Вирок

від 06.07.2011 по справі 1-339/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа № 1-339/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року                                                                                         м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді                                            Рогозіна С.В.

при секретарі                                                                  Кулик Т.М.

з участю прокурора                                                      Костюка О.М.

захисника ОСОБА_1                                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 19

за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 209 КК України

                                                  В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_1, будучи службовою особою товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТАТ-Сервіс»(код ЄДРПОУ 32038653), який за час своєї діяльності на посаді директора ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки, будучи відповідальним за достовірність, повноту, своєчасність нарахування та сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, а також за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, забезпечення контролю за відображенням фінансово-господарської діяльності підприємства та за повноту і достовірність інформації, відображеної у звітних документах, працюючи з 05 липня 2004 року (на підставі наказу № 11 від 05.07.04 року) по 06 квітня 2006 року (протокол № 6 загальних зборів учасників товариства від 06.04.06 року про звільнення) на посаді директора ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», шляхом безпідставного заниження оподатковуваного прибутку підприємства, не подання та невідображення в податковій звітності належних до сплати обов’язкових податкових платежів, заниження та несплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, внесення в податкові декларації завідомо неправдивих відомостей, в період з 05 липня 2004 року по 31 грудня 2004 року, умисно ухилився від сплати податків, передбачених Законом України «Про систему оподаткування в Україні»від 18.02.97 року, що призвело до фактичного ненадходження коштів в великих розмірах на загальну суму 307263 гривень 50 копійок.

Так, ОСОБА_1, реалізуючи свої злочинні наміри направлені на ухилення від сплати податку на прибуток підприємства, при здійсненні фінансово-господарських операцій з приводу реалізації товарів, робіт та послуг для ПП «Трафік»(м. Рівне, код ЄДРПОУ 32413484, вул. ОСОБА_3 15а), ППФ «ТОП-КОМ»( м. Рівне, код ЄДРПОУ 24169910, вул. Степана Бандери, 67а/17), ВАТ «Рівнеголовпостач»(м. Рівне, ЄДРПОУ 04542761, вул. Князя Володимира 112-а), в період з 05 липня 2004 року по 31 грудня 2004 року, достовірно знаючи вимоги нормативних актів України, якими регулюється (регламентується) порядок нарахування та сплати обов'язкових податкових платежів, на протязі третього та четвертого кварталів 2004 року, отримавши від вказаних суб’єктів підприємницької діяльності грошові кошти на розрахунковий рахунок товариства № 26000004515, відкритий 31 березня 2004 року в Рівненській філії АТ «ОСОБА_4 (Україна)», з метою ухилення від сплати податку на прибуток підприємства, шляхом не відображення, а також заниження об’єкту оподаткування з податку на прибуток підприємства, а також в порушенням вимог:

пункту 2 статті 3, статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»№ 996 від 16 липня 1999 року; пп. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.94 року із змінами та доповненнями, відповідно до якого «датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку»; абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року із змінами та доповненнями, відповідно до якого «Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку», занизив об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2004 року в сумі 466674 гривень, та за четвертий квартал 2004 року в сумі 8550 гривень, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет суми податку на прибуток підприємства в розмірі 118755 гривень.

Він же, при аналогічних обставинах, реалізуючі свої злочинні наміри, направлені на ухилення від сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з приводу реалізації товарів, робіт та послуг для ПП «Трафік»(м. Рівне, код ЄДРПОУ 32413484, вул. ОСОБА_3 15а), ППФ «ТОП-КОМ»(м. Рівне, код ЄДРПОУ 24169910, вул. Степана Бандери, 67а/17), ВАТ «Рівнеголовпостач»(м. Рівне, ЄДРПОУ 04542761, вул. Князя Володимира 112-а), в період з 05 липня 2004 року по 31 грудня 2004 року, достовірно знаючи вимоги нормативних актів України, якими регулюється (регламентується) порядок нарахування та сплати обов'язкових податкових платежів, на протязі третього та четвертого кварталів 2004 року, отримавши від вказаних суб’єктів підприємницької діяльності грошові кошти на розрахунковий рахунок товариства № 26000004515, відкритий 31 березня 2004 року в Рівненській філії АТ «ОСОБА_4 (Україна)», з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, невідображення, а також заниження об’єкту оподаткування з податку на додану вартість та в порушення вимог:

п. п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97 року із змінами та доповненнями; підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), відповідно до якого «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями», занизив суму податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету, зокрема за липень 2004 року в розмірі - 91667 гривень, за серпень 2004 року в розмірі –91667 гривень, за вересень 2004 року в розмірі - 1667 гривень, за листопад 2004 року в розмірі - 1750 гривень, за грудень 2004 року в розмірі -1757 гривень, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет суми податку на додану вартість в розмірі 188508 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТАТ-Сервіс», на протязі третього та четвертого кварталів 2004 року умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства в сумі 118755 гривень та податку на додану вартість в сумі 188508 гривень, а всього на загальну суму 307263 гривень 50 копійок, що призвело до фактичного ненадходження коштів в бюджет в великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_1, реалізуючі свої злочинні наміри, з метою умисного ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, при подачі податкової звітності з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТАТ-Сервіс»за одинадцять місяців 2004 року та за 2004 рік, підписав в графі “Керівник підприємства «ОСОБА_1Р.»і подав до Державної податкової інспекції у м. Рівне декларації про прибуток підприємства, до яких вніс завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до бюджету податку на прибуток підприємства в розмірі 118755 гривень, а саме:

-          до декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»з позначкою «звітна»за одинадцять місяців 2004 року, зареєстрованої в ДПІ у м. Рівне за № 136132/25 від 20 грудня 2004 року, завіреної підписом в графі «ОСОБА_1Р.»та відбитком круглої печатки ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», в рядку «Валовий дохід від усіх видів діяльності»(код рядка 01) в колонці № 3 «Сума»вказав прочерк; в рядку «Об'єкт оподаткування»(код рядка 08) в колонці № 3 «Сума»вказав прочерк; в рядку «Сума податку до сплати»(код рядка 17) в колонці №3 «Сума»вказав прочерк;

-          до декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»з позначкою «звітна»за 2004 рік, зареєстрованої в ДПІ у м. Рівне за № 19130/25 від 20 січня 2005 року, завіреної підписом в графі «ОСОБА_1Р.»та відбитком круглої печатки ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», в рядку «Валовий дохід від усіх видів діяльності»(код рядка 01) в колонці № 3 «Сума»вказав цифровий запис –19.8; в рядку «Об'єкт оподаткування»(код рядка 08) в колонці №3 «Сума»вказав цифровий запис –+ 0.2; в рядку «Сума податку до сплати» (код рядка 17) в колонці №3 «Сума»вказав цифровий запис –0.1.

