Рішення

від 05.07.2011 по справі 2374-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2011 Справа №5002-7/2374-2011

За позовом Публічного акц іонерного товариства “Криме нерго” (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифі каційний код 00131400)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Технопласт» (98100, м. Феодосія , вул. Українська, 21; м. Феодосія , вул. Войкова, 31, ідентифікацій ний код 32641756)

Про стягнення 8655,25 грн.

Суддя Дворний І. І.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1, предст., дов. №322-Д від 22.04.2011 р.

Від відповідача - ОСОБА_2 , предст., дов. №33 від 04.04.2011 р.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство “Крим енерго” звернулося до Господ арського суду АР Крим з позов ом про стягнення з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Технопласт» 8655,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналеж ним чином виконують умови ук ладеного між сторонами догов ору про поставку електричної енергії №1284 від 30.10.2006 р. в частині повного та своєчасного здій снення розрахунків, у зв' яз ку з чим заборгованість Това риства з обмеженою відповіда льністю «Технопласт» перед П ублічним акціонерним товари ством “Крименерго” за період з 01.02.2011 р. по 30.04.2011 р. за спожиту акти вну електроенергії становит ь 6376,37 грн., яку позивач просить с тягнути примусово разом із п енею в сумі 128,64 грн., 148,51 грн. інфля ційних втрат та 3% річних в роз мірі 27,88 грн. Крім того, позивач зазначає, що за період з 18.02.2011 р. по 18.03.2011 р. та за період з 19.03.2011 р. по 18.04.2011 р. споживачем допущено пер евищення договірної величин и споживання електричної ене ргії, що призвело до утворенн я заборгованості в загальном у розмірі 1973,85 грн., яку позивач т акож просить стягнути примус ово.

15.06.2011 р. до ГС АР Крим від Публі чного акціонерного товарист ва “Крименерго” надійшла зая ва про зменшення позовних ви мог, в якій позивач зазначив, щ о 03.06.2011 р. відповідачем був опла чений борг за спожиту активн у електроенергію та перевище ння договірних величин в заг альному розмірі 8350,22 грн., через що просить стягнути з відпов ідача 3% річних в сумі 27,88 грн., 148,51 г рн. інфляційних втрат та 128,64 гр н. пені. Заява була прийнята су дом до розгляду.

Відповідач проти позову за перечував та пояснив, що забо ргованість за активну електр оенергію та перевищення дого вірних величин електроспожи вання була погашена ним ще до часу порушення провадження у справі, у зв' язку з чим прос ить відмовити в задоволенні позову про їх стягнення. Запе речуючи про заявлених позива чем до відшкодування сум пен і, річних та інфляційних втра т, відповідач стверджує про т е, що зверненню до суду мало пе редувати направлення позива чем вимоги про стягнення вка заних сум, однак така вимога П ублічним акціонерним товари ством «Крименерго» на адресу Товариства з обмеженою відп овідальністю «Технопласт» н аправлена не була.

05.07.2011 р. до ГС АР Крим від Публі чного акціонерного товарист ва “Крименерго” надійшли поя снення на відзив, в яких позив ач зазначив, що вимога про стя гнення пені, річних та інфляц ійних втрат була викладена н им в претензії від 26.04.2011 р., яка бу ла отримана відповідачем 04.05.201 1 р. Вказані пояснення були при йняті судом до розгляду.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характериз ують взаємовідносини сторін , суд не вбачає підстав для від кладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представл ені докази, заслухавши поясн ення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

30.10.2006 р. між Відкритим акціоне рним товариством «Крименерг о» (Постачальник) в особі Керч енського РЕМ та Товариством з обмеженою відповідальніст ю «Технопласт» (Споживач) був укладений договір №1284 про пос тачання електричної енергії (а. с. 8-11).

Відповідно до розділу 1 вказ аного договору Постачальник поставляє електричну енергі ю Споживачу, а Споживач сплач ує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-кр атний розмір тарифу за перев ищення договірної величини е лектроспоживання, пеню, за гр афіком погашення заборгован ості, за актами порушення ПКЕ Е), згідно умов цього договору та додатків до Договору, які є його невід' ємними частинам и.

В розділі 2 Договору сторони передбачили, що під час викон ання умов цього договору, а та кож вирішення інших питань, я кі не обумовлені цим договор ом, сторони зобов' язуються керуватися діючим законодав ством України, зокрема, Закон ом України «Про електроенерг етику», Правилами користуван ня електричною енергією, зат вердженими у встановленому п орядку.

Відповідно до пункту 2.2.3 Дого вору Споживач зобов' язуєть ся оплачувати Постачальнику вартість електричної енергі ї та інші нарахування, згідно з умовами додатків №4.1 або №4.2 « Порядок розрахунків».

