Рішення

від 13.05.2008 по справі 6/47-08-876

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/47-08-876

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2008 р.Справа  № 6/47-08-876

За позовом: Первинної  профспілкової організації Іллічівського морського торговельного порту Профспілки робітників морського транспорту України, м. Іллічівськ.

До відповідачів: 1.  Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»

                             2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілленіум 2003».

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Науково-виробнича фірма «АЛІСА»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство транспорту та зв'язку України, м. Київ

про: визнання недійсним договору про спільну діяльність

Суддя                                                   Демешин О.А.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача 1 (ТОВ «Мілленіум 2003»):Вергопуло А.К. -  довіреність  

Від відповідача 2 (ДП «ІМТП»): Іллічов П.М. - довіреність

Від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Назаренко Д.Б.-  довіреність

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Іллічов П.М.-  довіреність

Суть спору:  Первинною  профспілковою організацією Іллічівського морського торговельного порту Профспілки робітників морського транспорту України надано  позов до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілленіум 2003» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства транспорту та зв'язку України - про визнання недійсним договору № 694-0 від 31.10.2007р. про спільну діяльність.

          11.04.2008р. (вх.2090) до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору –Науково-виробничої фірми «Аліса»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ДП «Іллічівський морський торговельний порт та  ТОВ «Міленіум 2003»про визнання недійсним, укладеного між відповідачами  договору № 694-0 від 31.10.2007р. про спільну діяльність.

          Ухвалою господарського суду Одеської області Науково-виробничу фірму «Аліса»ТОВ залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та її позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

           16.04.2008р.(вх.1935) до господарського суду Одеської області від Професійної спілки робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту надійшла заява про відмову від позову.

 Відповідно до  вимог Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.1976р. “Про судове рішення”  із змінами, питання про припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду -  повинне бути вирішено окремим процесуальним документом і може постановлюватися одночасно з рішенням.

  У зв`язку з цим, господарським судом, одночасно з прийняттям рішення по справі, прийнято ухвалу про припинення провадження у справі в частині позовних вимог Первинної  профспілкової організації Іллічівського морського торговельного порту Профспілки робітників морського транспорту України до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілленіум 2003» про визнання недійсним договору № 694-0 від 31.10.2007р. про спільну діяльність.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

31.10.2007 року між Державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт»(далі –ДП «ІМТП») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілленіум 2003»(далі –ТОВ «Мілленіум 2003») було укладено договір № 694-0 про спільну діяльність (договір простого товариства) (далі –Договір), відповідно до якого ДП «ІМТП» передало до спільної діяльності майно, що належить ДП «ІМТП»на праві господарського відання, а саме склад Цивільної оборони, загальною площею 584,2 кв. м., склад № 22, загальною площею 1870 кв. м., склад № 26, загальною площею 2170 кв. м., службово-побутові будівлі, загальною площею 188 кв. м. та складський комплекс, що розташований за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 24 (колишня вул. Транспортна, 17), які наведені у Додатках № 1 та № 3 до Договору.

Відповідно до умов договору предметом спільної діяльності є організація та експлуатація Комплексу на базі Митно-ліцензійного складу № 22 ДП «ІМТП», складу Цивільної оборони, складу № 26 із службово-побутовими спорудами та прилеглою територією для облаштування пункту всіх видів контролю та догляду, у тому числі державними органами, автотранспорту та вантажів, які виїжджають за територію ДП «ІМТП»автотранспортом, надання складських послуг, у тому числі послуг митно-ліцензійного складу, а також інших послуг з метою збільшення ефективності господарсько-фінансової діяльності Сторін. А також послуги із зберігання вантажів, у тому числі у контейнерах, рефконтейнерах, відстій вантажного транспорту з метою розвантаження оперативних площ, вагова для автотранспорту, доробка вантажів; організація додаткового виїзду за територію ДП ІМТП у районі вул. Транспортна, 17.

