Рішення

від 29.05.2008 по справі 30/47-08-682  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/47-08-682  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2008 р.Справа  № 30/47-08-682

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС БУД”

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „САНІ”

Про  визнання права власності  

                                                                                                         Суддя            РОГА Н.В.

                                                    Представники:

Від позивача:   Марєєв В.В.- згідно довіреності від 28.02.2008р.

Від відповідача: Воронков В.О.- довіреність від 01.03.2008р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач,  Товариство з обмеженою відповідальністю  (далі - ТОВ) „БІЗНЕС БУД”,  звернувся до господарського  суду Одеської області  з позовною заявою  до  Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „САНІ”  про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна –двоповерхову нежилу адміністративну будівлю загальною площею 68,3 кв.м,  розташовану за адресою: Одеська обл.., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, 23, яка знаходиться на земельній ділянці загальною площею 2,752 га.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд встановив:

ТОВ „КЕРАМІТ” згідно Договору оренди від 30.12.2004р., укладеного з Комінтернівською районною державною адміністрацією  є орендарем земельної ділянки загальною площею 2,762 га , розташованої за адресою: Одеська обл.., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, 23 на території Красносільської сільської ради.

17 серпня 2007р. між ТОВ „КЕРАМІТ”  та ТОВ „БІЗНЕС БУД”  був укладений Договір про спільну діяльність, метою якого є одержання прибутку на основі розширення номенклатури виробництва будівельних матеріалів з використанням керамзиту шляхом будівництва адміністративної будівлі та цеху на землі, відведеної ТОВ „КЕРАМІТ”  згідно Договору оренди №65 від 30.12.2004р.  Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами  та діє строком 25 років.

Відповідно до п.4.1. цього Договору ТОВ „БІЗНЕС БУД” зобов'язалося після вступу в силу даного Договору негайно приступити до проектування і будівництва адміністративної будівлі та цеху по виробництву керамзитобетонних блоків і панелей за власні засоби.  

З метою виконання Договору про спільну діяльність від 17.08.2007р., 20 серпня 2007р. між ТОВ „БІЗНЕС БУД”  (Замовник) та ТОВ „САНІ” (Підрядник) був укладений Договір підряду, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву двоповерхового нежилого приміщення адміністративної будівлі загальною площею 68,3 кв.м за адресою: Одеська обл.., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, 23 згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією  і здійснити ввід в експлуатацію об'єкта будівництва відповідно до чинного законодавства.  Підрядник зобов'язався закінчити роботи до 20.12.2007р.

Згідно кошторису загальна вартість робіт по будівництву  становила 96 835 грн.  Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера №№ 117,119,122,124,131  ТОВ „БІЗНЕС БУД”  сплатило ТОВ „САНІ”  50 000 грн.  на виконання умов Договору підряду від 20.08.2007р.

20 листопада 2007р. сторонами за Договором підряду від 20.08.2007р. було підписано Акт прийому-передачі нежилого приміщення (перший етап) по договору підряду від 20.08.2007р., відповідно до якого Підрядник збудував двоповерхове нежиле приміщення адміністративної будівлі площею 68,3 кв.м, а Замовник прийняв виконану роботу.

Листом від 25.12.2007р. ТОВ „БІЗНЕС БУД” запропонувало ТОВ „САНІ” продовжити роботи по виконанню умов Договору підряду від 20.08.2007р., а саме виконати другий етап робіт - вести збудований об'єкт в експлуатацію.  Але, згідно листа ТОВ „САНІ” від 27.12.2007р.  воно не тільки не погодилося продовжувати роботи по виконанню умов Договору підряду, але й вважає, що у зв'язку із неповною оплатою вартості виконаних будівельних робіт  ТОВ „БІЗНЕС БУД” не може вважатися власником новоствореного нерухомого майна.

Позивач по справі вважає, що своїми діями ТОВ „САНІ” порушує його права та охоронювані законом інтереси як  власника об'єкта нерухомості,  у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України  право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Позивач зазначив, що згідно ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації , а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.  Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу  договір є обов'язковим для виконання сторонами.  Відповідачем же в порушення умов Договору підряду від 20.08.2007р. повністю свої обов'язки за Договором не виконано.

