Рішення

від 06.07.2011 по справі 21/5005/6511/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.11р. Справа № 21/5005/6511/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Септима-Плюс", м. Дніпропетр овськ

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Дніпроб етон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 743,72 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н. Г.

Секретар су дового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - М'ясоїд І.М., д иректор, паспорт серія НОМЕ Р_1 виданий 28.08.1995р.;

від відповідача - ОСОБА_1 , дов. №1 від 01.08.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до гос подарського суду з позовом п ро стягнення з відповідача с уми основного боргу у розмір і 4 350,00 грн., 3% річних - 363,61 грн., інфля ційних витрат - 1 587,75 грн., пені - 2 442,36 грн. за дог овором поставки товару № 0407/05 в ід 04.07.08р.

Представник позивача напо лягав на задоволенні позовни х вимог.

Відповідач у відзиві на поз ов проти задоволення позову в частині стягнення пені, 3% рі чних та інфляційних втрат за перечив з тих підстав, що стан ом на 20.06.2011 року відповідач має перед позивачем заборговані сть у розмірі 4 350,00 грн., а в части ні стягнення безпідставно на рахованих штрафних санкцій п росить відмовити у повному о бсязі.

На підставі ст. 77 ГПК України , розгляд справи відкладався з 02.06.11р. на 23.06.11р., з 23.06.11р. по 05.07.11р. в суд овому засіданні оголошувала сь перерва.

05.07.2011 року у судовому засідан ні оголошено вступну та резо лютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали спра ви, вислухавши пояснення пре дставника позивача та відпов ідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеже ною відповідальністю "Септим а-Плюс" (далі - Постачальник, По зивач) та Товариством з обмеж еною відповідальністю "Дніпр обетон" (далі - Покупець, Відпо відач) укладено Договір пост авки товару № 0407/05 від 04.07.2008 року (д алі - Договір).

На умовах даного договору П остачальник зобов' язуєтьс я систематично поставляти не від' ємною частиною даного д оговору, а Покупець зобов' я зується приймати названий то вар та оплачувати його (п.1.1. Дог овору).

Відповідно до п.11.1. Договору, цей договір вважається укла деним і набирає чинності з мо менту його підписання сторон ами скріплення печатками сто рін. Строк цього договору поч инає свій перебіг у момент, ви значений у п. 11.1. цього Договору , а закінчується 31.12.2008р. Закінче ння строку цього договору не звільняє сторони від відпов ідальності за його порушення яке мало місце під час дії цьо го Договору (п.п. 11.2., 11.3. Договору) .

Умови цього договору викла дені сторонами у відповіднос ті до вимог Міжнародних прав ил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000р.), які застосовуються із урахуванн ям особливостей, пов' язаних із внутрішньодержавним хара ктером цього Договору, а тако ж тих особливостей, що виплив ають із умов цього Договору (п .1.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору П остачальник поставляє товар в асортименті і в кількості, з азначеній в замовленні на по стачання, у 3-х денний термін з дня оплати замовником виста вленого постачальником раху нку-фактури.

Замовлення може бути напра влено покупцем постачальник у по факсу, з подальшою переда чею оригіналу замовлення пос тачальнику (п.3.2. Договору).

Згідно з п. 4.1.Договору Покупе ць оплачує поставлений Поста чальником товар, що є предмет ом поставки за цим договором , за ціною, передбаченою у відп овідній накладній, що є невід ' ємною частиною даного дого вору.

Після отримання постачаль ником замовлення на постачан ня він зобов' язаний надісла ти покупцю протягом 2 (двох) дн ів рахунок-фактуру. На підста ві рахунка-фактури покупець проводить 100% попередню оплату визначеного в замовленні на постачання товару протягом 5 (п' яти) днів з дати надіслан ня рахунка-фактури, з врахува нням застереження згідно з п . 4.3 (п. 4.2. Договору).

Товар вважається передани м та переходить у власність з амовника після підписання ст оронами накладної, виданої п остачальником на відгрузку д аної партії товару, що підтве рджує передачу постачальник ом товару покупцю (п.5.2. Договор у).

Згідно видаткової накладн ої № 7300701 від 31.07.08р. відповідач отр имав від позивача товар на су му 4 350, 00 грн. (а. с. 21).

Пунктом 4.3 Договору передба чено, що Покупець оплачує вис тавлений Постачальником рах унок-фактури лише у разі відп овідності найменування та кі лькості товару, зазначеного в цьому рахунку-фактурі, Замо вленню на постачання та згод и з вартістю товару, зазначен ою в рахунку-фактурі.