Згідно із умовами Договору ведення спільних справ учасників було покладено на ТОВ «Мілленіум 2003»та мало здійснюватись ним як уповноваженою учасниками Договору особою згідно із положеннями Договору та нормами діючого в Україні законодавства.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, НВФ «АЛІСА»ТОВ 15 лютого 2008 року звернулося до ДП «ІМТП»з пропозицією про укладення договору зберігання вантажу на території митно-ліцензійного складу та надати НВФ «АЛІСА»ТОВ відповідні послуги із зберігання та розміщення на території митно-ліцензійного складу належні їй вантажі. ДП «ІМТП» відмовив  НВФ «АЛІСА»ТОВ  в укладенні договору зберігання вантажів та наданні відповідних послуг, посилаючись на те, що вказаний склад  Іллічівського морського торговельного порту переданий у якості внеску до спільної діяльності по договору простого товариства  № 694-0 від 31 жовтня 2007 року, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілленіум 2003»і , відповідно до умов цього договору, саме ТОВ «Мілленіум 2003»здійснює ведення спільних справ учасників і є уповноваженим учасником спільної діяльності, який укладає від імені спільної діяльності господарські угоди стосовно  надання послуг у рамках спільної діяльності третім особам, у тому числі й послуг із розміщення та зберігання вантажу на території митно-ліцензійного складу. Тому, ДП «ІМТП»рекомендувало  Науково-виробничій фірмі «АЛІСА»ТОВ звернутися із відповідною пропозицією укласти договір до представників ТОВ «Мілленіум 2003», як  до уповноваженої сторони вести справи спільної діяльності.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вважає, що такою відмовою були порушені її права та охоронювані законом інтереси, а також детальний аналіз положень Договору дає усі підстави вважати, що зазначений Договір простого товариства № 694-0 є нічим іншим як удаваним правочином та при укладанні якого сторони (ДП «ІМТП»та ТОВ «Мілленіум 2003») мали на думці приховати інший договір, а саме –договір оренди державного нерухомого майна з метою уникнення всіх необхідних погоджувальних процедур, необхідних для укладення таких договорів.

Посилаючись на вимоги статті 235 ЦК України, якою встановлено, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Оскільки, як вважає НВФ «Аліса», сторони насправді уклали договір оренди нерухомого державного майна то й керуватися необхідно відповідними нормами законодавства, включаючи проходження погоджувальної процедури, чого не було зроблено, а тому були порушені вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України щодо відповідності правочину нормам законодавства та такий правочин має бути визнаний недійсним у відповідності із ч. 3 ст. 215 ЦК України.

В обґрунтування своєї позиції третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, зазначає, що Договір простого товариства містить усі істотні умови договору оренди нерухомого майна, а саме –визначене майно, яке передається у користування, строк дії договору, встановлена орендна плата за використання цього майна, неможливість з боку ДП «ІМТП»контролювати використання переданого майна, покриття усіх поточних витрат щодо утримання переданого у користування майна, недотримання відповідної погоджувальної процедури із відповідним уповноваженим органом управління об'єктами державної власності та Фондом державного майна України. Окрім того,  третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вважає, що відповідно до ст. 73 та п. 2 ст. 76 Кодексу торговельного мореплавства України  Відповідач 2 повинен самостійно здійснювати складські операції із вантажами організацій та підприємств (у тому числі й НВФ «Аліса»ТОВ), які звертаються до ДП «ІМТП»із відповідними пропозиціями укласти договір зберігання вантажів на території митно-ліцензійного складу  та не має права передавати свої функції третім особам, у тому числі й шляхом передачі складського приміщення у якості внеску  по Договору про спільну діяльність.

Отже, на думку третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, зазначений договір про спільну діяльність № 694-0 від 31.10.2007р. між Державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілленіум 2003», є договором оренди державного нерухомого майна та, оскільки не була дотримана процедура укладання такого договору оренди, він має бути визнаний недійсним.

Відповідачі заперечують проти таких вимог з мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву.

