Рішення

від 29.05.2008 по справі 17/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2008 р.Справа №  17/28

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянувши справу № 17/28

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Котлосервіс-2К", м. Кіровоград

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: корпорації "Система ССБ", м. Кіровоград

про стягнення 62 080, 16 грн.

Представники сторін:

від позивача - Калько В.А., директор на підставі наказу № 1 від 19.11.1999 року;

від відповідача - Вставська І.П., довіреність № 258 від 29.01.2008 року;

від 3-ої особи - Вставська І.П., довіреність № 180 від 25.03.2008 року;

Заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 62 080, 16 грн. за виконані роботи згідно договорів підряду на виконання будівельних робіт.

Відповідач заявлений позов визнав частково, вважає що із суми позовних вимог необхідно виключити збитки та пеню на загальну суму 19 518 грн. 16 коп., оскільки позовна давність щодо нарахування пені за договорами підряду № 67/05 від 10.02.2005 року, № 71/05 від 30.04.2005 року та № 72/05 від 30.04.2005 року і № 77/05 від 15.07.2005 року сплила.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                               В С Т А Н О В И В :

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного між корпорацією “Система ССБ” (3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача), ЗАТ “Креатив” (відповідач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Котлосервіс-2К” (позивач по справі) договору переводу боргу від 15.09.2005 року, згідно до якого в результаті вільного волевиявлення всих учасників вказаного правочину корпорацією “Система ССБ” переведено свої боргові зобов'язання за договорами підряду № 67/05 від 10.12.2004 року, № 68/05 від 20.03.2005 року, № 71/05 від 30.04.2005 року № 72/05 від 30.04.2005 року та № 77/05 від 15.07.2005 року. Згідно до п.2 вказаного договору новий боржник - ЗАТ “Креатив” зобов'язався здійснити оплату зобов'язань за договорами підряду № 67/05 від 10.12.2004 року, № 68/05 від 20.03.2005 року, № 71/05 від 30.04.2005 року, № 72/05 від 30.04.2005 року та № 77/05 від 15.07.2005 року новому боржнику - ЗАТ “Креатив”, який зобов'язався виконати боргові зобов'язання по договорах підряду на суму 52 562 грн. та сплатити збитки і неустойку.

Підставами для виникнення зобов'язань було наступне.

Згідно до умов договору підряду № 67/05 від 10.02.2005 року Корпорація “Система ССБ” замовила у ТОВ “Котлосервіс-2К” проведення робіт по монтажу обладнання по виробництву рослинних жирів на суму 20 052 грн. та у відповідності до додаткової угоди від 10.03.2005 року сторони обумовили проведення додаткових робіт по монтажу та реконструкції обладнання установки по виробництву рослинних жирів на суму 25 842 грн. В квітні 2005 року по основному договору виконано робіт на 50 052 грн. та по додатковій угоді на            25 846 грн. Продовжуючи проведення господарських операцій сторонами 20.03.2005 року укладено договір підряду № 68/05 на монтаж технологічних трубопроводів відділення відбілювання установки по виробництву рослинних жирів на суму 46 024 грн. Вказані роботи виконано повністю та прийнято замовником без заперечень чи зауважень.

На підставі укладеного 30.04.2005 року договору підряду виконано роботи на суму 9 998 грн. Крім того, на виконання умов договору підряду № 72/05 від 30.04.2005 року позивачем проведено роботи на суму 10 802 грн. та по договору № 77/05 від 15.07.2005 року роботи по реконструкції трубопроводів жиру та продувки установки по виробництву рослинних жирів в вересні 2005 року на суму 19892 грн.

Вказані роботи були прийняті замовником згідно актів приймання - передачі робіт, але оплачені лише частково, у зв'язку з чим при проведенні взаємозвірки між сторонами спору встановлена заборгованість замовника перед виконавцем на суму 52 562 грн. Після укладення договору про перевід боргу відповідачем було перераховано 10 000 грн., які за проханням відповідача були зараховані на часткове погашення заборгованості за договором № 67/05 в сумі 3 976 грн. та за договором № 68/05 на суму 6 024 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав             42 562 грн.

