Рішення

від 11.07.2011 по справі 1957-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

11.07.2011 Справа №5002-32/1957-2011

За позовом - Прокурора Це нтрального району м. Сімферо поля (95000, АР Крим, м. Сімферополь , вул.. К. Маркса, 6 ) в інтересах д ержави в особі Сімферопольс ької міської ради (95000, АР Крим, м . Сімферополь, вул.. Толстого, 15 ).

До відповідача - Комуналь ного підприємства Сімферопо льської міської ради «Сімфер опольське об' єднання паркі в культури і відпочинку» (95000, А Р Крим, м. Сімферополь, вул.. Киї вська, 78-А ідентифікаційний ко д 16503312).

До відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_ 1 (АДРЕСА_1 ідентифікаці йний номер НОМЕР_1).

Про визнання договору неді йсним

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_2 - головний спеціаліст, дов. № 24/01 -55/864 від 18.03.2011р.

Від відповідача № 1 - не з' явився.

Від відповідача № 2 - ОСОБ А_1. - ФОП, паспорт НОМЕР_2 від 25.01.2001р., ОСОБА_3 - предст авник, дов. № 2264 від 27.08.2010р.

Від прокуратури - Шехірєв а Н.Ю., посв. № 11016.

Представникам роз'яснено п рава і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуа льного кодексу України, зокр ема право відводу судді, відп овідно до статті 20 Господарсь кого процесуального України . Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Прокурор Центрального району м. Сімфе рополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міс ької ради звернувся до госпо дарського суду АР Крим з позо вом до Комунального підприєм ства Сімферопольської міськ ої ради «Сімферопольське об' єднання парків культури і ві дпочинку» та до Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_1 п ро визнання недійсним догов ору про надання послуг, уклад еного між відповідачами.

Ухвалою господарського су ду від 13.05.2011 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 24.05.2011року, пр о що сторони були своєчасно т а належним чином повідомлені .

З підстав зазначених в ухва лах господарського суду від 24.05.2011р., від 02.06.2011р., від 14.06.2011р. розгля д справи відкладався, про що с торони у справі були повідом лені відповідно до п.3.17 Інстру кції з діловодства в господа рських судах України, затвер дженої наказом Голови ВГСУ в ід 19.12.2002р. № 75 - рекомендованою п оштою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між відпові дачами договір фактично вчин ено для приховання іншого пр авочину - договору найму зе мельної ділянки.

Відповідач №1 явку повнова жного представника в судове засідання не забезпечив, не з важаючи на те, що був належним чином повідомлений про день , час та місце розгляду даної с прави рекомендованою поштою .

Відповідач № 2 проти позову заперечував з мотивів відсут ності між ним та відповідаче м № 1 договірних відносин з оре нди землі, хоча не заперечува в проти факту розміщення на з емельній ділянці атракціоні в (а.с. 42-44).

Відповідно до пункту 3.6 Роз' яснень Вищого арбітражного с уду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі з мінами та доповненнями) особ и, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими пр о час і місце її розгляду судо м, якщо ухвалу про порушення п ровадження у справі надіслан о за поштовою адресою, зазнач еною у позовній заяві. Отже, в ідповідач вважається повідо мленим про час та місце судов ого розгляду справи.

Адреси відповідачів, зазна чені в позовній заяві повніс тю співпадають з адресами, вк азаними у Свідоцтвах про дер жавну реєстрацію на відповід ачів, залучених до матеріалі в справи ( а.с. 10-11).

В пункті 11 Інформаційного л иста «Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2006 році » Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що до повнова жень господарських судів не віднесено установлення факт ичного місцезнаходження юри дичних осіб або місця прожив ання фізичних осіб - учасникі в судового процесу на час вчи нення тих чи інших процесуал ьних дій. Тому відповідні про цесуальні документи надсила ються господарським судом зг ідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справ и. З цього приводу див. також п ункт 4 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового зас ідання.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Відповідачі не скористали сь своїм правом подання відз иву на позовну заяву та надан ня доказів в порядку статті 33 Господарського процесуальн ого кодексу України.

Враховуючи те, що норми стат ті 38 Господарського процесуа льного кодексу України щодо обов' язку господарського с уду витребувати у сторін док ументи і матеріали, необхідн і для вирішення спору, коресп ондуються з диспозитивним пр авом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування сво єї правової позиції.

