Постанова

від 05.07.2011 по справі 18/574-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 18/574-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Дроботової Т.Б. - головуючо го

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників ст орін:

позивача за первісним позо вом не з' явився, про час і мі сце слухання справи повідомл ений належним чином

відповідачів за первісним позовом ОСОБА_1 дов. від 27.04.2010 року

розглянувши у відкритом у судовому засіданні касацій ну скаргу Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_2

на постанову від 03.03.2011 року Рівненського апеляційного господарськог о суду

у справі № 18/574-10 господарського суду Хмельницької області

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3

до Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_2

до Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4

про стягнення заборгованост і в сумі 8 687,00 грн.

за зустрічним позовом Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_2

до Приватного підприємця ОСОБА_3

про стягнення 8000,00 грн. штрафу та 8000,00 грн. спричинених збиткі в

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_3 звернулася до госп одарського суду Хмельницько ї області з позовом, в якому пр осить стягнути з Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_2 8 687,00 грн. основного боргу за дог овором - заявкою від 27.11.2009 року №1127/09 та договором - заявкою в ід 02.12.2009 року №1202/09 про перевезенн я вантажу автомобільним тран спортом, 45,70 грн. 3% річних за пері од з 11.01.2010 року по 16.03.2010 року та 2000,00 г рн. витрат на послуги адвокат а, а з Фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_4 100,00 грн. основно го боргу згідно договору пор уки від 29.01.2009 року.

Доповідач: Волковицька Н. О.

25.05.2010 року до суду надійш ла зустрічна позовна заява Ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Приватного підп риємця ОСОБА_3 про стягнен ня 8000,00 грн. штрафу, 8000,00 грн. збиткі в та 2000,00 грн. витрат на послуги а двоката.

Рішенням господарського с уду Хмельницької області від 22.09.2010 року (суддя Саврій В.А.), зал ишеним без змін постановою Р івненського апеляційного го сподарського суду від 03.03.2011 рок у (головуючий суддя Бригінец ь Л.М., судді Петухов М.Г., Демидю к О.О.), первісний позов Суб'єкт а підприємницької діяльност і - фізичної особи ОСОБА_3 п ро стягнення 8667,00 грн. задоволе но.

З Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_2 на користь позив ача стягнуто 8687,00 грн. основног о боргу, 45,70 грн. 3% річних та відп овідні судові витрати.

З Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_4 на користь позив ача стягнуто 100,00 грн.

В частині стягнення 1300,00 грн. п ослуг адвоката відмовлено.

Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи - підприємц я ОСОБА_3 про стягнення 9808,8 0 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підп риємця ОСОБА_3 на користь приватного підприємця ОСО БА_2 4800,00 грн. та відповідні суд ові витрати.

В решті позову відмовлено.

В частині стягнення 1616,92 грн. а двокатських послуг відмовле но.

Фізична особа - підприєме ць ОСОБА_2 звернулась до В ищого господарського суду Ук раїни із касаційною скаргою, в якій просить скасувати пос танову Рівненського апеляці йного господарського суду ві д 03.03.2011 року, а справу направити на новий розгляд до апеляцій ного суду.

Скаржник посилається на по рушення апеляційним господа рським судом норм процесуаль ного права, а саме: статті 42, 43, ча стина 3 статті 17 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни та зазначає, що суд при ап еляційному перегляді рішенн я першої інстанції не зверну в увагу та не надав правової о цінки наданим позивачем, на в имогу суду обґрунтованого ро зрахунку сум, заявлених до ст ягнення та заяв про уточненн я апеляційної скарги, що унем ожливило встановлення факти чних обставин, що мають значе ння для правильного вирішенн я справи.

На думку заявника, судом апе ляційної інстанції були непр авильно застосовані норми м атеріального права при розра хунку штрафу відповідача, за мість положення Конвенції "П ро договір міжнародного авто мобільного перевезення вант ажів", були застосовані полож ення Статуту автомобільного транспорту затв. Постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 року №401. Також заяв ник зазначає, що статтею 920 Цив ільного кодексу України пере дбачено, що у разі порушення з обов' язань, що випливають і з договору перевезення, стор они несуть відповідальність , встановлену за домовленіст ю сторін, якщо інше не встанов лено цим кодексом, транспорт ними кодексами, статутами.

Від Приватного підприємця ОСОБА_3 надійшов відзив н а касаційну скаргу, в якому пі дприємець просить залишити о скаржувані судові рішення бе з змін, а касаційну скаргу без задоволення з підстав, викла дених у судових рішеннях.

