Рішення

від 16.05.2008 по справі 5/37-08-1436

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/37-08-1436

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2008 р.Справа  № 5/37-08-1436

За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, м. Одеса.

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод поршневих кілець”, м. Одеса.  

Про стягнення 2 047, 22 грн.

Суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Василенко О. О., за довіреністю.  

від відповідача: Кравець Ю. І., за довіреністю.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.04.2008 року до 16.05.2008 року, у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.    

Суть спору: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод поршневих кілець” заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 2 047, 22 грн.

У ході судового розгляду справи з боку відповідача до суду була подана заява від 18.04.2008 року №281/15 відповідно до якої відповідач позовні вимоги позивача не визнав та просив суд у задоволенні вимог позивача відмовити на підставі пропуску позивачем строку позовної давності.

В процесі розгляду справи з боку позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.   

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

Між комунальним підприємством „Одесатеплокомуненерго” правонаступником якого є комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” та відповідачем по справі Відкритим акціонерним товариством „Одеський завод поршневих кілець” був укладений договір з додатками про постачання теплової енергії в гарячій воді № 5025 від 07.09.2001 року.

У відповідності з умовами укладеного договору, позивач зобов'язався відпускати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних відповідачу обсягах, а відповідач сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами у терміни передбачені договором.

У відповідності з пунктом 10.1 укладеного договору, договір було укладено на строк до 31.07.2002 року. У пункті 10.4. вказаного договору сторони по справі погодились про те, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Під час судового розгляду справи встановлено, що згідно договірних зобов'язань позивач відпускав відповідачу теплову енергію. Як видно з наданого позивачем розрахунку у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 2 047, 22 грн. Вказана заборгованість виникла в зв'язку з несплатою теплової енергії спожитої у грудні 2004 року та станом на 09.04.2008 року є непогашеною.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2 047, 22 грн. є цілком підтвердженими документальними доказами наявними в матеріалах справи.

Проте, в процесі розгляду справи з боку відповідача було заявлено про застосування судом строків позовної давності та з цих підстав відповідач просив суд відмовити у позові. З огляду на заяву відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне. У відповідності з п. 6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, правила  Цивільного  кодексу  України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких,  встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Оскільки, як встановлено судом, трирічний строк позовної давності сплинув 01.06.2007 року суд вважає що при розгляді даної справи слід застосовувати норми Цивільного кодексу України.

У відповідності  зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Пунктом 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Виходячи з умов укладеного договору, а саме розділу 6, видно що право на позов у позивача виникло ще у січні 2005 року, а з відповідним позовом позивач звернувся до суду лише 09.04.2008 року. Тобто можна зробити висновок, що позивач пропустив строки для захисту своїх прав, які були порушені.

У відповідності з пунктами 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Докази про те, що зазначений строк позивачем пропущено з поважних причин, у матеріалах справи відсутні, а також відсутні клопотання про поновлення пропущеного строку.

Приймаючи до уваги, що у відповідності з ст. 267 Цивільного кодексу України закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові, також те що відповідачем заявлені вимоги про застосування судом строків позовної давності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за теплову енергію спожиту у грудні 2004 року у розмірі 2 047, 22 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати віднести на рахунок позивача у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення підписано 19.05.2008 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.