Постанова

від 13.07.2011 по справі 7708/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           13 липня 2011 р.                                                                       № 2-а- 7708/11/2070

   Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання  Свіргун О.О.

за участі представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 07-547/1146 від 17.06.2011 року)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -  

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС", в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 3 770 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 74,58 грн., разом у сумі 3 844,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Статтею 20 Закону встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю. Таким чином, за 1 робоче місце, відповідач, на думку позивача, повинен був до 15.04.2011 року самостійно сплатити санкції у розмірі 3 770 грн. У зв'язку з порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу, була нарахована пеня у сумі 74,58 грн.

В судове засідання представник позивача прибула, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав клопотання про слухання справи за відсутності представника та визнання позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних  програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 “Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007 р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних  у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону № 875-ХІІ.

Разом з тим, на підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2010 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємця у 2010 році становила 10 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, становить 1 особа. Фактично у відповідача протягом 2010 року інваліди не працювали, про що зазначено у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік. За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів ТОВ "КОМЕРС" повинно було сплатити самостійно сплатити санкції у розмірі 3 770 грн. (а.с 4).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Вказана сума адміністративно-господарських санкцій ТОВ "КОМЕРС" сплачена не була, тому була нарахована пеня у сумі 74,58 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 5)

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідачем були визнані позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ "КОМЕРС" утворилась заборгованість перед Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у загальній сумі 3 844,58 грн. (адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 3 770 грн. + пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 74,58 грн.), яка до теперішнього часу не сплачена та на думку суду підлягає стягненню, як законна та обґрунтована.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити. 

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС" (адреса: 61170, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, б. 47 а, кв. 95, код: 24666732, р/р 260053013135 у Акціонерно-комерційному банку "Золоті Ворота" м. Харків, МФО 351931) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 1 під, 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ: 14070760) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 3 770 (три тисячі сімсот сімдесят) грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 58 коп. шляхом перерахування на р/р 31219230700003 в УДК у Дзержинському районі м. Харкова, МФО 851011.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                               Суддя                                                                                     Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 14.07.2011 року.