Постанова

від 05.07.2011 по справі 2а/0570/10172/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 05 липня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/10172/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Ушенка С. В.

при секретарі          Шимко Н.В.,   

за участю

прокурора                                                   Вартанової О.М.,

представника позивача                                                         ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача                                         не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кіровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції в Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 33» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з земельного податку, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровський міжрайонний прокурор звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції в Донецькій області з позовною заявою до Державного підприємства «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 33» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з земельного податку у сумі 167156,91 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що за ДП «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 33» існує податковий борг з земельного податку на загальну суму 167156,91 грн., який утворився в внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки, але надав заяву, якою позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши в судовому засіданні обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявледних позовних вимог, суд встановив наступне.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладений обов’язок представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до вимог ст. 361 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.  

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено, що податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2 ст.61 ПКУ).

Приписами ст. 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Державне підприємство «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 33» (ідентифікаційний код 08679860; 86300, м. Кіровське, вул. Дзержинського, 1) 19.07.1995 р. зареєстроване Виконавчим комітетом Кіровської міської ради Донецької області та взяте на облік у Кіровській ОДПІ 31.08.1995 р. за № 102 як платник податків.

Станом на 31.05.2011 року за відповідачем значиться податкова заборгованість з земельного податку в розмірі 167156,91 грн. внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань, що підтверджуються податковими розрахунками, в яких визначено розмір плати щомісячно.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 2 Земельного кодексу України, суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Юридичні особи можуть бути суб’єктами права власності лише на землі приватної власності, в інших випадках вони можуть набувати земельні ділянки у постійне користування або на умовах оренди (ст. 80, 92, 93 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (далі - Закон), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 14 Закону, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю» за формою, встановленою центральним податковим органом (ДПА України) і власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст.15 Законом України «Про плату за землю»).

Згідно  ст. 17 Закону, податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період,  який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 286.2 ст. 282 Податкового кодексу України, платники земельного податку самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, судом встановлено, відповідачем самостійно визначено розмір земельного податку з щомісячним платежем в податкових розрахунках, але в порушення вимог закону, узгоджене податкове зобов’язання з земельного податку у встановлений законом строк відповідач не сплатив.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов’язання платників податків, один з яких зобов’язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, як зазначено вище, за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань з земельному податку Кіровською ОДПІ застосовані до ДП «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 33» штрафні (фінансові) санкції на суму 3745,66 грн.  

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлено, що податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов’язання з земельного податку ДП «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 33» не сплачені в установлені строки, такі зобов’язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов’язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг з земельного податку в сумі 167156,91 грн. за період з червня 2008 року по травень 2011 року.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Згідно зі ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу. У зв’язку з наявністю у відповідача податкового боргу, інспекцією були вжиті заходи щодо стягнення заборгованості перед бюджетом, а саме:

- направлялися перша податкова вимога № 1/19 від 05.11.2001р. та друга податкова вимога № 2/70 від 06.12.2001р.;

- 22.02.2002 р. винесено рішення № 22 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

Однак, заходи вжиті органом податкової служби не надали належного результату.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.3 ст. 95 зазначеного кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до законів України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Зважаючи, що несплата податкового боргу відповідачем призводить до порушення Конституційного обов’язку кожного сплачувати податки, а ненадходження коштів до державного бюджету ускладнює виконання державою своїх соціальних функцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кіровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Кіровської об’єднаної державної податкової інспекції в Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 33» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з земельного податку, – задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків - Державного підприємства «Підприємство Кіровської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області № 33» (ідентифікаційний код 08679860; 86300, м. Кіровське, вул. Дзержинського, 1), у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь місцевого бюджету м. Кіровське Донецької області (р/р 33212811700057, код платежу 13050100, код ЗКПО 34686626, банк отримувача Кіровське відділення Держказначейства в установі банку УДК у Донецькій області, МФО 834016) заборгованість перед бюджетом з земельного податку в розмірі 167156 грн. (сто шістдесят сім тисяч сто п’ятдесят шість) грн. 91 коп.  

Повний текст постанови складено і підписано 11.07.2011р., її вступну і резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 05.07.2011р. в присутності представника позивача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя                                                                                      Ушенко С. В.