Рішення

від 13.07.2011 по справі 8/65/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/65/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 липня 2011 р.                       Справа 8/65/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,           

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПЦ "Максим" (код ЄДРПОУ 24852989, 91011, м. Луганськ, вул. Челюскинців, 16а)     

до: Українсько-грузинського товариства з обмеженою відповідальністю "Чарте" (код ЄДРПОУ 23110530, 22100, м. Козятин, вул. Довженка, 110, Вінницька область)   

про стягнення боргу та штрафних санкцій у сумі 15 000,69 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЦ "Максим" звернулось 07.06.2011р. в господарський суд Вінницької області з позовом про стягнення 15 000,69 грн. боргу та штрафних санкцій з товариства з обмеженою відповідальністю "Чарте".

Позов обґрунтовано наступним. Відповідно до умов договору виготовлення поліграфічної продукції № 01/02/01 від 01.02.2011 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 37 651,90 грн.. Відповідач за отриману продукцію розрахувався частково в сумі 25 500 грн., внаслідок чого заборгував позивачу 12 151,90 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього основного боргу в сумі 12 151,90 грн., пені в розмірі 63,29 грн., а також відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України інфляційних нарахувань в сумі 273,22 грн., 81,90 грн. - 3% річних та 2 430,38 грн. штрафу. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 08.06.11 р. порушено провадження у справі № 8/65/2011/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 29.06.11 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та ненаданням відповідачем витребуваних доказів, з огляду на заявлене представником відповідача клопотання, ухвалою суду від 29.06.2011 р. розгляд справи відкладено на 13.07.2011 р..

11.07.2011 р. представником позивача подано до суду клопотання № 112/1 від 06.07.2011 р., в якому позивач просить розглянути справу без участі його представника, у зв'язку із його зайнятістю в іншому процесі.

В судове засідання 13.07.2011 р. сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції позивачу 05.07.2011 р. за         № 20882608, відповідачу 06.07.2011 р. за № 20882721,  з врахуванням та дотриманням строків передбачених ст.69 ГПК України.

В зв'язку з неведеним вище розгляд справи  проведено судом за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75, 77ч.1Господарського процесуального кодексу України    

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.02.2011 р.  між ТОВ “ПЦ “Максим” та ТОВ “Чарте” укладено договір на виготовлення поліграфічної продукції № 01/01/01. Договором передбачено наступне: виконавець виготовляє продукцію у відповідності до даного договору, затвердженого замовником оригіналу-макету, а замовник зобов'язується оплатити та прийняти продукцію по накладній відповідно до умов цього договору (п.1.1.); загальна сума договору складає 500 000 грн., в т.ч. ПДВ 20%; фактична вартість виготовленої за договором продукції визначається відпускними накладними (п.2.1.); за виготовлену за даним договором продукцію замовник сплачує виконавцю грошові кошти відповідно до виставленого рахунку-фактури в наступні строки: 50% від суми вказаної в рахунку-фактурі —передплата за продукцію, яка перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом  3 календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури виконавцем; 50% від суми вказаної в рахунку-фактурі після виготовлення продукції, перед відвантаженням (п.2.2.); завдання замовника на виготовлення поліграфічної продукції оформляється специфікацією (додаток до договору), в якій сторони узгоджують асортимент і вартість продукції, а також матеріал, який використовується для друку; продукція виготовлення замовником на підставі заявок замовника (додаток № 2 до договору або інша письмова форма), які мають бути підписані уповноваженим представником замовника і скріплені печаткою замовника;підтвердженням отримання заявок є виписані виконавцем рахунку-фактури, які є невід'ємною частиною даного договору (п.3.1.); строк виготовлення продукції - 30 робочих днів з дня надходження заявки на виготовлення продукції від замовника; у випадку затвердження замовником оригінал-макету строк виготовлення продукції рахується з моменту узгодження та затвердження замовником оригінал-макету (п.3.3.); поставка готової продукції здійснюється силами замовника; прийом-передача готової продукції здійснюється на складі виконавця за адресою: м. Луганськ, вул. Слов'янська, 2”б” при наявності у представника замовника довіреності (п.4.2.); при порушенні строків оплати поліграфічної продукції, замовник сплачує виконавцю неустойку в розміру 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки; при цьому сторони, керуючись положеннями ст.ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.67 (ч.2), 179 (ч.4) Господарського кодексу України, встановили розмір штрафних санкцій (неустойки) інший, ніж передбачений Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р.; при цьому строк, протягом якого нараховується неустойка, визначений сторонами в три роки (п.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.259  Цивільного кодексу України) (п.5.2.); при простроченні виготовлення продукції, а також при простроченні оплати продукції на строк понад 30 календарних днів, винна сторона сплачує іншій стороні окрім пені штраф в розмірі 20% від вартості, не виготовленої виконавцем частини продукції чи від неоплоченої замовником суми; сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за договором; при цьому строк,  протягом якого нараховується штраф, визначений сторонами в три роки (п.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.259  Цивільного кодексу України) (п.5.4.);  договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 р., а в частині виконання грошових зобов'язань —до їх повного виконання (п.6.1.).