Згідно з пунктом 7.1 Договору облік електроенергії, спожи тої Споживачем та (або) субспо живачами, приєднаними до еле ктричних мереж Споживача, зд ійснюється згідно з вимогами ПОЕ та ПКЕЕ.

Перевірка стану розрахунк ів за електроенергію здійсню ється за розрахунковий періо д щомісячно та оформлюється двостороннім актом звірки мі ж Споживачем та Постачальник ом, яки Споживач зобов' язан ий повернути підписаним до н аступного розрахункового пе ріоду (п. 7.2 Договору).

Згідно з пунктом 7.3 Договору у випадку встановлення розр ахункових засобів обліку на межі балансової приналежнос ті електричних мереж електро передавальної організації т а Споживача, обсяг спожитої е лектроенергії визначається шляхом збільшення (зменшенн я) обсягів електричної енерг ії, визначених відповідно до показників розрахункових за собів обліку, на величину обс ягу розрахункових витрат еле ктроенергії на ділянці елект ричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі ба лансової приналежності до мі сця встановлення розрахунко вих засобів обліку.

В пункті 1 Додатку до догово ру № 4.1 сторони передбачили, що розрахунки за спожиту елект роенергію здійснюються відп овідно до пункту 6.6 ПКЕЕ. Розра хункова дата (день, коли Спожи вач надає Акт про обсяги спож итої електроенергії, а Поста чальник виставляє остаточни й рахунок) встановлюється 18 ч исла кожного місяця, відпові дно розрахунковим вважаєтьс я період з 18 числа місяця до та кого ж числа наступного міся ця.

Показники розрахункових з асобів обліку відповідно до Переліку об' єктів та точок комерційного обліку фіксуют ься 17 числа кожен місяць та оф ормлюються «Актом про обсяги переданої споживачу (спожит ої споживачем) електричної е нергії» в 2-х екземплярах, по о дному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну е нергію здійснюються спожива чем виключно грошовими кошта ми на поточний рахунок зі спе ціальним режимом використан ня Постачальника електрично ї енергії.

Відповідно до пункту 2 Додат ку №4.1, Споживач до 28 числа міся ця, що передує розрахунковом у, здійснює платіж на наступн ий розрахунковий період в су мі вартості 100% заявленого (очі куваного) обсягу споживання електричної енергії. У випад ку неповної передоплати за п опередній розрахунковий пер іод, різниця між сумою передо плати та вартістю фактично с пожитої електроенергії пови нна бути оплачена протягом 5 о пераційних днів з дня отрима ння рахунку.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивачем належним ч ином виконувалися свої обов' язки за договором та поставл ялася відповідачеві електри чна енергія, на оплату якої ви ставлялися відповідні рахун ки із зазначенням кількісних показників електроенергії, її вартості та загальної сум и до сплати (а. с. 21-24, 26-27).

Однак, відповідачем несвоє часно та не в повному обсязі з дійснювалася оплата вартост і електроенергії, що призвел о до утворення заборгованост і Товариства з обмеженою від повідальністю «Технопласт» перед Публічним акціонерним товариством «Крименерго» за період з 01.02.2011 р. по 30.04.2011 р. за спожи ту активну електроенергії в розмірі 6376,37 грн.

Крім того, матеріали справи також свідчать, що відповіда чем у справі в період з 18.02.2011 р. по 18.03.2011 р. та в період з 19.03.2011 р. по 18.04.2011 р . допущено перевищення догов ірної величини споживання ел ектричної енергії.

Так, з матеріалів справи вба чається, що в період з 18.02.2011 р. по 18.03.2011 р. відповідачем була спожи та електрична енергії в обся зі 3431 кВт/год, у той час як догов ірний обсяг складає 1180 кВт/год , тобто обсяг перевищення скл адає 2251 кВт/год.

В період з 19.03.2011 р. по 18.04.2011 р. відп овідачем допущено перевищен ня електроспоживання в обсяз і 291 кВт/год (спожито 1041 кВт/год п ри межі 750 кВт/год).

Факти перевищення були заф іксовані у відповідних актах (а. с. 18, 20), які були отримані спож ивачем.

В пункті 4.2.2 Договору про пос тавку електричної енергії №1 284 від 30.10.2006 р., з урахуванням внес ених в подальшому змін, перед бачено, що за перевищення дог овірних величин споживання е лектричної енергії та потужн ості Споживач сплачує Постач альникові двократну вартіст ь різниці фактично спожитої та договірної величин.

Аналогічні положення були закріплені в пункті 5 Додатку №4.1 до Договору.

Згідно з частиною 5 статті 26 З акону України «Про електроен ергетику» споживачі (крім на селення, професійно-технічни х навчальних закладів та вищ их навчальних закладів I - IV рів нів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електри чної енергії понад договірну величину за розрахунковий п еріод сплачують енергопоста чальникам двократну вартіст ь різниці фактично спожитої і договірної величини.

