Рішення

від 12.07.2011 по справі 3/5009/3404/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.11 С права № 3/5009/3404/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “РИА-ТРАНС”, м. Запоріж жя

до відповідача: Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “ТСЦ ЮГ”, м. Запоріжжя

про визнання договору недійсним.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Проко пенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, до віреність № 14 від 10.06.2011р.

від відповідача: не з' я вився

ТОВ “РИА-ТРАНС” з вернулось до господарського суду Запорізької області з п озовною заявою до відповідач а ТОВ “ТСЦ ЮГ” про визнання не дійсним договору поставки № 22/03-10 від 22.03.2010р.

Відповідно до протоколу ро зподілу справ між суддями ві д 16.06.2011р. автоматизованою систе мою документообігу суду позо вну заяву передано на розгля д судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у п озовній заяві та обґрунтован і ст. 203, 215, 228, 234 ЦК України, ст. 1, 2, 61, 64 Г ПК України.

Ухвалою господарського су ду Запорізької області від 17.0 6.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадже ння у справі № 3/5009/3404/11, справу до р озгляду в засіданні господар ського суду призначено на 12.07.20 11р. об 11 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 12.07.2011р. о голошено вступну та резолюти вну частини рішення. Повідом лено, що повне рішення буде ск ладено 18.07.2011р.

Під час розгляду справи пре дставник позивача вимогу про здійснення фіксування судов ого процесу за допомогою зву козаписувального технічног о засобу не заявляли.

В судовому засіданні 12.07.2011р. п редставник позивача підтрим ав позовні вимоги з підстав, з азначених у позовній заяві т а просить суд визнати недійс ним договір поставки № 22/03-10 від 22.03.2010р., укладений між ТОВ “ТСЦ Ю Г” та ТОВ “РИА-ТРАНС”.

Зокрема, в обґрунтування св оїх вимог позивач посилаєтьс я на наступне.

22.03.2010р. ТОВ “РИА-ТРАНС” уклало договір поставки № 22/03-10 з ТОВ “Т СЦ ЮГ”, згідно з яким відповід ач зобов'язався поставити в п орядку та на умовах, визначен их даним Договором, а позивач - прийняти та оплатити товар, найменування і кількість яко го визначається рахунками-сп ецифікаціями.

В період з 01.11.2010р. по 10.12.2010р. ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя була пр оведена планова виїзна перев ірка ТОВ “РИА-ТРАНС” з питань дотримання вимог податковог о та валютного законодавства за період з 21.11.2007р. по 30.09.2010р., за рез ультатами якої було складено акт №4301/2305/35553736 від 15.12.2010р.

Згідно з цим актом, зміст до говору поставки № 22/03-10 від 22.03.2010р. суперечить Цивільному кодек су України, іншим актам цивіл ьного законодавства, а також інтересам держави та суспіл ьства, його моральним засада м, що не відповідає вимогам ч.1 ст. 203 ЦК України.

Крім цього, податковим орга ном було зазначено, що догові р вчинено без наміру створен ня правових наслідків, перед бачених самим договором, в ре зультаті чого він є фіктивни м правочином.

Таким чином, оскільки згідн о з висновками податкової, ви кладеними в акті перевірки № 4301/2305/35553736 від 15.12.2010р., договір постав ки № 22/03-10 від 22.03.2010р. суперечить ЦК України, іншим актам цивільн ого законодавства, а також ін тересам держави та суспільст ва, його моральним засадам, та не спрямований на реальне на стання правових наслідків, щ о обумовлені ним, є фіктивним , то договір має бути визнаний недійсним.

В судовому засіданні 12.07.2011р . представник позивача підтр имав позовні вимоги та надав до справи:

завірені копії видаткових накладних на загальну суму 298 078,66 грн., які підписані позивач ем і відповідачем та скріпле ні печатками обох сторін, а са ме: № ЮГ-0000011 від 31.03.2010р. на загальну суму 107 450,06 грн., № ЮГ-0000022 від 12.05.2010р. н а загальну суму 126 108,60 грн., № ЮГ-0000 029 від 20.07.2010р. на загальну суму 64 520, 00 грн.;

рахунків-фактур на загальн у суму 298 078,66 грн., які підписані п озивачем і відповідачем та с кріплені печатками обох стор ін, а саме: № ЮГ-0000011 від 31.03.2010р. на за гальну суму 107 450,06 грн., № ЮГ-0000022 від 12.05.2010р. на загальну суму 126 108,60 грн ., № ЮГ-0000029 від 20.07.2010р. на загальну с уму 64 520,00 грн.