У зв' язку з тим, що відпові дачі не використали наданого законом права на участь у суд овому засіданні, подання від зиву на позов та доказів, а мат еріали справи в достатній мі рі характеризують взаємовід носини сторін і неявка відпо відачів не перешкоджає виріш енню спору, суд вважає за можл иве розглянути справу в поря дку статті 75 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни - за наявними у ній матері алами.

Розглянувши матеріали спр ави, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 статті 121 Конституц ії України на прокуратуру Ук раїни покладається представ ництво інтересів громадян аб о держави в суді у випадках, ви значених законом.

Відповідно до статті 36 Зако ну України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді держави є наявність пор ушення або загрози порушень економічних, політичних та і нших державних інтересів вна слідок противоправних дій (б ездіяльності) фізичних або ю ридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і держа вою.

Відповідно до статті 36-1 Зако ну України «Про прокуратуру» представництво прокуратуро ю інтересів громадянина або держави в суді полягає у здій сненні прокурорами від імені держави процесуальних та ін ших дій, спрямованих на захис т у суді інтересів громадяни на або держави у випадках, пер едбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Г осподарського процесуально го кодексу України господарс ький суд порушує справи за по зовними заявами прокурорів т а їх заступників, які звертаю ться до господарського суду в інтересах держави.

Як вбачається з п. 1.1 Статуту Комунального підприємства С імферопольської міської рад и «Сімферопольське об' єдна ння парків культури і відпоч инку» воно є правонаступнико м Комунального підприємства «Парк імені Гагаріна» (а.с 46).

20.03.2009 р. між Комунальним підпр иємством «Парк імені Гагарін а» (Сторона - 1) та Фізичною особ ою - підприємцем ОСОБА_1 (Сторона - 2) укладено договір н адання послуг (а.с. 9).

У пункті 1.1 Договору Сторони домовились про участь в орга нізації та проведення заході в для жителів та гостей міста на території парку, а також ор ганізації пересувних дитяч их гойдалок, аерохоккею, «Бок серу».

Пунктом 2 даного договору п ередбачене, що Сторона-2 для за безпечення виконання умов До говору надає вступний внесок в розмірі 700, 00 грн., та щомісячні платежі, не пізніше 5 числа по точного місяця в розмірі 500, 00 г рн.

Пунктом 8. договору сторони погодили строк дії договору, який становить з 20.03.2009р. до 01.10.2009р.

Так, на думку позивача, укла дений між відповідачами дого вір, фактично вчинений для пр иховання іншого правочину, а саме договору оренди земель ної ділянки, у зв' язку із чим Заступник прокурора звернув ся до суду із відповідним поз овом.

Статтею 43 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и встановлено, що господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом.

Договір про надання послуг від 20.03.2009р., укладений між відпо відачами фактично є договоро м оренди землі.

Так, статтею 235 Цивільного ко дексу України визначено, що у даваним є правочин, який вчин ено сторонами для приховання іншого правочину, який вони н асправді вчинили. Якщо буде в становлено, що правочин був в чинений сторонами для прихов ання іншого правочину, який в они насправді вчинили, відно сини сторін регулюються прав илами щодо правочину, який ст орони насправді вчинили.

В пункті 25 Постанови “Про су дову практику розгляду цивіл ьних справ про визнання прав очинів недійсними” від 6 лист опада 2009 року №9 Пленум Верховн ого суду України зазначив, що за удаваним правочином стор они умисно оформляють один п равочин, але між ними насправ ді встановлюються інші право відносини. На відміну від фік тивного правочину, за удаван им правочином права та обов'я зки сторін виникають, але не т і, що випливають зі змісту пра вочину. Встановивши під час р озгляду справи, що правочин в чинено з метою приховати інш ий правочин, суд на підставі с татті 235 Цивільного кодексу Ук раїни має визнати, що сторона ми вчинено саме цей правочин , та вирішити спір із застосув анням норм, що регулюють цей п равочин. Якщо правочин, який н асправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення п ро встановлення його нікчемн ості або про визнання його не дійсним. До удаваних правочи нів наслідки недійсності, пе редбачені статтею 216 Цивільно го кодексу України, можуть за стосовуватися тільки у випад ку, коли правочин, який сторон и насправді вчинили, є нікчем ним або суд визнає його недій сним як оспорюваний.

Отже, до Договору про наданн я послуг від 20.03.2009р. необхідно з астосовувати положення норм ативно-правових актів, що рег улюють відносини оренди земл і.

