Рішення

від 12.05.2008 по справі 28/310-07-8934

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/310-07-8934

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2008 р.Справа  № 28/310-07-8934

За позовом   Приватне мале підприємство "ФАГОТ";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ГАРАНТ-2"  

про стягнення 8144,31грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача:  Регульська Н.В. –за дорученням.

Суть спору: Приватне мале підприємство „Фагот” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Гарант-2” про стягнення 8 144,31 гривень в тому числі: заборгованість в сумі 3072,12 гривень, збитки в сумі 3072,19 гривень та моральну шкоду в розмірі 2000 гривень.

Відповідач 6 січня 2008 року за вхідним №603 надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 6 лютого 2008 року строк розгляду справи продовжено до 10 березня 2008 року.

20 лютого 2008 року відповідач надав додаткові заперечення на позовну заяву та 5 березня 2008 року надав відзив на позовну заяву.

Сторони 5 березня 2008 року звернулися до господарського суду Одеської області з клопотанням про продовження строку розгляду справи на два місяці та ухвалою суду від 5 березня 2008 року, строк розгляду справи продовжено до 10 травня 2008 року.

Відповідачем додатково подано доповнення до відзиву на позовну заяву від 24 березня 2008 року.

Представник позивача 24 березня 2008 року надав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 2441,99 гривень та моральну шкоду в сумі 2000 гривень. Також позивачем надано заперечення на відзив від 24 березня 2008 року за вхідним №5951.

На адресу суду 12 травня 2008 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 2180,70 гривень та моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

Представник відповідача в свою чергу надав доповнення до відзиву, згідно якого просить суд у задоволені позову відмовити повністю, від 12 травня 2008 року вхідний 39371.  

Представник позивача в судове засідання не з'явився.   

Представник відповідача у судове засідання з'явився, позов не визнає та просить суд у задоволені відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:          

27 лютого 2003 року  між Приватним малим підприємством „Фагот” та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Гарант-2” був укладений договір купівлі-продажу за № 65-Ф.

Відповідно до умов вищезазначеного договору Приватним малим підприємством „Фагот” зобов'язалось передати, а Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Гарант-2” прийняти та оплатити товар у порядку та в строки, передбачені договором.

На виконання умов договору позивач за накладними №50,70,71 від 19.03.2003 року та накладними №222, 241,242 від 21.07.2003 року  на суму 37874,52 гривень.

Відповідач своїм листом від 17 червня 2003 року гарантував оплату, а згідно відповіді на претензію позивача просив відстрочити погашення заборгованості до травня місяця 2004 року.

На адресу відповідача 17 квітня 2006 року за №123/243 було направлено претензію, яка відповідачем залишена без розгляду.

Відповідно до п.10.1 та 12.1 договору, позивачем було скеровано представника на підприємство відповідача, для врелюгування заборгованості та підписання акту звірки взаєморозрахунків. 20.03.2007 року було підписано акт звірки взаєморозрахунків №1/03-2007 на суму 6072,12 гривень та надано гарантійний лист за №11 від 22.03.2007 року.

Відповідачем в період з 26.03.2007 року по 16.06.2007 року перераховано на розрахунковий рахунок позивача 3000 гривень, заборгованість склала 3072,12 гривень на момент звернення з позовом.

В ході розгляду справи позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 2 180,70 гривень, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20.03.2007 року наказом по підприємству представник позивача був направлений на підприємство ТОВ „Гарант-2” для вирішення питання стосовно дебіторської заборгованості строком з 21.03.2007 по 24.03.2007 рік. У зв'язку з відрядженням на думку позивача, відповідач повинен відшкодувати транспортні витрати в сумі 1750,70  гривень та витрати по відрядженню в сумі 430 гривень.

Заперечення відповідача стосовно того, що були відсутні підстави для відрядження представника фірми на підприємство ТОВ „Гарант-2”, не приймаються судом, оскільки станом на 20 березня 2007 року у відповідача існувала заборгованість перед позивачем в сумі 6072,12 гривень. Відповідно до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007р. № 04-54239, крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоди, і самою шкодою. Позивачем доведено вину відповідача, а саме заборгованість яка виникла ще в 2003 році та не погашена до 2007 року, крім того направлена претензія, яка відповідачем була залишена поза увагою. Також суд вважає заперечення відповідача, стосовно прибуття представника позивача до відповідача з метою підписання акту звірки взаєморозрахунків, безпідставними, оскільки в порушення ст.33 ГПК України відповідачем не надано доказів підписання актів звірки на протязі існування заборгованості.

За таких обставин суд вважає вимогу позивача стосовно стягнення з відповідача збитків в сумі  430 гривень обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи.

Вимога позивача стосовно стягнення збитків в сумі 1750,70 гривень завданих в наслідок проїзду з міста Червоний Луч Луганської області до міста Одеси  та з міста Одеси до міста Червоний Луч, підлягають задоволенню частково.

Згідно п.1.7 розд. 1 Інструкції про відрядження, при відрядженнях по Україні витрати по оренді авто компенсації не підлягають.

Позивачем не доведено належним чином  необхідність направлення свого працівника у відрядження шляхом залучення авто перевізника, не надано розпорядчого документа, який містить  в собі рішення власника про використання для поїздки в місто відрядження найманого легкового автомобіля (власне, таксі) та підстав прийняття такого рішення.

Надані позивачем документи суд не приймає до уваги, оскільки умовами договору № 37-ФУ44М, надання послуг з перевезення пасажирів не передбачено. Талон замовника 02ААХ № 000325 від 21.03.07 року, а термін надання послуг згідно з наказом про відрядження - з 20.03.07р. Крім того акт виконаних робіт № 169 підписано лише 31.03.07р., а повернення з відрядження до міста Красний Луч - 24.03.07р.

При відряджені по Україні відрядженому оплачується проїзд до місця відрядження та назад повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування. Враховуючи ту обставину, що позивачем було понесено витрати на проїзд в сумі 1750,70 гривень, а доказів фактичної проплати СПД –фізичній особі Момотову Ю.Л., не надано, лише вказано, що було здійснено залік однорідних вимог. Крім того суд зазначає що, СПД –фізична особа Момотов Ю.Л., здійснює господарську діяльність як підприємець та є засновником та директором підприємства „Фагот”. За таких обставин суд відмовляє у задоволені вимог про стягнення 1750,70 гривень.

Не підлягають задоволенню вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику зі справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»та Методичних рекомендацій щодо відшкодування моральної шкоди, викладених в листі Міністерства юстиції України від 13.05.2004р. №35-13/797, в позовній заяві не зазначено в чому саме полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача її спричинено та як саме визначено розмір, якими доказами підтверджується.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного малого підприємства „Фагот” підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 4,30 гривень та на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в сумі 12 гривень.

Керуючись ст. ст. 44, 49 ст.ст. 82-85 ГПК  України, суд

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Гарант-2” (фактична адреса: 65020 місто Одеса пров.Каретний,16, юридична адреса:65020 місто Одеса вул..Нежінська,42/3, код 20975074) на користь Приватного малого підприємства „Фагот” (94505 Луганська область місто Красний Луч, вул..Кислородна,2, код 20182807) збитки в сумі 430 (чотириста тридцять) гривень, державне мито в сумі сумі 4 (чотири) гривни 30 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 12 (дванадцять) гривень.

3.В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його прийняття.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

        Рішення підписане 19 травня 2008 року.

       Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.