Рішення

від 21.05.2008 по справі 15/51-08-1115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/51-08-1115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "21" травня 2008 р.Справа  № 15/51-08-1115

Господарський суд Одеської області у складі:

        судді                                                Петрова В.С.

        При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –      Шалімов Г.М.

від відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” до Виробничо-комерційної фірми „ТехЦентр” про визнання дійсним договору та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:  

Товариство з обмеженою відповідальністю „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничо-комерційної фірми „ТехЦентр” про визнання дійсним договору підряду від 05.09.2000 р., укладеного між позивачем та відповідачем, та визнання за позивачем права власності на будівлю для розміщення і зберігання водяних велосипедів та прогулянкових  човнів, що розташована на території бази відпочинку „Прибій” в с. Сичавка Комінтернівського району Одеської області за адресою: 53-й км автодороги Одеса-Мелитополь-Новоазовськ, № 17 „а” (у минулому вул. Приморська, 17 „а”), посилаючись на наступне.

05 вересня 2000 року між позивачем та Виробничо-комерційною фірмою „ТехЦентр” був укладений договір підряду на зведення споруди для розміщення і зберігання водяних велосипедів та прогулянкових човнів на базі відпочинку „Прибій” в с. Сичавка Комінтернівського району Одеської області за адресою: 53-й км автодороги Одеса-Мелитополь-Новоазовськ, № 17 „а” (у минулому вул. Приморська, 17 „а”). Відповідно до п. 1.1 договору відповідач зобов'язався виконати роботу за завданням позивача зі своїх матеріалів. Ціна договору відповідно до п. 2.1 договору склала 3 500 грн. При цьому позивач вказує, що вартість будівельних матеріалів сплачувалась окремо згідно виставлених рахунків. Так, усього позивачем було придбано у відповідача будівельних матеріалів на суму 7185 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1437 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, рахунками та накладними на будівельні матеріали.

Як вказує позивач, розрахунки з відповідачем були здійснені у повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 3/9 від 05.09.2000 р., № 35 і № 48 від 06.09.2000 р. Проте, відповідач оспорює право власності на збудоване приміщення, оскільки укладений сторонами договір підряду є фіктивним, тобто не був направлений на виникнення прав та обов'язків у сторін за договором. Так, позивач посилається на те, що відповідач вважає, що спірна споруда була збудована для відповідача, а не для позивача, також об'єкт позивачу не передавався і позивачем не приймався.                 

Між тим позивач стверджує, що фактично спірна споруда знаходиться у користуванні і володінні позивача. Зокрема, позивачем були укладені договори оренди земельної ділянки, на якій розташована спірна споруда, виготовлялась технічна документація. Крім того, позивач зазначає, що доводи відповідача про фіктивність укладеного сторонами договору спростовуються актом приймання-передачі виконаних робіт від 11.09.2000 р., який підписано сторонами та підтверджує факт виконання обумовлених договором робіт, а також відсутність у сторін претензій.          

Таким чином, оскільки відповідач оспорює правомірність укладення договору підряду від 05.09.2000 р. та правомірність виникнення у позивача права власності на спірну споруду, позивач просить суд визнати договір підряду від 05.09.2000 р. дійсним та визнати за ним право власності на будівлю для розміщення і зберігання водяних велосипедів та прогулянкових  човнів.   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2008 р. порушено провадження у справі № 15/51-08-1115 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В засіданні суду від 21.05.2008 р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог, згідно якого позивач просить суд визнати дійсним укладений між позивачем та відповідачем договір підряду від 05.09.2000 р. та визнати за позивачем право власності на нерухоме майно –станцію для розміщення і зберігання водяних велосипедів та прогулянкових човнів, розташовану за адресою: буд. № 17„б”, 53-й км автодороги Одеса-Мелитополь-Новоазовськ, територія Сичавської сільської ради, загальною площею 457 кв.м., яка складається з: станції для човнів „Арена”, площадки для розміщення водяних велосипедів та човнів, вбиральної, брукування.  