Він же, діючи при аналогічних обставинах, реалізуючи свої злочинні наміри, з метою умисного ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, при подачі податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», на протязі липня –грудня 2004 року, підписав в графі «Керівник /ОСОБА_1Р./»і подав до Державної податкової інспекції у м. Рівне декларації з податку на додану вартість, до яких вніс завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до бюджету податку на додану вартість в розмірі 188508 гривень, а саме:

-          до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»з позначкою «звітна»за липень 2004 року, зареєстрованої в ДПІ у м. Рівне за № 82551/2 від 09 серпня 2004 року, завіреної підписом в графі «Керівник /ОСОБА_1Р./» та відбитком круглої печатки ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в розділі «Податкові зобов’язання» в рядку № 1 «Операції, що оподатковуються за ставкою 20 %»колонки Б «сума ПДВ»вказав прочерк; в розділі «розрахунки з бюджетом»в рядку № 18.1 «позитивне значення (+)»в колонці Б вказав прочерк; в рядку № 20 «Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»вказав прочерк;

-          до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»з позначкою «звітна»за серпень 2004 року, зареєстрованої в ДПІ у м. Рівне за № 90834/2 від 17 вересня 2004 року, завіреної підписом в графі «Керівник /ОСОБА_1Р./»та відбитком круглої печатки ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в розділі «Податкові зобов’язання»в рядку № 1 «Операції, що оподатковуються за ставкою 20 %»колонки Б «сума ПДВ»вказав прочерк; в розділі «розрахунки з бюджетом»в рядку № 18.1 «позитивне значення (+)»в колонці Б вказав прочерк; в рядку № 20 «Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»вказав прочерк;

-          до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»з позначкою «звітна»за вересень 2004 року, зареєстрованої в ДПІ у м. Рівне за № 113313/2 від 20 жовтня 2004 року, завіреної підписом в графі «Керівник /ОСОБА_1Р./»та відбитком круглої печатки ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в розділі «Податкові зобов’язання»в рядку № 1 «Операції, що оподатковуються за ставкою 20 %»колонки Б «сума ПДВ»вказав прочерк; в розділі «розрахунки з бюджетом»в рядку № 18.1 «позитивне значення (+)»в колонці Б вказав прочерк; в рядку №20 «Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»вказав прочерк;

-          до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»з позначкою «звітна»за листопад 2004 року, зареєстрованої в ДПІ у м. Рівне за №136126/2 від 20 грудня 2004 року, завіреної підписом в графі «Керівник /ОСОБА_1Р./»та відбитком круглої печатки ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в розділі «Податкові зобов’язання»в рядку №1 «Операції, що оподатковуються за ставкою 20 %»колонки Б «сума ПДВ»вказав прочерк; в розділі «розрахунки з бюджетом»в рядку № 18.1 «позитивне значення (+)»в колонці Б вказав прочерк; в рядку № 20 «Сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду” вказав прочерк;

-          до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»з позначкою «звітна»за грудень 2004 року, зареєстрованої в ДПІ у м. Рівне за № 19126/2 від 20 січня 2005 року, завіреної підписом в графі «Керівник /ОСОБА_1Р./»та відбитком круглої печатки ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в розділі «Податкові зобов’язання»в рядку № 1 «Операції, що оподатковуються за ставкою 20 %»колонки Б «сума ПДВ»вказав цифровий запис - 1750; в розділі «розрахунки з бюджетом»в рядку № 18.2 «від’ємне значення (-)»в колонці Б вказав цифровий запис –7; в рядку № 21 «Сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду»вказав цифровий запис –7.

Крім того, ОСОБА_1, з метою заволодіння грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»не будучи з 06 квітня 2006 року керівником (уповноваженою особою) ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», не повідомивши банківських працівників про зміну керівників та власників ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», на підставі раніше наданих ним в банківську установу уповноважуючих його документів про розпорядження розрахунковим рахунком №26000004515, в період з 16 травня 2006 року по 31 грудня 2006 року, незаконно розпоряджався грошовими коштами, зарахованими на банківський розрахунковий рахунок ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»№ 26000004515, відкритий в Рівненській філії ВАТ «Кредобанк», та в подальшому заволодів вказаними грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в сумі 250048 гривень 38 копійок, отримавши їх через касу банківської установи на підставі грошових чеків, і провівши через вказаний банківський рахунок ряд фінансово-господарських операцій на суму 5957 гривень 15 копійок.

Так, ОСОБА_1, в порушення встановленого порядку обігу засобів доступу до банківських рахунків та порядку виготовлення, використання і обігу документів на переказ грошових коштів, який забезпечує нормальне функціонування банківської системи України, не маючи законних повноважень, власноручно, шляхом виконання рукописних буквено-цифрових написів у графах –«подавець чека»; «№ рахунку подавця чеку»; «місце видачі»; «число місяць словами»; «ЗАПЛАТІТЬ»; «сума словами»; «ВІДМІТКИ, ЩО ПОСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ ОДЕРЖУВАЧА»в бланку грошового чека серії КЄ №5644350 та в бланках грошових чеків серії ЛА з номерами 7491326, 7491328, 7491330, 7491331, 7491332, 7491334, 7491335, 7491337, 7491338, 7491339, 7491340, 7491343 від свого імені, підробив стандартні типографські бланки грошових чеків ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», внаслідок чого із застосуванням зазначених чеків банківською установою було проведено списання грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»№26000004515 та видано готівку на загальну суму 250048 гривень 38 копійок.

Він же, не маючи законних повноважень, власноручно, шляхом виконання особистого підпису в графі –«підпис»в платіжних дорученнях № 110 від 17 травня 2006 року; № 111 від 17 травня 2006 року; № 112 від 22 травня 2006 року; № 113 від 23 травня 2006 року, підробив стандартні типографські бланки платіжних доручень ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», внаслідок чого із застосуванням зазначених платіжних доручень, без ініціативи власника рахунку, банківською установою було проведено перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»№ 26000004515 на розрахункові рахунки ДП «Укравтозапчастина –Рівне»в сумі 1820 гривень; приватного підприємця ОСОБА_5 в сумі 500 гривень; ТОВ «Спілка» в сумі 3637 гривень 15 копійок і таким чином проведено ряд фінансово-господарських операцій на загальну суму 5957 гривень 15 копійок.

ОСОБА_1, органом досудового слідства обвинувачується також в заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою –шахрайстві, вчиненим в особливо великих розмірах, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, при наступних обставинах:

В період з 16 травня 2006 року по 31 грудня 2006 року, маючи єдину мету на заволодіння шахрайським шляхом чужим майном –грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в особливо великих розмірах, шляхом обману та зловживання довірою, не повідомив ОСОБА_6 про відкриття товариством «УкрТАТ-Сервіс»31 березня 2004 року та функціонування банківського розрахункового рахунку №26000004515 в Рівненській філії ВАТ «Кредобанк»(МФО 333670).

