Рішення

від 05.07.2011 по справі 1869-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2011 Справа №5002-29/1869-2011

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Докфарм» (95034, м. Сімферополь, в ул. Куйбишева/Московська, буд . 60/24, код ЄДРПОУ 32271317);

До відповідача - Державно ї компанії «Укрекокомресурс и» Кабінету Міністрів Україн и (02090, м. Київ, вул. Лобачевського , 23-В) в особі: Кримського терито ріального управління регіон ального розвитку та контролю державного підприємства з п итань поводження з відходами як вторинною сировиною (95001, м. С імферополь, вул.. Кримська, буд . 4-А, код ЄДРПОУ 23666339);

До іншого відповідача - Держ авного казначейства України (01601, м. Київ 1, вул. Бастіонна, 6);

Про стягнення 1 038,49 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1, п редставник, довіреність б/н в ід 17.02.2011 р.

Від відповідача - ОСОБА _2, представник, довіреність №64 від 28.03.2011 р.

Від іншого відповідача - н е з' явився.

Суть спору: Товариство з об меженою відповідальністю «Д окфарм» звернулося до господ арського суду АР Крим з позов ом до відповідача - Державн ої компанії «Укрекокомресур си» Кабінету Міністрів Украї ни в особі: Кримського терито ріального управління регіон ального розвитку та контролю державного підприємства з п итань поводження з відходами як вторинною сировиною про с тягнення помилково перерахо ваних коштів за договором пр о надання послуг з організац ії збору, заготівлі та утиліз ації використаної тари та па кувальних матеріалів в сумі 1 038,49 грн., з яких 918,24 грн. - сума ос новного боргу, 73,46 грн. - інфля ційних втрат та 46,79 грн. - відс отки за користування чужими коштами. Також позивач проси ть суд стягнути з відповідач а понесені позивачем при под ачі позову судові витрати у в игляді державного мита та ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем 30 серпня 2010 ро ку на розрахунковий рахунок ДК «Укрекокомресурси» КМУ зг ідно платіжного доручення №8 367 помилково було перерахован о грошові кошти в сумі 918,24 грн., я кі досі не повернуті, не дивля чись на неодноразове проханн я про це позивача, що і стало п ричиною звернення позивача д о суду.

Крім того, позивач заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді інфляційних витрат та відсотків за користування чужими коштами.

Ухвалою господарського су ду АР Крим від 05 травня 2011 року п озов Товариства з обмеженою відповідальністю «Докфарм» прийнято судом до розгляду, с праву за порушеним проваджен ням призначено до слухання у судовому засіданні.

Відповідач у судове засіда ння 19.05.2011р. надав відзив на позо в, який судом долучено в матер іали справи, згідно з яким пр оти позову заперечує, посила ючись на те, що на сьогоднішні й день позивач не розірвав ук ладений між сторонами у спра ві договір про надання послу г з організації збору, заготі влі та утилізації використан ої тари та пакувальних матер іалів, а тому грошові кошти, як і є предметом спору, вважають ся відповідачем як передплат а за надані послуги в майбутн ьому.

Позивач у судове засі дання 07.06.2011р. надав клопотання п ро долучення до матеріалів с прави письмового обґрунтува ння позовних вимог відповідн о до чинного законодавства з детальним розрахунком суми, заявленої позивачем до стяг нення. Суд, розглянувши клопо тання позивача, задовольнив його та долучив до матеріалі в справи надані документи.

Ухвалою господарського су ду АР Крим від 07.06.2011р. суд за влас ною ініціативою залучив до у часті у справі в якості треть ої особи яка не заявляє самос тійних вимог на предмет спор у Державне казначейство Укра їни.

У судовому засіданні 23.06.2011р. п озивач заявив клопотання про залучення у справі Державне казначейство України в якос ті іншого відповідача, у зв' язку з тим, що грошові кошти, п омилково перераховані відпо відачеві, знаходяться на спе ціальному рахунку Державног о казначейства України і пов ернення даних коштів можливе лише за рішенням суду.

Ухвалою господарського су ду АР Крим від 23.06.2011р. суд прийня в заяву позивача та залучив д о участі у справі іншим відпо відачем Державне казначейст во України. Цією ж ухвалою суд зобов' язав позивача спряму вати на адресу іншого відпов ідача копію позовної заяви, д окази спрямування надати суд у, визначити вимоги до іншого відповідача.

У судовому засіданні 05.07.2011р. п озивач підтримав заявлені по зовні, однак вимоги ухвали го сподарського суду АР Крим ві д 23.06.2011р. не виконав, не визначив вимоги щодо іншого відповід ача, не надіслав копію позовн ої заяви іншому відповідачев і. Крім того, представником по зивача надана заява, адресов ана Державному казначейству України, з вимогами, щодо пове рнення грошової суми. Доказі в надсилання даної заяви сам ому Державному казначейству України, позивач суду не нада в.

