Постанова

від 30.06.2011 по справі 2а/0270/2445/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30 червня 2011 р.           Справа № 2а/0270/2445/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

розглянувши у порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції   

до:   Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод"  

про: стягнення податкового боргу за рахунок майна платника податків

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - Гайсинська МДПІ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" (далі - ТОВ "Теплицький молокозавод") про стягнення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на момент пред'явлення адміністративного позову до суду за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2109327 грн. та по податку на прибуток в сумі 3469988 грн.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо  стягнення  грошових  сум,  які  ґрунтуються  на  рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направив, хоча  ухвалу про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 7 червня 2011 року отримав - 18 червня 2011 року, що  підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою «доставлено (вручено) особисто».

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі – суд дійшов висновку про наявність  підстав  щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку скороченого провадження,  з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Теплицький молокозавод" зареєстроване Теплицькою райдержадміністрацією 07 серпня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію з присвоєнням ідентифікаційного коду, а саме: 32545979.

В період з 24 листопада по 10 грудня 2010 року була проведена виїзна позапланова перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Окрент". За результатами перевірки було складено акт №891/2301/32545979 від 15.12.2010 року та згідно з п. 3.2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253 відповідачу 24 грудня 2010 року було вручено податкові повідомлення рішення форми "Р" від 21.12.2010 року №0000242301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 3469988 грн. (основний платіж - 1734994 грн., штрафні санкції - 1734994 грн.) та №0000252301/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 2109327 (основний платіж - 1406218 грн., штрафні санкції - 703109 грн.).

Відповідачем в десятиденний термін не було розпочато процедуру апеляційного узгодження.

Таким чином, податкові повідомлення рішення від 21.12.2010 року № 0000242301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 3469988 грн. та № 0000252301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 2109327 грн. станом на момент звернення позивача до суду з позовом є чинними, а заборгованість відповідача за вказаними зобов'язаннями не погашена.

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують об'єкти оподаткування або провадять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 4.2.1 та 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Підпунктом 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" № 509-ХІІ від 04.12.1990 року встановлено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Так, на момент подачі адміністративного позову до суду відповідачем не сплачена заборгованість по вищевказаним зобов'язанням відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0000242301/0 та №0000252301/0 від 21.12.2010 року.

Згідно  із  положеннями статті 86  Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" (23800, вул. І. Франка, 28, смт. Теплик, Вінницька область, р/р 2600311288 ВОД АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" м. Вінниця, МФО 302247, ідентифікаційний код: 32545979) на користь Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції (23700, пл. Миру, 5, м. Гайсин, Вінницька область, р/р 35214001000313 ВДК у Гайсинському районі, МФО 802015, код ЄДРПОУ 20087612) заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2109327 грн. (два мільйони сто дев'ять тисяч триста двадцять сім гривень) та по податку на прибуток у сумі 3469988 грн. (три мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень) за рахунок майна боржника.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                     Комар Павло Анатолійович