У відповідності до протоколу № 6 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТАТ-Сервіс» від 06 квітня 2006 року ОСОБА_1 відступлено належну йому частку у статутному фонді товариства в розмірі 98 відсотків та ОСОБА_7 належну їй частку у статутному фонді товариства в розмірі 2 відсотка на користь громадянина ОСОБА_6. Також, у відповідності до даного протоколу № 6 учасниками товариства «УкрТАТ-Сервіс»на посаду директора призначено ОСОБА_6.

16 травня 2006 року громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладений нотаріальний договір про продаж корпоративних прав у товаристві «УкрТАТ –Сервіс», вартість яких складає 14000 гривень, громадянину ОСОБА_6.

Згідно тексту нотаріально оформленого договору купівлі-продажу корпоративних прав від 16 травня 2006 року, корпоративними правами, що відчужуються є право власності на частку в статутному капіталі товариства, право на отримання прибутку від господарської діяльності товариства, а також право отримання активів підприємства у разі його ліквідації у відповідності до чинного законодавства, та всі майнові і немайнові права учасника товариства, визначені діючим законодавством України та Статутом товариства.

Так, ОСОБА_1, з метою заволодіння шахрайським шляхом чужим майном –грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», не будучи з 06 квітня 2006 року керівником (уповноваженою особою) ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», не повідомивши банківських працівників про зміну керівників та власників ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», на підставі раніше наданих в банківську установу уповноважуючих його документів про розпорядження розрахунковим рахунком №26000004515, в період з 16 травня 2006 року по 31 грудня 2006 року, незаконно розпоряджався грошовими коштами, зарахованими на банківський розрахунковий рахунок ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»№26000004515, відкритий в Рівненській філії ВАТ «Кредобанк», та в подальшому заволодів вказаними грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в сумі 250048 гривень 38 копійок, отримавши їх через касу банківської установи на підставі грошових чеків, і провівши через вказаний банківський рахунок ряд фінансово-господарських операцій на суму 5957 гривень 15 копійок.

Дані дії ОСОБА_1 вчиняв всупереч інтересам власника ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»ОСОБА_6, без відома та без волевиявлення останнього.

В подальшому ОСОБА_1, вчинивши шляхом обману шахрайські дії, направлені на заволодіння чужим майном –грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», одноосібним власником якого був ОСОБА_6, та вчинивши незаконні дії з документами на переказ, іншими засобами доступу до банківських рахунків, з метою приховування злочинного походження грошових коштів, повторно здійснював їх легалізацію, знявши на підставі грошового чека серії КЄ № 5644350 та грошових чеків серії ЛА з номерами 7491326, 7491328, 7491330, 7491331, 7491332, 7491334, 7491335, 7491337, 7491338, 7491339, 7491340, 7491343 готівкою через касу банківської установи готівкові кошти в сумі 250048 гривень 38 копійок, а також проводивши через вказаний банківський рахунок ряд фінансово-господарських операцій на суму 5957 гривень 15 копійок.

Крім того, ОСОБА_1, вчинивши шляхом обману шахрайські дії направлені на заволодіння чужим майном –грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», одночасно порушив встановлений законодавством порядок здійснення господарської та підприємницької діяльності, який регламентує державні інтереси в сфері здійснення  підприємницької діяльності, отримавши при цьому дохід у великому розмірі з яких не сплатив в державний бюджет обов’язкові податкові платежі, і таким чином завдав шкоду державним інтересам.

Органом досудового слідства, ОСОБА_1 також обвинувачується в незаконних діях, які виразились у вчиненні фінансових операцій з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а саме набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, при наступних обставинах:

ОСОБА_1, не будучи з 06 квітня 2006 року керівником (уповноваженою особою) ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», не повідомивши банківських працівників про зміну керівників та власників ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», на підставі раніше наданих ним в банківську установу уповноважуючих його документів про розпорядження розрахунковим рахунком № 26000004515, в період з 16 травня 2006 року по 31 грудня 2006 року, незаконно розпоряджався грошовими коштами, зарахованими на банківський розрахунковий рахунок ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»№ 26000004515, відкритий в Рівненській фiлiй ВАТ «Кредобанк»та в подальшому заволодів вказаними грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в сумі 250048 гривень 38 копійок, отримавши їх через касу банківської установи на підставі грошових чеків і провівши через вказаний банківський рахунок ряд фінансово-господарських операцій на суму 5957 гривень 15 копійок.

Так, ОСОБА_1, вчинивши шляхом обману шахрайські дії, направлені на заволодіння чужим майном –грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», одноосібним власником якого був ОСОБА_6, та вчинивши незаконні дії з документами на переказ, іншими засобами доступу до банківських рахунків, з метою приховування злочинного походження грошових коштів, повторно здійснював їх легалізацію, знявши на підставі грошового чека серії КЄ №5644350 та грошових чеків серії ЛА з номерами 7491326, 7491328, 7491330, 7491331, 7491332, 7491334, 7491335, 7491337, 7491338, 7491339, 7491340, 7491343 готівкою через касу банківської установи готівкові кошти в сумі 250048 гривень 38 копійок, а також проводивши через вказаний банківський рахунок ряд фінансово-господарських операцій на суму 5957 гривень 15 копійок.

Допитаний судом ОСОБА_1 частково визнав себе винним у вчиненні злочинів та дав показання, що в 2003 році вони з дружиною заснували Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрТАТ-сервіс», бажали займатися своєю справою, давали оголошення в газету про продаж різного обладнання. Спочатку ніякої націнки не робили, щоб дати рекламу. За 2004 рік первинних документів не збереглося. Коли була перевірка, всі суми він знімав, був 100 % прибуток, товари купувалися за готівку згідно накладних, податкових накладних та касових ордерів. На даний час підтверджуючих документів немає. При перевірці податковий інспектор, не маючи документів на проведення операцій, поставив всі кошти, які були задіяні в даних операціях, як прибуток. Обвинувачення по статті 212 КК України визнає, але збитки в особливо великому розмірі державі він не наносив. Обвинувачення по ст. 366 КК України визнає такою як наслідок від ст. 212 КК України. В подальшому проаналізувавши свої дії, вони з дружиною побачили, що не справляються, і подавши оголошення в газету, продали свої частки в ТзОВ «УкрТАТ-сервіс». 16.05.2006 року з ОСОБА_6 нотаріально уклали договір купівлі- продажу на свої частки. Після оформлення договору зміни до статуту не вносили і домовилися, що певний час він буде заступником директора, а директором буде ОСОБА_6 Директор підписав наказ, що він заступник, наказу в матеріалах справи немає, у них була домовленість. Заяви про призначення заступником він не зберіг. Заробітної плати він не отримував, працював на безоплатній основі. Це було зроблено з тією метою, щоб завершити справи, які він починав, і йому необхідно було завершити деякі справи з клієнтами ТзОВ «УкрТАТ-сервіс».