податкових накладних № 2 в ід 31.03.2010р. на суму 107 450,06 грн., № 22 від 12 .05.2010р. на суму 126 108, 60 грн., № 29 від 20.07.2010р . на суму 64 520, 00 грн.

Відповідач в судове засіда ння не з' явився.

12.07.2011р. до господарського суд у надійшов відзив на позовну заяву від 121.07.2011р., в якому відпов ідач заперечує проти позову в повному обсязі та просить в ідмовити позивачу в його зад оволенні в повному обсязі.

Зазначив, що на виконання сп ірного договору відповідаче м на протязі березня - липня 2010р. поставлявся товар, що підт верджується видатковими нак ладними на загальну суму 298 078,66 г рн., який позивач приймав.

Жодних заперечень стосовн о здійснення поставок за дог овором та незгоди з ним з боку ТОВ “РИА - ТРАНС” не надходи ло, що підтверджується видат ковими накладними, які підпи сані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Отже, передавши позивачу то вар, відповідач виконав свої зобов' язання за договором поставки № 22/03-10 від 22.03.2010р. належн им чином.

В той же час, позивач не пров ів оплату за поставлений тов ар, у зв' язку з чим у ТОВ “РИА - ТРАНС” виник борг перед ТО В “ТСЦ ЮГ” в розмірі 298 078,66 грн.

Таким чином, договір постав ки № 22/03-10 від 22.03.2010р. не суперечить ст. 203 ЦК України, більше того позивач не надав жодног о доказу порушення сторонами положень цієї статті.

Розглянувши матеріали с прави та заслухавши представ ника позивача, суд вважає, що в задоволенні позову слід від мовити повністю з наступних підстав.

До позовної заяви позив ачем надана копія договору п оставки № 22/03-10 від 22.03.2010р., укладен ого між ТОВ “ТСЦ ЮГ” (Постачал ьник) та ТОВ “РИА-ТРАНС” (Покуп ець) (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, постача льник зобов' язується в поря дку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у вл асність покупцеві товар, виз начений у п. 1.2 даного договору (Товар), а Покупець зобов' язу ється, в порядку та на умовах в изначених у цьому договорі, п рийняти та оплатити визначен ий товар.

Найменування, одиниці вимі ру та загальна кількість тов ару, що підлягає поставці за ц им договором визначаються ра хунками/специфікацією, що є д одатками до цього договору (п . 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, поставка Товару здійснюєтьс я за попередньою заявкою Пок упця. Оформлення заявки пров адиться Покупцем у порядку, в изначеному цим договором. У заявці визначаються: дата та номер заявки; найменування, к ількість, дата та місце поста вки товару.

Постачальник поставляє то вар відповідно до заявок Пок упця не пізніше 5 (п 'яти) календарних днів з момен ту узгодження Сторонами кіль кості та асортименту товару, що підлягає поставці, або в ін ший строк, визначений у заявц і Покупця (п. 2.4 Договору).

Згідно п. 2.9 Договору, право в ласності на поставлений това р переходить до Покупця в мом ент отримання товару від Пос тачальника (перевізника) за н акладною.

Відповідно до п.4.3 Договору, с ума цього договору складаєть ся із суми вартості партій то варів, поставлених Постачаль ником протягом строку дії ць ого договору та вказаних у на кладних.

Оплата здійснюється в розм ірі повної вартості товару ш ляхом безготівкового перека зу на поточний рахунок Поста чальника, вказаний у реквізи тах у цьому договорі (п. 4.5 Догов ору).

Згідно до п. 8.1 Договору, цей д оговір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами т а скріплення печатками Сторі н.