Зокрема, заперечуючи проти позовуё відповідачі посилаються на те, що укладений Договір про спільну діяльність № 694-0 від 31.10.2007р. між ДП ІМТП та ТОВ «Мілленіум 2003»повністю відповідає вимогам діючого в Україні законодавства, зокрема, при укладенні договору була дотримана відповідна погоджувальна процедура із органом управління об'єктами державної власності –Міністерством транспорту та зв'язку України, були узгоджені всі істотні умови  Договору, визначені внески, що мають бути передані до спільної діяльності, встановлений порядок розподілу прибутку та покриття збитків від спільної діяльності, порядок використання переданого до спільної діяльності у якості внеску майна, а також порядок повернення внесків до спільної діяльності у разі припинення договору про спільну діяльність, та власне самі підстави припинення договору про спільну діяльність, Договором також встановлена безпосередня можливість з боку ДП ІМТП контролювати господарську діяльність, яку здійснює ТОВ «Мілленіум 2003»відносно переданого до спільної діяльності майна, шляхом здійснення контролю ведення ТОВ «Мілленіум 2003»бухгалтерського та податкового обліку, вимог отримання звітності спільної діяльності, проведення періодичних ревізій фінансових результатів, здійснення контрольно-надзорних функції з охорони праці, охорони навколишнього середовища, технологічних норм, санітарно-гігієнічних правил, встановлення контрольно-пропускних та внутрішньо-об'єктних режимів, прийняття участі у веденні претензійно-позовної роботи за договорами спільної діяльності з третіми особами, участі у формуванні трудового колективу зайнятого у спільній діяльності та встановлення розмірів оплати праці, премій, надбавок та т. ін. Крім того, ТОВ «Мілленіум 2003»з періодичністю, встановленою Договором №694-О, зобов'язано звітувати перед Портом щодо виробничих, фінансових показників, про хід виконання укладених ТОВ «Мілленіум 2003»договорів в процесі здійснення спільної діяльності, погоджувати закупівлю устаткування, іншого рухомого майна.

Окрім того, Відповідач 1 зазначає, що доводи НВФ «Аліса»ТОВ стосовно того, що ДП «ІМТП», згідно ст. 76 КТМ України, повинно самостійно здійснювати складські операції з вантажами -  не повинні братися до уваги, на підставі наступного:

1. Статтею 76 КТМ України визначено, що морський порт забезпечує перевантаження вантажів з інших видів транспорту на судно і у зворотному порядку, складські операції з вантажами.

2. Частини 3-4 статті 73 Кодексу торговельного мореплавства України не виключають, можливості господарської діяльності на території морського порту підприємств та організацій будь-яких форм власності, метою і видом діяльності яких є обслуговування суден, пасажирів і вантажів  і забороняє порту втручатися в таку діяльність та перешкоджати їй, за винятком випадків, передбачених законодавством України, установчими документами цих підприємств і організацій.

3. Статтею 67 ГК України, встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Отже, відповідачі вважають, що  Договір № 694-О про спільну діяльність між Державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілленіум 2003»(договір простого товариства) від 31.10.2007р. погоджений та укладений із дотриманням вимог діючого законодавства України та не носить характеру орендних відносин.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, слід відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Судом у ході розгляду справи було встановлено, що договір про спільну діяльність № 694-О від 31.10.2007 року був укладений у відповідністю із погоджувальною процедурою, встановленою для укладення таких договорів, а саме.

Згідно із додатком №4 до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.05.2007р. N 440 Іллічівський морський торговельний порт як державне підприємство, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Закон України «Про управління об'єктами державної власності»від 21.09.2006р. № 185-V наділяє Мінтрансзв'язку України повноваженнями щодо погодження підпорядкованим підприємствам, установам, організаціям договорів про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні.

Процедура погодження розпорядження державним майном, що передається за договором про спільну діяльність, регламентується Порядком розгляду звернень підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Мінтрансзв'язку України, що затверджений наказом Мінтрансзв'язку України № 211 від 03.03.2006р.

Так, 21.09.2007р. Відповідач 2  листом №8/7-797 направив до Мінтрансзв'язку України необхідні документи для вирішення питання щодо розпорядження майном, яке планується передати у спільну діяльність. У свою чергу листом № 7174/27/10-07 від 17.10.2007р. ТОВ «Мілленіум 2003»було повідомлено про те, що Мінтрансзв'язку України розглянуло матеріали надіслані ДП «ІМТП»та не заперечує проти укладання договору про спільну діяльність між ДП «ІМТП» та ТОВ «Мілленіум 2003» відповідно до вимог діючого законодавства.

Отже, Мінтрансзв'язку України, як уповноважений орган управління об'єктами державної власності, вивчивши надані ДП «ІМТП» матеріали та обґрунтування доцільності укладання договору про спільну діяльність, проаналізувавши істотні умови договору не виявило у Договорі №694-О скритих ознак орендних відносин та будь-яких порушень вимог чинного законодавства України, що регулює розробку, погодження та укладання договорів про спільну діяльність та відповідним чином погодило укладення такого Договору.

