Рішення

від 21.03.2008 по справі 11/16-08-149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21"

березня 2008 р.

Справа  № 11/16-08-149

За

позовом: Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1;

До

відповідача: Малого

приватного підприємства „Будівельник-2”;

про

стягнення 2037,94 грн.

Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за

паспортом);

Від відповідача: не

з'явився;

СУТЬ

СПОРУ: 28.01.2008 р. за вх. № 367 Фізична

особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду

Одеської області з позовною заявою про стягнення з МПП „Будівельник-2” грошової

суми  у розмірі 2037,94 грн.

Позивач

на позовних вимогах наполягає, 25.02.2008 р. за вх. № 3742 надав уточнення

позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі

827 грн., пеню у розмірі 0,1% - 148,86 грн., штраф у розмірі 7%  - 57,89 грн., а також 220 грн. збитків

понесених у зв'язку з підготовкою позову.

Відповідач

належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судові засідання

від 13.02.2008 р., 27.02.2008 р., 12.03.2008 р. та 21.03.2008 р. не з'явився,

представників не направив, відзиву на позов не надав, тому справа розглядається

в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК

України, заслухавши представників позивача, суд встановив наступне:

18.01.2005

р. Фізична особа-підприємець  ОСОБА_1

передав ,а Мале приватне  підприємство

„Будівельник-2” отримало згідно накладної б/н упаковку полістиролу на суму 1482

грн. та за усною домовленістю між сторонами Відповідач  зобов'язався  сплатити за отриманий товар впродовж 3-х

місяців.

14.03.2005

р. Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар на суму 800 грн.

06.09.2005

р. Позивач за накладною б/н поставив відповідачу упаковку полістиролу на суму

290 грн.

Позивач

зазначає, що за усною домовленістю між сторонами , Відповідач зобов'язався

оплатити у триденний термін залишок заборгованості по накладній від 18.01.2005

р. у розмірі 682 грн. та по накладній від 06.09.2005 р. -290 грн. Проте

27.09.2005 р. Відповідач отриманий за зазначеною накладною  товар оплатив частково лише  в сумі 145 грн.

Позивач

вказує на те, що у результаті несплати Відповідачем заборгованості, він не

отримав певного прибутку, а саме у вигляді 30 % від внесення зазначених коштів

на депозит до кредитного союзу, що складає 815,94 грн., крім  того у зв'язку з необхідністю підготовки

позовної заяви ним були понесені витрати на послуги юриста в сумі 300 грн. та

витрати пов'язані з підготовкою матеріалів для звернення до суду , у розмірі 95

грн.

25.02.2008

р. за вх. № 3742 Позивач надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути

з Відповідача заборгованість у розмірі 827 грн., пеню у розмірі 0,1% - 148,86

грн., штраф у розмірі 7%  - 57,89 грн., а

також 220 грн. збитків понесених у зв'язку з підготовкою позову.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується

суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Статтею

193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу

України  передбачено, що суб'єкти господарювання

та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння

відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених

законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського

Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або

неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення

господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього

заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не

передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення

господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не

доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії

непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних

умов здійснення господарської діяльності.

З

наявних матеріалів справи вбачається, що 18.01.2005 р. Позивач поставив

Відповідачу упаковку № 309в 5х80 у кількості 400 шт. на суму 602,00 грн. без

ПДВ та упаковку № 210 5х100 у кількості 500 шт. на суму 633 грн. без ПДВ, а

всього на суму 1482 грн. з ПДВ.

06.09.2005

р. Позивач поставив Відповідачу упаковку № 35 у кількості 500 шт. на суму

290,00 грн.

Відповідач

частково оплатив отриманий за накладною від 18.01.2005 р. товар у розмірі 800

грн. та за накладною від 09.09.2005 р. товар у розмірі 145 грн., що

підтверджується випискою з особового рахунку Позивача.

З

вищезазначених накладних вбачається, що строк оплати сторонами встановлений не

був.

Відповідно

до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не

встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право

вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий

обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

29.08.2007

р. за вих. № 1 Позивач звернувся до Відповідача з претензією про оплату

заборгованості у розмірі 827 грн. за отриманий за накладними від 18.01.2005 р.

та 06.09.2005 р. товар (а.с.16-20).

Проте,

станом на 28.01.2008 р. (дата надходження позовної заяви до суду) Відповідач за

отриманий товар повністю не розрахувався, наявна заборгованість складає 827

грн.

Згідно

ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Відповідно

до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає

тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини

справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними

засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач

в уточненнях позовних вимог (а.с.36), посилаючись на ст.692 ЦК України, ст.ст.224,225

ГК України просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 0,1 % від основної

заборгованості (827 грн.) за 180 днів прострочки платежу та штраф у розмірі 7 %

від суми основної заборгованості (827 грн.).

Проте

зазначеними статтями не встановлено застосований Позивачем розмір пені та

розмір штрафу.

З

огляду на зазначене позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та

незаконними.

Щодо

стягнення з Відповідача збитків, які виникли у Позивача при підготовці позовної

заяви, а саме: поштові витрати у розмірі 20,16 грн., комісійні при сплаті

держмита та витрат на ІТЗ судового процесу (15 грн.), витрати пов'язані з

одержанням виписки з ЄДРПОУ (8,22 грн.) слід зазначити, що позовні вимоги в цій

частині є необґрунтованими, оскільки безпосередньо пов'язані з процесуальним

порядком звернення до господарського суду та порядком розгляду справи.

Відповідач

належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать

наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, в судові засідання від 13.02.2008

р., 27.02.2008 р., 12.03.2008 р. та 21.03.2008 р. не з'явився, представників не

направив, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи

вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що

регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з малого приватного

підприємства „Будівельник-2” основної заборгованості у розмірі 827 грн., 148,86

грн. пені, 57,89 грн. штрафу та 43,38 грн. збитків підлягають задоволенню

частково в сумі   827 грн. основної

заборгованості, оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та

доведеними належними доказами  та

наявними матеріалами справи. 

Витрати

по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового

процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно

ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного

підприємства „Будівельник-2” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3-А, код

19051603, п/р 26007665202741 у АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 328016) на користь

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у АКБ

„Південний”) -827 грн. основної заборгованості, 78,46 грн. держмита та 90,77

грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову -відмовити.

Рішення суду набуває

законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після

набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                          

Власова С.Г.

Рішення підписано в

порядку ст. 85 ГПК України 25.03.2008 р.