Ухвала

від 04.07.2011 по справі 32/17-2011-1158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/17-2011-1158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про  повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"04" липня 2011 р.№ 32/17-2011-1158

Суддя  Грабован Л.І.,  розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства „ЛКМ”, Київська обл., м.Вишгород;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест” (м. Одеса, вул. Космонавтів, 33; код ЄДРПОУ 32921500)

про  визнання банкрутом   

ВСТАНОВИВ:   

Приватне підприємство „ЛКМ” звернулось до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність заборгованості в сумі 5000,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заява Приватного підприємства „ЛКМ” про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест” підлягає поверненню заявнику, оскільки до заяви про порушення справи не додано доказів наявності повноважень особи, що підписала заяву, для здійснення такої процесуальної дії; не додано доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі; не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості  порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов'язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Однак, Приватне підприємство „ЛКМ” до заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест”  не додало належних доказів вжиття заходів до отримання заборгованості та доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме виконавчих документів.

Крім того, Приватне підприємство „ЛКМ” у заяві про порушення справи як на одну з підстав порушення справи за спрощеною процедурою банкрутства, передбаченою ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилається на факт відсутності підприємства за місцезнаходженням.   

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” факт відсутності боржника повинен підтверджуватись витягом (довідкою) із Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб (ЄДР). Даної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 22.05.2007р. по справі № 32-21/19-06-518.

Проте, в порушення ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заявник не надав передбачених законодавством доказів відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест”  за місцезнаходженням, оскільки надані акти перевірки місцезнаходження боржника взагалі не можуть розглядатись судом як належний доказ відсутності боржника з наведених вище підстав, Витяг з ЄДР №10048387 станом на 26.05.2011р. не містить відповідного запису.

Будь-яких інших доказів, які підтверджуються наявність підстав для застосування спрощеної процедури банкрутства щодо Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест” за положеннями ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, доказів наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника заявником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, заява Приватного підприємства „ЛКМ” про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.    

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.  

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного підприємства „ЛКМ” про порушення провадження у справі про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест” (код ЄДРПОУ 32921500) банкрутом повернути заявнику без розгляду.

2.Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.

Додаток: оригінал заяви на 1-му арк. з додатком на 9-ти арк.

! У зв'язку з неодноразовим поверненням заявнику заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест” з вказівкою на її невідповідність нормам ГПК України та Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також постійним ігноруванням з боку заявника вказівок суду, господарський суд направляє до правоохоронних органів  повідомлення із зазначення вказаних фактів порушення.

Суддя                                                                                 Грабован Л.І.