Постанова

від 02.06.2011 по справі 2а-0770/749/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа №  2а-0770/749/11

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року                                                                                        м. Ужгород

          Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

при секретарі судового засідання Скуба В.І.

за участю сторін:

представника позивача –не з’явився;

представника відповідача –не з’явився;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського  окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Плюс»про стягнення податкового боргу у розмірі 4090,84 грн.,  –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 02 червня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 червня 2011 року.

Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Плюс», якою просить, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Плюс»податковий борг у розмірі 4090,84 грн..

Позовні вимоги мотивовані наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітал-Плюс»(надалі відповідач) перебуває на обліку в Ужгородській МДПІ як платник податків. Станом на 16 лютого 2011 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 4090,84 грн. (в тому числі пеня у розмірі 640,94 грн.), по таким платежам: 170 грн. –по платежу: «податок на додану вартість»та 3920,84 грн. –по платежу: «земельний податок». Вказаний податковий борг відповідачем в добровільному порядку не було сплачено.               

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу за наявними матеріалами у справі та за відсутності представника позивача (а.с. 50).  

В судові засідання, що проходили 14 квітня 2011 року та 02 червня 2011 року відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідачем не надано суду заперечень проти позову та інших доказів, які у нього є.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.  

В судовому засіданні встановлено, що відповідач був зареєстрований 08 серпня 1995 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 20). Місцезнаходженням відповідача є: 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці, буд. 1.  

10 червня 2008 року позивачем була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка відповідача по питанню дотримання встановлених законодавством строків повернення свідоцтва платника ПДВ від дня прийняття рішення про анулювання. За результатами перевірки складено акт № 76/15-02 від 10 червня 2008 року (а.с. 26). Відповідно до вказаного акта перевіркою встановлено, що відповідачем в супереч статті 9 пункту 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість»не повернуто податковому органу реєстраційне свідоцтво платника податку на додану вартість протягом 20 календарних днів від дня анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу (акт про анулювання № 17 від 21 квітня 2008 року) (а.с. 26).

На підставі вказаного акта перевірки 12 червня 2008 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 7828/3301081502/0 (а.с. 27), яким відповідачеві визначено суму податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість у розмірі 170 грн..

Відповідно до акту від 17 червня 2008 року вказане податкове повідомлення-рішення було розміщене на дошці податкових оголошень (а.с. 24).

Відповідно до облікової картки платника –відповідачем не було сплачено податкове зобов’язання з податку на додану вартість, що визначене позивачем податковим повідомленням-рішенням № 7828/3301081502/0  від 12 червня 2008 року (а.с.а.с. 10-14).

Крім облікової картки платника заборгованість підтверджена й розрахунком податкового боргу (а.с. 8).

08 грудня 2010 року позивачем була проведена документальна невиїзна перевірка відповідача по питанню дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання із земельного податку відповідачем. строків повернення свідоцтва платника ПДВ від дня прийняття рішення про анулювання. За результатами перевірки 08 грудня 2010 року складено акт № 314/15-0 (а.с. 38). Відповідно до вказаного акта перевіркою встановлено, що відповідачем сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання – 0,87 грн. із запізненням на 26 календарних днів.

Вказаний акт перевірки був підписаний керівником відповідача, про що свідчить відповідний підпис на акті.

На підставі вказаного акта перевірки 14 грудня 2010 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009121503/0/6139/10/15-014 (а.с. 36), яким відповідача зобов’язано сплатити штраф за платежем земельний податок у розмірі 0,09 грн..

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане керівником відповідача, про що свідчить відповідний підпис на корінці такого рішення.

Згідно самостійно поданого відповідачем до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у  Закарпатській області податкового розрахунку земельного податку на 2010 рік, сума податкового зобов’язання із земельного податку, яка підлягає сплаті до бюджету за поточний звітній період становить 12896,39 грн.. Тобто із січня 2010 року по листопад 2010 року по 1074,70 грн., а за грудень 2010 року 1074,69 грн. (а.с.а.с. 28-35).

Отже за період з вересня по грудень 2010 року відповідач зобов’язувався сплатити 4298,79 грн.. Однак за вказаний період відповідачем було сплачено лише 1018,98 грн. (вересень 2010 року).

Крім того, відповідачеві була нарахована пеня у розмірі 640,94 грн.   

Отже заборгованість відповідача по земельному податку з врахуванням нарахованої пені становить 3920,84 (0,09+4298,79-1018,98+640,94).

Заборгованість відповідача із сплати земельного податку також підтверджується обліковою карткою платника, а також розрахунком податкового боргу (а.с.а.с. 15-19).

Відповідно до статті 1 пункту 1.3 Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року, що діяв на момент виникнення спірних відносин (надалі Закон України № 2181-III ) податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Відповідно до статті 1 пункту 1.2 Закону України № 2181-III податкове  зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими  законами України.

Відповідно до статті 5 пункту 5.2. підпункту 5.2.1. Закону України № 2181-III податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Відповідно до статті 5 пункту 5.3. підпункту 5.3.1. вказаного Закону у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»–«в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до статті 5 пункту 5.1 Закону України № 2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до статті 5 пункту 5.3. підпункту 5.3.1. Закону України № 2181-III платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 5 пункту 5.4. підпункту 5.4.1. Закону України № 2181-III узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 9 пункту 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов’язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.  

Відповідно до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.1 Закону України № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.1 Закону України № 2181-III після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Такі ж положення містяться у Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

          Зокрема,Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

          Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

          Відповідно до статті 46 пункту 46.1 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

          Відповідно до статті 49 пункту 49.1 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

          Відповідно до статті 49 пункту 49.18 підпунктів 49.18.1-49.18.5 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

          Відповідно до статті 54 пункту 54.3 підпунктів 54.3.1-54.3.6 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;  дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;  рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

          Відповідно до статті 57 пункту 57.1 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Відповідно до статті 57 пункту 57.3 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 95 пунктів 95.2 та 95.3 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Відповідно до статті 120 пункту 120.1 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

          Відповідно до статті 129 пункту 129.1 підпункту 129.1.1 Податкового кодексу України,  після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Оскільки відповідачем порушено встановлені законодавством граничні терміни подання декларацій з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зважаючи на вказані норми Закону України № 2181-III та Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

Отже загальна сума податкового боргу, з врахуванням пені, становить 4090,84 (170+3920,84) грн..  

Зважаючи на вказані норми Закону України № 2181-III, що діяв на час виникнення спірних відносин та Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями  11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Плюс»–задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Плюс»(89432, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці, будинок 1, ідентифікаційний код 22075079) податковий борг у розмірі 4090,84 (чотирьох тисяч дев’яносто грн. 84 коп.) грн.. по наступних платежах:

1)          податок на додану вартість –у розмірі 170 –платіж 14010100;

2)          земельний податок –у розмірі 3920,82 грн. (у тому числі пеня 640,94) –платіж 13050134.

Після набрання постановою законної сили –видати виконавчий лист.

          Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з  одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Головуючий                                                                                          Гаврилко С.Є.