У банку «Кредобанк»було в 2004 році відкрито рахунок та укладено договір. Він не повідомляв працівників банку про зміну директора і користувався даним рахунком по старих реквізитах, які були в банку. Кошти ТзОВ «УкрТАТ-сервіс»знімав готівкою, оскільки вважав, що ці кошти належать йому.

Статтю 190 КК України не визнає, оскільки шахрайства в його діях не було. З посади директора його звільнили згідно протоколу. ОСОБА_6 звільнив його з посади заступника директора на підставі наказу. Після укладеного договору купівлі-продажу часток, ОСОБА_6 мав право сам розпоряджатися майном. ОСОБА_6 фактично підприємницькою діяльністю не займався, тому кошти, що знімалися ним з рахунку, відкритому в ВАТ «Кредобанк», належали йому, ОСОБА_6 ніякого відношення до них немав. Нові зміни в статут він не вносив, чи вносив зміни новий власник він не знає. ОСОБА_6 розпорядження на здійснення переказів коштів по рахунку ТзОВ «УкрТАТ-сервіс», відкритому в ВАТ «Кредобанк», йому не давав.

Крім часткового визнання вини ОСОБА_1 його винність у вчиненні злочинів доводиться матеріалами справи.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дав показання, що з ОСОБА_8 він познайомився і переоформив на себе документи фірми. Вони бачилися з ним два рази, другий раз, коли підписували документи в нотаріуса. Він став власником тієї фірми. Ніякі документи бухгалтерії і печатки ОСОБА_1 йому не передавав. В банку він переоформляв документи, точніше ходив Петрук, а він тільки підписував. Ніякої господарської діяльності він не проводив. Він не знає хто займався бухгалтерією, він взагалі не знає нічого по даному підприємстві. Він просто хотів попробувати себе в бізнесі. Ніяких збитків йому підсудний не наніс. Він не уповноважував його на розпорядження рахунком, відкритим в РФ ВАТ «Кредобанк». Про те, що ОСОБА_1 зняв готівкою 25000 гривень, він не знав і не цікавився, оскільки ті кошти були не його.

Покази, які він давав на досудовому слідстві він, не підтримує, оскільки на момент допиту по ньому була порушена кримінальна права, і слідчий його шантажував тим, що візьме його під варту.

Допитана судом свідок ОСОБА_7 дала показання, що з листопада 2003 року по 2004 рік перебувала в ТзОВ «УкрТАТ-сервіс»на посаді директора. Чи в грудні 2003 року, чи в січні 2004 року вона була у декретній відпустці. Що стосується податкової та бухгалтерської звітності, то вона бачила, що їх заповнював ОСОБА_1, оскільки він займався справами фірми, вона лише рахувалася директором, пізніше оформила відпустку по догляду за дитиною і директором став ОСОБА_1. В 2006 році вони уклали договір про продаж часток в ТзОВ «УкрТАТ-сервіс», кому саме вона не пригадує. Чи вносилися зміни в статут ТзОВ «УкрТАТ-сервіс»вона не знає.

Показання потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 є взаємно узгодженими та послідовними і тому суд вважає їх правдивими.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він, працюючи головним державним податковим ревізором –інспектором відділу взаємодії із структурними підрозділами управління аудиту юридичних осіб ДПА в Рівненській області, проводив позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ “УкрТАТ-Сервіс” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.03 року по 31.03.07 рік.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальні на фінансово-господарську діяльність підприємства були директори: ОСОБА_7 з 11.11.03 р. по 15.10.2004 р., ОСОБА_1, з 15.10.2004 р. по 06.04.06 р., ОСОБА_6 за період з 06.04.2006 р. по час закінчення перевірки.

Податкове зобов’язання було визначено на підставі податкових декларацій поданих в податкову інспекцію та пред’явлених актів, накладних, які підтверджували офіційність операцій. ОСОБА_1 в заповнених деклараціях ставив валові витрати, але документів, які підтверджували ці витрати, не подавав. ОСОБА_1 занизив доходи, про що і було зазначено в акті.

Також повністю підтримав покази, які давав на досудовому слідстві та дані, які були вказані в акті позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ “УкрТАТ-Сервіс” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.03 року по 31.03.07 рік.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що коли він працював слідчим в податковій міліції, то в його провадженні перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1, і йому були інкриміновані ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 200, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. В ході досудового слідства були зібрані матеріали, які підтвердили вину підсудного в даних злочинах, також це підтвердилося показами свідків, актами перевірки була проведена судово-бухгалтерська експертиза. За висновком експертизи та відповідно до акту позапланової перевірки було встановлено: занижена величина податку на прибуток на ТзОВ «УкрТАТ-Сервіс», завищене бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, підприємство не подавало у визначений термін до податкового органу Декларації по податку на прибуток. Величину несплачених податків він нараховував наростаючим підсумком, четвертий квартал має включати в себе три попередні квартали.

Допитана судом експерт ОСОБА_11 дала показання, що слідчий, який проводив розслідування справи, допустив помилку і неправильно вирахував величину несплачених податків. Даною помилкою пояснюється розбіжності між сумою несплачених податків вирахованими слідчим та визначеного експертом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дав показання, що ВАТ «Рівнеголовпостач»в листопаді 2004 року придбало в ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»бетонозмішувач HD 750 на загальну суму 10500 грн. При здійсненні даної операції було надано накладну. При здійсненні даної операції було проведено оплату в сумі 6500 грн. та 4000 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями. Кошти перераховувались через філії Укрсоцбанк та Кредобанк на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрТАТ-сервіс»№ 26000004515. Розрахунки було проведено виключно в безготівковій формі. Таким чином, даний бетонозмішувач було прийнято на склад, після чого введено в експлуатацію і віднесено до основних засобів підприємства. На даний момент вищезазначений бетонозмішувач знаходиться на балансі ВАТ «Рівнеголовпостач».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дав показання про те, що він на даний час працює оператором ПЕОМ в приватному підприємстві «Трафік». Директором ПП «Трафік»є ОСОБА_14. З ОСОБА_1 він знайомий. В липні 2004 року, він як директор ПП «Трафік»здійснював господарську операцію на суму 250000 гривень з приводу придбання підігрівача газу у ТОВ «УкрТАТ-Сервіс». Директором ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»був ОСОБА_1 і він здійснював вказану господарську операцію. Він не впевнений, що первинні бухгалтерські документи по вказаній господарській операції підприємством «Трафік»збережені на даний час, оскільки вже минув термін понад три роки.

