Постанова

від 07.04.2011 по справі 2а-852/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року                                                                                2а-852/11/1070                                                                                                          

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Сервіс Престиж»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Сервіс Престиж»податкового боргу у сумі               777322 грн. 52 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за податком на додану вартість у вказаному вище розмірі.

Відповідач жодних заяв чи клопотань суду не надав.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні  обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 №1251-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин,  під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів  та державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Пунктом 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III чинного на момент виникнення спірних правовідносин,   (далі - Закон України № 2181-III) передбачено, що платники податків  -  юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

         Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Сервіс-Престиж»(ідентифікаційний код: 36475282, місцезнаходження: 07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул. Івана Проскури, буд. 11) зареєстроване державним реєстратором Іванківської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 29.09.2009, про що було видане свідоцтво серії А01 № 414180, як вбачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявного в матеріалах справи.

Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області відповідач взятий на податковий облік як платник податків з 30.09.2009 за № 11997, що підтверджується даними довідки позивача від 22.04.2010 № 59, копія якої наявна в матеріалах справи.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області було проведено перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Сервіс Престиж" вимог податкового законодавства.

Так, у листопаді 2010 року посадовою особою позивача, на підставі  п. 1 ст. 11 Закону України  «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХII, проведено невиїзну документальну перевірку щодо взаємовідносин відповідача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»(ідентифікаційний код: 35200139) з податку на додану вартість за період травень 2010 року та червень 2010 року, за результатами якої складено акт від 02.11.2010 № 1481/15/36475282.

Під час перевірки податковим органом виявлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Сервіс Престиж»норм податкового законодавства, а саме: пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого відповідачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 579785 грн. 79 коп., з яких за травень 2010 року на суму 236009 грн. 92 коп. та за червень 2010 року на суму 343775 грн. 87 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове                  повідомлення - рішення від 03.11.2010 № 0003021600/0, яким відповідно до приписів пп. «а»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, Закону України № 2181-III, відповідачу визначено суму податкового зобов`язання за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість на загальну суму 777322 грн. 52 коп., з яких 579785 грн. 79 коп. за основним платежем та 197536 грн. 73 коп.

Також, судом встановлено, що на підставі п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181- III, відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 04.03.2010 № 1/68 на суму 105 грн. 81 коп. та другу податкову вимогу від 07.04.2010 № 2/86 на суму 125867 грн. 48 коп.

У зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю вручення податкових вимог від 04.03.2010 № 1/68, 07.04.2010 № 2/86 та податкового повідомлення-рішення від 03.11.2010 № 0003021600/0, посадовими особами позивача були складені акти від 04.03.2010 № 3, 08.04.2010 № 7  та б/д б/н про причини невручення податкових вимог та податкового повідомлення-рішення платнику податків, який має податкову заборгованість, та розміщено зазначені вище вимоги та податкове повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить  з наступного.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України № 2181-III, податкове зобов’язання - це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»                                від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі –Закон України № 168/97-ВР).

Відповідно до п. 4.2 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної податкової Адміністрації України від 18.04.2008 № 266, посадовими особами позивача було напревлено відповідачу запит від 26.07.2010 № 3214/10/15-011 щодо надання документів, які підтверджують здійснення господарської діяльності в червні 2010 року, у зв`язку з віднесенням відповідача до 2-ої катрегорії відповідно системи автоматизованого співставлення подоаткових зобов`язань та податкового кердиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Запитувані документи відповідачем надані не були.

На момент відпрацювання посадовими особами позивача 2-ої катрегорії за травень 2010 року за відповідачем розбіжностей всановлено не було.

Відповідно до даних податкової звітності відповідачем не були подані декарації за травень та червень 2010 року, через що позивачем були застосовані штрафні санкції до відповідача у формі податкових повідомлень-рішень від 14.07.2010 № 0001831600/0 та від 04.08.2010 № 0002211600/0.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент відповідача ТОВ «Фаворит Інвест»перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Оболонського районі м. Києва.

На адресу позивача надійшов лист ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 02.11.2011 вх. № 3331/7, яким надано копії реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних, які підтверджують фінансово-господарські відносини відповідача з ТОВ «Фаворит Інвест»у травні та червні 2010 року.

Таким чином, відповідачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у зазначених періодах на загальну суму 579785 грн. 79 коп., що є порушенням  пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 2 Закону України № 2181-III передбачено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.3 ст. 17 Закону України № 2181-III, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у пп. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області, встановивши порушення відповідачем норм податкового законодавства, а саме: пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, що виявилось у заниженні сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень та червень 2010 року у загальному розмірі 579785 грн. 79 коп., правомірно визначила Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Сервіс Престиж»податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 579785 грн. 79 коп. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 197536 грн. 73 коп.

Пунктом 1.3 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці  біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-ХІІ, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняте податковим органом податкові вимоги від 04.03.2010 № 1/68, 07.04.2010 № 2/86 та податкове повідомлення-рішення від 03.11.2010 № 0003021600/0, податковий борг є узгодженим.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Відповідно до положень п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХII, фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі                                      777322 грн. 52 коп. відповідач у встановлені законодавством  строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Сервіс Престиж» (ідентифікаційний код: 36475282, місцезнаходження: 07200, Київська область, Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. І.Проскури, буд. 11) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у загальній сумі 777322 (сімсот сімдесят сім тисяч триста двадцять дві) грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                        Спиридонова В.О.