Постанова

від 10.10.2006 по справі 16/5484-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5484-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10" жовтня 2006 р.                                                            Справа №16/5484-А

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі

смт. Чемерівці    

до Приватно-орендного підприємства "Вільна Україна" с. Ямпільчик Чемеровецького

району

про стягнення 7737,62 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування.

Суддя  Магера В.В.                                    Секретар судового засідання Приступа Д.І.

Представники сторін:

Від позивача   - Гречко П.Я. - за  довіреністю №3520/07 від 09.10.2006 р.   

Від відповідача – не з'явився

Ухвалою суду  від  12.09.06р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 26.09.06р. Ухвалою суду  від  26.09.06 р. судовий розгляд по справі відкладений та призначений на 10.10.06 р. Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Ухвала суду про відкладення розгляду справи сторонам надіслана (Вих.№01 183 від 27.09.2006 р.).  

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача             7 737,62 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що утворилася у відповідача станом на 31.08.2006 р.

Повноважний представник позивача в судове засідання з'явився, подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, відповідно до якої  просить стягнути з відповідача 4 937,62 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що утворилася у відповідача станом на 31.08.2006 р., зазначаючи, що ці вимоги підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.                      

Зазначена заява відповідає вимогам ст. ст. 49, 51 КАС України, не порушує будь чиї права та охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом та підлягає задоволенню.

          Відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення про вручення від 30.09.2006 р.) заперечення на позов не надав, повноважного представника в судове засідання повторно не направив, поважні причини неявки не повідомив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Приватно-орендне підприємство „Вільна Україна”, с. Ямпільчик, Чемеровецького району, зареєстроване як юридична особа, та відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача склалась заборгованість по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 7 737,62 грн. станом на 31.08.2006 р., за період січня-серпня 2006 р. Після подання позову, відповідач сплатив частину заборгованості в розмірі 2 800,00 грн. На момент розгляду справи заборгованість складає 4 937,62 грн. Наявність заборгованості відповідача підтверджується поданими позивачем картками особового рахунку платника, розрахунками сум страхових внесків за липень та за червень 2006 р. розрахунком суми позову.

З метою погашення вказаної заборгованості позивачем на адресу відповідача направлялися вимоги про сплату боргу №Ю-33 від 06.02.06 р., №Ю-64 від 03.03.06 р., №Ю-107 від 04.04.06 р., №Ю-151 від 04.05.06 р., №Ю-192 від 02.06.06 р., №Ю-228 від 05.07.06 р., №Ю-259 від 02.08.06 р., №Ю-293 від 05.09.06 р., які отримані відповідачем та не оскаржувалися ним, що підтверджується корінцями  вказаних вимог.

У зв'язку із наявною заборгованістю відповідача, позивач просить стягнути з останнього заборгованість в сумі 4 937,62 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент), які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст.106 зазначеного Закону у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням   Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо  страхувальник, який  одержав  вимогу територіального  органу Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.  У  зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до  господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На підтвердження позовних вимог позивачем  надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р., які не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 4 937,62 грн. заборгованості по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі, смт. Чемерівці  до Приватно-орендного підприємства „Вільна Україна”, с. Ямпільчик, Чемеровецького району про стягнення 4 937,62  грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  задовольнити.

Стягнути з Приватно-орендного підприємства „Вільна Україна” (с. Ямпільчик, Чемеровецького району, р/р 2600890214 в відділенні Ощадного банку 3216, МФО 375100, код 04932491) на користь Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі (смт. Чемерівці, вул. Кооперативна, 6, рахунок 25604301240 в Чемеровецькому відділенні ощадного банку 3216, МФО 375100, код 02890251) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в сумі 4 937,62 грн. (чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень 62 коп.).

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до    Житомирського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                            В.В. Магера

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.