В додатку № 1 до договору визначені технічні вимоги до наданих матеріалів (а.с.17-21).

В специфікації № 1 (додаток № 2 до договору) зазначено вид продукції, одиниця виміру, ціна за штуку, сума (а.с.22).

01.02.2011 р. відповідачем подано заявку на виконання замовлення ТОВ "ПЦ "Максим" (а.с.23).

Відповідач, на виконання умов п.2.2. договору, відповідно до виставленого позивачем рахунку № 30 фл від 09.02.2011 р. здійснив попередню оплату товару на суму 25 500 грн., що стверджується банківською випискою від 09.02.2011 р. (а.с.37,39).

На виконання умов договору, відповідно до заявки відповідача, позивач передав, а відповідач, через представника , що діяв за довіреністю серії ЯОЮ № 135600 від 09.03.2011 р., прийняв продукцію на загальну суму 37 651,90 грн., що стверджується видатковими накладними № 61 фл від 09.03.2011р.(на суму 10 334,5грн.) та № 60 фл від 09.03.2011р. (на суму 27 317,4грн.) (а.с.39-41).

10.05.2011 р., з метою досудового урегулювання спору, позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 72 від 10.05.2011 р. з вимогою протягом десяти днів сплатити на користь ТОВ “ПЦ “Максим” суму заборгованості із урахуванням штрафних санкцій (а.с.25-28).

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами 09.03.2011 р., заборгованість відповідача за  видатковими накладними № 61 фл від 09.03.2011р. та № 60 фл від 09.03.2011р.  становить 12 151,90 грн. (а.с.29).

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку відповідачеві нараховано до стягнення 63,29 грн. пені та 3% річних в розмірі  81,90 грн. за період з 09.03.11 р. по 31.05.11 р., 273,22 грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2011 року по травень 2011 року та 2 430,38 грн. - 20% штрафу (а.с.4,5).

Всього з відповідача належить стягнути  15 000,69 грн. (а.с.10).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору підряду.

Згідно ч.1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 ЦК України).

Частиною 1 ст.853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Оцінивши в сукупності  докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склались правовідносини із договору підряду. Договором передбачено, що виконавець виготовляє продукцію у відповідності до даного договору, затвердженого замовником оригіналу-макету, а замовник зобов'язується оплатити та прийняти продукцію по накладній відповідно до умов цього договору. Пунктом 2.2. договору встановлено, що за виготовлену за даним договором продукцію замовник сплачує виконавцю грошові кошти відповідно до виставленого рахунку-фактури в наступні строки: 50% від суми вказаної в рахунку-фактурі —передплата за продукцію, яка перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом  3 календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури виконавцем; 50% від суми вказаної в рахунку-фактурі після виготовлення продукції, перед відвантаженням.   Позивачем виготовлено та поставлено, а відповідачем прийнято 09.03.2011р. продукції на 37 651,9 грн., що стверджується видатковими накладними. Відповідачем на підставі виставленого позивачем 09.02.2011р. рахунку №30  здійснено цього ж числа  попередню оплату товару на суму 25 500 грн., що стверджується банківською випискою. Згідно акту звірки взаємних розрахунків, обопільно підписаного сторонами 09.03.2011 р., заборгованість відповідача  становить 12 151,90 грн. На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем за придбаний товар .

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - боржника який прострочив виконання,  на користь позивача 12 151,90 грн. основного боргу підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме договором на виготовлення поліграфічної продукції, видатковими накладними, банківською випискою, актом звірки.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар в порядку та строки передбачені договором, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача трьох процентів річних в сумі 81,90 грн., 63,29 грн. пені та             2 430,38 грн. - 20% штрафу на підставі п.5.4. договору, відповідно ч.2 ст.625 ЦК України ,ч.1 ст.230 ГК України.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 273,22 грн. підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом (Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Держкомстату від 27.07.2007р. №265) і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. На цьому, зокрема, наголошує Вищий господарський суд України в постанові від 15.09.10 р. у справі № 11/14-10.  

Так, згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97) загальний розмір інфляційних нарахувань становить 255,19 грн. за період з квітня 2011 р. по травень 2011 р. вкючно.

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Українсько-грузинського товариства з обмеженою відповідальністю "Чарте" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЦ "Максим" 12 151,90 грн. боргу, 63,29 грн. пені, 81,90 грн. - 3% річних, 2 430,38 грн. штрафу та 255,19 грн. інфляційних нарахувань, 149,83 грн. витрат на сплату держмита та 235,72 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволення решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  15 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (91011, м. Луганськ, вул. Челюскинців, 16а)

3 - відповідачу  (22100, м. Козятин, вул. Довженка, 110, Вінницька область)