ПП «Трафік»повністю розрахувалось по вказаній господарській операції, понесло витрати в зв’язку з придбанням продукції, відобразило вказану господарську операцію в бухгалтерському та податковому обліку.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_15 встановлено, що в липні та в вересні 2004 року, він як директор ПФ "ТОП-КОМ" здійснював господарську операцію на суму 300000 гривень з приводу придбання продукції у ТОВ «УкрТАТ-Сервіс». Яка саме продукція ним придбавалась у ОСОБА_1, він точно сказати не може в зв’язку з давністю часу. Він не впевнений, що первинні бухгалтерські документи по вказаним господарським операціям директором «ТОП-КОМ»ОСОБА_16 збережені на даний час, оскільки вже минув термін понад три роки. Вказані господарські операції ним були відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. ПП «ТОП –КОМ»повністю розрахувалось по вказаній господарській операції, понесло витрати в зв’язку з придбанням продукції, відобразило вказану господарську операцію в бухгалтерському та податковому обліку (т. 1 а.с. 289).

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_17 встановлено, що товариство «Текстиль –Рівне»проводило з ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»фінансово-господарських операції. Придбану у ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»продукцію товариство поставляло на Рівненській Льонокомбінат. Угода з ТОВ «УкрТАТ –Сервіс»не укладалась. Продукція поставлялась згідно заявки ТОВ «Текстиль –Рівне», яку товариство в свою чергу отримувало від Рівненського Льонокомбінату. ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»було поставлено хімічної продукції нашому товариству на загальну суму 107677,20 грн. Продукція поставлена в повному обсязі. Розрахунок з ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»вони проводили по мірі поступлення коштів від Рівненського Льонокомбінату. Описані вище господарські операції з ТОВ «УкрТАТ-Сервіс» товариством ТОВ «Текстиль–Рівне»віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту, обліковані в бухгалтерському та податковому обліку товариства, а також задекларовані в податкових деклараціях у відповідних звітних періодах (т. 3 а.с. 59).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 дала показання про те, що вона працює на посаді головного бухгалтера Рівненської філії ВАТ «Кредобанк». Нею особисто візувалась заява ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»від 31 березня 2004 року, складена директором ОСОБА_7 про відкриття спеціального поточного рахунку № 2606501004515. Також вона перевіряла правильність (відповідність) паспортних даних директора ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»ОСОБА_1 як клієнта банка та його підпис завірений нотаріально. Крім того, для підтвердження своїх повноважень по розпорядженню грошовими коштами зарахованими на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»№ 26000004515 ОСОБА_1 надав їй наказ № 11 від 05.07.2004 року про призначення його на посаду директора товариства та протокол № 6 Зборів засновників ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»від 05 липня 2004 року.

Додатково повідомила, що нею особисто перевірялись правильність заповнення ОСОБА_1 реквізитів в заяві № 1 від 09 червня 2006 року відповідно до інструкції національного банку № 492. На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 йому була видана грошова чекова книжка з бланками за номерами серії ЛА №7491326 по №ЛА 7491350. Вказану заяву крім неї, візували в графі «Виконавець»- операціоніст та в графі «Видав»- касир.

В подальшому на протязі 2006 року ОСОБА_1, на підставі виданої чекової книжки, отримував грошові кошти з розрахункового рахунку ТОВ «УкрТАТ-Сервіс». Заповнені та завірені ним (ОСОБА_1Р.) грошові чеки перевірялись нею та візувались в графі «Контролер». В графі «Касир»чеки підписувались ОСОБА_19 та іншими працівниками банку.

Про те, що ОСОБА_1 з 06 квітня 2006 року не виконував обов’язків директора ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», а з 16 травня 2006 року продав належні йому та дружині корпоративні права в Товаристві «УкрТАТ-Сервіс»громадянину ОСОБА_6, ОСОБА_1 не повідомляв ні її особисто, ні працівників РФ ВАТ «Кредобанк». Про вказані обставини від ОСОБА_1 не поступало жодної інформації.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 дала показання про те, що вона працює на посаді старшого касира Рівненської філії ВАТ «Кредобанк». Таке підприємство як ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»їй знайоме в зв’язку з тим, що таке товариство є клієнтом РФ ВАТ «Кредобанк». Особисто вона, як службову особу ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», знає ОСОБА_1, оскільки він як директор ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»отримував готівкові кошти в касі банку.

На підставі вказаної заяви операціоністом ОСОБА_20 було видано ОСОБА_1 грошову чекову книжку з бланками за номерами серії ЛА №7491326 по № ЛА 7491350, яка одразу містила відбитки кутового штампу РФ ВАТ «Кредобанк». Вказану заяву крім неї візували в графі «Контролер»- головний бухгалтер ОСОБА_18 та операціоніст –ОСОБА_20 Крім того, про отримання грошової книжки в бланку вказаної заяви розписався ОСОБА_1. Він розписувався першим, а в подальшому його підпис перевірявся ОСОБА_18 та ОСОБА_20

В подальшому на протязі 2006 року ОСОБА_1, на підставі виданої чекової книжки, отримував грошові кошти з розрахункового рахунку ТОВ «УкрТАТ-Сервіс».

Заповнені та завірені ним (ОСОБА_1Р.) грошові чеки перевірялись нею та візувались в графі «Сплачено»та «касир». Грошові чеки серії КЄ № 5644350, ЛА № 7491339, ЛА 7491326, ЛА 7491328, ЛА 7491330 у відповідних графах підписані нею.

Про те, що ОСОБА_1 з 06 квітня 2006 року не виконував обов’язків директора ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», а з 16 травня 2006 року продав належні йому та дружині корпоративні права в Товаристві «УкрТАТ-Сервіс»громадянину ОСОБА_6, ОСОБА_1 не повідомляв ні її особисто ні працівників РФ ВАТ «Кредобанк». Про вказані обставини від ОСОБА_1 не поступало жодної інформації.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 дали показання аналогічні показанням свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, дані показання суд розцінює, як правдиві та взаємоузгоджені між собою, які підтверджують те, що ОСОБА_1 не повідомив про те, що він 06 квітня 2006 року не виконував обов’язків директора ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», знаючи про те, що він не має права використовувати отриману на ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»чекову книжку, не будучи директором ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», підробляв чеки на отримання готівки та фактично отримував готівку через касу РФ ВАТ «Кредобанк».

Дослідженими в судовому засіданні документами, а саме, актом № 985/23-100/32038653 від 14.08.07 року позапланової документальної перевірки ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.03 року по 31.03.07 року встановлено, що відповідно до нової редакція статуту, що затверджена загальними зборами учасників товариства згідно Протоколу № 6 від 06.04.2006 р. і проведеної Державної реєстрації змін до установчих документів від 23.05.2006 р. за № 16081050001000682 засновником ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»став: ОСОБА_6.