Поряд з цим, договори підряду передбачали згідно до п. 6.5 умови про відповідальність замовника за несвоєчасну оплату виконаних робіт у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу, а відповідно до п. 3 договору про перевід боргу до ТОВ “Котлосервіс-2” перейшло право вимагати від ЗАТ “Креатив” сплати неустойки. При зверненні до суду позивач вимагав стягнути з відповідача пеню в розмірі             6 307 грн. згідно до наданого ним розрахунку. Крім того, позовна заява містить вимогу про стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 13 210 грн. 84 коп., судових витрат у розмірі сплаченої суми державного мита на суму 630 грн. 80 коп., витрат на сплату інформаційно-технічних послуг в розмірі 118 грн. та      1 000 грн. за оплату правової допомоги.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, погодившись з обґрунтованістю вимог про стягнення суми основного боргу, не погодився з нарахуванням до стягнення пені через сплив строку позовної давності. Крім того, відповідач вважає безпідставним заявлені до стягнення збитки на суму 13 210 грн. 84 коп. та просить відмовити позивачу в стягненні 19 518 грн. 16 коп. Доповненням до відзиву від 17.03.2008 року відповідач не визнає також позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми судових витрат в розмірі 1 000 грн. за надання правової допомоги.

Заявою від 27.03.2008 року позивач збільшив свої позовні вимоги, визначивши до стягнення 42 562 грн. основного боргу, 4 938 грн. пені, 13 210 грн. 84 коп. інфляційних збитків та 3% річних на суму 3 480 грн. 78 коп., а всього на суму 64 191 грн. 89 коп. та судових витрат у розмірі сплаченої суми державного мита 641 грн. 92 коп., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1000 грн. за оплату послуг адвоката.

В судовому засіданні 14.04.2008 року оголошувалась перерва до 14 год. 21.05.2008 року та до 12 год. 30 хвилин 29.05.2008 року.

28.05.2008 року через канцелярію суду надійшли клопотання відповідача про необхідність врахування при розгляді справи сплив строку позовної давності в частині вимог про стягнення пені та про застосування строку позовної давності в частині позовних вимог, які стосуються стягнення пені на суму 4 938 грн. 27 коп. Вказані уточнення та заяву прийнято до розгляду судом.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм юридичну оцінку, господарський суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Визначальним для вирішення спору господарський суд вважає умови укладеного 15.09.2005 року договору про перевід боргу, предметом якого сторони в результаті вільного волевиявлення, без будь-яких заперечень чи зауважень визначили умови переходу права вимагати проведення оплати за фактично виконані та передані у встановленому порядку роботи за договорами підряду саме з відповідача по справі, а відповідач в результаті вільного волевиявлення прийняв на себе зобов'язання по проведенню оплати виконаних підрядних робіт, тобто виступати в якості нового боржника.

Проаналізувавши обґрунтованість позовних вимог в частині наявності заборгованості по оплаті за виконані роботи, господарський суд прийшов до переконання, що виконання робіт, погодження суми яка підлягає до оплати повністю підтверджено договорами підряду (а.с. 20-23, 34-36, 44-47, 50-52, 57-59). Передачу та приймання робіт проведено згідно до актів форми КБ-2в підписаних повноважними представниками сторін посадовими особами, а їх підписи скріплено відтисками печаток підприємств.

Відповідно до п. 3.4.1. „Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зареєстрована в Мін'юсті України 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Відповідач не надав доказів того, що печатку було втрачено або викрадено.

Наявність заборгованості в такому розмірі підтверджена підписаними представниками сторін документами: довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ- 2в.

Відповідно до спільного наказу Міністерства статистики України і Державного комітету України у справах містобудування та архітектури № 26/5 від 27.01.1997 року “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку капітального будівництва” (в редакції яка діяла станом на час передачі - приймання виконаних робіт) були затверджені типові форми первинних облікових документів і введені в дію з січня 1997 року :№ КБ 2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт”, № КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат” № 4-А “Довідка про вартість проектно-вишукувальних робіт”. Дія типових документів зазначених форм була розповсюджена на об'єднання, підприємства та організації всих форм власності та господарювання, розташованих на території України, що виконують будівельно-монтажні, будівельно-ремонтні, проектно-вишукувальні роботи (п.п. 1, 2 Наказу). Акт приймання виконаних підрядних робіт складається для розрахунку за виконанні будівельні роботи. Акт складається у двох примірниках (для підрядника і замовника) на основі журналу виконаних робіт (форма № КБ-6). Таким чином, підтвердженням факту виконаних робіт є акт приймання виконаних робіт форми № КБ-2В. Зазначені акти були складені та підписані сторонами.