Матеріали справи свідчать , що за перевищення договірни х величин електроспоживання позивачем був виставлений Т овариству з обмеженою відпов ідальністю «Технопласт» рах унок-накладна №1284/57/0411Л1 від 18.04.2011 р . на загальну суму 1973,85 грн., який був отриманий відповідачем 19.04.2011 р. Враховуючи несплату вка заного рахунку в добровільно му порядку, позивачем заявле на до відшкодування вказана сума в цьому позові.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного к одексу України зобов' язанн ям є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов' язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господ арського кодексу України гос подарським визнається зобов 'язання, що виникає між суб'єкт ом господарювання та іншим у часником (учасниками) віднос ин у сфері господарювання з п ідстав, передбачених цим Код ексом, в силу якого один суб'єк т (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний в чинити певну дію господарськ ого чи управлінсько-господар ського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роб оту, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощ о), або утриматися від певних д ій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредито р) має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку. При цьому, майново -господарськими, згідно з ч. 1 с т. 175 ГК України, визнаються цив ільно-правові зобов'язання, щ о виникають між учасниками г осподарських відносин при зд ійсненні господарської діял ьності, в силу яких зобов'язан а сторона повинна вчинити пе вну господарську дію на кори сть другої сторони або утрим атися від певної дії, а управн ена сторона має право вимага ти від зобов'язаної сторони в иконання її обов'язку. Майнов і зобов'язання, які виникають між учасниками господарськи х відносин, регулюються Циві льним кодексом України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інши х вимог, що звичайно ставлят ься. Аналогічне положення ст осовно господарських зобов' язань міститься в ч. 1 ст.193 Госп одарського кодексу України, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учас ники господарських відносин повинні виконувати господар ські зобов' язання належним чином відповідно до закону, і нших правових актів, договор у, а за відсутності конкретни х вимог щодо виконання зобов ' язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться. До виконання г осподарських договорів заст осовуються відповідні полож ення Цивільного кодексу Укра їни з урахуванням особливост ей, передбачених цим Кодексо м.

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України якщо у зоб ов' язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу Укр аїни передбачено, що односто роння відмова від зобов'язан ня або одностороння зміна йо го умов не допускається, якщо інше не встановлено договор ом або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (ч. 7 ст. 193 Г осподарського кодексу Украї ни).

Матеріали справи свідчать , що позовна заява була подана до суду поштовим зв' язком 01. 06.2011 р., що підтверджується штам пом поштового відділення. У т ой же час, 02.06.2011 р. заборгованіст ь за спожиту активну електро енергію та перевищення догов ірних величин в загальному р озмірі 8350,22 грн. була погашена в ідповідачем добровільно, про що свідчить відповідна банк івська квитанція. Отже, борг б ув погашений відповідачем вж е після звернення позивача д о суду, у зв' язку з чим заява Публічного акціонерного тов ариства “Крименерго” про зме ншення позовних вимог не суп еречить положенням чинного з аконодавства.

Відповідно до частини четв ертої статті 22 ГПК України поз ивач вправі до прийняття ріш ення у справі, зокрема, зменши ти розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру поз овних вимог слід розуміти зм іну (у бік зменшення) кількісн их показників, у яких виражає ться позовна вимога, в тому чи слі ціни позову.

Згідно з частиною третьою с татті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позов них вимог, якщо його прийнято господарським судом, має міс це нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Сам е така позиція викладена в пу нкті 17 Інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни «Про деякі питання пра ктики застосування норм Госп одарського процесуального к одексу України, порушені у до повідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 та пункті 6 Інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України «Про деякі п итання застосування норм Гос подарського процесуального кодексу України, порушені у д оповідних записках про робот у господарських судів у перш ому півріччі 2008 року» від 13.08.2008 р . N 01-8/482.

З урахуванням цього, після п огашення відповідачем забор гованості в добровільному по рядку предметом спору залиши лися несплачені відповідаче м суми пені, річних та інфляці йних втрат.

Частиною 1 статті 199 Господар ського кодексу України перед бачено, що виконання господа рських зобов'язань забезпечу ється заходами захисту прав та відповідальності учасник ів господарських відносин, п ередбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погоджен ням сторін можуть застосовув атися передбачені законом аб о такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно зас тосовуються у господарськом у (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників госпо дарських відносин застосову ються відповідні положення Ц ивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільно го кодексу України передбаче но, що виконання зобов' язан ня може забезпечуватися неус тойкою, порукою, гарантією, за ставою, притриманням, завдат ком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов' язання (ос новного зобов' язання) забез печується, якщо це встановле но договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст атті 549 Цивільного кодексу Ук раїни розуміється грошова су ма або інше майно, які боржник повинен передати кредиторов і у разі порушення боржником зобов' язання. Штрафом є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зо бов' язання. Пенею є неустой ка, що обчислюється у відсотк ах від суми несвоєчасно вико наного грошового зобов' яза ння за кожен день прострочен ня виконання.