Враховуючи, що відповідач т овар по договору отримав, пре тензій щодо найменування та якості товару позивачу не на правляв, товар вважається пр ийнятим відповідачем.

У зв'язку з тим, що відповіда ч не оплатив товар протягом д овготривалого строку, позива ч направив йому претензію ві д 15.05.11р.

Відповідач на претензію не відповів, борг не сплатив, у з в'язку з чим позивач змушений був звернутися до господарс ького суду за захистом своїх прав.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарсь кі зобов'язання виникають, зо крема, з господарського дого вору та інших угод, передбаче них законом, а також з угод, не передбачених законом, але та ких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господар ського кодексу України суб' єкти господарювання повинні виконувати господарські зоб ов' язання належним чином ві дповідно до закону, інших пра вових актів, договору, а за від сутності конкретних вимог що до виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певн их умовах звичайно ставлятьс я. До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільно го кодексу України зобов' яз ання має виконуватися належн им чином відповідно до умов д оговору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. О дностороння відмова від зобо в' язання або одностороння з міна його умов не допускаєть ся, якщо інше не встановлено д оговором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодек су України, якщо у зобов' яза нні встановлений строк (терм ін) його виконання, то воно під лягає виконанню у цей строк (т ермін).

Згідно ст. 610 Цивільного коде ксу України порушенням зобов 'язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов'я зання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодек су України встановлено, що у р азі порушення зобов'язання н астають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема сплата неустойк и.

Згідно ст. 612 Цивільного коде ксу України боржник вважаєть ся таким, що прострочив, якщо в ін не приступив до виконання зобов'язання або не виконав й ого у строк, встановлений дог овором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільно го кодексу України, договір є обов'язковим для виконання с торонами.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Циві льного кодексу України, дого вір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зго ди з усіх істотних умов догов ору.

Правовідносини, що склалис я між сторонами, є правовідно синами поставки, які регулюю ться нормами законодавства п ро поставку, в тому числі пара графом 3 глави 54 Цивільного ко дексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільно го кодексу України за догово ром купівлі - продажу одна с торона (продавець) передає аб о зобов' язується передати м айно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а поку пець приймає або зобов' язує ться прийняти майно (товар) і с платити за нього певну грошо ву суму.

Згідно ст. 599 Цивільного коде ксу України зобов'язання при пиняється виконанням, прове деним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивіль ного кодексу України за дого вором поставки продавець (по стачальник), який здійснює пі дприємницьку діяльність, зоб ов'язується передати у встан овлений строк (строки) товар у власність покупця для викор истання його у підприємницьк ій діяльності або в інших ціл ях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а по купець зобов'язується прийня ти товар і сплатити за нього п евну грошову суму.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін (ч. 2 ст. 71 2 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 ЦК Україн и продавець зобов'язаний пер едати товар покупцеві у стро к, встановлений договором ку півлі-продажу, а якщо зміст до говору не дає змоги визначит и цей строк, - відповідно до по ложень статті 530 цього Кодексу .

З огляду на умови Договору с трок оплати товару в сумі 4 350,00 г рн., є таким, що настав.

Доказів оплати товару відп овідач суду не надав, з чим поз овні вимоги позивача щодо ст ягнення основного боргу в су мі 4 350,00 грн. обґрунтовані, дове дені матеріалами справи не з аперечуються Відповідачем т а підлягають задоволенню пов ністю.

Крім основного боргу позив ач просить стягнути з відпов ідача пеню в розмірі 2 442,36 грн., 3% р ічних - 363,61 грн., інфляційних вит рат - 1 587,75 грн.

Відповідач проти стягненн я цих сум заперечує з тих підс тав, що Договором № 0407/05 від 04.07.2008р . відповідальність за поруше ння строку оплати товару у ви гляді пені взагалі не передб ачена. Умовами договору (п. 4.2.) п ередбачене обов' язкове над силання постачальником (пози вачем) рахунків-фактур на під ставі яких проводиться оплат а товару. Пунктом 3.1. Договору п ередбачено поставку товару у триденний термін з дня оплат и замовником виставленого по стачальником рахунку. Товар поставлявся без здійснення п ередплати. Рахунки-фактури п озивачем відповідачу не надс илалися. Договором, укладени м між сторонами спору, не було встановлено строку оплати т овару в разі його поставки і н аступної оплати. Отже, позовн і вимоги в частині нарахуван ня інфляційних та 3% річних зад оволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги викладе не, суд вважає за можливе позо вні вимоги в цій частині задо вольнити частково з огляду н а наступне.