Цей договір укладається ст роком на 1 (один) рік. Закінченн я строку дії цього договору н е звільняє Сторони від його в иконання (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п.9.1 Договору, у сі правовідносини, що виника ють з цього договору або пов'я зані із ним, у тому числі пов'я зані із дійсністю, укладення м, виконанням, зміною та припи ненням цього договору, тлума ченням його умов, визначення м наслідків недійсності або порушення договору, регулюют ься цим договором та відпові дними нормами чинного законо давства України, а також звич аями ділового обороту, які за стосовуються до таких правов ідносин на підставі принципі в добросовісності, розумност і та справедливості.

ТОВ “РИА-ТРАНС” просить гос подарський суд визнати догов ір поставки № 22/03-10 ві д 22.03.2010р. недійсним, посилаючись на те, що цей договір суперечи ть ЦК України, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож інтересам держави та сусп ільства, його моральним заса дам, що не відповідає вимогам ч.1 ст. 203 ЦК України.

Крім цього, договір вчинено без наміру створення правов их наслідків, передбачених с амим договором, в результаті чого він є фіктивним правочи ном.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України пра вочином є дія особи, спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов ' язків.

Правочин може вчинятися ус но або в письмовій формі. Стор они мають право обирати форм у правочину, якщо інше не вста новлено законом (ч.1 ст.205 ЦК Укр аїни).

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою-треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу.

Статтею 203 ЦК України (в редак ції на час укладення спірног о договору) визначені загаль ні вимоги, додержання яких є н еобхідним для чинності право чину:

1. Зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі.

4. Правочин має вчинятися у ф ормі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним.

6. Правочин, що вчиняється ба тьками (усиновлювачами), не мо же суперечити правам та інте ресам їхніх малолітніх, непо внолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 207 Господарсько го кодексу України встановле но, що господарське зобов'яза ння, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, я ка завідомо суперечить інтер есам держави і суспільства, а бо укладено учасниками госпо дарських відносин з порушенн ям хоча б одним з них господар ської компетенції (спеціальн ої правосуб'єктності), може бу ти на вимогу однієї із сторін , або відповідного органу дер жавної влади визнано судом н едійсним повністю або в част ині.

Правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним (ст.204 ЦК України).

Поняття і види доказів вста новлено в ст. 32 ГПК України, від повідно до якої, доказами у сп раві є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарсь кий суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також і нші обставини, які мають знач ення для правильного вирішен ня господарського спору.

Ці дані встановлюються так ими засобами:

письмовими і речовими дока зами, висновками судових екс пертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беру ть участь в судовому процесі . В необхідних випадках на вим огу судді пояснення представ ників сторін та інших осіб, як і беруть участь в судовому пр оцесі, мають бути викладені п исьмово.

Відповідно до ст.33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонам и та іншими учасниками судов ого процесу.

Ухвалою господарського су ду Запорізької області від 17.0 6.2011р. при порушенні провадженн я у справі № 3/5009/3404/11 судом витреб увалось у позивача ТОВ “РИА-Т РАНС” всі документи і матері али, які містять дані про обст авини, що мають значення для п равильного вирішення спору. Також позивача було зобов' я зано надати докази підтвердж ення відсутності наміру у ст орін договору стосовно право вих наслідків, які обумовлюв алися спірним правочином.

Жодних доказів, крім посил ання на акт ДПІ у Комунарсько му районі м. Зап оріжжя № 4301/2305/35553736 від 15.12.2010р. на п ідтвердження того, що догові р № 22/03-190 суперечить ЦК України, іншим актам цивільного закон одавства, інтересам держави та суспільства, його моральн им засадам, не відповідає вим огам ч.1 ст. 203 ЦК Украї ни та вчинено без наміру ство рення правових наслідків, пе редбачених самим договором, позивачем не надано.

За приписами ст. 34 ГПК Україн и, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають з начення для справи.

Обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певни ми засобами доказування, не м ожуть підтверджуватись інши ми засобами доказування.

Акт ДПІ у Комунарському рай оні м. Запоріжжя від 15.12.2010р. № 4301/2305/35553736 “Про рез ультати планової виїзної пер евірки Товариства з обмежено ю відповідальністю “РИА-Тран с”, код за ЄДРПОУ 35553736, з питань д отримання вимог податкового законодавства за період з 21.11.2 007р. по 30.09.2010р., валютного та іншог о законодавства за період з 21. 11.2007р. по 30.09.2010р. не є належним дока зом на підтвердження вимог п озивача.