Отже, види забезпечення вик онання зобов' язань є спеціа льними мірами майнового хара ктеру, які стимулюють належн е виконання зобов' язання бо ржником шляхом встановлення додаткових гарантій задовол ення вимог кредитора, а тому з абезпечення виконання зобов ' язань будь-яким з видів, пер едбачених статтею 546 Цивільно го кодексу України, також ств орює зобов' язувальні право відносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодек су України передбачено, що у р азі порушення зобов'язання н астають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема, сплата неустойк и.

В пункті 4.2.1 Договору сторони передбачили, що за внесення п латежів з порушенням строків споживач зобов' язаний спла тити постачальнику пеню в ро змірі подвійної облікової ст авки НБУ за кожен день простр очення платежу, враховуючи д ень фактичної оплати.

Перевіривши наданий позив ачем розрахунок пені за прос трочення оплати вартості спо житої активної електричної е нергії в сумі 128,64 грн., суд погод жується з його правомірністю та вважає, що вказана сума пен і підлягає стягненню з Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Технопласт» на корис ть Публічного акціонерного т овариства “Крименерго”.

Крім того, позивачем також з аявлені вимоги про стягнення з відповідача 148,51 грн. інфляці йних втрат та 3% річних в розмі рі 27,88 грн.

Відповідно до частини 2 стат ті 625 Цивільного кодексу Украї ни боржник, який прострочив в иконання грошового зобов'яза ння, на вимогу кредитора зобо в'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три пр оценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір

процентів не встановлени й договором або законом.

Виходячи із положень зазна ченої норми, наслідки простр очення боржником грошового з обов' язання у вигляді інфля ційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають с пособом захисту майнового пр ава та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальни х втрат кредитора від знецін ення грошових коштів внаслід ок інфляційних процесів та о триманні компенсації (плати) від боржника за користуванн я утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти н араховуються незалежно від в ини боржника та незалежно ві д сплати ним неустойки (пені) з а порушення виконання зобов' язання та входять до складу г рошового зобов' язання.

Така позиція щодо правової природи інфляційних нарахув ань на суму боргу та 3% річних в икладена, зокрема, в постанов і Верховного суду України ві д 15.11.2010 р. у справі №4/720.

Перевіривши наданий позив ачем розрахунок 3% річних та ін фляційних втрат, суд погоджу ється з його правомірністю, у зв' язку з чим позов в цій час тині також є обґрунтованим.

При цьому суд не може погоди тися з твердженням відповіда ча щодо необхідності направл ення кредитором окремої вимо ги про сплату річних та інфля ційних втрат, оскільки, як заз начено вище, вказані суми вхо дять до складу грошового зоб ов' язання, тобто нерозривно пов' язані з сумою основног о боргу, на сплату якої вистав лялися відповідні рахунки. О тже, суд вважає, що наведене в частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України словосполуч ення «на вимогу кредитора» с тосується саме суми боргу, як у боржник має сплатити з урах уванням річних та інфляційни х втрат станом на день фактич ної сплати.

Більш того, суд звертає уваг у на те, що в матеріалах справи наявна претензія №1010 від 26.04.2011 р ., в якій викладені вимоги як п ро стягнення суми основного боргу (за спожиту активну еле ктричну енергію та перевищен ня договірних величин електр оспоживання), так і пені в сумі 128,64 грн., 148,51 грн. інфляційних втр ат та 3% річних в розмірі 27,88 грн. Вказана претензія була отрим ана відповідачем 04.05.2011 р., про що свідчить копія поштового по відомлення з підписом праців ника відповідача про отриман ня поштового відправлення.

З урахуванням цього, позов п ідлягає задоволенню в повном у обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу суд покладає на відповідача згі дно з положеннями статті 49 Гос подарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного , керуючись статтями 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Технопласт» (98100, м. Феодосі я, вул. Українська, 21; м. Феодосі я, вул. Войкова, 31, ідентифікаці йний код 32641756) на користь Публіч ного акціонерного товариств а “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сі мферополь, вул. Київська, 74/6, ід ентифікаційний код 00131400) 3% річни х в сумі 27,88 грн., 148,51 грн. інфляцій них втрат, 128,64 грн. пені, 102,00 держа вного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

3. Видати наказ після на брання судовим рішенням зако нної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Кри м (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 08.07.2011 р.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Дво рний І.І.