Рішення

від 12.07.2011 по справі 20/5025/987/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/5025/987/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2011 р.Справа № 20/5025/987/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Степ Груп” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Говерла” м. Хмельницький

про  стягнення 23264,32грн. заборгованості

                                                                                                              Суддя Гладій С.В.

Представники сторін:

позивача : Кондратенко В.М. –посвідчення №1333      

відповідача : не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 23264,32 грн. основного боргу за отриманий товар та пені відповідно до договору поставки №236 від 14.07.2010р.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2011р. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі  № 20/5025/987/11. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами,  підтвердженням чого є витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Представник позивача в попередньому судовому засіданні повідомив, що позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні. 12.07.2011р. представник позивача в судовому засіданні подав заяву відповідно до п.4 ст. 22 ГПК України про зменшення суми боргу та про вжиття заходів щодо забезпечення позову, в якій просить стягнути з відповідача 23064,32 грн. заборгованості та накласти арешт у межах заявлених позовних вимог та судових витрат на грошові суми, що належать відповідачеві. В частині суми 200 грн. боргу просить припинити в зв'язку з тим, що відповідач добровільно розрахувався після подачі позову до суду.

Дана заява в частині зменшення суми боргу не суперечить чинному законодавству та приймається судом, щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту, суд, враховуючи приписи ст.ст.66,67 ГПК України, вважає за необхідне заяву позивача відхилити, оскільки позивачем на подано доказів на підтвердження того, яким чином невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

В судові засідання 23.06.2011р. та 12.07.2011р. відповідач за викликом не з'явився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ТзОВ „Компанія Степ Груп” (позивач) та ТзОВ „ТД Говерла” (відповідач) укладено договір поставки №236 від 14.07.2010р., за умовами якого (п.1 Договору), позивач зобов'язаний поставити, а  відповідач –прийняти та оплатити продовольчі товари, у асортименті, кількості, якості та за цінами відповідно до умов передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1, 2.2 даного договору загальний асортимент товару визначається прайс –листами позивача. Асортимент конкретно партії товару визначається відповідачем виходячи з прайс –листа позивача. Асортимент конкретно партії товару оформляється письмовим замовленням.

Згідно п.5.1, 5.2 договору оплата за першу партію товару проводиться на умовах 100% передоплати. Оплата наступних партій проводиться по мірі реалізації товару кожні 5 банківських днів. При цьому, кожну партію товару (в цілому) Покупець зобов'язаний оплатити не пізніше 30-ти календарних днів з дня фактично передачі конкретно партії товару.

Позивач по накладних №№ 34083 від 15.07.2010р. на суму 5171,25 грн., 34111 від 23.07.10р. на суму 3004,00 грн., 34157 від 30.07.10р. на суму 8251,20 грн., 34264 від 19.08.2010р. на суму 4297,00 грн. 34656 від 30.09.10р. на суму 10452,00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 31175,45грн.  

Відповідач з позивачем розрахувався частково на суму 8475,25 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 22700,20 грн.

01.03.2011р. позивачем на адресу відповідача надіслана претензія з вимогою про сплату заборгованості. Відповідач частково виконав вимоги позивача та перерахував останньому 1200,00 грн.  боргу.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 21500,20 грн..

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення  заборгованості в розмірі 22700,20 грн.

Відповідно п.6.1 даного договору за несвоєчасне здійснення розрахунків за цим договором сторони несуть відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від несплаченої суми, за кожний день прострочення.

Позивачем  нараховано відповідачу пеню за періоди з 31.08.2010р. по 28.02.2011р., з 21.09.2010р. по 01.03.2011р., з 30.10.2010р. по 01.03.2011р. в сумі 1464,12 грн.   

В зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 23264,32 грн. заборгованості.

Аналізуючи надані по справі докази,  оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму 31175,45 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов'язку по його оплаті в строк встановлений Договором виконав частково на суму 9675,25 грн.   

Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 21500,20 грн., що підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно, в позові, в частині стягнення 1200 грн. належить відмовити, як в безпідставно заявленому.

Після подання позову відповідач перерахував позивачу заборгованість в сумі 200,00 грн. боргу, що підтверджується виписками з банку від 30.06.2011р. та від 01.07.2011р.  

На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 200,00 грн. заборгованості належить припинити.

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.   

Відповідно п.6.1 даного договору за несвоєчасне здійснення розрахунків за цим договором сторони несуть відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від несплаченої суми, за кожний день прострочення.

Позивачем  нараховано відповідачу пеню за періоди з 31.08.2010р. по 28.02.2011р., з 21.09.2010р. по 01.03.2011р., з 30.10.2010р. по 01.03.2011р. в сумі 1464,12 грн.   

Позов в частині стягнення з відповідача нарахувань пені в сумі 1032,45 грн., підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.  

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 66, 67, п.1.1 ст. 80, ст. 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Степ Груп” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Говерла” м. Хмельницький про  стягнення 23064,32грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Степ Груп” (м. Київ, вул. Червоноармійська,72-А, код 36884870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Говерла” (м. Хмельницький, вул. Ватутіна,14, код 35305034) –21300,20 грн. (двадцять одна тисяча триста гривень 20 коп.) основного боргу, 1464,12 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят чотири гривни 12 коп.) пені, 229,64 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 64 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 200,00 грн. заборгованості припинити.

В решті позову відмовити.

                    Суддя                                                                      С.В. Гладій