Крім того, позивач звернув увагу суду на ст.876 Цивільного кодексу України , відповідно до якої власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачене договором.

Позивач по справі зазначив, що  відповідно до технічного висновку про  можливість  подальшої  експлуатації об'єкта нерухомості –будівлі громадського призначення з нежилими приміщеннями  по 21-му км Старокиївського шосе, 23,  виготовленого приватним підприємством „Юридична фірма „ІВК ТА ПАРТНЕРИ” (держліцензія АВ №369562)   відповідно з вказівками  ДБН В.2.2.-9-99, ВСН 53-86 (р) обстежені нежилі приміщення згруповані в єдиний комплекс громадського призначення у буд..23 по 21-му км Старокиївського шосе  та придані для подальшої експлуатації у якості нежилих приміщень

За таких обставин, позивач просить суд визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна –двоповерхову нежилу адміністративну будівлю загальною площею 68,3 кв.м,  розташовану за адресою: Одеська обл.., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, 23, яка знаходиться на земельній ділянці загальною площею 2,752 га.

Відповідач проти позову  заперечує, посилаючись на  неоплату позивачем повної вартості виконаних будівельних робіт, у зв'язку з чим ТОВ „САНІ” не має наміру продовжувати виконання умов Договору підряду від 20.08.2007р. щодо введення в експлуатацію збудованого об'єкту.

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог   за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу  України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу  України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу  України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу  України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня  2007 року між  позивачем та відповідачем було укладено Договір   підряду , відповідно до умов якого сторони прийняли на себе певні обов'язки та мають відповідні права за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу  встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до  зазначеного вище Договору підряду  відповідач зобов'язався на свій ризик  виконати за завданням Замовника будівельно-монтажні роботи по будівництву двоповерхового нежилого приміщення адміністративної будівлі загальною площею 68,3 кв.м за адресою: Одеська обл.., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, 23 згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією  і здійснити ввід в експлуатацію об'єкта будівництва відповідно до чинного законодавства.  Підрядник зобов'язався закінчити роботи до 20.12.2007р.

Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу  України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Отже, відповідач, зобов'язавшись за Договором  підряду  від 20.08.2007р. виконати у строк до 20.12.2007р. будівельно-монтажні роботи по будівництву двоповерхового нежилого приміщення адміністративної будівлі загальною площею 68,3 кв.м за адресою: Одеська обл.., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, 23 згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією  і здійснити ввід в експлуатацію об'єкта будівництва відповідно до чинного законодавства, повинен був виконати своє зобов'язання , але не виконав.  Статтею 526 Цивільного кодексу  України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.

Відповідно до ст.876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачене договором.  

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України  об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні  папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги,   результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідач в супереч названим нормам закону створив реальні умови, які обмежують права позивача у здійсненні ним своїх прав.

Відповідно до ст..328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

        Згідно ч.1 ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за ним права власності на  об'єкт нерухомого майна –двоповерхову нежилу адміністративну будівлю загальною площею 68,3 кв.м,  розташовану за адресою: Одеська обл.., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, 23, яка знаходиться на земельній ділянці загальною площею 2,752 га.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

           Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

                                             ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС БУД”   - задовольнити.

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС БУД” (код ЄДРПОУ 35302976)  право власності на об'єкт нерухомого майна –двоповерхову нежилу адміністративну будівлю загальною площею 68,3 кв.м,  розташовану за адресою: Одеська обл.., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївського шосе, 23, яка знаходиться на земельній ділянці загальною площею 2,752 га.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „САНІ” (Одеська обл..,Овідіопольський р-н, смт.Чорноморка, пр.Свободи,6, код ЄДРПОУ 24542958)  на  користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС БУД” (м.Одеса, вул..Пантелеймонівська, 101\11,  код ЄДРПОУ 35302976)    витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн.  та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

                   Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                       Рога Н. В.