Суд не прийняв до розгляду д ану заяву, у зв' язку з тим, що вона не адресована господар ському суду АР Крим, та не може розглядатись ні як доказ спр ямування вимоги до Державног о казначейства України, ні як позовні вимоги до іншого від повідача.

Відповідач у судовому засі данні проти позову заперечув ав з мотивів, зазначених у над аному раніше відзиві на позо вну заяву.

Інший відповідач - Держав не казначейство України, явк у свого представника у судов е засідання не забезпечив, пр ичина неявки невідома, про де нь час та місце розгляду спра ви повідомлений належним чин ом - рекомендованою кореспо нденцією. Жодних пояснень, за перечень та відзиву на адрес у господарського суду АР Кри м, на момент розгляду справ, ві д нього не надходило.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Проте, інший відповідач не с користався наданим законом п равом на участь у судовому за сіданні, поданні доказів у сп раві. Враховуючи обмеження п роцесуальним строком розгля ду справи, суд вважає можливи м розглянути справу за наявн ими в ній матеріалами в поряд ку ст. 75 ГПК України, у відсутні сть представника іншого відп овідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі хара ктеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладавс я відповідно до ст.77 Господарс ького процесуального кодекс у України в межах строку, вста новленого ст.69 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши наявні у спра ві докази, заслухавши поясне ння представників позивача т а відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2010р. між Республіканським управлінням в АР Крим «Криме кокомресурси» Державної ком панії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрек окомресурси» Кабінету Мініс трів України (далі виконавец ь) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Докфарм» (далі замовник) укладений дог овір №466-ІМ/С (далі договір) (а.с. 3 2-33).

Відповідно до розділу 1 дано го договору, предметом догов ору є послуги з організації з бирання, заготівлі та утиліз ації використаних тари і пак увальних матеріалів (далі по слуги) імпортованої продукці ї на умовах і за тарифами, визн аченими цим договором згідно Постанови КМУ від 26.07.2001р. №915 зі з мінами і доповненнями.

За умовами даного договору , виконавець надає послуги з о рганізації збирання, заготів лі та утилізації використани х тари і пакувальних матеріа лів зазначених в п. 1 цього дог овору, а замовник зобов' яза вся прийняти ці послуги та пр отягом десяти робочих днів з дня відправлення виконавцем , або отримання акту виконани х робіт замовником, направит и виконавцю підписаний акт, ч и обґрунтовану відмову від й ого підписання (п.п. 2.1.1, 2.3.2, 3.1, 36 дог овору).

Сума договору складається із сум, зазначених у відомост ях, наданих замовником, які є н евід' ємною частиною цього д оговору, остаточна сума по ко жній партії продукції підтве рджується у акті, враховуючи п. 2.3.2 договору (п. 4.1 договору).

Порядок розрахунків визна чений сторонами у розділі 5 до говору, а саме згідно п. 5.1 - за мовник зобов' язується здій снити оплату послуг виконавц я шляхом перерахування кошті в на його спеціальний казнач ейський рахунок. В платіжном у документі замовник зобов' язаний вказати номер та дату договору, а також номер та дат у відомості, за якими здійсню ється оплата та пунктом 5.2 пер едбачено, що обов' язок по зд ійсненню розрахунків за цим договором виникає у замовник а стосовно надання послуг що до тари і пакувальних матері алів з-під імпортованої прод укції - на момент митного оф ормлення, незалежно від терм інів надання виконавцем акту .

Відповідальність сторін з а невиконання обов' язків, п ередбачених розділом 2 догов ору, визначена сторонами у ро зділі 6 договору - сторони не суть відповідальність згідн о з чинним законодавством Ук раїни.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набуває чинност і з моменту підписання його с торонами і діє до 31.12.2012р.

Доказів дострокового прип инення чи розірвання, укладе ного між сторонами договору №466-ІМ/С від 27.05.2010р. суду сторонам и не надано.

30.08.2010р. на розрахунковий раху нок Державної компанії «Укре кокомресурси» Кабінету Міні стрів України Товариством з обмеженою відповідальністю «Докфарм» згідно платіжного доручення №8367 перераховано г рошові кошти в сумі 918,24грн., з пр изначенням платежу: «за утил ізацію відходів згідно догов ору №01/466-С від 27.05.2010р. (а.с. 34).

ТОВ «Докфарм» вважаючи дан у операцію здійсненою помилк ово, оскільки жодних грошови х зобов' язань перед відпові дачем не має, листом вих. №265 від 31.08.2008р. звернулось до відповіда ча з вимогами повернути поми лково перераховані кошти (а.с . 29).

