Рішення

від 07.05.2008 по справі 16/38-08-1017

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/38-08-1017

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2008 р.Справа  № 16/38-08-1017

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      не з'явився;

Від відповідача:  не з'явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „БАИР” до  Одеського відділення Українського благодійного фонду  сприяння і соціального  захисту сімей загиблих у боротьбі зі злочинністю співробітників МВС та надання допомоги органам і підрозділам правоохоронних та силових структур  „Милосердя” про стягнення 49 786,38 грн., -  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „БАИР” (далі по тексту ТОВ „БАИР”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з Одеського відділення Українського благодійного фонду  сприяння і соціального  захисту сімей загиблих у боротьбі зі злочинністю співробітників МВС та надання допомоги органам і підрозділам правоохоронних та силових структур  „Милосердя” (далі по тексту УБФ „Милосердя” ) 49786,38 грн. загальної заборгованості за договором купівлі-продажу №03/04 від 07.05.2007р., у тому числі 22185,00 грн. основного боргу, 20410,72 грн. нарахованої пені, 6855,16 грн. –збитків від інфляції та 335,50 грн. 3% річних. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням УБФ „Милосердя” договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаних від ТОВ „БАИР” товарів.

Відповідно до п. 7 прохальної частини позовної заяви ТОВ „БАИР” було заявлено клопотання   про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти УБФ „Милосердя” відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України. Під час розгляду даної справи представником позивача зазначене клопотання було підтримано.  

Враховуючи, що позивачем не було наведено доводів щодо наявності обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ „БАИР” про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти УБФ „Милосердя”.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „БАИР”  (Продавець) та УБФ „Милосердя” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р., відповідно до умов п.п. 1, 2, 3 якого Продавець зобов'язувався передати у власність, а Покупець –прийняти та оплатити товари найменування, кількість та ціна яких визначається  згідно з рахунком –фактурою за № 04/05 від 07.05.2007р.

Відповідно до рахунку-фактури  № 04/05 від 07.05.2007р. предметом вказаного договору були магнітофони у кількості 90 одиниць загальною вартістю 22185,00 грн.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

На виконання умов договору купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р., вимог ст. 655 ЦК України, згідно накладної №5/05 від 07.05.2007р. (а.с. 13) ТОВ „БАИР”  було відвантажено, а УБФ „Милосердя”  –одержано обумовлений  товар на загальну суму у розмірі 22185 грн.

Згідно п. 4 договору купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р. Покупець зобов'язувався сплатити вартість поставленого товару у термін до 02.06.2007р.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п. 4 договору купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України УБФ „Милосердя”  до 02.06.2007р. та до теперішнього часу вартість товару, отриманого за накладною №5/05 від 07.05.2007р., оплачено не було, внаслідок чого за Покупцем утворилась заборгованість перед ТОВ „БАИР”  по вказаному договору на загальну суму у розмірі 22185,00 грн., яку відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашено.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р. за несвоєчасну оплату вартості товару Покупець зобов'язувався сплатити неустойку у розмірі облікової ставки НБУ на день здійснення розрахунку за товар, але не менше ніж 0,5% від вартості  несвоєчасно оплаченого товару, за кожний день прострочення.

Керуючись наведеними положеннями договору купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р., як вбачається з розрахунків наданих позивачем, за неналежне виконання Покупцем грошових зобов'язань по договору від 07.05.2007р. ТОВ „БАИР” додатково було нараховано до сплати відповідачеві  20410,72 грн. пені.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, у зв'язку з чим  ТОВ „БАИР” також було нараховано до сплати УБФ „Милосердя” 335,50 грн. 3% річних з простроченої суми та 6855,16 грн. –збитків від інфляції (розрахунок –а.с. 7).

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Покупцем договірних зобов'язань по оплаті вартості придбаного ним за договором купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р. товару, ТОВ „БАИР” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з УБФ „Милосердя” 49786,38 грн. загальної заборгованості за договором купівлі-продажу №03/04 від 07.05.2007р., у тому числі 22185,00 грн. основного боргу, 20410,72 грн. нарахованої пені, 6855,16 грн. –збитків від інфляції та 335,50 грн. 3% річних.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представник УБФ „Милосердя” на неодноразові вимоги господарського суду в судове засідання не зявився.

На думку суду, розмір основного боргу у сумі 22185,00 грн. УБФ „Милосердя” перед ТОВ „БАИР”, а відтак  збитків від інфляції та 3% річних витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується накладною  про передачу відповідачеві обумовленого договором купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р. товару,  а також обґрунтованим в цій частині позову розрахунком позовних вимог, доданим позивачем до позовної заяви. Доказів, спростовуючих викладене відповідачем до господарського суду не представлено.

Враховуючи викладене, суд оцінює позовні вимоги  ТОВ „БАИР” про стягнення з відповідача 22185,00 грн. основного боргу по договору купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р., 6855,16 грн. –збитків від інфляції та 335,50 грн. - 3% річних правомірними та такими, що підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526,  615, 617, 625, 655 ЦК України.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, нарахованої ним  у розмірі 20410,72 грн., суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на  наступне.

Як було зазначено по тексту рішення вище, при здійсненні розрахунку ТОВ „БАИР”, керувалося виключно положеннями  п. 5 договору купівлі-продажу № 03/04 від 07.05.2007р., якими передбачено обов'язок Покупця за несвоєчасну оплату вартості товару сплатити неустойку у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на день здійснення розрахунку за товар, але не менше ніж 0,5% від вартості  несвоєчасно оплаченого товару, за кожний день прострочення.

Однак, за переконанням суду, зазначений розрахунок пені не є обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на  наведені вимоги Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд доходить висновку про помилковість здійсненного позивачем розрахунку розміру пені.

Враховуючи викладене, за переконанням суду, позовні вимоги  ТОВ „БАИР” в частині стягнення 20410,72 грн. пені підлягають задоволенню частково - у сумі  1779,66 грн. відповідно до вимог ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617 ЦК України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „БАИР”  31155,32  грн. загальної заборгованості, у тому числі 22185,00 грн. основного боргу, 1779,66 грн. нарахованої пені, 6855,16 грн. збитків від інфляції та 335,50 грн.- 3% річних.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 655 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Одеського відділення Українського благодійного фонду  сприяння і соціального  захисту сімей загиблих у боротьбі зі злочинністю співробітників МВС та надання допомоги органам і підрозділам правоохоронних та силових структур  „Милосердя”  / 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 43, р/р 26002125791 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 25431178/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „БАИР” / 65036, м. Одеса, вул. Щорса, 125/3, кв. 42 р/р 26008060033965 в ЮГРУ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 32971042/ 22185 грн. 00 коп. /двадцять дві тисячі сто вісімдесят п'ять грн. 00 коп./ - основного боргу; 1779 грн. 66 коп. /одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять грн. 66 коп./ - нарахованої пені; 6855 грн. 16 коп.  /шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 16 коп./ - інфляційних; 335 грн. 50 коп. / триста тридцять п'ять грн. 50 коп./ - 3% річних; 311 грн. 50 коп. / триста одинадцять грн. 50 коп./ - держмита; 73 грн. 84 коп./ сімдесят три  грн. 84 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.  

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення підписане 08.05.2008р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.