Судом встановлено, що умови Договору про спільну діяльність чітко визначають правовий статус майна, переданого до спільної діяльності, а саме: майно, яке передано Відповідачем 2, державним підприємством, до спільної діяльності, не утворює спільної часткової власності учасників, а лише використовується у спільній діяльності сторін, а майно, яке буде створено у результаті спільної діяльності набуває статусу спільної часткової власності учасників відповідно до вимог ст. 1134 Цивільного кодексу України.

Положення п.п.2.1, 5.1, 5.2, 5.3, 5.15.1 Договору № 694-О, зобов'язують Сторони без створення юридичної особи спільно діяти з метою отримання прибутку, шляхом об'єднання внесків, опис яких зазначений в Додатках №1, №2 що узгоджені Сторонами, де внесок Порту визначений у розмірі, що складає 51 % (п'ятдесят один відсоток), внесок Підприємства визначений у розмірі, що складає 49 % (сорок дев'ять відсотків). Оцінка внеску Сторони вираженого в іншій, окрім грошової, формі, здійснюється на підставі проведеної незалежної експертної оцінки у встановленому законом порядку.

Отже, сторони (відповідачі) при укладенні договору про спільну діяльність вірно визначили вартість внесків на підставі проведеної незалежної експертної оцінки, за результатами якої сторонами (відповідачами) було визначено відсоткове співвідношення розміру часток учасників (відповідачів) у спільній діяльності.

Відповідно до ст.1139 ЦК України, прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

У ході розгляду судом встановлено, що розподіл прибутку від спільної діяльності відбувається відповідачами (учасниками договору) відповідно до вимог діючого в Україні законодавства, а саме: розподіл прибутку від спільної діяльності між Сторонами здійснюється після сплати податку на прибуток, відповідно до Звіту про результати спільної діяльності на території України без утворення юридичної особи, або іншого документу, прийнятого податковим органом. ТОВ «Мілленіум 2003»визначає результати спільної діяльності за звітний квартал. Відсоткове співвідношення розподілу прибутку визначається на підставі вартості внесків Сторін, визнаної всіма Учасниками договору і підтверджених актами прийому-передачі та іншими документами за станом на 15-е число другого місяця звітного кварталу. При цьому частка Порту в розподілі прибутку не може бути нижче 51%.

Пункт 6.4 Договору № 694-О встановлює порядок визначення прибутку, який Відповідач 2  отримує від результатів спільної діяльності, а саме шляхом корегування валового доходу від спільної діяльності на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Умовами договору про спільну діяльність також встановлюється обов'язок ТОВ «Мілленіум»сплачувати Державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт»мінімальний гарантований прибуток. Суд вважає, що  самий факт сплати такого прибутку не можна розцінювати як сплату орендної платні за користування державним майном (як зазначалося у позовній заяві НВФ «Аліса»ТОВ), сплата такого мінімального гарантованого прибутку, розмір якого встановлений у договорі,  передусім є гарантією захисту інтересів держави та запорукою раціонального використання державного майна.

Окрім того, несплата такого мінімального гарантованого прибутку не тягне за собою обов'язкове розірвання договору про спільну діяльність, а створює лише заборгованість одного учасника перед іншим, як санкція за незадовільне ведення господарської діяльності у рамках Договору про спільну діяльність, на відміну від договору оренди, за умовами якого не сплата орендної плати є безумовною підставою для розірвання договору оренди.

Відповідно до ст.1137 ЦК України порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними.

Так, судом встановлено, що відповідачі у договорі про спільну діяльність передбачили порядок відшкодування витрат за рахунок спільної діяльності, що підтверджується наступним:

-у п. 4.1.6. встановлюється, що Порт, на основі окремих договорів, забезпечує ТОВ «Мілленіум 2003»можливість використання для цілей спільної діяльності за Договором № 694-О: портових інженерних споруд, електро-, тепло- і водопостачання, всіх видів комунікацій за рахунок спільної діяльності.

- пунктом 4.3.17 Договору № 694-О передбачений обов'язок ТОВ «Мілленіум 2003»здійснювати ремонт переданого за Договором № 694-О майна за рахунок спільної діяльності.

- пунктом 6.4 Договору № 694-О закріплений порядок відшкодування збитків та витрат –за рахунок тієї сторони, з вини якої відбулися збитки та витрати.