Відповідач листом вих. №8/635 в ід 05.11.2010р. повідомив позивача пр о неможливість повернення сп лачених грошових коштів в су мі 918,24грн., оскільки дані кошти зараховані на спеціальний р ахунок в Державному казначей стві України і порядок їх пов ернення законодавчо не визна чений (а.с. 31).

Крім того, відповідач надіс лав на адресу позивача для пі дписання Акт виконаних робіт за договором №01/466-ІМ/с від 27.05.2010р. , датований 31.08.2010р., згідно з яким відповідач надав позивачеві послуги за договором у 2010р. на загальну суму 918,24грн. (а.с. 34).

01.02.2011р. позивач повторно звер нувся до відповідача листом вих. №08/1 з вимогами повернути п омилково сплачені грошові ко шти на рахунок ДК «Укрекоком ресурси» КМУ (а.с. 30).

Надіслана позивачем на адр есу відповідача претензія ви х. №34 від 18.02.2011р. з вимогами повер нути помилково сплачені грош ові кошти, залишена відповід ачем без задоволення (а.с. 26-27).

У своїй претензії позивач з вернув увагу відповідача на те, що ніяких послуг 31.08.2010р. ДК «У крекокомресурс» позивачеві не надавала, тому підстави дл я підписання акту виконаних робіт від 31.08.2010р. відсутні.

Оскільки всі вимоги позива ча про повернення помилково сплаченої суми залишені відп овідачем без задоволення, по зивач звернувся з відповідни м позовом до суду про стягнен ня грошових коштів в примусо вому порядку.

Дослідивши обставини спра ви, оцінивши надані докази у ї х сукупності в порядку ст.43 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд вважає позов таким, що не підлягає за доволенню з наступних підста в.

Предметом даного позову є с тягнення з Державної компані ї «Укрекокомресурси» Кабіне ту Міністрів України в особі Кримського територіального управління регіонального ро звитку та контролю державног о підприємства з питань пово дження з відходами як вторин ною сировиною безпідставно о триманих грошових коштів в с умі 918,24грн.

Підставою позову є обстави ни, якими позивач обґрунтову є свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, як і тягнуть за собою визначені правові наслідки та визнача ють межі доказування. Право в изначення підстави позову на лежить виключно позивачу.

Як на підставу стягнення з в ідповідача 918,24грн. позивач пос илається на положення статті 1212 Цивільного кодексу Україн и. При цьому, товариство зазна чає, що відповідачем безпідс тавно отримані грошові кошти внаслідок їх помилкового пе рерахування на рахунок ДК «У крекокомресурси», у зв' язку із чим останній є особою, яка набула майно без достатньої правової підстави та зобов' язана повернути його позивач у.

Виходячи з предмету та підс тави позову, для вирішення сп ору у даній справі суду слід з ' ясувати факт обґрунтовано сті заявлених позовних вимог .

Як свідчать матеріали спра ви, згідно з платіжного доруч ення №8367 від 30.08.2010р. позивач пере рахував відповідачеві на рах унок № 37122002002590 у ГУДК в м. Києві 918,24г рн. з призначенням платежу: «з а утилізацію відходів згідно договору №01/466-С від 27.05.2010р.

Як зазначалось раніше, лист ами вих. №265 від 31.08.2008р., від 01.02.2011р. в их. №08/1 та претензією вих. №34 від 18.02.2011р. позивач звертався до ві дповідача з вимогами поверну ти помилково перераховані на рахунок № 37122002002590 грошові кошти в розмірі 918,24грн.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка на була майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідст авно набуте майно), зобов' яз ання повернути потерпілому ц е майно. Особа зобов' язана п овернути майно і тоді, коли пі дстава, на якій воно було набу те, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються н езалежно від того, чи безпідс тавне набуття або збереження майна було результатом пове дінки набувача майна, потерп ілого, інших осіб чи наслідко м події.

При цьому умовами виникнен ня зобов' язань внаслідок бе зпідставного придбання майн а є: збільшення майна у одніє ї особи; зникнення майна у інш ої особи; причинний зв'язок мі ж збільшенням майна у однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; відсутні сть достатнього правової під стави для збільшення майна у однієї особи за рахунок іншо ї особи.

Змістом даного зобов' яза ння є право кредитора (потерп ілої особи) вимагати від борж ника повернення отриманого а бо зберігаємого майна і зобо в' язання боржника виконати цю вимогу та повернути безпі дставно отримане майно.

Таким чином, важливою умово ю для застосування положень статті 1212 ЦК України до правов их відносин є встановлення н аявності або відсутності пра вової підстави.

Як вже зазначалось, грошові кошти у розмірі 918,24грн. помилк ово перераховані на рахунок відповідача, оскільки ТОВ «Д окфарм» жодних грошових зобо в' язань перед відповідачем не має.

