Постанова

від 15.06.2011 по справі б-13/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Б-13/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

15.06.11                                                                                           Справа  № Б-13/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Бонк Т.Б., Юрченко Я.О., розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

від 14.04.2011р. у справі № Б-13/16

за заявою Прокурора Тисменицького району в інтересах держави в особі ДПІ в Тисменицькому районі (м. Тисмениця)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт»(м. Тисмениця)

про визнання Боржника банкрутом

за участю представників:

від Заявника: не з'явився;

від Боржника: не з'явився;

ліквідатор: Бігун Р.Д.;

від Кредитора –ПАТ «Банк «Фінанси та креит»: Стащук О.М.

Ухвалою від 02.06.2011 року колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. (головуючий), Юркевич М.В., Кузь В.Л. у справі № Б-13/16 відкладено розгляд апеляційної скарги на 15.06.2011 року.

Відповідно до розпорядження Голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року, дану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Желік М.Б. (головуючий), Бонк Т.Б., Юрченко Я.О.

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, Ліквідатор та представник Кредитора ознайомлені.

Ухвалою від 14.04.2010р. у справі №Б-13/16 Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Шкіндер П.А.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Банк Фінанси та кредит»в особі Західного регіонального управління АТ «Банк «Фінанси та кредит»(м. Львів) щодо дій ліквідатора ТзОВ «Горизонт».

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області скасувати, з огляду на наступне:

- ліквідатор ТзОВ «Гоизонт»безпідставно відмовив Кредитору у визнанні кредиторських вимог, оскільки вимоги кредитора у заяві є цілком обґрунтовані, що підтверджують і додані до даної заяви копії документів;

- вимоги Скаржника є законними, а відмова у їх задоволенні призводить до порушення норм ст. ст. 1, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», інше.

Колегія суддів, заслухавши пояснення Ліквідатора та представника Кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі - Закон), дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Згідно з нормою ст. 1 Закону кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Окрім того, відповідно до визначення тієї ж статті Закону грошовим визнається зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

При цьому, зобов'язання Боржника у даній справі заплатити ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»певну грошову суму, передбачені доданим до заяви про визнання грошових вимог кредитора та включення до реєстру кредиторів у справі №Б-13/16 (а.с. 17-18) кредитним договором № 251-к від 01.12.2006 року (а.с. 21-24), відповідно до якого Банк-кредитор надав Позичальнику (Боржнику у справі) кредит у сумі 1200000,00 грн, а Боржник прийняв на себе зобов'язання повернути отримані кошти 01.12.2008 року та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 19 % річних, а у випадку порушення Боржником термінів погашення –38% річних від суми невиконаного вчасно зобов'язання по кредиту.

При цьому, факт виконання Кредитором взятих на себе зобов'язань щодо надання 1200000,00 грн. кредитних коштів підтверджується наявним у справі меморіальним ордером №1051173 від 04.12.2006 року (а.с. 12).

Разом з цим, прийняті на себе зобов'язання за вищенаведеним кредитним договором Боржник не виконав.

Зобов'язання Боржника за Кредитним договором забезпечені іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»та ТзОВ «Енерго-миг»від 01 грудня 2006 року, згідно з яким у іпотеку було надано нерухоме майно.

При цьому, як встановлено Господарським судом Івано-Франківської області в оскаржуваній ухвалі, у зв'язку з невиконанням ТзОВ «Горизонт»договірних зобов'язань постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження № 17837910. Після повторних прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, які не відбулися у зв'язку із відсутністю покупців, 03.02.2010року Калуським міськрайонним управлінням юстиції було запропоновано банку-кредитору залишити за собою непродане майно, за оцінкою, за якою воно було передане на реалізацію, а саме –6151915,00грн. 11 лютого 2010року банк повідомив про відмову залишити за собою майно ТзОВ «Енерго-Миг»за оцінкою 6151915,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст.575 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 575 ЦК України правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання, зокрема у випадку порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі порушення провадження у справі про банкрутство заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, який є майном Боржника, незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов'язання.

Беручи до уваги вищенаведені норми матеріального та процесуального права та їх системний аналіз, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що задоволення грошових вимог Кредитора за рахунок забезпеченого на виконання цих вимог майна Боржника, є правом самого кредитора, а не його обов'язком, а та обставина, що заставлене майно не було реалізоване з торгів в порядку виконавчого провадження не тягне за собою автоматичне визнання за Кредитором права власності на нього, зокрема й з огляду на те, що як вже було зазначено вище, листом №260 від 11.02.2010 року, адресованого В.о. начальника Калузького МРУЮ Івано-Франківської області (а.с. 13), Банк повідомив про відмову залишити за собою майно ТзОВ «Енерго-Миг»за оцінкою 6151915,00грн.

Таким чином, грошове зобов'язання Боржника у справі перед Кредитором на суму 1394143,78 грн. за кредитним договором, 85,00 грн державного мита та 40,00 грн. витрат за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог, залишилось невиконаним.

З огляду на зазначене, колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що звернувшись із заяви про визнання грошових вимог кредитора та включення до реєстру кредиторів у справі №Б-13/16 діяв в межах норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», самі вимоги є обґрунтовані та підтверджені зазначеними вище документами, які відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України визнаються судом апеляційної інстанції належними та допустимими доказами у справі, а тому підлягають до задоволення.

Зазначені обставини Господарським судом Івано-Франківської області при прийнятті оскаржуваного рішення належним чином досліджені не були, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та прийняття необґрунтованого по суті рішення, у формі процесуального документа - ухвали, а тому воно є таким, що підлягає скасуванню, а грошові вимоги Кредитора –визнанню.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Ухвалу від 14.04.2010р. у справі №Б-13/16 Господарського суду Івано-Франківської області скасувати. Прийняти нову ухвалу:

Грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»на суму 1394143,78 грн. до боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт»визнати як такі, що забезпечені заставою та погашати суму 1394143,78 грн. в першу чергу відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Стягнути з ТзОВ «Горизонт»на користь АТ Банк «Фінанси та Кредит»витрати з оплати державного мита у розмірі 85,00 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий          суддя                                                            Желік М.Б.

                              суддя                                                            Бонк Т.Б.

                              суддя                                                            Юрченко Я.О.