Згідно статті 2 Закону Украї ни “Про оренду землі” віднос ини, пов' язані з орендою зем лі, регулюються Земельним ко дексом України, Цивільним ко дексом України, цим Законом, з аконами України, іншими норм ативно-правовими актами, при йнятими відповідно до них, а т акож договором оренди землі.

Частиною 2 статті 792 Цивільно го кодексу України передбаче но, що відносини щодо найму (ор енди) земельної ділянки регу люються законом.

Відповідно до статей 3, 4 Зако ну України “Про оренду землі ” об' єктами оренди є земель ні ділянки, що перебувають у в ласності громадян, юридичних осіб, комунальній або держав ній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадя ни та юридичні особи, у власно сті яких перебувають земельн і ділянки, або уповноважені н ими особи. Орендодавцями зем ельних ділянок, що перебуваю ть у комунальній власності, є сільські, селищні, міські рад и в межах повноважень, визнач ених законом.

Виходячи із зазначених пол ожень, правом на передачу в ор енду земельних ділянок наділ ені тільки їх власники.

Проте, у даному випадку земе льна ділянка, що передана у ко ристування фізичній особі-пі дприємцю Тюрникову Володими ру Миколайовичу та знаходить ся на території Комунального підприємства «Парк імені Га гаріна», перебуває у власнос ті територіальної громади мі ста в особі Сімферопольської міської ради, оскільки право встановлюючі документи на зе мельну ділянку Комунальним п ідприємством «Парк імені Гаг аріна» належним чином не офо рмлені.

Відповідно статті 6 Закону У країни “Про оренду землі” ор ендарі набувають права оренд и земельної ділянки на підст авах і в порядку, передбачени х Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами Украї ни і договором оренди землі.

Згідно статті 142 Конституці ї України право на землю кому нальної власності належить т ериторіальним громадам. Орга ни місцевого самоврядування є суб' єктами земельних від носин, здійснюють регулюванн я земельних відносин, а також контроль за додержанням зем ельного законодавства.

Статтею 12 Земельного кодекс у України визначені повноваж ення міських рад у галузі зем ельних відносин до яких нале жить: розпорядження землями територіальної громади міст а, передача земельних діляно к комунальної власності у вл асність громадян та юридични х осіб, надання земельних діл янок у користування із земел ь комунальної власності, вил учення земельних ділянок із земель комунальної власност і, вирішення інших питань у га лузі земельних відносин.

Пунктом 5 статті 16 Закону Укр аїни “Про місцеве самоврядув ання в Україні” від імені та в інтересах територіальних гр омад права суб' єкта комунал ьної власності здійснюють ві дповідні ради.

Статтями 124, 125, 126 Земельного ко дексу України у редакції, що д іяла на дату укладення догов ору, регламентовано, що перед ача в оренду земельних ділян ок, які перебувають у державн ій або комунальній власності , здійснюється на підставі рі шення відповідного органу ви конавчої влади або органу мі сцевого самоврядування чи до говору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у р азі продажу права оренди) шля хом укладення договору оренд и земельної ділянки, право вл асності та право постійного користування на земельну діл янку виникає після одержання її власником і користувачем документа, що посвідчує прав о власності чи право постійн ого користування земельною д ілянкою, та його державної ре єстрації. Право на оренду зем ельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використанн я земельної ділянки до встан овлення її меж у натурі (на міс цевості), одержання документ а, що посвідчує право на неї, т а державної реєстрації забор оняється.

Судом встановлено, що докум енти, які посвідчують право в ласності чи право постійного користування земельною діля нкою, що була передана в оренд у фізичній особі - підприємц ю Тюрникову Володимиру Микол айовичу, у Комунального підп риємства Сімферопольської м іської ради «Сімферопольськ е об' єднання парків культур и і відпочинку» відсутні. Так само, судом встановлено відс утність відповідного рішенн я Сімферопольської міської р ади щодо передачі земельної ділянки в оренду та відсутні сть встановлення меж земельн ої ділянки в натурі.

Відповідно до статті 32 Госп одарського процесуального к одексу України доказами у сп раві є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарсь кий суд у визначеному зак оном порядку встановлює ная вність чи відсутність обст авин, на яких ґрунтуються вим оги і заперечення сторін, а та кож інші обставини, які мають значення для правильного ви рішення господарського спор у.