Посилання відповідача у ві дзиві на позов на те, що дані г рошові кошти позивачем були перераховані як передоплата за надані послуги за договор ом спростовуються позивачем у судових засіданнях та мате ріалами справи, зокрема умов ами договору №466-ІМ/С від 27.05.2010р. н е передбачена така форма опл ати як передоплата.

Відтак, суд погоджується з д оводами ТОВ «Докфарм» щодо о тримання відповідачем грошо вих коштів в сумі 918,24грн. без до статньої правової підстави.

Однак, відповідно до частин и 2 статті 45 Бюджетного кодекс у України Державне казначейс тво України веде бухгалтерсь кий облік усіх надходжень Де ржавного бюджету України та за поданням органів, що контр олюють справляння надходжен ь бюджету, здійснює повернен ня коштів, помилково або надм іру зарахованих до бюджету.

Згідно ч.1 ст. 2 Бюджетного код ексу України визначено термі н - органи, що контролюють спра вляння надходжень бюджету, ц е органи державної влади, а та кож органи місцевого самовря дування, уповноважені здійсн ювати контроль за правильніс тю та своєчасністю справлянн я податків і зборів (обов'язко вих платежів), інших надходже нь бюджету.

Тож слід зробити висновок п ро відсутність правових підс тав для стягнення з відповід ача спірної грошової суми.

В свою чергу, слід зазначити , що згідно Положення про держ авну казначейську службу Укр аїни, затвердженого Указом П резидента України за №460/2011 від 13.04.2011р. Державна казначейська с лужба України (Казначейство України) є правонаступником Державного казначейства Укр аїни.

Розділом 3 Положення про Дер жавну казначейську службу Ук раїни визначені основні завд ання Казначейства України, у тому числі повернення помил ково зарахованих до бюджету коштів, зокрема пунктом 7 вста новлено, що Державна казначе йська служба України здійсню є повернення коштів, помил ково або надміру зарахован их до бюджету, за поданням органів, що контролюють спр авляння надходжень бюджету.

Матеріалами справи факт зв ернення позивача до органу д ержавного казначейства із за явою про повернення помилков о перерахованих грошових кош тів з бюджету, у зв' язку з чим у іншого відповідача виник б и обов' язок повернути відпо відні кошти на рахунок позив ача, не містить.

В процесі розгляду справи п озивач не скористався своїми правами в порядку статті 22 Го сподарського процесуальног о кодексу України та вимоги д о іншого відповідача - Держ авного казначейства України так і не визначив.

Розпорядження своїм право м на захист є диспозитивною н ормою цивільного законодавс тва, яке полягає у наданні осо бі, яка вважає свої права пору шеними, невизнаними або оспо рюваними, можливості застосу вати способи захисту, визнач ені законом або договором.

За змістом статті 15 Цивільн ого кодексу України кожна ос оба має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або ос порювання.

Згідно зі статтею 20 Цивільн ого кодексу України, право на захист особа здійснює на сві й розсуд.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом пере дбачені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Г осподарського кодексу Украї ни. Цією нормою також встанов лено, що суд може захистити ци вільне право або інтерес інш им способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи положення стат ті 54 Господарського процесуа льного кодексу України та ме жі повноважень суду при прий нятті рішення за статтею 83 Гос подарського процесуального кодексу України, звертаючис ь до суду, позивач самостійно визначає предмет та підстав и поданого позову, вказує, яке саме його право чи охоронюва ний законом інтерес є поруше ними, доводячи це належними т а допустимими доказами.

Розглядаючи ж спір, господа рський суд повинен встановит и об'єктивну наявність поруш ення чи оспорювання цивільно го права чи охоронюваного за коном інтересу позивача, від повідність обраного ним спос обу їх захисту способам, визн аченим законодавством, забез печення внаслідок прийняття рішення відновлення порушен их прав позивача.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Госпо дарського процесуального ко дексу України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та запе речень. Господарський суд пр иймає тільки ті докази, які ма ють значення для справи; обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватись іншими засо бами доказування.

Виходячи з вищевикладеног о суд дійшов висновку, що за пі дставами, викладеними у позо вній заяві, вимоги позивача з адоволенню не підлягають.

У зв' язку з тим, що в задово ленні позовних вимог щодо ст ягнення 918,24 грн. основного борг у позивачеві суд відмовив, то і в задоволенні позовних вим ог про стягнення 73,46 грн. інфляц ійних втрат та 46,79 грн. відсотк ів за користування чужими ко штами суд також відмовляє, у з в' язку з тим, що дані вимоги м ають похідний характер.

Судові витрати зі сплати де ржавного мита та витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу судом покладаються на позивача в п орядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголо шено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Повне рішення складено 08.07.2011 року.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Баш илашвілі О.І.