Спір між сторонами виник при вирішенні питання щодо остаточної суми, яку повинен сплатити відповідач після приймання ним виконаних позивачем робіт та невиконання взятих на себе зобов'язань відповідачем щодо проведення оплати, що і явилось приводом для звернення позивача до суду за захистом свого права.

Доказів повного виконання своїх обов'язків по договору про перевід боргу відповідачем не представлено.

За приписом ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Отже вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості в сумі           42 562 грн. підлягають задоволенню повністю.

Проаналізувавши обґрунтованість підстав для стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 13 210 грн. 84 коп. та 3% річних в розмірі 3 480 грн. 78 коп. господарський суд прийшов до переконання, що вказані вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають до задоволення на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України згідно до яких за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити позивачу інфляційні втрати та проценти річних. Розрахунок суми втрат від інфляції та процентів річних проведено правильно з урахуванням встановленого індексу інфляції та періоду для їх нарахування, тому вимоги є обґрунтованими.

Проаналізувавши наявність підстав для стягнення пені в розмірі 4 932 грн. 27 коп. господарський суд визнає правильність нарахування пені на підставі діючого законодавства, але не визнає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені враховуючи наступне.

Згідно до п. 6.5 договору передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожен день прострочення. За розрахунками позивача сума пені за прострочення оплати складає 4 932 грн. 27 коп.

Господарський суд приймає до уваги, що при нарахуванні пені позивач  врахував вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України про порядок застосування штрафних санкцій за приписом якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеціального Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002 р. № 9221-ІІІ), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, зміст пункту 6.5 договору, який передбачає наслідки несвоєчасної оплати виконаних робіт замовником та встановлює пеню у розмірі подвійної облікової ставки несплаченої суми заборгованості за кожний день прострочки, є таким, що не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, на думку господарського суду до стягнення може бути визначена пеня, яка нарахована у відповідності до вимог вказаних нормативних актів, тобто виходячи з розміру, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ і складає 4 932 грн.27 коп.

Однак, господарський суд не находить підстав для задоволення вимог в частині стягнення нарахованої пені в розмірі 4 932 грн.27 коп. та погоджується з заявленим відповідачем клопотанням про необхідність відмовити в стягненні пені за спливом строку позовної давності враховуючи наступне.

Згідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);

5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу);

Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.

Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

За приписами ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

За приписом ст. 262 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом також задовольняється заява позивача про стягнення 1 000 грн. витрат за оплату послуг адвоката. Розмір цих витрат підтверджується додатковою угодою про надання правової допомоги від 17.12.2007 року, свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю, довіреністю від 16.01.2008 року та протоколами судового засідання за участю представника позивача             Ромаданової Г.Г.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, державне мито у спорі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Господарським судом приймається до уваги, що за клопотанням позивача до участі у справі залучалась Корпорація “Система ССБ” в якості 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, однак будь-які вимоги до вказаної особи не заявлялись в ході судового розгляду справи, тому в притягненні її до цивільної відповідальності необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                               В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград проспект Промисловий 19, (р/р 26006000691002 КФ АКБ "Надра", МФО 323624, код ЄДРПОУ 31146251) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Котлосервіс-2К", м. Кіровоград вул. Терешкової 172, (р/р 26001301332040 Промінвестбанк, МФО 323301, код ЄДРПОУ 30567000) заборгованість по оплаті за виконані роботи по договорах підряду в розмірі 42 562 грн., втрати від інфляції в розмірі 13 210 грн. 84 коп., проценти річних в розмірі 3 480 грн. 78 коп. на загальну суму 59 253 грн. 62 коп., сплачене державне мито в розмірі 592 грн. 54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 108 грн. 92 коп. і витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1 000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

 Суддя                                  Ю.І. Хилько