ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 року Справа № 2а-324/09/0870
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Бриль А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕБО»,
до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
про скасування податкових повідомлень - рішень № 0002652302/1 від 26.08.08р. та № 0002642302/1 від 26.08.08р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕБО» 15.01.09р. звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002652302/1 від 26.08.08р. та № 0002642302/1 від 26.08.08р.
Ухвалою суду від 10.02.2009р., в порядку ст.ст.104-107 КАС України відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-324/09/0870 та призначено до судового розгляду на 18.03.2009р.
Ухвалою від 18.03.2009 провадження у справі № 2а-324/09/0870 зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 3/633/08-АП за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя до ТОВ“ГЕБО” та ТОВ “Оптима ЛТД” про стягнення в доход держави сум, одержаних за нікчемним правочином.
01.06.2011 провадження у справі поновлено з 14.06.2011, про що судом винесено відповідну ухвалу. Розгляд справи відкладався на 23.06.2011.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
В позові позивач зазначив, що висновки викладені в Акті є безпідставними не підтверджуються матеріалами перевірки оскільки, укладені із ТОВ «Оптима ЛТД» договори №27/09-3 від 27.09.2005, № 05/12-10 від 05.12.2005, № 26/01-2 від 26.01.2006 є реальними та виконаними. Згідно зазначених договорів, позивач на рахунок ТОВ «Оптима ЛТД» перераховано кошти за товар, при цьому товар позивачем отримано, виписано видаткову накладну та доручення, в свою чергу ТОВ «Оптима ЛТД» видано податкову позивачу накладну. Отже, при здійсненні правочину позивачем не порушено будь-якою норми чинного законодавства. Тому, стверджувати, що правочин було здійснено сторонами без мети настання «реальних» правових наслідків, не має жодних підстав. Реальні наслідки здійсненого правочину відповідали тим наслідкам, що ним передбачалися. До того ж, податкові накладні, на підставі яких формовано податковий кредит позивача, виписані зареєстрованим платником ПДВ. На підставі викладеного просить позов задовольнити у повному обсязі та скасувати спірні повідомлення-рішення.
Відповідач, належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив. У наданих раніше до суду запереченнях позов не визнав. Обґрунтовуючи свою позицію зазначав, що ТОВ „НВП „ГЕБО" відобразило в податковому обліку операції з придбання товарів від постачальника ТОВ „Оптима ЛТД" (код 32729662) на виконання недійсного правочину в силу закону (нікчемного правочину), оскільки видаткові та податкові накладні видавались, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. В зв'язку з тим, що договори поставок товарів, послуг є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість винесених податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що у судове засідання жодна із сторін не з’явилась, на підставі вищевказаної норми, суд не здійснює технічну фіксацію судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена виїзна планова перевірка ТОВ «НВП «ГЕБО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р., про що складений акт перевірки від 07.07.2008р.№ 82/23-2/31983790.
Перевіркою встановлено, що
- на порушення п.1.32. ст.1, п. 5.1 ст.5 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями). ТОВ „НВП „Гебо" відобразило в податковому обліку операції з придбання товарів від постачальника ТОВ „Оптима ЛТД" (код 32729662) на виконання недійсного правочину в силу закону (нікчемного правочину) у сумі 136972,0 грн.. у т.ч. по періодах: за 3 квартали 2005 р. у сумі 10000,0 грн.; за 2005 рік у сумі 124900.0 грн.; за 1 квартал 2006 у сумі 12072.0 грн.; за півріччя 2006р. у сумі 12072.0 грн.; за 3 квартали 2006 р. у сумі 12072,0 грн.; за 2006 рік у сумі 12072,0 грн.
- на порушення п. 1.3, п.1.7. ст.1 пп. 7.2.3, плі.7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) у перевіряємому періоді ТОВ „НВП „Гебо" занижено податок на додану вартість, внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, які виписані постачальником ТОВ „Оптима ЛТД" (код за ЄДРПОУ 32729662), юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, б. 22, кв. 12, свідоцтво платника податку на додану вартість № 11561039 від 02.12.2003р., анульовано 22.03.2006р., індивідуальний податковий номер 327296608265), на суму 27396,0 грн., у т.ч. за вересень 2005 р. -1993.0 грн., за жовтень 2005 р.- 5433.0 грн., за листопад 2005 р.- 4972,0 грн., за грудень 2005 р.- 12583,0 грн., за січень 2006 р.- 1667.0 грн., за лютий 2006 р.- 748.0 грн.
Так, згідно матеріалів справи, між підприємствами ТОВ «НВП «Гебо» та ТОВ «Оптима ЛТД» укладено договори:
договір №27/09-3 від 27.09.2005р. Продавець - ТОВ «Оптима ЛТД, покупець - ТОВ «НВП «Гебо». Предмет договору - купівля-продаж товару згідно специфікації 1 (панель захисту ПЗКБ-400. панель ТСА-І60. панель ТР-160, НКУ та ЩС передв.мосту). Загальна вартість договору - 74389.80 гри. (в т.ч. ПДВ). Сплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 3-х днів;
договір №05/12-10 від 05.12.2005р. Продавець - ТОВ «Оптима ЛТД», покупець - ТОВ «НВП «Гебо». Предмет договору -купівля-продаж товару згідно специфікації 1 (панель кранова ТСД-160). Загальна вартість договору - 75500.0 грн. (в т.ч. ПДВ). Сплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 3-х днів:
- договір №26/01-2 від 26.01.2006р. Продавець - ТОВ «Оптима ЛТД», покупець - ТОВ «НВП «Гебо». Предмет договору - купівля-продаж товару згідно специфікації 1 (панель ТСД-160, панель захисту). Загальна вартість договору — 14485.90 гри. (в т.ч. ПДВ). Сплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 3-х днів.
