Рішення

від 14.07.2011 по справі 11/55/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 липня 2011 р.             Справа 11/55/2011/5003

за позовом   Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних

                     працівників   

до                  товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОН»   

про                стягнення 9 557,01 грн. заборгованості по орендній платі

                                                    Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача              -  ОСОБА_1  за довіреністю;

від відповідача         -   не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОН»заборгованості по орендній платі в сумі 9557, 01 грн..

Позовні вимоги  мотивовані тим, що 13.06.2002р. між Вінницьким обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників  та товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕКОН» укладено договір на оренду приміщення № 3, що належить до обласної комунальної власності площею 60.9 кв.м строком до 31.12.2006 р.. В подальшому  між сторонами  укладено додаткову угоду №1 від 02.01.2007 р.. на продовження договору до 28 лютого 2007 р.. Орендар неодноразово повідомлявся про закінчення дії додаткової угоди та необхідність звільнення  приміщення. Однак, відповідач ігнорував звернення позивача і звільнив приміщення лише 23 травня 2008 року. За час фактичного користування приміщенням відповідач проводив розрахунки не належним чином, в результаті чого утворилась  заборгованість в розмірі 9557,01 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі  від 23.05.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.   При цьому суд зауважує, що конверт з ухвалою суду повернуто на адресу суду з написом наступного змісту: «За зазначеною адресою не значиться». Кореспонденція суду  відповідачу надіслана на  адресою вказаною в позовній заяві (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 67/415).

З метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 09.06.2011р. розгляд справи відкладено на 05.07.2011р..

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористався своїми правами та не виконав своїх обов’язків,  не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 14.07.2011р..

При розгляді справи судом з’ясовано, що конверт з ухвалою суду повернуто на адресу суду з написом наступного змісту: «За зазначеною адресою не значиться». Кореспонденція суду  відповідачу направлялась на  адресу вказану в позовній заяві та за місцем реєстрації  (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 67/415 та 21000, м. Вінниця, вул. Квятека, 13, кв. 8 ).

Згідно довідки  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10313256 станом на 23.06.2011 року місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: 21000, м. Вінниця, вул. Квятека, 13, кв. 8.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»обов'язок по внесенню змін відомостей про змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено безпосередньо на юридичну особу.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено  наступне.

13 червня 2002 року між Вінницьким обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників (позивач, за договором Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕКОН»(відповідач, за договором Орендар) укладено договір на оренду приміщення.

Згідно з предметом даного договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування приміщення, загальною площею 60,9 квм.м.  нерухоме майно частину приміщення, що знаходиться на балансі інституту, розташовану в одноповерховому приміщенні за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 13 для використання його під Інтернет - інформаційний салон.

Відповідно до п. 2.1. договору вступ Орендаря у володіння і користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Акту прийому-передачі вказаного майна, який складається на протязі десяти днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Згідно з п. 3.4. договору визначену орендну плату та плату за комунальні послуги Орендар зобов’язаний сплачувати на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Договір діє з моменту підписання сторонами, яке здійснюється після прийняття рішення обласною Радою на термін до 31 грудня 2006 року.

02 січня 2007 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору на оренду приміщення за умовами якої термін дії договору продовжено з 03.01.2006р. по 28.02.2007р..

Пунктом 2.3. у разі припинення цього договору об’єкт оренди повертається Орендодавцеві аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором.

Як свідчать матеріали справи, по закінченню терміну дії договору відповідач не повернув орендоване майно. На звернення позивача викладені у листах № 231 від 15.04.2007р.,  № 270 від 21.04.2008р., № 334 від 17.05.2007р. щодо повернення орендованого приміщенні, відповідач в листі № 2/05 від 23.05.2008р. гарантував оплату комунальних послуг та відшкодування користування приміщенням за 2007-2008 роки до 20 червня 2008 року, проте об’єкт оренди повернув лише 23.05.2008р., про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі.

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що у разі припинення дії даного договору орендна плата та плата за комунальні послуги сплачується Орендарем по день фактичної передачі приміщення Орендодавцю.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку, розрахунок ціни позову  та пояснення представника позивача, відповідач в період з 01.03.2007р. по 23.05.2008р. виконував свої зобов‘язання щодо сплати  орендної плати та комунальних послуг не  в повному обсязі.  В результаті неналежного  виконання зобов’язань утворилась заборгованість в розмірі 9 557, 01 грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за фактичне користування об’єктом  оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що  Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.  Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 9 557,01 грн.  боргу за фактичне користування об’єктом оренди.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що  викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49  ГПК України.     

Керуючись   ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:    

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОН»(21000, м. Вінниця, вул. Квятека, 13, кв. 8, код 31679951) користь Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (21050, м. Вінниця, вул. Грушевського, 13, код 02139682) 9 557 (дев’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 01 коп. –боргу за фактичне користування орендованим приміщенням; 102 (сто дві) грн.  -  витрат зі сплати  державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.  -  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

                                                                       Повне рішення складено 15.07.2011р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (21050, м. Вінниця, вул. Грушевського, 13)

3 - відповідачу (21000, м. Вінниця, вул. Квятека, 13, кв. 8)