Відповідно до ст. 537 Цивільно го кодексу України правочин щодо забезпечення виконанн я зобов'язання вчиняється у п исьмовій формі. Сторони не об умовили в договорі конкретни й розмір пені, отже, вимоги поз ивача про стягнення пені в су мі 2 442,36 грн. не ґрунтуються на ч инному законодавстві та задо воленню не підлягають.

Заперечення відповідача щ одо стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат судом н е приймаються на підставі на ступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник, я кий прострочив виконання гро шового зобов'язання, на вимог у кредитора зобов'язаний спл атити борг з урахуванням інд ексу інфляції, а також три про центи річних з простроченої суми, якщо законом або догово ром не встановлений інший ро змір процентів.

Як встановлено матеріалам и справи та не заперечується сторонами між ними було укла дено договір поставки товару на умовах передплати.

Позивач товар поставив без попередньої оплати, а відпов ідач прийняв цей товар без за перечень.

Разом з товаром відповідач отримав видаткову накладну на товар, в якій зазначено вар тість цього товару.

Слід зазначити, що рахунок-ф актура, на неотримання якої п осилається відповідач, є док ументом, який містить лише пл атіжні реквізити, на які потр ібно перерахувати грошові ко шти; ненадання рахунку-факту ри не є відкладальною обстав иною у розумінні ст. 212 ЦК Украї ни та не є простроченням кред итора в розумінні ст. 613 ЦК Укра їни, а тому наявність або відс утність рахунку-фактури не з вільняє відповідача від обов ' язку оплатити отриманий то вар.

Стаття 692 ЦК України передба чає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його пр ийняття або прийняття товаро розпорядчих документів на нь ого, якщо договором або актам и цивільного законодавства н е встановлений інший строк о плати товару.

Отже, враховуючи, що між сто ронами мають місце правовідн осини, що склалися на підстав і укладеного договору постав ки, за яким сторони визначали строк здійснення відповідач ем оплати за отриманий товар - передплата, суд вважає, що в т акому випадку слід керуватис я вищевказаною нормою Цивіль ного кодексу України - ст. 692 Ц К України, яка передбачає, що п окупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний опл атити товар після його прийн яття, чого, зроблено не було; т обто, за встановлення факту н алежного отримання товару ві дповідачем, накладні, за яким и відповідач отримав цей тов ар, є самостійними підставам и виникнення обов'язку у відп овідача здійснити розрахунк и за отриманий товар.

Суд вважає помилковим поси лання відповідача на те, що об ов'язок відповідача оплатити отриманий ним товар, виникає лише після звернення позива ча, як продавця, з вимогою про виконання зобов'язання - здій снити оплату товару, та отрим ання даної вимоги відповідач ем, посилаючись при цьому на п оложення ч. 2 ст. 530 ЦК України, з о гляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК Укр аїни, якщо строк (термін) викон ання боржником обов'язку не в становлений або визначений м оментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який ча с. Боржник повинен виконати т акий обов'язок у семиденний с трок від дня пред'явлення вим оги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із дог овору або актів цивільного з аконодавства.

Наведена норма матеріальн ого права розміщена у главі 48 ЦК України "Виконання зобов'я зань" і носить загальний хара ктер, тобто, може бути застосо вана до будь-яких видів догов ірних зобов'язань, які виника ють в цивільному обороті.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бут и застосовані в даному випад ку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін вико нання зобов'язання, що виплив ає з правовідносин купівлі-п родажу, чітко встановлений с пеціальною нормою права - ст . 692 ЦК України, відповідно до як ої покупець зобов'язаний о платити товар після його при йняття або прийняття товарор озпорядчих документів на ньо го.

Тобто, в даному випадку, об ов' язок сплатити вартість т овару виникає у відповідача з моменту отримання продукці ї за видатковою накладною.

Дані висновки узгоджуютьс я з позицією Вищого господар ського суду України, викладе ною у постановах від 25.11.2010р. № 22/132. , від 28.04.11р. № 20/125-10, від 19.05.11р. № 55/348.

Перевіривши розрахунки по зивача, судом встановлено, що зо стягнення підлягають 363, 61 г рн. - 3% річних та 1 587, 75 грн. - інфляц ійних втрати. У стягненні 2 442,36 г рн. пені слід відмовити.

Як свідчать матеріали спра ви, при подачі позовної заяви Позивач звернувся до господ арського суду Дніпропетровс ької області з вимогою про за стосування заходів щодо забе зпечення позову в порядку ст . 66 Господарського процесуаль ного кодексу України шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача.

В обґрунтування даної вимо ги Позивач послався на те, що у разі неприйняття мір до забе зпечення позову у подальшому утрудниться чи зробить немо жливим виконання рішення гос подарського суду.