ТОВ «НВП «Гебо» отримано від постачальника ТОВ «Оптима ЛТД» електрообладнання (панелі кранові, панелі реверсов, НКУ та ЩС передв. моста. ін.) на загальну суму 164375.70 грн., в тому числі податок на додану вартість 27395.95 грн., а саме: 4 квартал 2005 - 149889,80 грн.. у т.ч. ПДВ 24981,63 грн. 1 квартал 2006 - 14485,90 грн., у т.ч. ПДВ 2414,32 грн.
Передплата за товар від ТОВ «НВП «Гебо» постачальнику ТОВ «Оптима ЛТД» здійснена у З кварталі 2005р. у розмірі 11956.00 грн. Станом на 31.12.2005 р. кредиторська заборгованість по ТОВ «Оптима ЛТД» складає 10500,00 грн. У 4 кварталі 2005р. сплата за товар здійснена у розмірі 127433.80 грн. (у т.ч. ПДВ). у 1 кварталі 2006р. - у розмірі 24985.90 гри. (у т.ч. ПДВ).
В ході проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «НВП «Гебо» ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя встановлено, що підприємство ТОВ «Оптима ЛТД» за юридичною адресою не знаходиться. Останню декларацію з податку на прибуток надало до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя 09.11.2004р. за 3 квартали 2004р. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.03.2006 року. У зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою та на телефонні дзвінки не відповідає, не має можливості провести зустрічну перевірку ТОВ «Оптима ЛТД». За результатами отриманих відповідей від сектору контролю за відшкодуванням відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя встановлено, що постачальник ТОВ «НВП «Гебо» - ТОВ ,, Оптима ЛТД" не здійснював сплати податку на прибуток.
Враховуючи вищенаведене, фінансово - господарські операції між ТОВ «НВП «Гебо» та ТОВ «Оптима ЛТД» є недійсним правочином в силу закону (нікчемним правочином).
Зважаючи на виявлені в ході перевірки порушення, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя винесені податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також нараховані фінансові санкції.
Висновки, яких дійшов податковий орган за результатами проведеної перевірки, суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам, з огляду на наступне:
Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має здійснюватися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).
Як зазначено вище, в ході перевірки встановлено та підтверджено надалі матеріалами справи, укладення угоди без мети настання реальних наслідків, оскільки господарські операції поставки товарів від ТОВ «Оптима ЛТД» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
З огляду на таке, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу, щодо того що постачальником ТОВ «НВП «Гебо» - ТОВ «Оптима ЛТД» надавались видаткові та податкові накладні, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. В зв'язку з тим, що договори поставок товарів, послуг є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин, згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Крім того, нікчемність правочину, укладеного ТОВ «НВП «Гебо» - ТОВ «Оптима ЛТД» встановлена постановою господарського суду Запорізької області у справі № 3/633/08-АП від 22.01.2009, за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя до ТОВ “ГЕБО” та ТОВ “Оптима ЛТД” про стягнення в доход держави сум, одержаних за нікчемним правочином. Дана постанова суду набрала законної сили.
Враховуючи викладене, та зважаючи на приписи ст. 72 КАС України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд вважає доведеним факт нікчемності правочинів ТОВ «НВП «Гебо» із ТОВ «Оптима ЛТД».
Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються:
суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».
Згідно з п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно - матеріальних цінностей та іншого майна, які порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоду державі, власникам, іншим юридичним та фізичним особам.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, в порушення п.1.32. ст.1, п. 5.1 ст.5 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями), ТОВ „НВП „Гебо" безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбання товару від фіктивного підприємства ТОВ „Оптима ЛТД" (код 32729662) на виконання недійсного правочину в силу закону (нікчемного правочину) у сумі 136972,0 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 136972,0 грн.
Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.
Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що особа, яка реєструється як платник податку на додану вартість, подає до органу державної податкової служби заяву про таку реєстрацію, та отримує в органі державної податкової служби свідоцтво платника податку на додану вартість.
Відповідно до п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №167, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 (далі - «Порядок заповнення податкової накладної»), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
У разі заповнення іншою особою, згідно з абз.1 п.5 «Порядку заповнення податкової накладної», така податкова накладна вважається недійсною.
Крім того, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної» встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг»), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг») і не скріплюється його печаткою.
Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, в порушення п. 1.3, п.1.7. ст.1 пп. 7.2.3, плі.7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) у перевіряємому періоді ТОВ „НВП „Гебо" занижено податок на додану вартість, по операціям з придбання товару у фіктивного підприємства ТОВ „Оптима ЛТД" (код за ЄДРПОУ 32729662), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 27396,0 грн.
Таким чином, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення прийнятими у відповідності до норм чинного законодавства України.
Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя дійшла законних та обґрунтованих висновків в ході перевірки та правомірно винесла податкові повідомлення – рішення № 0002652302/1 від 26.08.08р. та № 0002642302/1 від 26.08.08р.
А, відтак, підстави щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у суду відсутні.
Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕБО» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002652302/1 від 26.08.08р. та № 0002642302/1 від 26.08.08р. - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 11.07.2011.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2011 |
Оприлюднено | 18.07.2011 |
Номер документу | 16942563 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Нечипуренко Олександр Михайлович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Нечипуренко Олександр Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні