Постанова

від 02.04.2008 по справі 25/517-29/524

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 02 квітня 2008 р.                                                                                   

№

25/517-29/524 

Доповідач -суддя Мележик

Н.І.

Вищий

господарський суд України у складі 

колегії суддів:

Козир

Т.П. - головуючого,

Мележик

Н.І.,

Подоляк

О.А.

розглянувши у

відкритому

судовому засіданні

касаційну

скаргу                                                  

Суб"єкта

підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1

на рішення                                        господарського суду міста Києва

від 20.11.2007р.

та

на постанову            Київського апеляційного

господарського суду від 17.01.2008р.

у

справі                                          

       № 25/517-29/524

господарського

суду                              міста Києва

за позовом                                                 

Товариства з

обмеженою відповідальністю

"Любе місто"

до                                                     

      Суб"єкта підприємницької

діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1

про          стягнення 39 691,24 грн.

за

участю представників:

позивача

-          Спасібухова О.Л.

відповідача

-                                        

ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У

вересні місяці 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Любе

місто" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про

стягнення з Суб"єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_139

691,24 грн. основного боргу, 387 грн. витрат по сплаті державного мита, 118

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 969

грн. витрат, пов"язаних з оплатою адвокатських послуг.

В

подальшому, уточнивши розмір позовних вимог, позивач просив суд стягнути з

відповідача 36 034,48 грн. основного боргу.

Рішенням

господарського суду міста Києва від 24.11.2006р. (суддя Морозов С.М.),

залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від

18.04.2007 року у справі №25/517 (судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Лосєв А.М.),

позов задоволено та стягнуто з Суб"єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

"Любе місто" 36 034,48 грн. основного боргу, 3 656,76 грн. пені, 387

грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою

Вищого господарського суду України від 18.07.2007 року (судді: Мележик Н.І.

Подоляк О.А., Козир Т.П.) рішення господарського суду міста Києва від

24.11.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від

18.04.2007 року у справі №25/517 в частині стягнення пені та витрат, понесених

у зв'язку з оплатою послуг адвоката, скасовано і в цій частині справу передано

на новий розгляд господарському суду м. Києва в іншому складі суду. В решті -

постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2007 року у

справі №25/517 залишено без змін.

Рішенням

господарського суду міста Києва від 20.11.2007р. (суддя Усатенко І.В.),

залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від

17.01.2007 року (судді: Пантелієнко В.О., Іваненко Я.Л., Гарник Л.Л.), позов

задоволено частково; стягнуто з Суб"єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Любе

місто" 3 305,83 грн. пені та 3 929,31 грн. плати за адвокатські послуги; в

іншій частині позовних вимог відмовлено.

В

касаційній скарзі Суб"єкт підприємницької діяльності -фізична особаОСОБА_1

просить скасувати рішення та постанову господарських судів першої та

апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні

позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що

судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та

порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних

судових актів.

Колегія

суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, 

перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,

дослідивши  правильність застосування

господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і

процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Як

встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Суб"єкт

підприємницької діяльності -фізична особаОСОБА_1, порушивши умови п.п.2.2.,

2.3. договору підряду №09/08-1 від 09.08.2004 року, укладеного з Товариством з

обмеженою відповідальністю "Любе місто", не оплатив вартість

виконаних останнім у січні 2006 року оздоблювальних робіт фасаду будівлі,

розташованої у АДРЕСА_1

Згідно

умов п.п.2.2., 2.3. договору сторони домовились про те, що розрахунки за

фактично виконані обсяги робіт здійснюються щомісячно на підставі акту прийому

виконаних робіт, що надається позивачем відповідачу не пізніше 30 числа

звітного місяця, а відповідач приймає виконані роботи,  підписує акт прийому не пізніше 5 числа

місяця, наступного за звітним та оплачує їх вартість шляхом перерахування

грошових коштів на рахунок позивача не пізніше 10 числа місяця, наступного за

звітним.

Таким

чином, обов"язком відповідача було сплатити позивачу вартість виконаних

останнім у січні місяці 2006 року робіт до 10.02.2006 року.

Пунктом

5.2. договору сторони передбачили, що за прострочку платежу замовник

(відповідач) сплачує на користь підрядчика (позивача) пеню у розмірі

подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня,

від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

З

огляду на невиконання Суб"єктом підприємницької діяльності -фізичною

особоюОСОБА_1 договірних зобов"язань по сплаті Товариству з обмеженою

відповідальністю "Любе місто" заборгованості за виконані у січні 2006

року роботи, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась

апеляційна інстанція, стягнув з Суб"єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1пеню у розмірі 3 305,83 грн., розрахованої відповідно до

ч.6 ст.232 ГК України.

Крім

того, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Любе

місто" про стягнення плати за адвокатські послуги у розмірі 3 929,31 грн.

судом першої інстанції задоволено, виходячи з надання останнім доказів, що

свідчать оплату таких послуг адвокату ОСОБА_3., як винагороду  під час ведення даної судової справи.

Штрафними

санкціями, згідно ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді

грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин

зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської

діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно

до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання

зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється

через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В

силу статті 44 ГПК України до складу судових витрат входять, зокрема, витрати,

пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Згідно

ст. 49 цього ж Кодексу при задоволенні позову суми, які підлягають сплаті за

послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, покладаються  на відповідача.

Таким

чином, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про часткове

задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Любе

місто" в частині стягнення з Суб"єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1пені, розрахованої відповідно до ч.6 ст.232 ГК України,

та плати за надані позивачу адвокатські послуги у розмірі 3 929,31 грн., є

обґрунтованим і відповідають чинному законодавству.

З

даними висновками апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого

господарського суду України, оскільки вони відповідають положенням ст. 84 ГПК

України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України

від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Твердження

скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами першої

та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при

прийнятті оскаржуваного рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в

зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових

актів колегія суддів не вбачає.  

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд

України, -

П О С Т А Н О В И В:

          Касаційну скаргу Суб"єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1залишити без задоволення.

Рішення

господарського суду міста Києва від 20.11.2007р. та постанову  Київського апеляційного господарського суду

від 17.01.2008р. у справі №25/517-29/524 залишити без змін.

Головуючий

суддя

Т.П.

Козир

 Судді Н.І. Мележик

О.А.

Подоляк