З урахуванням вищевикладе ного та у відповідності до ст . ст. 66, 67 Господарського процес уального кодексу України, го сподарський суд за заявою ст орони, прокурора чи його заст упника, який подав позов, або з а своєю ініціативою має прав о вжити заходів до забезпече ння позову. Забезпечення поз ову допускається на будь-які й стадії провадження у справ і, якщо невжиття таких заході в може утруднити чи зробити н еможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту вказаних статей в бачається, що обґрунтування необхідності забезпечення п озову полягає в доказуванні обставин, з якими пов' язано вирішення питання про забез печення позову. Забезпечення позову застосовується як га рантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заход ів до забезпечення позову є д остатньо обґрунтоване припу щення, що майно (в тому числі г рошові суми, цінні папери тощ о), яке є у відповідача на моме нт пред' явлення позову до н ього, може зникнути, зменшити сь за кількістю або погіршит ись за якістю на момент викон ання рішення.

Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на м еті запобігти утрудненню чи неможливості виконання ріше ння господарського суду, при йнятого за результатами розг ляду справи.

З цією метою та з урахування м загальних вимог, передбаче них статтею 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни, обов' язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов' язуєт ься застосування певного зах оду до забезпечення позову.

Отже вимога про вжиття захо дів до забезпечення позову п овинна бути обґрунтована з п оданням належних і допустими х доказів, що підтверджують м ожливість виникнення усклад нень у виконанні судового рі шення.

Разом з тим, як вбачається з вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вва жає, що Позивачем не доведено наявності фактичних обстави н, з якими пов' язується заст осування вищевказаних заход ів.

Відповідно до змісту статт і 66 Господарського процесуал ьного кодексу України, у вирі шенні питання про забезпечен ня позову суд з' ясовує обся г позовних вимог, здійснює оц інку обґрунтованості доводі в заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів - з урахуванням розумності, об ґрунтованості і адекватност і вимог заявника щодо забезп ечення позову, імовірності у труднення виконання або неви конання рішення господарськ ого суду в разі невжиття таки х заходів, а також з огляду на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб а бо фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу .

Більш того, ст. 41 Конституції України передбачено, що коже н має право володіти, користу ватися і розпоряджатися своє ю власністю. Ніхто не може бут и протиправно позбавлений пр ава власності. Право власнос ті є непорушним.

Частиною 7 ст. 319 Цивільного к одексу України визначено, що діяльність власника може бу ти обмежена чи припинена або власника може бути зобов' я зано допустити до користуван ня його майном інших осіб у ви падках і в порядку, встановле них законом.

Як вбачається зі змісту зая ви про забезпечення позову, в ідповідних доводів в обґрунт ування вимоги про вжиття зах одів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача, П озивач не наводить.

Більш того, у розумінні поло жень розділу 10 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни “Забезпечення позову”, розглядаючи вимогу про забез печення позову суд оцінює, на скільки конкретний захід, як ий пропонується вжити, пов' язаний з предметом позову, сп іврозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезп ечуватиме фактичну реалізац ію мети його вжиття.

З урахуванням викладеного , суд вважає, що вимога позивач а про вжиття заходів до забез печення позову, змістом якої є накладення арешту на грошо ві кошти Відповідача є необґ рунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Згідно ст. 34 ГПК України госп одарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати підлягають покладенню на сторони пропо рційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 66, 67, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуал ьного кодексу України, госпо дарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити част ково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" (49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гав анська, 4, ідентифікаційний ко д ЄДРПОУ 20239861) на к ористь Товариства з обмеж еною відповідальністю "Септи ма-Плюс" (49008, м. Дніп ропетровськ, провулок Ялицев ий, б. 7, кв. 59, ідентифікаційний к од ЄДРПОУ 33474050) суму основного б оргу у розмірі 4 350,00 грн. (чо тири тисячі триста п'ятдесят грн. 00 коп.), 3% річних у сумі 363,61 грн. (триста шістдесят три грн. 00 коп.), суму втрат від інфл яції у розмірі 1 587,75 грн. (од на тисяча п'ятсот вісімдесят сім грн. 75 коп.), витрати на оплату державного мита у сум і 73,51 грн. (сімдесят три грн . 51 коп.), витрати на оплату інфо рмаційно-технічного забезпе чення судового процесу у сум і 170,08 грн. (сто сімдесят гр н. 08 коп.), про що видати наказ.

В стягненні пені у сумі 2 442,36 г рн. - відмовити.

Наказ видати після набранн я рішенням законної сили.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційної скаргу не було пода но. У разі подання апеляційно ї скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи а пеляційним господарським су дом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оф ормленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 08.07.2011р.