В ході проведення перевірки правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), неподаткових доходів, встановлених законодавством, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, ТОВ „УкрТАТ-Сервіс” не надано для перевірки документів по фінансово господарській діяльності. Перевіркою встановлено відсутність ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Для проведення перевірки надані документи, а сааме, виписки по розрахункових рахунках в банках: 26000004515 - „ОСОБА_4 банк (Україна)” Рівненська філія, 26000047632300 - АКІБ "УКРСИББАНК”, 26006000127001 - Філія ВАТ КБ „Надра” в м. Рівне).

Величину валових доходів платника з декларації з податку на прибуток - за 3 квартали 2004 року; 1 квартал 2005 року, 1 квартал 2007 року:

визначено на підставі пп. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 94.12.28 із змінами та доповненнями з врахуванням даних по руху коштів з банківських рахунків ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», оскільки ТОВ „УкрТАТ-Сервіс” не подано декларації по податку на прибуток за відповідні звітні періоди.

Величина валових доходів платника з декларації з податку на прибуток - за 4 кв. 2003 рік - 11880039 грн. за 1 квартал 2004 року, за півріччя 2004 року, за 2004 рік, за півріччя 2005 року, за 3 квартали 2005 року, за 2005 рік, 1 квартал 2006 року, за півріччя 2006 року, за 3 кв. 2006 року, за 2006 рік:

визначено на підставі пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 1994.12.28 із змінами та доповненнями з врахуванням даних по руху коштів з банківських рахунків ТОВ „УкрТАТ-Сервіс” та задекларованих самостійно величини валових доходів.

Перевіркою правильності визначення валового доходу підприємства встановлено в порушення п. 4.1. ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 1994.12.28 із змінами та доповненнями „датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку” в результаті чого, підприємством занижено скоригований валовий дохід за 3 квартали 2004 року в сумі 466674 грн., за 2004 рік в сумі 455628 грн., за півріччя 2005 року в сумі 47 грн., за 3 квартали 2005 року в сумі 87 грн., за 2005 рік в сумі 59341 грн., за 1 квартал 2006 року 147 грн. за 1 квартал 2007 року в сумі 146749 грн.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено, що декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2004 року; перший квартал 2005 року та 1 квартал 2007 року підприємством не подавались.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено, що загальна сума скоригованих валових витрат ТОВ „УкрТАТ-Сервіс” відображена підприємством у рядку 06 Декларацій з податку на прибуток за перший квартал 2004 року, півріччя 2004 року, за 2004 рік, півріччя 2005 року, третій квартал 2005 року, 2005 рік, перший квартал 2006 року, півріччя 2006 року, третій квартал 2006 року, 2006 рік. ТОВ „УкрТАТ-Сервіс” не надано документів до перевірки.

Перевіркою встановлено, що в порушення абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " № 334/94-ВР від 1994.12.28 зі змінами та доповненнями, яким передбачено, що «не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку”, підприємством ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»до складу валових витрат включено витрати, які на момент проведення перевірки не підтверджено відповідними первинними документами, а також реєстрами синтетичного та аналітичного обліку. На підставі наведеного валові витрати за даними перевірки склали 0 грн.

В ході проведення перевірки правильності нарахування ТОВ „УкрТАТ-Сервіс” податку на прибуток встановлено, заниження податку на прибуток зокрема:

в порушення п. п. „а”, „б” п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), не подавало у визначений термін до податкового органу Декларації по податку на прибуток: за 11 місяців 2003 року; за 3 квартали 2004 року; перший квартал 2005 року; 11 місяців 2006 року; перший 1 квартал 2007 року.

Вказані вище порушення службових осіб ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»відповідальних за ведення обліку підприємства в своїх періодах діяльності, призвели до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток за 4 квартал 2003 року 3564012 грн., за 3 квартали 2004 року на суму 116669 грн., 2004 рік-118757 грн., Півріччя 2005 року-17837 грн., 3 квартали 2005 року-19772 грн., 2005 рік-52785 грн., 1 квартал 2006 року-787 грн., Півріччя 2006 року-33811 грн., 3 квартали 2006 року-2569419грн., 2006 рік-4130700 грн., 1 квартал 2007 року-36687 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено, що службовими особами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», в порушення п. п. „а” п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), не подано у визначений термін до податкового органу Декларації по податку на додану вартість за: жовтень 2004 року; січень 2005 року; лютий 2005 року; березень 2005 року; квітень 2005 року; травень 2005 року; червень 2005 року; липень 2005 року; серпень 2005 року; березень 2007 року.

Перевіркою визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість підприємства з врахуванням :

п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.19997р. зі змінами і доповненнями.

Податковий кредит з податку на додану вартість визначений з врахуванням :

пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.19997 р. зі змінами і доповненнями.

В ході перевірки встановлено, що в порушення - пп. 7.7.1 п. 7.7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами і доповненнями занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету в сумі 3591775 грн., в т.ч.: липень 2004 року 91667 грн.; серпень 2004 року 91667 грн.; вересень 2004-1667 грн. (т. 1 а.с. 24-54).

Протоколом виїмки вилучених первинних бухгалтерських документів по господарським операціям ВАТ «Рівнеголовпостач»з ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»від 11.01.08 та протоколом їх огляду (т. 1 а.с. 274-280), Протоколом виїмки вилучених первинних бухгалтерських документів по господарським операціям ТОВ «Текстиль Рівне»з ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»від 01.02.08 та протоколом їх огляду (т. 3 а.с. 36-37, 62-63), Протоколом виїмки вилучених первинних бухгалтерських документів по господарським операціям МПП «Трансформатор»з ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»від 26.02.08 року та протоколом їх огляду (т. 3 а.с. 65, 70-71), Протоколом виїмки вилучених первинних бухгалтерських документів по господарським операціям ВАТ «Рівнегаз»з ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»від 05.02.08 року та протоколом їх огляду (т. 3 а.с. 73-74, 80-81), Протоколом виїмки вилучених первинних бухгалтерських документів по господарським операціям ТОВ «Спілка»з ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»від 22.07.08 року та протоколом їх огляду (т. 3 а.с. 96, 108-109), Протоколом виїмки вилучених первинних бухгалтерських документів по господарським операціям ДП «Укрзапчастина –Рівне»з ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»від 22.07.08 року та протоколом їх огляду (т. 3 а.с. 111, 115-116), доводиться факт здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»та наведеними вище суб’єктами господарювання.

Протоколом огляду долучених до протоколу допиту від 21.07.08 року свідка ОСОБА_6 установчих документів ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»та договору купівлі-продажу корпоративних прав від 16 травня 2006 року доводиться факт переходу права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на корпоративні права у ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»до ОСОБА_6 та відсутності повноважень ОСОБА_1 на розпорядження коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»(т. 3 а.с. 155-156).

Протоколом виїмки від 27 червня 2007 року банківських документів ТОВ «УкрТАТ-Сервіс» в РФ ВАТ «Кредобанк» м. Рівне та протоколом огляду документів від 29 грудня 2009 року доводиться те, що ОСОБА_1, не маючи на те повноважень підробляв та використовував для отримання готівки чеки ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»(т. 2 а.с. 101-102, 381-382).

Протоколом виїмки від 01.06.07 року податкової звітності ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»вилученої в ДПІ у м. Рівне, та протоколом огляду документів від 28 січня 2008 року доводиться те, що ОСОБА_1, вносячи неправдиві відомості, будучи посадовою особою підробляв податкові декларації, завищував валові витрати та занижував прибуток ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»(т. 1 а.с. 77-79, 170-171).

Висновком судово-економічної експертизи № 153 від 20.03.08 року, проведеної експертами НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області доводиться факт заниження валового доходу ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»та заниження суми податку на додану вартість (т. 1 а.с. 293-306).

Висновком почеркознавчої експертизи № 22 від 06.02.08 року, проведеної експертами НДЕКЦ при УМВС України (на транспорті) доводиться, що ОСОБА_1 особисто підписував податкові дерларації, в яких вказувалися неправдиві відомості податкового обліку (т. 3 а.с. 6-33).

Висновком експерта № 1040 від 21.12.2010 року, проведеного експертом НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області ОСОБА_25, який провів додаткову судово-економічну експертизу встановлено, що загальна сума прибутку, що підлягає оподаткуванню за чотири квартали 2004 року ТзОВ «УкрТАТ-Сервіс», згідно з наданими на експертизу документами, з врахуванням самостійно задекларованої величини валових доходів, становить 475217,00 грн.

Сума податку на прибуток ТзОВ «УкрТАТ-Сервіс», що підлягав ТзОВ «УкрТАТ Сервіс»до сплати в бюджет за чотири квартали 2004 року, з врахуванням самостійно визначеної величини податкових зобов'язань становить 118 755,00 грн.

Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про їх належність, допустимісь та достатність для підтвердження винності підсудного ОСОБА_1 у вчинених злочинах. Суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення:

ОСОБА_1 злочинів, які виразились:

- у вчиненні, службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки. Його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 366 КК України.

- в підробці документів на переказ грошових коштів. Його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 200 КК України.

- в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в великих розмірах.

Суд вважає, що органом досудового слідства злочинні дії ОСОБА_1 були невірно кваліфіковані за 3 ст. 212 КК України, його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 212 КК України виходячи з наступного.

Кваліфікуючою ознакою, яка необхідна для кваліфікації за ч. 3 ст. 212 КК України, є фактичне ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великому розмірі, що на момент вчинення злочину становило 307500 гривень. Як встановлено під час судового слідства, ОСОБА_1, будучи службовою особою товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТАТ-Сервіс», на протязі третього та четвертого кварталів 2004 року умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства в сумі 118755 гривень та податку на додану вартість в сумі 188508 гривень, а всього на загальну суму 307263 гривень 50 копійок, що призвело до фактичного ненадходження коштів в бюджет. Отже, сума фактичного ненадходження коштів до бюджету менша ніж та, яка необхідна для кваліфікації за ч. 3 ст. 212 КК України. Допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 та експерт ОСОБА_11, підтвердили, що органом досудового слідства кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України дана помилково.

Стосовно пред’явленого органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачення в заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою –шахрайстві, вчиненим в особливо великих розмірах, у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та у вчиненні фінансових операцій з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, суд заслухавши думку підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні всі докази зібрані по справі приходить до наступного висновку:

Згідно пред’явленого обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачують в тому, що він, з метою заволодіння шахрайським шляхом чужим майном –грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», не будучи з 06 квітня 2006 року керівником (уповноваженою особою) ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», не повідомивши банківських працівників про зміну керівників та власників ТОВ «УкрТАТ-Сервіс», на підставі раніше наданих в банківську установу уповноважуючих його документів про розпорядження розрахунковим рахунком № 26000004515, в період з 16 травня 2006 року по 31 грудня 2006 року, незаконно розпоряджався грошовими коштами зарахованими на банківський розрахунковий рахунок ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»№ 26000004515, відкритий в Рівненській філії ВАТ «Кредобанк»та в подальшому заволодів вказаними грошовими коштами ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»в сумі 250048 гривень 38 копійок, отримавши їх через касу банківської установи на підставі грошових чеків і провівши через вказаний банківський рахунок ряд фінансово-господарських операцій на суму 5957 гривень 15 копійок.. Дані дії ОСОБА_1 вчиняв всупереч інтересам власника ТОВ «УкрТАТ-Сервіс»ОСОБА_6, без відома та без волевиявлення останнього.

Поряд з тим з суб»єктивної сторони шахрайство, як злочин, полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання довірою. Обман, зловживання довірою при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов’язковість передачі йому майна чи права на нього. Добровільна передача майна чи права на нього є обов’язковою ознакою шахрайства.

Під час судового слідства встановлено, що ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України і показав, що він з ОСОБА_6 домовилися, що певний час він буде заступником директора, а директором буде ОСОБА_6 Це було зроблено з тією метою, щоб завершити справи, які він починав і йому необхідно було завершити деякі справи з клієнтами ТзОВ «УкрТАТ-сервіс». ОСОБА_6 фактично підприємницькою діяльністю не займався, тому кошти, що знімалися ним з рахунку відкритому в ВАТ «Кредобанк»належали йому, а ОСОБА_6 ніякого відношення до них немав.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дав показання, що ОСОБА_1 йому ніяких збитків не наносив, він підприємницькою діяльністю фактично не займався. Суд вважає, що дані заперечення підсудного ОСОБА_1 та покази потерпілого ОСОБА_6 спростовують обвинувачення органу досудового слідства в тому, що ОСОБА_1 своїми шахрайськими діями заволодів коштами, що належать власнику ТзОВ «УкрТАТ-сервіс» ОСОБА_6 чим заподіяв йому шкоди.

Заперечення ОСОБА_1 та покази ОСОБА_6 про відсутність намірів з боку ОСОБА_6 здійснювати підприємницьку діяльність підтверджуються дослідженим в судовому засіданні вироком Рівненського міського суду від 08 грудня 2008 року, згідно якого ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України і він був засуджений за фіктивне підприємництво та підробку документів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 в своїх показаннях не підтвердили той факт, що діями ОСОБА_1 нанесені збитки для Рівненській філії ВАТ «Кредобанк».

Прокурор, який підтримував державне обвинувачення по даній справі, в свою чергу, не подав переконливих доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 мав на меті заволодіти коштами потерпілого ОСОБА_6 злочинним шляхом, і чи заволодів він взагалі чужим майном шляхом обману. Крім того, не надав доказів того чи нанесені потерпілому ОСОБА_6 чи комусь іншому збитки діями ОСОБА_1

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові коли в ході судового розгляду винність підсудного доведена.

З вище викладеного слідує, що в діях підсудного ОСОБА_1 склад злочину передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, а саме, заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою –шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах відсутній.

Що стосується інкримінованого ОСОБА_1, досудовим слідством злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, суд не погоджується з ним виходячи з наступного:

Під легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом, у розумінні ч. 2 ст. 209 КК України, є дії спрямовані на приховування або маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна за умови усвідомлення особою, що вони були доходами, вчинені з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню доходами, або дії, спрямовані на приховування джерел походження таких доходів, вчинені повторно.

З суб’єктивної сторони злочин передбачений ч. 2 ст. 209 КК України є лише умисним. При цьому при вчиненні дій спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета вчинення таких дій –приховати чи замаскувати злочинний характер одержання зазначених коштів чи майна.

Крім того, має бути доведений злочинний характер походження даних коштів.

Обов’язковою умовою притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 209 КК України є вчинення предикатного діяння до моменту легалізації коштів здобутих злочинним шляхом.

Згідно пред’явленого органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачення, предикатним злочином, що передував легалізації коштів здобутих злочинним шляхом був злочин передбачений ч. 4 ст. 190 КК України за яким, на переконання суду, ОСОБА_1 необхідно виправдати у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Крім того, державним обвинувачем не було доведено, що у діях ОСОБА_1 був наявний умисел спрямований на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна та була мета - приховати чи замаскувати злочинний характер одержання зазначених коштів чи майна, такі докази не були здобуті також і під час судового слідства.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 по зняттю коштів з рахунку ТзОВ «УкрТАТ-сервіс»відкритому в ВАТ «Кредобанк»не мали на меті маскування джерела походження та належності набутого майна, шляхом здійснення фінансової операції щодо реалізації ним здобутого завідомо злочинним шляхом майна, а були способом зняття готівки.

Такий висновок узгоджується з п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”, який передбачає, що під діями, спрямованими на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна, одержаних унаслідок вчинення предикатного діяння, чи володіння ними, а так само прав на них, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, слід розуміти будь-які дії особи, за допомогою яких маскується чи приховується факт одержання таких коштів або іншого майна, що передував легалізації (відмиванню) цих доходів, вчинені як особою, котра одержала ці кошти або майно таким шляхом, так і будь-якою іншою особою.

Такі дії можуть бути спрямовані на: зміну правового статусу коштів або іншого майна шляхом підроблення документів, що засвідчують право власності; отримання фіктивних документів на придбання майна; вчинення цивільно-правових угод (удавана купівля у комісійному магазині, ломбарді тощо); оформлення права власності на підставних осіб; укладення фіктивних угод про надання кредитів або різноманітних послуг - юридичних, аудиторських та ін.; внесення коштів на банківські рахунки юридичних і фізичних осіб, у тому числі в офшорних зонах; переміщення коштів з одного рахунку на інший - за умови, що всі зазначені дії не були способом вчинення предикатного діяння.

Під час судового слідства існування дій наведених в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” здобуто не було. За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб’єктивна сторона злочину передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Оскільки в суді, інших доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 дій направлених на легалізацію (відмивання) доходів здобутих злочинним шляхом не здобуто, суд вважає, що він підлягає виправданню по обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, а саме, те, що серед вчинених ОСОБА_1 злочинів є злочини середньої тяжкості та злочин невеликої тяжкості. За місцем проживання підсудний характеризується позитивно, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на „Д” обліку не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, має поганий стан здоров’я.

До обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить часткове визнання вини, позитивні характеристики.

Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.

Згідно «в»ст. 1 Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року № 660-VI, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей –інвалідів незалежно від їх віку звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває його малолітній син ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_5. Згода про застосування  Закону України „Про амністію” дана підсудним в судовому засіданні і оформлена відповідною заявою. Прокурор, що підтримує обвинувачення, не заперечує проти застосування Закону України „Про амністію”.

Згідно статті 14 Закону України „Про амністію” особи, які згідно з цим Законом звільняються від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових видів покарань.

За таких обставин, суд вважає за можливе, застосувати ОСОБА_25 України „Про амністію” та звільнити підсудного ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 200 КК України.

У зв»язку із застосуванням Закону України „Про амністію” та звільненням ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покараня, суд вважає, за можливе зняти арешт з майна та грошових коштів ОСОБА_1

Керуючись ст. 323-324, 327 КПК України, п. «в»ст. 1 ст. 14 Закону України „Про амністію” суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 200 КК України, призначивши покарання за:

- ч. 2 ст. 212 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно розпорядчих функцій, строком один рік і шість місяців;

- ч. 2 ст. 366 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади пов’язанні з виконанням організаційно розпорядчих функцій, строком один рік;

- ч. 1 ст. 200 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади пов’язанні з виконанням організаційно розпорядчих функцій, строком один рік, шість місяців.

На підставі п. «в»ст. 1 ст. 14 Закону України „Про амністію” звільнити ОСОБА_1 від відбування остаточного основного та додаткового покарання.

Зарахувати в термін відбування покарання ОСОБА_1 період тримання його під вартою з 28.12.2009 року по 24.06.2010 року.

ОСОБА_1 у пред’явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України визнати невинним і по суду виправдати за відсутністю в його діях складу злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 залишити попередній підписку - про невиїзд.

Постанову судді Рівненського міського суду від 24 квітня 2008 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1, а саме, грошові вклади з нарахованими відсотками, що знаходяться на зберіганні в ощадкасі № 6336 в м. Рівне на рахунку № 27951/000915501, в ощадкасі № 6335/01 м. Рівне на рахунку № 36125, № 021585, № 0572963, на компенсаційних рахунках № 27951, № 361205/9760 згідно ощадкнижок, виданих згаданими ощадкасами 08.02.1989 року, 14.11.1997 року, належних останньому на підставі свідоцтва про право власності за заповітом, виданого 17.02.2003 року державним нотаріусом Другої Рівненської нотаріальної контори ОСОБА_27, (реєстровий номер № 3-184) та Постанову слідчого від 11 квітня 2008 року по накладення арешту на майно ОСОБА_1, а саме - житловий будинок № 19 з надвірними будівлями (сарай, навіс, огорожа, замощення), належного останньому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.02.2003 року –скасувати.

Речові докази по справі, що знаходяться в матеріалах справи - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання його копії.

Суддя                                                                                                                                 Рогозін С.В.