Рішення

від 12.05.2008 по справі 28/38-08-786

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/38-08-786

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2008 р.Справа  № 28/38-08-786

За позовом   Закрите акціонерне товариство "Селена";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТАНОК"  

про стягнення 25630,48грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Прохода Ю.Л. –за довіреністю;

Від відповідача –не з'явився.

Суть спору: позивач –Закрите акціонерне товариство «Селена»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 25630,48 гривень з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок».

В подальшому позивач уточнив суму позовних вимог і просив стягнути з відповідача 18539,96 гривень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву надав в судовому засіданні 21.04.2008, в якому позов визнав на суму 8000,00 гривень. В позовних вимогах по сплаті штрафних санкції (штрафу, пені), інфляційних, трьох процентів річних просив відмовити у зв'язку з тим, що невиконання зобов'язань сталося через форс-мажорні обставини, і просив надати відстрочку виконання на п'ять місяців.  

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Матеріалами справи встановлено:

Між Закритим акціонерним товариством «Селена»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанок»було укладено договір купівлі-продажу насіння від 29 березня 2007 р. № 26. Відповідно до умов договору позивач прийняв на себе зобов'язання передати відповідачу товар –насіння соняшнику Одеський 504 (перше покоління) у кількості 0,500 тонн по ціні без ПДВ 14166,666 грн. за тону на загальну суму 8500,00 гривень, а відповідач прийняти і оплатити вказаний товар.

Згідно п. 4.1. договору, відповідач повинен був здійснити оплату отриманого товару в строк до 01 серпня 2007 року.

Позивач своєчасно виконав свої зобов'язання та згідно накладної від 29.03.2007 № 29/6 передав відповідачу товар на загальну суму 8500,00 гривень, в Відповідач, в свою чергу, згідно довіреності від 27.03.2007 серії ЯНЧ № 843101 отримав вказаний товар.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором не виконав, оплату за отриманий товар у встановлений договором строк не здійснив, здійснив часткову оплату товару 24 березня 2008 року в сумі 500,00 гривень та 29.04.2008 в сумі 500,00 гривень, що зумовило звернення Закритого акціонерного товариства «Селена»із позовом про примусове стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок».

Аналіз матеріалів справи та дослідження норм чинного законодавства дозволяє суду дійти наступних висновків:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правовідносини сторін, що встановлені договором купівлі-продажу від 29 березня 2007 року  № 26 регулюються загальними нормами цивільного права щодо виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Таким чином, застосуванню судом у даному випадку підлягають приписи ст. 526, 527 ЦК України, згідно яких зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених договором.

Доводи Відповідача про те, що він підлягає звільненню від відповідальності у зв'язку з тим, що невиконання зобов'язань сталося через форс-мажорні обставини, не є обґрунтованими та доведеними з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 617 ЦК України, на яку посилається Відповідач, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Таким чином, закон прямо вказує на те, що відсутність у боржника необхідних для виконання обов'язку коштів не є обставиною, яка виключає відповідальність боржника за невиконання зобов'язання, що автоматично вказує на те, що дана обставина не може вважатися обставиною непереборної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, згідно ст. 230 ГК України та п. 5.1. договору, судом застосовується штрафна санкція у вигляді пені, яка обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня від суми несплаченого боргу за кожний день прострочення та складає 697,70 гривень.

У відповідності до п. 5.2. договору в випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20 відсотків від вартості несплаченого в строк товару за перші десять днів прострочки та 10 відсотків від вартості несплаченого в строк товару за кожні наступні 10 календарних днів прострочки. Продавець просить у позовній заяві про стягнення штрафу в розмірі, який не перевищує вартість товару, що складає 8500,00 грн..

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 1649,90 грн, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі  193,26 грн.

Згідно ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Оцінюючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги доведені повністю та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про надання Відповідачеві відстрочки виконання рішення, суд керувався наступним. Суд врахував, що відповідач винен у виникненні спору, встановлено наявність інфляційних процесів в державі, не надав достатніх доказів тяжкості свого фінансового становища, відповідно до п.  2 Роз'яснення “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996 № 02-5/333, відповідно до якого підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом... Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи”. З огляду на дані обставини, суд не знаходить підстав для надання Відповідачеві відстрочки виконання рішення.

Позивачу згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати, що складаються зі сплаченого державного мита 185,39 гривень та 118 гривень за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 44, 49, 82 –85 ГПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок»(68660, Одеська область,  Ізмаїльський район, с. Новоозерне, вул Зелена, 8, п/р 26002002070001 в АКБ «Імекс банк», МФО 328384, код ЄДРПОУ 24776320) на користь Закритого акціонерного товариства «Селена»(67624, Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Гаркавого, 5, П/р № 26002001303890 в Філії ЗАТ «ОТП Банк»м. Одеса, МФО 328986, Код ЄДРПОУ 30818912) –заборгованість в сумі 7500 (Сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, пеню в сумі 697 (Шістсот дев'яносто сім) гривень 70 копійок, штраф в сумі 8500 (Вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, інфляційних в сумі 1649 (Одна тисяча шістсот сорок дев'ять) гривень 00 копійок, 3 % річних в сумі 193 (Сто дев'яносто три) гривні 26 копійок, державне мито в сумі 185 (Сто вісімдесят п'ять) гривень 39 копійок, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання суддею.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

        Суддя                                                                                                      Гуляк Г.І.