Постанова

від 01.06.2011 по справі 8940/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 року                                                                                8940/10/1070                                                                                                          

Київський окружний адміністративний суд  в складі:

головуючого -                                        судді Щавінського В.Р.

при секретарі судового засідання -           Талалакіну С.М.

за участю представників сторін: розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом

Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області

до

Фірми „Лідія”

про

  стягнення податкового боргу, -  

ВСТАНОВИВ:

Білоцерківська ОДПІ в Київській області звернулася до суду з позовом про стягнення з фірми „Лідія” податкової заборгованості в сумі 24441,82 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 24441,82 грн., яка виникла у зв’язку з несплатою суми податкового зобов’язання визначеного як самостійно платником податку так і контролюючим органом. Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути податкову заборгованість в сумі 6205,79 грн., у зв’язку із частковою сплатою податкового богу. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні (з урахуванням уточнень до позовних вимог) позовні вимоги визнав повністю.  

Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суб’єкт підприємницької діяльності – фірма „Лідія” зареєстрована відділом державної реєстрації Білоцерківської районної державної адміністрації 03.02.1995 р., про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно довідки відповідача було взято на облік платників податків до Білоцерківської ОДПІ в Київській області 24.02.1995 р. за №128, як платника податків та інших обов’язкових платежів у бюджет.

На момент вирішення спору по суті відповідач є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” і на даний час є боржником перед бюджетом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. N 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

01.09.2009 р. між Узинською міською радою (орендодавець) та фірмою „Лідія”  (орендар) укладено договір №6 оренди земельної ділянки. Згідно із п.6 вказаного договору встановлений обов’язок орендаря сплачувати на користь бюджету орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 28674,94 грн. в рік.

Відповідно до ст. 21 Закону України " Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-ХІV зі змінами та доповненнями, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Згідно ст.  14. Закону України " Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ зі змінами та доповненнями, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідачем до Білоцерківської ОДПІ було подано податкову декларацію з визначеними податковими зобов’язаннями по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 р. №1742 від 30.01.2010 р. на суму 30366,77 грн.

Відповідно до  ст.  17. Закону України " Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ зі змінами та доповненнями, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом  та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі-Закон України №2181-ІІІ), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами з податків  і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Білоцерківської ОДПІ були проведені камеральні документальні перевірки своєчасності сплати відповідачем орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності: 14.04.2010 р. (акт перевірки №149/152); 01.06.2010 р. (акт перевірки №174/152); 08.07.2010 р. (акт перевірки №203/152); 26.08.2010 р. (акт перевірки №231/152); 06.10.2010 р. (акт перевірки №308/152). За результатами перевірки складено відповідні акти.

Перевірками виявлено, що відповідачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання по земельному податку до бюджету.

Відповідно до  вимог п.п. 5.3.1 п.5.3  ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

 Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень – рішень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253, із змінами та доповненнями, у разі виявлення порушень, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, орган державної податкової служби відповідно до вимог нормативно – правових актів, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служи, приймає та надсилає суб’єкту господарювання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Пунктом 7.2 зазначеного вище Порядку передбачено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складається на розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами актів перевірки заступником начальника Білоцерківської ОДПІ до відповідача було застосовано фінансові (штрафні) санкції по земельному податку з юридичних осіб в сумі 7085,95 грн., про що винесено податкові повідомлення – рішення: від 14.04.2010 р. № 0000061152/0/2035 на суму 2240,29 грн.; від 01.06.2010 р. № 0000077152/0/2103 на суму 2089,91 грн.; від 08.07.2010 р. № 0000100152/0/2456 на суму 862,59 грн.; від 26.08.2010 р. № 0000103152/0 на суму 459,28 грн.; від 06.10.2010 р. № 00001132152/0 на суму 1433,88 грн.

Всі вищевказані акти перевірки та податкові повідомлення – рішення були отримані директором фірми „Лідія”, що підтверджується підписом у відповідних графах вказаних документів.

Відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16.1, п.п. 16.4.1. п. 16.4  ст. 16 Закону України №2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідачеві нараховано пеню в розмірі 897,63 грн.

Відповідачем частково було погашено податковий борг, у зв’язку з чим загальна сума несплаченого податкового боргу відповідача станом на 18.04.2011 р. становить 6205,79 грн.  

Відповідно до   п. 6.2.1 ст. 6 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання зазначених вище вимог позивачем було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/132 від 12.05.2009 р. та другу № 2/171 від 17.06.2009 р.

Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем.

Доказів оскарження відповідачем  в адміністративному чи судовому порядку податкових вимог  суду не надано.

Отже, судом встановлено, що відповідач податкову заборгованість в сумі 6205,79 грн. не сплатив, проте позовні вимоги визнав.

Відповідно  до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції  в районах, містах  без районного поділу, районах у містах , міжрайонні  та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів  позови  до  підприємств, установ, організацій  та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними  цільовими фондами за рахунок їх майна.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.   Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фірми „Лідія” (09161, Київська область, Білоцерківський район, місто Узин, вулиця Червоноармійська, будинок 189, код ЄДРПОУ 20621939) до Державного бюджету України в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області  заборгованість в сумі 6205 (шість тисяч двісті п’ять) грн. 79 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                    Щавінський В. Р.