Рішення

від 21.06.2011 по справі 8/077-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/077-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2011 р.                                                                  Справа № 8/077-11

  Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі                  Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім»Сігма», ідентифікаційний код: 34167489, місцезнаходження: 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Зимна Вода, вул. Коновальця, 14,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів», ідентифікаційний код: 31722493, місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Київська, 66/В,

про стягнення 26316,48 грн.

за участю представників сторін

від позивача: директор товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім» Сігма»Дудок В.В., який згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АС за №465101 має право представляти інтереси товариства без довіреності;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Родоніт» (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості по Договору поставки від 02.02.2011 року за № 480211 за поставлений товар, пеню, інфляційні нарахування та 3-и проценти річних на загальну суму 26316,48 грн. (двадцять шість тисяч триста шістнадцять гривень 48 коп.) і судових витрат.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором поставки від 02.02.2011 року з оплати поставленого товару, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем винила заборгованість у сумі 26316,48 грн. (двадцять шість тисяч триста шістнадцять гривень 48 коп.), з якої основний борг у сумі 24401,52 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста одна гривня 52 коп.), пеня у сумі 1134,67 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 67 коп.), інфляційні нарахування у сумі 563,68 грн. (п'ятсот шістдесят три гривні 68 коп.) та 3-и проценти річних у сумі 216,61 грн. (двісті шістнадцять гривень 61 коп.).

Відповідно до ухвали від 02.06.2011 року порушено провадження у справі №8/077-11 та призначено її розгляд на 21.06.2011 року.

21.06.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 02.06.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимог ухвали суду від 02.06.2011 року не виконав і про причини невиконання суд не повідомив. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 21.06.2011 року.   

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача і дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім»Сігма» (далі за текстом: Позивач або Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів»(далі за текстом: Відповідач або Покупець) укладено договір поставки № 480211 (далі за текстом: Договір), згідно п.п. 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки у власність другій стороні - Покупцеві товари у вигляді поліграфічних матеріалів, перелік та кількість яких уточнюється додатково для кожної партії товару згідно замовлення покупця, а Покупець зобов'язується прийняти вказані товари і сплатити за нього зазначену грошову суму.

За змістом п.2.2. Договору право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника за видатково-прибутковою накладною.

Відповідно до п. 3.4 Договору, асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії поставки товарів визначається та уточнюється сторонами згідно заявки наданої Покупцем. Передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною. На загальну вартість товару нараховується податок на додану вартість за ставкою, встановленою чинним законодавством. Дата, вказана Покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником.

Договір у п.п. 5.1., 5.2. передбачає, що ціни на товар, що постачаються постачальником, є вільними відпускними і вказуються у прайс-листі Постачальника. Сторони визначають, що ціни на товари, вказані у прайс-листі, який є дійсним на дату укладення цього договору, погодженні сторонами і можуть змінюватися Постачальником в залежності від показників, що обумовлюють ціну товару. Перегляд цін на товари, що пропонуються постачальником до поставки за цим договором, здійснюється Постачальником шляхом видання нового прайс-листа із зміненими цінами, які діятимуть протягом зазначеного у прайс-листі часу, і який доводиться до Покупця на його вимогу засобами електронного зв'язку на електрону адресу, вказану Покупцем у реквізитах договору, або шляхом факсимільного зв'язку за номером факсу, вказаним у реквізитах Покупця в цьому договорі. Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки Покупцю не допускається.           

Згідно п.п. 6.1., 6.2, Договору, Покупець повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 3-х (трьох) календарних днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивачем 02.02.2011 року поставлено Відповідачу товар у вигляді фарби на загальну суму 24401,52 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста одна гривня 52 коп.), що підтверджується видатковою накладною від 02.02.2011 року за № 6-02, довіреністю на отримання цінностей від 02.02.2011 року серії ААВ за №017034/948, податковою накладною від 02.02.2011 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачем поставлений Позивачем товар не оплачено, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 24401,52 грн. (двадцять чотири тисячі  чотириста одна гривня 52 коп.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Припис ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

12.05.2011 року Позивач в порядку досудового врегулювання спору, передбаченого ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України, направив Відповідачу претензію від 12.05.2011 року за № 32 з вимогою виконати умови Договору шляхом погашення основного боргу у сумі 24401,52 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста одна гривня 52 коп.).

Відповідач на вказану претензію Позивача не відреагував, відповіді не надав та заборгованість за Договором у вигляді основного боргу у сумі 24401,52 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста одна гривня 52 коп.) не погасив.

Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з оплати товару у сумі 24401,52 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста одна гривня 52 коп.).

Крім суми основної заборгованості, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за протермінування сплати вартості товару у сумі 1134,67 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 67 коп.), інфляційні нарахування у сумі 563,68 грн. (п'ятсот шістдесят три гривні 68 коп.) та 3-и проценти річних у сумі 216,61 грн. (двісті шістнадцять гривень 61 коп.).

Цивільний кодекс України у ст. 625 передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських  відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання  чи  порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із вимогами п. 7.4. Договору, за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день порушення виконання.

Враховуючи поданий разом із позовної заявою розрахунок суми позову станом на 02.06.2011 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором складає 26316,48 грн. (двадцять шість тисяч триста шістнадцять гривень 48 коп.), з якої основний борг у сумі 24401,52 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста одна гривня 52 коп.), пеня у сумі 1134,67 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 67 коп.), інфляційні нарахування у сумі 563,68 грн. (п'ятсот шістдесят три гривні 68 коп.) та 3-и проценти річних у сумі 216,61 грн. (двісті шістнадцять гривень 61 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають  право  звертатися  до господарського  суду  згідно  з  встановленою  підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав  і охоронюваних законом інтересів.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

Враховуючи те, що Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні надані Позивачем докази Відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, Відповідач протилежного не довів, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 692, 712, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім»Сігма»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів»про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів», ідентифікаційний код: 31722493, місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Київська, 66/В, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім»Сігма», ідентифікаційний код: 34167489, місцезнаходження: 81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Зимна Вода, вул. Коновальця, 14, заборгованість за Договором від 02.02.2011 року за № 480211 у вигляді основного боргу у сумі 24401,52 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста одна гривня 52 коп.), пені у сумі 1134,67 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 67 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 563,68 грн. (п'ятсот шістдесят три гривні 68 коп.) та трьох процентів річних у сумі 216,61 грн. (двісті шістнадцять гривень 61 коп.), державне мито у сумі 263,17 грн. (двісті шістдесят три гривні 17 коп.) і 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

             Суддя                                                                                                  Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 21.06.2011 року