конкурсні засади передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, не є підставою, що позбавляє позивача пріоритетного права на укладання договору оренди визначеної та погодженої з органом місцевого самоврядування земельної ділянки, оскільки згідно встановленого ст. 5 ЦК України загальноправового принципу ретроактивності закону, гарантованого ст. 58 Конституції України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Згідно із зазначеним вище правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.  

Відповідно до  рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 норми ст.58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

З огляду на наведене, господарський суд Донецької області обгрунтовано дійшов висновку про правомірність захисту цивільного права позивача у заявлений ним спосіб, визнавши за ним право  на набуття в оренду земельної ділянки для розміщення об'єкту: “Будівлі магазину непродовольчих товарів по вулиці Петровського (на північ від автомобільного ринку) у Кіровському районі м. Донецька”) загальною площею 0,2020 га терміном на десять років шляхом укладання прямого договору оренди в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”, в редакції, чинній на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Нью стайл” з заявкою (клопотанням) до Донецького міського голови (2006 рік), як превентивні міри захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Місцевим господарським судом  обгрунтовано відмовлено позивачу в задоволенні позову до Виконавчого комітету Донецької міської ради з огляду на те, що саме до повноважень сільських, селищних, міських рад належать вирішення питання у галузі земельних відносин, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. Крім того, згідно рішення Донецької міської ради № 18/12 від 28.03.2008 р. “Про відміну рішення міської ради від 24.06.2005р. № 20/16” виконавчий комітет Донецької міської ради  не є органом уповноваженим укладати договори оренди земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, а і не є належним відповідачем у справі.

Зокрема, згідно норм ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України, міська рада, як суб'єкт прав комунальної власності на землю, має право володіння, користування і розпорядження землями комунальної власності.

Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду  та задоволення вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Донецької міської ради на рішення господарського суду Донецької області по справі за № 39/61пдпн від 15.04.2008 року - залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької області  від 15.04.2008 року по справі за № 39/61пд - залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

          Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Головуючий          Р.В.  Волков

Судді:          М.Д.  Запорощенко

          Г.Я.  Старовойтова