Відповідно до статей 33, 34 Гос подарського процесуального кодексу України, кожна сторо на повинна довести ті обста вини, на які вона посилаєтьс я як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подають ся сторонами та іншими учасниками судового процес у. Господарський суд прийм ає тільки ті докази, які ма ють значення для справи. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні б ути підтверджені певними з асобами доказування, не м ожуть підтверджуватись інши ми засобами доказування.

Згідно з пунктом 1 статті 215 Ц ивільного кодексу України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодек су України встановлено, що пр авочин є дійсним, якщо він від повідає загальним умовам дій сності правочину, зокрема, зм іст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавства , а також моральним засадам су спільства.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Стаття 207 Господарського ко дексу України встановлює, що господарське зобов' язання , що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб' єктності), може бу ти на вимогу однієї із сторін , або відповідного органу дер жавної влади визнано судом н едійсним повністю або в част ині.

Таким чином, виходячи з вка заних норм закону, недійсною може бути визнана лише уклад ена угода, тобто така, щодо яко ї сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істот них умов, яка відповідає зага льним умовам дійсності право чину, зокрема, не суперечить Ц ивільному кодексу України, і ншим актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства.

Відповідно до статті 180 Госп одарського кодексу України з міст господарського договор у становлять умови договору, визначені угодою його сторі н, спрямованою на встановлен ня, зміну або припинення госп одарських зобов' язань, як п огоджені сторонами так і ті, щ о приймаються ними як обов' язкові умови договору відпов ідно до законодавства.

Господарський договір вва жається укладеним, якщо між с торонами у передбаченому зак оном порядку та формі досягн уто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визна ні такими за законом чи необх ідні для договорів даного ви ду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін пови нна бути досягнута згода.

При укладені господарсько го договору сторони зобов' я зані у будь-якому разі погоди ти предмет, ціну та строк дії д оговору.

Аналогічні положення закр іплені у частині 1 статті 638 Цив ільного кодексу України, від повідно до якої договір вваж ається укладеним, якщо сторо ни у належній формі досягли з годи з усіх істотних умов дог овору. Істотними умовами дог овору є умови про предмет дог овору, умови, що визначені зак оном як істотні або є необхід ними для договорів даного ви ду, а також усі ті умови, щодо я ких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто зг оди. Підсумовуючи виклад ене, суд вважає за необхідне з ауважити, що посилання Проку рора на удаваність правочину , вчиненого між відповідачам и з ціллю приховати договір о ренди земельної ділянки, під тверджуються матеріалами сп рави, є обґрунтованими та зак онними , що має наслідком задо волення позову.

Судові витрати поклад аються на відповідачів згідн о положень статті 49 Господарс ького процесуального кодекс у України.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним до говір від 20.03.2009р., укладений між Комунальним підприємством « Парк імені Гагаріна» (95000, АР Кр им, м. Сімферополь, вул.. Київсь ка, 78-А ідентифікаційний код 1650 3312) та Фізичною особою - підпр иємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер Н ОМЕР_1).

3. Стягнути з Комунальн ого підприємства Сімферопол ьської міської ради «Сімферо польське об' єднання парків культури і відпочинку» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київ ська, 78-А ідентифікаційний код 16503312) в доход Державного бюдже ту України (р/р 31115095700002, код платеж у 22090200, в банку одержувача: ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімфероп оль МФО 824026, одержувач: Держбюд жет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 42, 5 0 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційн ий номер НОМЕР_1) в доход Д ержавного бюджету України (р /р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь МФО 824026, оде ржувач: Держбюджет, м. Сімферо поль, ОКПО 34740405) 42, 50 грн. державно го мита.

5. Стягнути з Комунальн ого підприємства Сімферопол ьської міської ради «Сімферо польське об' єднання парків культури і відпочинку» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київ ська, 78-А ідентифікаційний код 16503312) в доход Державного бюдже ту України (р/р 31214264700002, в банку оде ржувача: Головне Управління держказначейства України в А Р Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, о держувач: Держбюджет, м. Сімфе рополь, ОКПО 34740405) 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу .

6. Стягнути з Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету У країни (р/р 31214264700002, в банку одержу вача: Головне Управління дер жказначейства України в АР К рим, м. Сімферополь, МФО 824026, одер жувач: Держбюджет, м. Сімфероп оль, ОКПО 34740405) 118, 00 грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу.

7. Накази видати в поряд ку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Суддя Господарськог о суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.