Рішення

від 07.06.2006 по справі 01/69-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01/69-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "07" червня 2006 р.                                                       по справі  № 01/69-38.1

 за позовом відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Іваничівської філії ВАТ «Волиньобленерго»

до дочірньої фірми «Агрофірма Луга-Нова», с.Мишів, Іваничівського району

про   стягнення 13 885,73 грн.

                                                                                                    суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: н/з

від відповідача: Колєсов М.Г. (дов. № 67а від 11.11.2005р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 13 885,73 грн. вартості різниці фактично спожитої і договірної (граничної) величини електроенергії за травень 2005р.

Представники позивача, будучи в судовому засіданні 11.05.2006р., 24.05.2006р., позов підтримали і пояснили, що визначення розрахункового періоду для відповідача ДП „Агрофірма Луга - Нова" у відповідності до договору №523 - 0155000 про постачання електричної енергії зазначено у пункті 7.6 Договору (останній абзац), де записано, що „Розрахунковий період - період часу, за який визначається обсяг спожитої електроенергії та величина потужності, і прирівнюється до календарного місяця, в якому проводиться остаточне зняття показів засобів обліку для визначення обсягу спожитої електричної енергії".

Остаточне зняття показів засобів обліку в даному випадку проведено 26.05.2005 року, як це вимагає додаток № 3 до договору, того ж дня відповідачем прозвітовано перед ВАТ „Волиньобленерго" за кількість спожитої електроенергії в розрахунковому періоді з 25 квітня по 26 травня 2005 року і йому вручено під розписку рахунок на оплату 5898 грн. 71 коп.

Зазначена сума споживачу не врахована як оплата за травень тому, що вона була сплачена лише в червні 2005 року.

Залишок кредитового сальдо відповідача на травень 2005р. складав 2345 грн. 34 коп. і ця сума була зарахована як проплата за травень 2005р.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 475 на дану суму 2345 грн.34 коп. була скоригована гранична величина споживання і проведено чотирикратне нарахування вартості за перевищення граничної величини споживання електричної енергії, як це зазначено в розрахунку, що міститься в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 31.08.2005р. за вих. №1148 рекомендованим листом відповідачу була надіслана претензія про погашення боргу. Претензія відповідачем отримана, про що свідчить відповідь (вих.№47б  від 12.09.2005р року).   

Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позову не визнали, посилаючись на таке:

-          - згідно з п.6.4. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 року, повідомлення про граничні величини обсягу енергоспоживання є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії. Відповідно до додатку № 1 договору про постачання електричної енергії № 523-0155000 від 21.07.2004 року на травень 2004 року підприємству встановлено ліміт споживання електроенергії в розмірі 30 тисяч кВт /год. Фактично спожито у травні місяці 2005 року - 19 558 кВт/год., тобто в межах договірної величини споживання. Відповідно до п. 5.5. Договору №523-0155000 від 21.07.2004 року договірні (граничні) величини споживання доводяться споживачу письмовим повідомленням. Таким же чином, тобто шляхом направлення письмового повідомлення, встановлені договором договірні величини споживання можуть бути скориговані. Повідомлень про зменшення граничної величини споживання електроенергії на травень 2005 року підприємством отримано не було,

-          позивачем не надано доказів на підтвердження встановлення відповідачу на спірний період іншої граничної величини споживання, ніж передбачено договором, немає підтверджень надіслання повідомлень або вручення документів під розписку;

-          позивач у позовних вимогах правомірність коригування договірної (граничної) величини енергоспоживання на травень місяць обґрунтовує п.11 постанови КМУ № 475 від 09.04.2002 року, яким встановлювалось, що за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Постановою КМУ від 16 червня 2005 року №473 „Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" вищезазначене положення абзацу другого пункту 11 виключено. У зв'язку з цим, положення договорів про постачання електричної енергії, укладених на основі Типового договору про постачання електричної енергії та їх коригування за підсумками місяця до рівня фактично сплаченого за цей місяць обсягу електроспоживання, з 16.06.2005 року не діють, оскільки не відповідають положенням Порядку. Це підтверджують листи НКРЕ України № 05-39-11/5308 від 14.11.2005 року, № 01-39-11/4485 від 23.09.2005 року та інші;

-          у разі недотримання процедури встановлення, доведення та коригування граничних величин постачальником електричної енергії, останній не має підстав на висунення вимоги щодо оплати п'ятикратної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною обсягу електричної енергії або потужності;

- перегляд граничного рівня споживання електроспоживання електроенергії і коригування його до рівня фактично сплаченої порушує також вимогу ст. 188 Господарського кодексу України про недопустимість зміни договору в односторонньому порядку. Зазначене підтверджується і ст.276 ГК України, якою передбачено , що загальна кількість енергії , яка відпускається ,визначається за погодженням сторін;