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином. У зв'язку з цим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 01 липня 1999 року Сичавською сільською радою були передані  Товариству з обмеженою відповідальністю „Наша гарантія – база відпочинку „Прибій” відповідно до рішення № 44 від 25.06.1999 р. та плану користування земельні ділянки, які знаходяться на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області загальною площею 2,6043 га, в т.ч. ділянка № 1 площею 2,1257 га із забудованих земель, ділянка № 2 площею 0,4785 га із забудованих земель, у довгострокове користування на умовах оренди терміном на 25 років для експлуатації бази відпочинку „Прибій”. При цьому у вказаному акті зазначено, що на момент передачі-прийому земельні ділянки фактично зайняті будівлями та спорудами бази відпочинку ТОВ „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій”.  

Також 01.07.1999 р. відповідною комісією в присутності голови Сичавської сільської ради та директора ТОВ „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” були погоджені межі земельних ділянок в натурі ТОВ „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” для експлуатації фактично існуючої бази відпочинку загальною площею 2,6043 га, в т.ч. ділянка № 1 площею 2,1257 га із забудованих земель, ділянка № 2 площею 0,4785 га із забудованих земель на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

До того ж відповідно до акту вибору земельних ділянок від 24.09.1999 р. комісією Комінтернівської районної адміністрації був здійснений вибір земельних ділянок загальною площею 2,74 га під розміщення бази відпочинку „Прибій” товариству з обмеженою відповідальністю „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

05 вересня 2000 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” та Виробничо-комерційною фірмою „ТехЦентр” був укладений договір підряду, відповідно до якого відповідач зобов'язався за завданням позивача з використанням своїх матеріалів збудувати споруду для розміщення і зберігання водяних велосипедів і прогулянкових човнів, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу, а також оплатити використані відповідачем будівельні матеріали.

Згідно п. 2 вказаного договору підряду ціна договору складає 3 500 грн. з урахуванням ПДВ, проте ціна не включає вартість будівельних матеріалів, необхідних для проведення робіт за договором.       

Відповідно до п. 3 договору оплата за договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача або шляхом внесення грошових коштів в касу відповідача. Оплата вартості будівельних матеріалів здійснюється позивачем згідно виставлених відповідачем рахунків шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача або шляхом внесення грошових коштів в касу відповідача              

Пунктом 4.1 договору підряду передбачено, що відповідач зобов'язався виконати передбачені договором роботи у строк –10 днів з дня підписання договору сторонами.

Також згідно п. 4.2 договору позивач зобов'язався оплатити виконані підрядником роботи у строк, не пізніше 07.09.2000 р.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були придбані у відповідача будівельні матеріалів на загальну суму 7 185 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується накладними № 2041 від 05.09.2000 р. та № 2053 від 06.09.2000 р., рахунками № 4 від 05.09.2000 р. та № 8 від 06.09.2000 р., квитанціями до прибуткових касових ордерів № 3/9 від 05.09.2000 р. та № 48 від 06.09.2000 р.                

Оплата позивачем виконаних відповідачем робіт в сумі 3 500 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 35 від 06.09.2000 р.

 Також з акту прийому-передачі виконаних робіт від 11.09.2000 р. вбачається, що відповідачем за період з 05.09.2000 р. по 10.09.2000 р. була збудована споруда для розміщення і зберігання водяних велосипедів і прогулянкових човнів, а позивачем була здійснена оплата виконаних робіт шляхом внесення коштів в касу відповідача, а також здійснена оплата за використані відповідачем будівельні матеріали; при цьому сторони претензій одна до другої не мають.  

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про виконання сторонами договору підряду від 05.09.2000 р. прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі.

Між тим, як вказує позивач, відповідач оспорює дійсність вказаного договору підряду та  вважає вказаний договір фіктивним, оскільки він не був направлений на виникнення прав та обов'язків між сторонами, вважаючи при цьому збудований об'єкт нерухомості своєю власністю.

Відповідно до чинної на момент укладення сторонами договору підряду ст. 58 Цивільного кодексу УРСР 1963 року недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).       

Однак, доводи щодо фіктивності укладеного сторонами договору підряду спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують факт виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Зокрема, підписаний сторонами акт прийому-передачі виконаних робіт від 11.09.2000 р. підтверджує факт виконання відповідачем обумовлених договором робіт та факт оплати позивачем цих робіт, а також відсутність у сторін претензій. У зв'язку з цим суд вважає, що договір підряду від 05.09.2000 р. був направлений на створення юридичних наслідків, а саме: на створення об'єкту нерухомості, право власності на який оспорюється відповідачем.

