Рішення

від 13.07.2011 по справі 5013/1159/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5013/1159/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "13" липня 2011 р.Справа № 5013/1159/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/1159/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІРЕМ-ЦЕНТР", м. Київ  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЮГО", м. Кіровоград     

про стягнення 23686,17 грн

представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІРЕМ-ЦЕНТР" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою №69 від 22.06.2011 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЮГО" 23686,17 грн заборгованості, в тому числі: основного боргу в сумі 21548,13 грн, індексу інфляції в розмірі 716,10 грн, 3% річних в сумі 230,44 грн та 1191,50 грн пені з покладенням на відповідача судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки  №10 від 04.01.2011 року.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 39).

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, враховуючи, що явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалась, а справу може бути розглянуто за наявними матеріалами, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд   

                                                          ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІРЕМ-ЦЕНТР" (надалі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЮГО" (надалі - покупець) укладено договір поставки №10 (надалі - договір №10 від 04.01.2011 року, а.с. 13-14).

Відповідно до пункту 1.1 договору №10 від 04.01.2011 року постачальник зобов'язується в обумовлений строк передати у власність покупця (поставити) сухі будівельні суміші та водно-дисперсійні матеріали торгової марки "Полірем" (надалі - товар) для використання їх в підприємницькій діяльності в кількості, за ціною та на умовах, вказаних у специфікаціях та/або видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Поставка товару здійснюється партіями (п. 1.2 договору №10 від 04.01.2011 року).

Згідно положень пункту 2.1 договору №10 від 04.01.2011 року ціна товару та загальна вартість відповідної партії товару вказується у специфікації та/або видатковій накладній в національній валюті України.

В пунктах 3.1, 3.2 договору №10 від 04.01.2011 року встановлено, що для здійснення замовлення товару покупець надає постачальникові письмове замовлення, в якому зазначає необхідну номенклатуру товару (вид товару, кількість, асортимент) та умови поставки; після отримання замовлення постачальник складає відповідну специфікацію та/або видаткову накладну (що є невід'ємною частиною цього договору), в якій вказує номенклатуру, ціну товару, умови та строки поставки та передає її на підпис покупцеві.

В розділі 4 договору №10 від 04.01.2011 року сторонами погоджено порядок розрахунків. Так, згідно пункту 4.1 оплата товару та відшкодування витрат на відправку товару залізничним транспортом здійснюється на підставі відповідного рахунку постачальника. Відстрочка платежу по оплаті партії товару та/або відшкодування витрат на відправку товару залізничним транспортом складає 20 (двадцять) календарних днів з дня поставки партії товару.

Пунктом 4.2 договору №10 від 04.01.2011 року передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника чи інші банківські реквізити, вказані у відповідному рахунку-фактурі.

Згідно пункту 10.1 договору №10 від 04.01.2011 року він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, якщо сторони не погодять інше.

Договір №10 від 04.01.2011 року підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором №10 від 04.01.2011 року виконав належним чином, передав товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЮГО" погоджений в договорі товар на загальну суму 69797,57 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками позивача і відповідача видатковими накладними: №41 від 28.01.2011 року на суму 16974,72 грн, №96 від 31.01.2011 року на суму 16974,72 грн, №169 від 10.02.2011 року на суму 25849,92 грн, №241 від 22.02.2011 року на суму 9998,21 грн, а також довіреністю №76 від 22.02.2011 року (а.с.15-19).

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по договору №10 від 04.01.2011 року в частині оплати отриманого товару виконано частково на суму 48249,44 грн, про що свідчать  виписки по банківському рахунку (а.с. 21-23).

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача за договором №10 від 04.01.2011 року складає 21548,13 грн.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір №10 від 04.01.2011 року за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів, що підтверджують виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЮГО" зобов'язання за договором №10 від 04.01.2011 року в частині оплати отриманого товару в сумі 21548,13 грн, відповідачем господарському суду не надано, позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин справи, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІРЕМ-ЦЕНТР" про стягнення з відповідача на користь позивача 21548,13 грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 716,10 грн за період з березня 2011 року по травень 2011 року та 3% річних в сумі 230,44 грн за період з 03.03.2011 року по 30.06.2011 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок індексу інфляції та 3% річних відповідає наведеній нормі та враховує строк, встановлений договором №10 від 04.01.2011 року, для оплати товару.

Позовні вимоги в частині стягнення 716,10 грн індексу інфляції та 230,44 грн 3 % річних підлягають задоволенню.

Посилаючись на п. 7.4 договору №10 від 04.01.2011 року, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1191,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення  виконання.

За правилами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 7.4 договору №10 від 04.01.2011 року сторонами погоджено, що в разі затримки перерахування оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день від суми заборгованості.

Пеня нарахована позивачем за прострочення оплати товару, отриманого відповідачем по видатковим накладним: №169 від 10.02.2011 року на суму 25849,92 грн, №241 від    22.02.2011 року на суму 9998,21 грн з урахуванням положень пункту 4.1 договору №10 від 04.01.2011 року та внесеної плати за товар з порушенням встановленого в цьому пункті строку.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, розмір пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання, за період з 03.03.2011 року по 30.06.2011 року становить     1191,50 грн.

Враховуючи положення статей 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та умов договору №10 від 04.01.2011 року, нарахування пені в розмірі 1191,50 грн за період з 03.03.2011 року по 30.06.2011 року є правомірним та таким, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладені обставини, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23686,17 грн заборгованості, в тому числі: основного боргу в сумі 21548,13 грн, індексу інфляції в розмірі 716,10 грн, 3% річних в сумі 230,44 грн та 1191,50 грн пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                             ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЮГО" (м. Кіровоград, вул. Колгоспна, 6, ідентифікаційний код 13759028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІРЕМ-ЦЕНТР" (м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 30574719) 23686,17 грн заборгованості, в тому числі: основного боргу в сумі 21548,13 грн, індексу інфляції в розмірі 716,10 грн, 3% річних в сумі 230,44 грн та 1191,50 грн пені, а також 236,86 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                                              В.М.Балик