Рішення

від 13.07.2011 по справі 3/078-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/078-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2011 р.                                                                  Справа № 3/078-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвар ЛТД», м. Біла Церква, Київська область

до           Приватного акціонерного товариства «Росич», м. Біла Церква, Київська область

про           стягнення 456135,66 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвар ЛТД»(далі позивач) заявлено позов до Приватного акціонерного товариства «Росич»(далі відповідач) про стягнення 456 135,66 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за: договором поставки від 01.12.09р. №7, договором від 01.04.11р. №5 в частині оплати вартості поставленого товару та договором оренди від 31.07.10р. №1/31/10, договором оренди обладнання від 01.08.2011р. №Пр-10810 в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.11р. порушено провадження у даній справі, а її розгляд призначено на 13.07.11р.

13.07.11р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній визнає позовні вимоги у сумі 456 135,66 грн. в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,

встановив:

01 грудня 2009 року між ПП «БАВА»(постачальник) та ПрАТ «Росич» (покупець) було укладено договір поставки №7, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти цукор і сплатити за нього ціну на умовах даного Договору (п.1. Договору №7).

Загальна сума договору складає: 205344,00 грн. (п.п. 3.1 Договору №7).

Приписами п.п. 5.1 Договору №7, передбачено, що умови оплати на протязі шістдесяти днів з моменту поставки товару по перерахунку на розрахунковий розрахунок продавця або готівкою, в об'ємі поставки по наданню продавцем наступних документів: рахунок до оплати; податкова накладна.

На виконання зазначеного Договору №7, ПП «БАВА»була проведена поставка відповідачу товару, що підтверджується копіями накладних: №26 від 30.11.09р. на суму 96720,00 грн. в т.ч. ПДВ, №29 від 31.12.09р. на суму 48360,00 грн. в т.ч. ПДВ, №30 від 31.12.09р. на суму 60264,00 грн. в т.ч. ПДВ, загалом на суму 205344,00 грн. Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін.

ПрАТ «Росич»частково розрахувався перед ПП «БАВА»за поставлений товар, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок,  у зв'язку з чим заборгованість відповідача за Договором поставки №7 від

01 грудня 2009 року складає 148276,76 грн.

31.07.10р. між ПрАТ «Росич»(орендодавець) та ПП «БАВА»(орендар) було укладено договір оренди №1/31/10, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове, платне користування частину нежитлових приміщень «Д», а саме частини приміщення сокового цеху загальною площею 600 м. кВ. (далі об'єкт), що розташовані за адресою:м. Біла Церква, вул. Водопійна, 37.(п.п. 1.1Договору).

Орендна плата складає 12 000,00 гривень у тому числі ПДВ за місяць, з урахуванням щомісячного індексу інфляції та сплачується не пізніше 10 числа, що передує місяцю оренди (п.п. 4.1 Договору).

01.08.10р. між ПрАТ «Росич»та ПП «БАВА»було укладено договір оренди обладнання №1/08/10, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове, платне користування обладнання для виробництва соку яблучного концентрованого згідно з переліком, що додається.

Розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується складає 30000,00 грн. (п.п. 4.1 Договору №1/08/10 від 01.08.10р.).

В результаті виконання сторонами договірних зобов'язань за договором оренди №1/31/10 від 31 липня 2010 року та договором оренди обладнання №Пр-10810 від

01 серпня 2010 року, у ПрАТ «Росич» утворилася заборгованість перед ПП «Бава» за рахунок передоплати, розмір якої складає 235456,38 грн.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується залученними до матеріалів справи копіями платіжних доручень та прибуткових касових ордерів, відповідно до яких ПП «БАВА»(орендар) перераховувало на користь ПрАТ «Росич»(орендодавець) кошти в рахунок передоплати за вказаними договорами.

01 квітня 2011 року між ПрАТ «Росич»(постачальник) та ПП «БАВА»(покупець) було укладено договір №5, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність Покупця кондитерські вироби, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію у порядку та на умовах, визначених даним Договором. (п.п. 1.1 Договору№5 ).

Ціна одиниці продукції вказується в прайс-листі Постачальника, виходячи з відпускних цін, які склалися на підприємстві на момент відвантаження продукції (п.п.3.1 Договору №5).

Приписами п.п.3.3 Договору №5 передбачено, що розрахунок за поставлену продукцію проводиться шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі накладних, підписаних його повноважними представниками та покупцем.

На виконання зазначеного Договору ПП «БАВА»була проведена передоплата кондитерських виробів, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень №106 від 26.05.11р. на суму 59 000,00 грн. та №83 від 26.04.11р. на суму 40 000,00 грн., загалом на суму 99 000,00 грн.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань (Договір №5), відповідач товару не поставив, кошти в сумі 99 000,00 грн. ПП «БАВА»не повернув.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

06.06.11р. між ТОВ «Інвар ЛТД»(цесіонарій), ПП «Бава»(цедент) та               ПрАТ «Росич»(боржник) було украдено договір про відступлення права вимоги              від 06 червня 2011 року згідно із умовами якого до ТОВ «Інвар ЛТД»переходить право вимагати (замість ПП «Бава») від ПрАТ «Росич»належного та реального виконання обов'язків щодо виконання зобов'язань в загальній сумі 456135,66 грн.

Судом залучено до матеріалів справи копію відповідного договору та в судовому засіданні оглянуто оригінал договору відступлення права вимоги, який містить підписи директора ТОВ «Інвар ЛТД»Ярмоліцького В.В., директора

ПП «БАВА»Канюри І.О., генерального директора ПрАТ «Росич»та відтискні печатки сторін договору. За умовами встановленими у договорі, за відступлення права вимоги цесіонарій сплачує цеденту винагороду у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень (п.5 Договору про відступлення права вимоги від 06.30.2011р.), хоча, як вбачається з п. 4 даного договору, моментом переходу права вимоги ТОВ «Інвар ЛТД» до ПрАТ «Росич»від ПП «БАВА»є момент укладення вказаного договору про відступлення права вимоги (06.06.2011р.).

Відповідно до норм статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на 12.07.11р. між ТОВ «Інвар ЛТД»та ПрАТ «Росич»було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість          ПрАТ «Росич»перед ТОВ «Інвар ЛТД»станом на 12.07.11р. складає 456135,66 грн.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.07.11р. представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає позов у повному обсязі.

Приписами частини п'ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У п. 3.7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову в повному обсязі, господарським судом встановлено, що вона підписана повноважним представником відповідача, не суперечить законові та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, і відповідно позовні вимоги ТОВ «Інвар ЛТД»до ПрАТ «Росич»підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 78, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Росич»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, 37, код ЄДРПОУ 13706380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвар ЛТД»(09100, Київська область,

м. Біла Церква, вул. Нечуя Левицького, буд. 2-А, кв.2, код ЄДРПОУ 33679073) –456135 (чотириста п'ятдесят шість тисяч сто тридцять п'ять гривень) 66 коп. боргу, 4562 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят дві гривні) державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              А.В. Лопатін