Рішення

від 11.07.2011 по справі 24/17-2051-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2011 р. Справа № 24/17-2051-2011

за позовом Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "ОВОСТАР";

до відповідача: Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "АЛІСА ПЛЮС"

про стягнення 17420,25грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 н а підставі довіреності від 10.0 2.2011р.;

Від відповідача не з'яви вся;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальніст ю "ОВОСТАР" звернулось до госп одарського суду Одеської обл асті з позовною заявою до від повідача Товариства з обмеже ною відповідальністю "АЛІСА ПЛЮС" про стягнення 17420,25грн.

Відповідач про час та міс це судового засідання повідо млений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру, у судові засідання н е з'явився, про поважність п ричин відсутності не повідом ив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно із статтею 93 Цивіль ного кодексу України місцезн аходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які в ідповідно до установчих доку ментів юридичної особи чи за кону виступають від її імені . При цьому, до повноважень гос подарських судів не віднесен о установлення фактичного мі сцезнаходження юридичних ос іб або місця проживання фізи чних осіб - учасників судовог о процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезн аходження юридичної особи - у часника судового процесу з я кихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначе ному згідно з законом, і дана о соба своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процес у, то всі процесуальні наслід ки такої невідповідності пок ладаються на цю юридичну осо бу.

Приймаючи до уваги, що судов і відправлення були повернут і поштою із відміткою „за заз наченою адресою не проживає” , суд вважає за можливе розгля дати справу без участі відпо відача за наявними в ній мате ріалами відповідно до ст. 75 ГП К України.

У судовому засіданні 11.07.2011 р . після виходу судді з нарадчо ї кімнати було оголошено вст упну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкр итому судовому засіданні мат еріали справи суд встановив:

01.06.2009р. між товариством з об меженою відповідальністю „О востар” (постачальник) та тов ариством з обмеженою відпові дальністю „Аліса Плюс” (поку пець) позивач (постачальник) б уло укладено договір поставк и № ОВ-0015, відповідно до умов як ого, постачальник зобов'язув ався на підставі попередньог о замовлення постачати (пере давати у власність) покупця я йце куряче (товар), а покупець зобов'язувався приймати това р на умовах договору.

Відповідно до п. 4.1 договору № ОВ-0015 від 01.06.2009р. ціна за одиницю т овару визначається перед пос тачанням кожної партії товар у та фіксується у накладних н а постачання товару.

Відповідно до п. 5.1 договору № ОВ-0015 від 01.06.2009р. порядок розраху нків за кожну партію товару в ідстрочення платежу на 10 (деся ть) банківських днів з момент у отримання кожної партії то вару.

На виконання умов зазначен ого договору позивач здійсни в поставку товару відповідач у, а також київській філії від повідача на загальну суму ра зом 16 977,60 грн., що підтверджуєтьс я видатковими накладними від 12.01.2010 р. № ОВ-ОВ000085 поставлено тов ару на 6 393,60 грн.; накладна № ОВ0099 в ід 12.01.2010 р., приходна накладна ві дповідача № 1045347 від 12.01.2010 р. - поста влено товару на 5 184,00 грн.; - видат кова накладна № ОВ-ОВ000268 від 21.01.20 10 р. - поставлено товару на 5 400,00 гр н.

Як зазначено позивачем у по зовній заяві, відповідач 06 тра вня 2010 р. за поставлений товар п ерерахував позивачеві 2 000,00 грн . ,

Таким чином, заборгованіст ь відповідача перед позиваче м за поставки складає -14 977,60 грн.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господа рськими визнаються цивільно -правові зобов'язання, що вини кають між учасниками господа рських відносин при здійснен ні господарської діяльності , в силу яких зобов'язана сторо на повинна вчинити певну гос подарську дію на користь дру гої сторони або утриматися в ід певної дії, а управнена сто рона має право вимагати від з обов'язаної сторони виконанн я її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся Цивільним кодексом Україн и з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до вико нання господарських договор ів застосовуються відповідн і положення ЦК України з урах уванням особливостей, передб ачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог Кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, а за відсутності таких у мов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту аб о інших вимог, що звичайно ста вляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Ци вільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу Укр аїни встановлено, що якщо у зо бов'язанні встановлений стро к його виконання, то воно підл ягає виконанню у цей строк.

Ст. 610 Цивільного кодексу Укр аїни визначено, що порушення м зобов'язання є його невикон ання або виконання з порушен ням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне вико нання).

У разі порушення зобов'язан ня настають правові наслідки , встановлені договором або з аконом, зокрема, сплата неуст ойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК Укра їни боржник не звільняється від відповідальності за немо жливість виконання ним грошо вого зобов'язання. Боржник, як ий прострочив виконання грош ового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо і нший розмір процентів не вст ановлений договором або зако ном.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний розрахунок с уми індексу інфляції який ск ладає - 1847,11грн. та суми - 3% річ них 595,54грн.

Таким чином, сума заборгов аності відповідача перед поз ивачем складає 17 420,25грн.

Відповідно до ст. 33 Господ арського процесуального код ексу України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень.

Статтею 32 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и визначено, що доказами у спр аві є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному законом п орядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на я ких ґрунтуються вимоги і зап еречення сторін, а також інші обставини, які мають значенн я для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни господарський суд оцін ює докази за своїм внутрішні м переконанням, що ґрунтуєть ся на всебічному, повному і об 'єктивному розгляді в судово му процесі всіх обставин спр ави в їх сукупності, керуючис ь законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право на захист свого ц ивільного права в разі його п орушення, невизнання або осп орювання.

Оцінюючи надані дока зи в сукупності, господарськ ий суд вважає, що позовні вимо ги Товариства з обмеженою ві дповідальністю "ОВОСТАР" до в ідповідача Товариства з обме женою відповідальністю "АЛІС А ПЛЮС" про стягнення 17 420,25грн. о бґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодав ства, у зв'язку з чим підляга ють задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір ви ник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и понесені позивачем судові витрати по сплаті держмита т а послуг на ІТЗ судового проц есу, покладаються на відпові дача пропорційно задоволени м вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Г ПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимо ги Товариства з обмеженою ві дповідальністю "ОВОСТАР" до в ідповідача Товариства з обме женою відповідальністю "АЛІС А ПЛЮС" про стягнення 17 420,25грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "АЛІСА ПЛЮС" (65082, м. Одеса, в ул. Ляпунова, 5, код ЄДРПОУ 31977132), р /р 26002310633801 в ПАТ АБ „Південний” м. О деса, МФО 328209 на користь Т овариства з обмеженою відпов ідальністю "ОВОСТАР" (01004, м. Киї в, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПО У 32086437), р/р 26008500045134 в ПАТ „Креді Агрі коль Банк”, МФО 300614 - заборгова ність у сумі 17420,25 грн., яка склад ається з суми основного борг у - 14977,60грн., суми індексу інфля ції складає 1847,11 грн., суми 3% річн их - 595,54грн.; державне мито у су мі 174,21грн. та витрати на ІТЗ суд ового процесу 236грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Г ПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виго товлено та підписано 12.07.2011р.

Суддя О.Ю.Оборотова