Постанова

від 20.05.2008 по справі 10/331-пд-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/331-ПД-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 травня 2008 р.                                                                                    № 10/331-ПД-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді      Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Кочерової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонтрансторгсервіс” на рішення господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2007 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12 лютого 2008 року у справі № 10/331-ПД-07 за позовом Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонтрансторгсервіс”, третя особа-приватне підприємство “Корнет-Стиль”, про розірвання договору,

    ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонтрансторгсервіс”, третя особа- приватне підприємство “Корнет-Стиль”, про розірвання договору № 39 від 31 травня 2007 року про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 39 (вул. Безродного-Житлоселище-мікрорайон Шуменський) з підстав порушення умов договору.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2007 року (суддя Л. Александрова), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12 лютого 2008 року, позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Херсонтрансторгсервіс” просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 3 і 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, статей 32 і 80 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте їхні представники в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що за результатами проведення 24 травня 2007 року конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, згідно з рішенням конкурсного комітету, оформленого протоколом № 2 від 24 травня 2007 року, переможцем конкурсу на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 39 (вул. Безродного-Житлоселище-мікрорайон Шуменський)  було визнано товариство з обмеженою відповідальністю “Херсонтрансторгсервіс”.

Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю “Херсонтранстортсервіс” (перевізник) 31 травня 2007 року уклали договір № 39 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування (далі - договір), відповідно до умов якого замовник надав перевізнику в обслуговування міський автобусний маршрут № 39, а перевізник зобов'язався виконувати пасажирські перевезення з дотриманням умов договору та вимог чинних нормативно-правових документів державного та місцевого значення, якими регламентуються пасажирські перевезення автомобільним транспортом, зокрема, виконувати передбачені паспортом маршруту графіки руху автобусів (мікроавтобусів); вести облік виконаних рейсів; щоденно надавати замовнику звітність про кількість транспортних засобів на маршруті;  виконувати  рішення Херсонської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядження міського голови, накази (приписи) замовника, пов'язані з організацією роботи рухомого складу на маршрутах.

Строк дії договору - до 31 травня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням перевізником пунктів 2.2.4 і 2.2.5 договору.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

За правилами статей 651 і 652 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин.

Відносини сторін щодо організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування, у тому числі і щодо укладання спірного договору та його розірвання, регулюються також Законом України “Про автомобільний транспорт”, норми якого є спеціальними відносно відповідних норм Цивільного кодексу України.

Статтею 7 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи дозволу і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування (групі маршрутів) автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце.

Розділом 4 спірного договору сторони передбачили умови його розірвання, зокрема, розірвання договору достроково може мати місце за згодою сторін, а також за ініціативою однієї із сторін, якщо одна сторона чи обидві порушують умови договору.

Сторона, яка є ініціатором розірвання договору, зобов'язана попередити про це іншу сторону не менш як за 15 днів.

Якщо до закінчення цього терміну іншою стороною не надано заперечень, договір вважається розірваним в односторонньому порядку(пункт 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору сторони узгодили, що у разі грубих порушень перевізником умов договору, чинних нормативно-правових документів державного та місцевого значення, якими регламентуються пасажирські перевезення автомобільним транспортом, договір може бути розірваний замовником в односторонньому порядку.

Перевізником неодноразово порушувались передбачені паспортом  маршруту графіки руху автобусів (пункту 2.2.4 договору), що підтверджується нарядами-завданнями Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради від 11 вересня 2007 року, 14 вересня 2007 року на проведення контролю організації пасажироперевезень автотранспортом загального користування в м. Херсоні.

З метою усунення порушень умов договору, Управління транспорту та зв'язку виконавчого комітету Херсонської міської ради внесло перевізнику припис              № 165/04-5 від 17 вересня 2007 року.

Перевізник не заперечив фактів порушень, зазначених у приписі і на його виконання листом від 27 вересня 2007 року повідомив замовнику, що графік руху відновлено, автобуси рухаються з інтервалом руху 15 хвилин, про подальше збільшення кількості автобусів на маршруті.

Позивачем 21 і 24 вересня 2007 року були проведені перевірки і встановлено, що порушення, вказані у приписі від 17 вересня 2007 року, не усунені і відповідач, як і раніше, не дотримується графіку руху  автобусів.

В підтвердження порушення відповідачем умов договору, на адресу Управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради надійшли скарги мешканців міста Херсона про незадовільну роботи автотранспорту товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонтрансторгсервіс” на вказаному маршруті та не забезпечення перевезення пасажирів відповідно до встановленого графіку.

Порушення відповідачем пункту 2.2.4 договору підтверджується також актом  від 16 жовтня 2007 року, складеним уповноваженими представниками позивача та представником АТП 16554, з яким відповідач уклав договір про надання послуг з забезпечення медичним контролем, інструктажем водіїв та забезпечення стоянкою, щоденним контролем за технічним обслуговуванням і ремонтом автотранспорту товариства з обмеженою відповідальністю “Херсон-трансторгсервіс”.

Позивач направив на адресу відповідача листа від 27 вересня 2007 року          № 170/04-5 про дострокове розірвання спірного договору, який був отриманий відповідачем 28 вересня 2007 року.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав судам дорожніх листів про виїзд автотранспорту на маршрут, які   відповідно до статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” є обов'язковими документами, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження скаржника про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року за  № 1567, а також те, що дана справа повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2007 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12 лютого 2008 року у справі № 10/331-ПД-07 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонтрансторгсервіс” без задоволення.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

Н. О. Кочерова