Постанова

від 03.06.2011 по справі 2а/0270/2427/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

03 червня 2011 р.                                      м. Вінниця          Справа № 2а/0270/2427/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді  Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в  порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці   

до:   приватного підприємства "Ортус-Альфа"  

про: стягнення податкової заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) із адміністративним позовом до приватного підприємства "Ортус-Альфа" (далі - ТОВ "Ортус-Альфа") про стягнення податкової заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на день звернення податкового органу до суду рахується борг в сумі 5592,67 грн., з яких 4155,67 грн. - основний платіж, 1437 грн. - штрафні санкції. Вказана заборгованість відповідачем у добровільному порядку сплачена не була,  що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 25 травня 2011 року відкрив скорочене провадження у даній справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову.

Ухвала про відкриття скороченого провадження була направлена відповідачу 26.05.2011р., але на адресу Вінницького окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення із відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення  поштового  відправлення  із  повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

В силу викладеного та з урахуванням того, що повістка направлялася відповідачу за адресою, яка значиться в ЄДРПОУ, вважається, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна  бути  розглянута  у  порядку  скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого  частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано  заперечення відповідача та за умови, що  справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність  достатніх  підстав  щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку письмового провадження, з огляду на наступне.

Приватне підприємство "Ортус-Альфа" здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 11.12.2006р., виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради, ідентифікаційний код 34788096, місцезнаходження вул. Стаханівська, 14, м. Вінниця, 21019.

На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що за  ПП  "Ортус-Альфа" станом на 30.03.2011 року рахується  заборгованість по податку на додану вартість в сумі 5592,67 грн., що підтверджується корінцями податкових повідомлень-рішень форми "Р" № 0009671600/0 від 30.11.2010р., № 0000591600/0 від 06.01.2011р., № 0002851600/0 від 29.06.2010р. (а.с.6,8,10), актами про результати невиїзних документальних перевірок № 1691/15-212/34788096 від 24.11.2010р., № 2128/15-212/34788096 від 31.12.2010р., № 898/15-212/34625668 від 21.06.2010р.(а.с.7,9,11), а також розрахунком суми заборгованості станом на 30.03.2011р.(а.с.5)

Судом також встановлено, що на виконання вимог Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Державною податковою інспекцією у м. Вінниці було направлено на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги за № 1/1031 від 27.08.2010р. та № 2/1214 від 06.10.2010р. (а.с.12,13).

У зв’язку з неможливістю вручення платнику зазначених податкових вимог через відсутність його за юридичною адресою, вказані податкові вимоги були розміщені на дошці податкових повідомлень, про що складено акти від 30.08.2010р. та 13.10.2010р. (а.с.14,15).

Вказані податкові вимоги залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, не призвели до добровільного її погашення відповідачем.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 5.4.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. № 2181-ІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2181) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.     

За п.п. 4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний  самостійно  визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

    а) платник  податків  не подає у встановлені строки податкову декларацію;

    б) дані  документальних  перевірок   результатів   діяльності платника  податків  свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового   повідомлення,   за   винятком   випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

У відповідності до п.п. 3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону № 2181 активи  платника  податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказана у позовній заяві сума заборгованості підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.       

Керуючись ст.ст.  86, 94, 158, 162, 183-2, 256  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Ортус-Альфа" заборгованість в сумі 5592 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 67 коп. з р/р 26000013039553 ПАТ "ВТБ Банк" МФО 321767; № 26002001315299 АТ "ОТП Банк" МФО 300528; № 26009000213978 ПАТ "Універсал Банк" МФО 322001.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст.ст. 183-2, 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя                                                       Вільчинський Олександр Ванадійович