Обговоривши доводи касаці йної скарги, заслухавши судд ю - доповідача та присутньог о у судовому засіданні предс тавника позивача за зустрічн им позовом, перевіривши в меж ах вимог статей 108, 1117 Господарс ького процесуального кодекс у України наявні матеріали с прави на предмет правильност і юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встанов лення в рішенні та постанові у даній справі, колегія судді в вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з та ких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и попередніх інстанцій між Ф ізичною особою - підприємце м ОСОБА_3 (виконавець) та Фі зичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (експедитор) було у кладено договір №1127/09 від 27.11.2009 ро ку перевезення вантажу автом обільним транспортом в міжна родному сполученні, шляхом н аправлення його Фізичною осо бою - підприємцем ОСОБА_2 факсом для підписання, як дог овір-заявку №1127/09 від 27.11.2009 року.

Предметом вказаного догов ору є перевезення вантажу по маршруту Італія (Болонья) - Ук раїна (Біла Церква), з датою за грузки 27.11.2009 року в Італії, та із визначенням суми фрахту - 430 єв ро по курсу НБУ на день вивант аження (в тому числі 30 євро за з амитнення).

02.12.2009 року відповідачем факсо м для підписання надано дого вір-заявку №1202/09 від 02.12.2009 року, пр едметом якого є перевезення вантажу по маршруту Італія, Т ельгате (Бергамот) - Україна (Б іла Церква), з датою загрузки 0 2.12.2009 року в Італії, із визначенн ям суми фрахту - 330 євро по курсу НБУ на день вивантаження (в то му числі 30 євро за замитнення) .

В даних заявках було обумов лено час доставки вантажу 04-07.12 .2009 року.

Дані замовлення на перевез ення вантажу прийнято до вик онання.

Підприємцем ОСОБА_3 бул о залучено до виконання замо влення як перевізника - ОСО БА_5, (про що було укладено до говір на перевезення вантажу від 22.08.2008 року). На виконання дан их замовлень надано автомобі ль ІВЕКО НОМЕР_1, який є вла сністю перевізника та здійсн ено завантаження вантажу.

18.12.2009 року вантаж було достав лено до місця призначення (м.Б іла Церква) та здійснено вигр узку товару.

Задовольняючи позовні вим оги про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 8687,00 грн. вартості наданих пос луг суд першої інстанції, з як им погодився апеляційний гос подарський суд, виходив із на ступного.

Відповідно до статті 316 Госп одарського кодексу України з а договором транспортного ек спедирування одна сторона (е кспедитор) зобов' язується з а плату і за рахунок другої ст орони (клієнта) виконати або о рганізувати виконання визна чених договором послуг, пов' язаних з перевезення вантажу .

Договором транспортного е кспедирування може бути вста новлений обов' язок експеди тора організувати перевезен ня вантажу транспортом і за м аршрутом, вибраним експедито ром або клієнтом, укладати ві д свого імені або від імені кл ієнта договір перевезення ва нтажу, забезпечувати відправ ку і одержання вантажу, а тако ж виконання інших зобов'язан ь, пов'язаних із перевезенням .

Згідно статті 909 Цивільного кодексу України передбачено , що за договором перевезення вантажу одна сторона (переві зник) зобов' язується достав ити їй другою стороною (відпр авником) вантаж до пункту при значення та видати його особ і, яка має право на одержання в антажу (одержувачеві), а відпр авник зобов'язується сплатит и за перевезення вантажу вст ановлену плату.

Відповідно до статті 1000 Циві льного кодексу України за до говором доручення одна сторо на (повірений) зобов' язуєть ся вчинити від імені та за рах унок другої сторони (довірит еля) певні юридичні дії. Право чин, вчинений повіреним ство рює, змінює, припиняє цивільн і права та обов'язки довірите ля.

Згідно статті 174 Господарсь кого кодексу України господа рські зобов' язання можуть в иникати, зокрема, з господарс ького договору та інших угод , передбачених законом, а тако ж з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суп еречать.

Статтею 193 Господарського к одексу України передбачено, що суб' єкти господарюванн я та інші учасники господарс ьких відносин повинні викон увати господарські зобов' я зання належними чином відпо відно до закону, інших правов их актів, договору, а за відсут ності конкретних вимог щодо виконання зобов' язання - в ідповідно до вимог, що у певни х умовах звичайно ставляться .

Відповідно до статей 526, 530 Цив ільного кодексу України зобо в' язання повинні виконуват ись належним чином відповідн о до умов договору та вимог ЦК , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться. Якщо у зобов' язані встановлений строк йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк.

Щодо задоволення вимог поз ивача про стягнення з відпов ідача-2 (ОСОБА_4) заборгован ості за договором поруки від 29.01.2009 року суди, керуючись стат тями 553, 554 Цивільного кодексу У країни, виходили з того, що від повідач-2 (приватний підприєм ець ОСОБА_4), як поручитель згідно договору поруки від 29. 01.2010 року, прийняв на себе зобов ' язання відповідати перед п озивачем (ОСОБА_3) за викон ання зобов' язань за заявкам и №1127/09 від 27.11.2009 року та № 1202/09 від 02.12.2 009 року.