Юридичною формою рішень де ржавного чи іншого органу є а кт - офіційний письмовий доку мент, який породжує певні пра вові наслідки, спрямований н а регулювання тих чи інших су спільних відносин і має обов 'язковий характер для суб'єкт ів цих відносин.

Залежно від компетенції ор гану, який прийняв такий доку мент, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ни м, акти поділяються на нормат ивні і такі, що не мають норма тивного характеру, тобто інд ивідуальні.

Нормативний акт - це прийнят ий уповноваженим державним ч и іншим органом у межах його к омпетенції офіційний письм овий документ, який встановл ює, змінює чи скасовує норми п рава, носить загальний чи лок альний характер та застосову ється неодноразово.

Що ж до актів ненормативног о характеру (індивідуальний акт), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб' єкта (чи визначеного ними пев ного кола суб'єктів), якому вон и адресовані.

Акт перевірки № 4301/2305/35553736 від 15.12.2 010р. складений ДПІ у Комунарсь кому районі м. Запоріжжя за ре зультатами планової виїзної перевірки ТОВ “РИА-ТРАНС” не є нормативним актом, оскільк и не встановлює, не змінює і не скасовує норми права, не носи ть загальний чи локальний ха рактер та не застосовується неодноразово.

Також цей акт перевірки не є правовим актом індивідуальн ої дії, оскільки не породжує п рава і обов' язки у ТОВ “РИА-Т РАНС”.

Тобто, в цьому акті перевірк и не містяться вимоги та прип иси податкового органу, які о бов' язкові для виконання ТО В “РИА-ТРАНС”.

Зазначений акт перевірки, я к і інші подібні документи, ск ладені посадовими особами по даткових органів (у тому числ і їх керівниками чи заступни ками керівників), а саме: акти документальних перевірок, ак ти перевірок грошових докуме нтів, бухгалтерських книг, з вітів, кошторисів, інших доку ментів, пов' язаних із обчис ленням і сплатою податків (об ов' язкових платежів), довід ки, розрахунки, письмові проп озиції осіб, що здійснювали п еревірку тощо, не можуть розг лядатись як нормативно-право ві акти чи правові акти індив ідуальної дії.

Викладені у цих документах обставини можуть бути лише п ідставою для вжиття керівни ком податкового органу чи йо го заступником відповідних з аходів: винесення податкових повідомлень-рішень, рішень п ро застосування штрафних (фі нансових санкцій) тощо, які і м ожуть бути оскаржені платник ом до суду саме як правові акт и індивідуальної дії.

Відповідно до ст. 35 ГПК Украї ни, обставини, визнані господ арським судом загальновідом ими, не потребують доказуван ня.

Факти, встановлені рішення м господарського суду (іншог о органу, який вирішує господ арські спори), за винятком вст ановлених рішенням третейсь кого суду, під час розгляду од нієї справи, не доводяться зн ову при вирішенні інших спор ів, в яких беруть участь ті сам і сторони.

Вирок суду з кримінальної с прави, що набрав законної сил и, є обов'язковим для господар ського суду при вирішенні сп ору з питань, чи мали місце пев ні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної сп рави, що набрало законної сил и, є обов'язковим для господа рського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають зн ачення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до зак ону вважаються встановленим и, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загально му порядку.

В силу ст. 35 ГПК України, акт Д ПІ у Комунарському районі м. З апоріжжя від 15.12.2010р. № 4301/2305/35553736 та за значені в ньому відомості, та кож не є підставою для звільн ення від доказування.

З огляду на викладене, оскіл ьки позивачем не надано жодн ого належного та допустимого доказу на підтвердження зая влених позовних вимог, в задо воленні позову слід відмовит и.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, суд ові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК Ук раїни, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позо ву відмовити повністю.

Суддя В.М. Соловйо в

Рішення господарсь кого суду набирає законної с или після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Повне рішення складено в ідповідно до вимог ст.82-85 ГПК Ук раїни 18.07.2011р.