ТОВ «Мілленіум 2003» забезпечує своєчасне здійснення ремонту основних фондів, використовуваних в спільній діяльності за Договором № 694-О за рахунок спільної діяльності. Поточний ремонт майна, переданого Сторонами в спільну діяльність, здійснюється за рахунок коштів спільної діяльності.

Ремонт аварійних поломок, відшкодування вартості втраченого майна - проводиться за рахунок винної Сторони. Якщо поломки (загибель майна) виникли унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) або природного зносу, експлуатації, або унаслідок дій третіх осіб - ремонт і відновлення устаткування і споруд проводиться за рахунок коштів спільної діяльності, а при їх недостатності - в порядку, визначуваному угодою Сторін. За наявності суперечки Учасників для виявлення причин аварійних поломок (загибелі) майна Сторонами призначається незалежна експертиза. У разі не досягнення Сторонами угоди щодо проведення експертизи, експертиза може бути проведена за рахунок Сторони, що зажадала її проведення. При цьому Сторона, провина якої буде встановлена у виникненні аварійних поломок (загибелі майна), відшкодовує Стороні, за рахунок якої призначалася експертиза всі витрати, пов'язані з її проведенням.

Отже, на підставі вищезазначеного судом встановлено, що у відповідності до вимог діючого законодавства у договорі про спільну діяльність вірно визначений порядок утримання майна, що використовується у спільній діяльності та розподіл збитків між учасниками спільної діяльності, тому посилання третьої особи, яка заявляє вимоги на предмет спору, на те, що Відповідач 2 повністю звільнений від тягаря утримання нерухомого майна, переданого до спільної діяльності, та відшкодування збитків не заслуговує уваги.

Відповідно до положень ст.1135 ЦК України учасники спільної діяльності мають право доручити ведення справ одному з учасників, про що зазначається у договорі. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

Пунктом 3.1. Договору про спільну діяльність  покладається  на ТОВ «Мілленіум 2003» ведення спільних справ, у тому числі проведення реєстрації спільної діяльності, ведення бухгалтерського, податкового, статистичного обліку та звітності.

Крім цього, відповідно до п.3.1.2. Договору про спільну діяльність Відповідач 2 надав довіреність ТОВ«Мілленіум 2003» на представництво його інтересів у правовідносинах із третіми особами під час здійснення господарської діяльності у рамках Договору про спільну діяльність.

Також судом встановлено, що включивши до Договору про спільну діяльність пункти 4.3.1-4.3.5, сторони узгодили порядок взаємодії уповноваженої сторони  із третіми особами, зокрема погодження істотних умов господарських договорів, встановлення цін, їх укладання та виконання, а також обов'язок ТОВ «Мілленіум 2003»забезпечувати відповідність таких договорів меті та предмету Договору про спільну діяльність № 694-О. Також ч.2 п. 4.3.1, п. 4.3.3 зобов'язує ТОВ «Мілленіум 2003»зазначати у договорах реєстраційний (обліковий) номер платника податку, наданий йому як уповноваженому учаснику Договору про спільну діяльність, та банківський рахунок, відкритий згідно п. 4.3.12, саме для ведення спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 694-О.

Отже, посилання НВФ «Аліса»ТОВ на те, що її права були порушені не заслуговує уваги, оскільки договір зберігання вантажів на митно-ліцензійному складі, який був переданий до спільної діяльності, мав укладатися саме із ТОВ «Мілленіум 2003», що правомірно було зазначено ДП «ІМТП»у своєму листі.

Отже, оскільки Договір про спільну діяльність відповідає вимогам діючого законодавства, щодо таких видів договорів, при його укладенні сторонами були погоджені усі істотні умови і він, хоча і містить  окремі ознаки, необхідні при укладенні договорів оренди –не може вважатися таким, що регулює орендні правовідносини.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, слід відмовити  у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

      У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійній вимоги на предмет спору -  Науково-виробничої фірми «Аліса»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державного підприємства  «Іллічівський морський торговельний порт та  Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2003»про визнання недійсним договору № 694-0 про спільну діяльність в Іллічівськом морському торговельному порту (Договір простого товариства) від 31.10.2007р. –відмовити у повному обсязі.

      Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку

                                                з дня його прийняття

Суддя                                                                                       Демешин О.А.