Задовольняючи частково зу стрічний позов, з урахування м зменшення позовних вимог в ід 22.06.2010 року, про стягнення 4800,00 г рн. штрафу, 5008,80 грн. збитків та 2416 ,92 грн. витрат по оплаті послуг адвоката суди виходили із то го, що згідно статті 920 Цивільн ого кодексу України у разі по рушення зобов' язань, що вип ливають із договору перевезе ння, сторони несуть відповід альність, встановлену за дом овленістю сторін, якщо інше н е встановлено цим кодексом, і ншими законами, транспортним и кодексами (статутами).

Згідно пункту 138 Статуту авт омобільного транспорту затв ердженого постановою Ради Мі ністрів Української РСР від 27.06.1969 року №401 за прострочку в дос тавці вантажу міжміських пер евезеннях автотранспортні п ідприємства або організації сплачують вантажоодержувач ам штраф у розмірі 12 процентів провізної плати за добу прос трочка, якщо не доведуть що пр о строчка сталася не з їх вини . Загальна сума штрафу за прос трочки в доставці не може пер евищувати 60% провізної плати.

А відтак суди дійшли виснов ку про правомірність заявлен ого позивачем за зустрічним позовом штрафу у розмірі 4800,00 г рн.

Щодо стягнення збитків у су мі 5008,80 грн. суди зазначили, що во ни не підлягають задоволенню , оскільки позивачем не надан о належних доказів в розумін ні статей 33, 34 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни щодо задоволення 5008,80 грн. сп ричинених збитків.

Звертаючись із касаційною скаргою позивач за зустрічн им позовом заперечує проти п останови Рівненського апеля ційного господарського суду в частині залишення без змін рішення господарського суду першої інстанції про частко ве задоволення зустрічних по зовних вимог.

При цьому, доводи касаційно ї скарги зводяться до того, що оскільки до спірних правові дносин повинні застосовуват ись положення Конвенції про договір міжнародного дорожн ього перевезення вантажів", т о суд апеляційної інстанції повинен був прийняти до уваг и розрахунок позовних вимог, здійснений позивачем за зус трічним позовом під час апел яційного провадження.

З урахуванням обставин вст ановлених судами попередніх інстанцій, доводів касаційн ої скарги а також меж перегля ду справи в касаційній інста нції колегія суддів доходить висновку, що дійсно до спірни х правовідносин за зустрічни м позовом підлягають застосу ванню положення Конвенції пр о договір міжнародного дорож нього перевезення вантажів в ід 19.05.1956 року, до якої Україна пр иєдналась 01.08.2006 року, згідно ста тті 1 якої ця Конвенція застос овується до всякого договору дорожнього перевезення вант ажів за винагороду за допомо гою автомобілів, коли вказан е у договорі місце прийняття до перевезення вантажу та мі сце, передбачене для видачі в антажу, знаходяться на терит орії двох різних країн, із яки х хоча б одна є учасником Конв енції. Застосування Конвенці ї не залежить від місця прожи вання та національності стор ін, які уклали договір.

Але, при цьому, суд апеляцій ної інстанції правомірно не врахував розрахунок позовни х вимог, наданий під час апеля ційного провадження, яким по зивач за зустрічним позовом збільшив вимоги порівняно із попереднім зменшенням від 22.0 6.2010 року, здійсненим під час ро згляду справи в суді першої і нстанції, оскільки згідно ст атті 101 Господарського процес уального кодексу України у п роцесі перегляду справи апел яційний господарський суд за наявними у справі і додатков о поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, як що заявник обґрунтував немож ливість їх подання суду перш ої інстанції з причин, що не за лежали від нього.

Крім того, згідно статті 22 Го сподарського процесуальног о кодексу України позивач вп раві збільшити розмір позовн их вимог за умови дотримання встановленого порядку досуд ового врегулювання спору у в ипадках, передбачених статте ю 5 цього Кодексу, в цій частин і, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних ви мог до прийняття рішення по с праві, а позивач має право змі нити предмет або підставу по зову шляхом подання письмово ї заяви до початку розгляду г осподарським судом справи по суті.

Таким чином, враховуючи, фак тичні обставини, встановлені попередніми судами, п також д оводи, викладені у даній пост анові, рішення та постанова у справі підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господар ського процесуального кодек су України, Вищий господарсь кий суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарськог о суду Хмельницької області від 22.09.2010 року та постанову Рівн енського апеляційного госпо дарського суду від 03.03.2011 року у справі № 18/574-10 господарського с уду Хмельницької області зал ишити без змін.

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дро ботова

С у д д і Н. В олковицька

Л. Рогач