Враховуючи викладене та те, що сторонами було досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договору, при цьому відбулося фактичне його виконання, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про визнання дійсним укладеного між ним та відповідачем договору підряду від 05.09.2000 р.

Щодо вимог позивача про визнання за ним права власності на збудований відповідачем об'єкт нерухомості –станцію для розміщення і зберігання водяних велосипедів та прогулянкових човнів, що розташована за адресою: буд. № 17„б”, 53-й км автодороги Одеса-Мелитополь-Новоазовськ, територія Сичавської сільської ради, загальною площею 457 кв.м., господасркьий суд зазначає наступне.  

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу УРСР (чинній на момент виникнення правовідносин) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

В силу чинних на момент укладення сторонами по справі договору ст. 86 Цивільного кодексу УРСР та ст. 2 Закону України "Про власність" право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Підставою для набуття права власності є певні юридичні факти, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Так, згідно положень ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, виходячи з вищевказаних норм, підставою для набуття права власності є передача майна набувачу за договором. Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про набуття позивачем права власності на збудований відповідачем за замовленням позивача об'єкт нерухомості згідно договору підряду від 05.09.2000 р. з моменту передачі відповідачем за актом прийому-передачі виконаних підрядних робіт, в результаті яких була збудована споруда для розміщення і зберігання водяних велосипедів та прогулянкових човнів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Сичавської сільської  ради Комінтернівського району Одеської області № 30 від 30.05.2007 р. базі відпочинку „Прибій” ТОВ „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій”, на території якої розташований спірний об'єкт нерухомості, присвоєно юридичну адресу: Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 53-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 17 „а” (в минулому Приморська, 17 „а”). До того ж право власності позивача на базу відпочинку „Прибій” за вказаною адресою підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15980661 від 19.09.2007 р. КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації”.

Крім того, КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації” була проведена інвентаризація спірного нерухомого майна, в результаті якої вказаному майну була присвоєна  нова юридична адреса, про що був виготовлений технічний паспорт від 20.04.2008 р. (а.с. 52-58). Згідно вказаного технічного паспорту станція для розміщення та зберігання водяних велосипедів та прогулянкових човнів за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 53-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, № 17 „б”, власником якої є позивач, складається з: станції для човнів „Арена”, площадки для розміщення водяних велосипедів та човнів, вбиральної, брукування. Загальна площа вказаної станції складає 457 кв.м.

Разом з тим суд зазначає, що підстави набуття права власності визначені ст. 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.  

Так, приймаючи до уваги вищенаведені положення законодавства, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання за ним права власності на вищевказану станцію  для розміщення та зберігання водяних велосипедів та прогулянкових човнів, оскільки право власності, яке оспорене відповідачем, набуто позивачем правомірно внаслідок здійснення правочину.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки при зверненні позивача до суду з позовом до відповідача позивачем було сплачено державне мито за розгляд позовної заяви в сумі 107 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено законом, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 63 грн. відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” до Виробничо-комерційної фірми „ТехЦентр” про визнання дійсним договору та визнання права власності на майно задовольнити.

2.          ВИЗНАТИ дійсним договір підряду від 05 вересня 2000 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” та Виробничо-комерційною фірмою „ТехЦентр”.

3.          ВИЗНАТИ за Товариством з обмеженою відповідальністю „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” (02002, м. Київ, вул. Мильчакова, буд. 5, кв. 128; код ЄДРПОУ 25399457) право власності на нерухоме майно –станцію для розміщення і зберігання водяних велосипедів та прогулянкових човнів, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 53-й км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, № 17 „б”, загальною площею 457 кв.м., яка складається з: станції для човнів „Арена”, площадки для розміщення водяних велосипедів та човнів, вбиральної, брукування.  

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наша гарантія –база відпочинку „Прибій” (02002, м. Київ, вул. Мильчакова, буд. 5, кв. 128; код ЄДРПОУ 25399457) до державного бюджету України держмито в сумі 63/шістдесят три/грн.00 коп. (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 26.05.2008 р.

                               Суддя                                                                                       Петров В.С.