- згідно з додатком № 3 до договору № 523-0155000 від 21.07.2004 р. по закінченні розрахункового періоду зняття показів лічильника здійснюється 26-го числа місяця о 16-й годині. Зняття показників в інший час, зокрема, до настання 16-ї години, не є показниками за розрахунковий період ,що є порушенням умов договору. Як видно з рахунку на оплату електроенергії №523-155/05 АЕ від 26.05.2005 року він виписаний о 12 год. 12 хв. 55 сек. на підставі показників лічильників. Тобто, зняття показників відбувалося до 12-ї години і не може бути показниками за розрахунковий період відповідно до умов договору . Рахунок на оплату , як платіжний документ , повинен відповідати умовам договору і використання неналежного рахунку не може бути підставою для притягнення до відповідальності споживача;

- кошти по рахунку № 523-155/05 АЕ від 26.05.2005 року були оплачені ДП „Агрофірмою Луга -Нова" згідно платіжного доручення №31 від 31.05.2005 року, а зараховані банком на рахунок енергопостачальної організації 01.06.2005 р. Відповідно до листа НКРЕ № 05-34-11/3463 від 03.08.2005 року, комісія вважає, що споживач виконав свої зобов'язання щодо сплати за спожиту електроенергію у випадку здійснення платежу в строки, встановлені договором і не несе відповідальності, якщо кошти відобразилися на рахунку енергопостачальника наступного за розрахунковим робочого дня. Оскільки останній термін розрахунку за травень місяць припадає на 31.05.2005 року, не можна ДП „Агрофірма Луга-Нова" притягувати до відповідальності за порушення строків розрахунку, так як кошти надійшли на наступний після 31.05.2005 року робочий день, тобто 01.06.2005 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

21.07.2004р. між Іваничівською філією ВАТ „Волиньобленерго" та дочірнім підприємством „Агрофірма Луга - Нова" було укладено договір № 523-0155000 про постачання електричної енергії.

Згідно  з р.1, п.2.1.2 цього договору, постачальник електричної енергії постачає енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу") із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач посилається на те, що на кінець розрахункового періоду відповідачем не було проведено оплати вартості спожитої у травні 2005р. електроенергії і, керуючись п.11 Порядку постачання електроенергії споживачам, ст.26 Закону України “Про електроенергетику”, скоригував граничну величину споживання електроенергії до рівня фактично сплаченої.

Відповідно до п.п.1.2. п.1 Правил користування електроенергією гранична величина обсягу споживання - це обсяг споживання електроенергії, який визначається для споживачів постачальником електроенергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно - правовими актами;

договірна величина споживання електроенергії – узгоджений в договорі між постачальником електроенергії і споживачем обсяг електроенергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період.

9.04.2002р. постановою Кабінету Міністрів України № 475 затверджено Порядок постачання електроенергії споживачам ( надалі – Порядок).

Пунктами 11, 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затв. постановою КМУ № 475 від 09.04.2002р., в редакції, яка діяла на час, за який позивач нараховує вартість різниці фактично спожитої і договірної (граничної) величини електроенергії, було встановлено, що граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між постачальником електричної енергії та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.

За підсумками місяця гранична величина споживання електроенергії коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.

Споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електроенергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою ст.26 Закону України “Про електроенергетику”.

У відповідності із ч.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику”, в редакції, яка діяла станом на травень 2005р., споживачі (крім населення, державних професійно-технічних навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної (граничної) величини електроенергії.

Отже, як випливає із змісту ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживачі сплачують енергопостачальній організації п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у випадку споживання електричної енергії за розрахунковий період понад договірну величину.

Як передбачено п.4.2.2. договору № 523-0155000 споживач сплачує постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона в судовому процесі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Проте, позивач, посилаючись на перевищення відповідачем граничних величин споживання електроенергії  в травні 2005р., всупереч вимог п.11 Порядку, п.6.4. Правил користування електроенергією, умов договору, не подав доказів на підтвердження встановлення  відповідачу граничних величин споживання електроенергії як договірних на спірний період та доведення їх відповідачу у визначеному законодавством порядку, доказів надіслання повідомлень.

Згідно з п.6.4. Правил користування електроенергією повідомлення про граничні величини обсягу електроспоживання є невід'ємними частинами договору.

Пунктами 5.1. договору № 523-0155000 передбачено, що  для визначення договірних величин споживання електроенергії на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електроенергії відомості  про розмір очікуваного споживання електроенергії (додаток №1 “Обсяги постачання електроенергії споживачу та субспоживачу”). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії на рівні відповідних періодів поточного року.

Доказів про те, чи подавав відповідач позивачу відомості  про розмір очікуваного споживання електроенергії на травень 2005р., чи встановлював позивач розмір очікуваного споживання електроенергії на рівні відповідних періодів поточного року, не подано. Подані позивачем додатки до договору “Обсяги постачання електроенергії споживачу та субспоживачу”  свідчать про встановлення  обсягів постачання електроенергії  на об'єкти відповідача на 2004 і 2006 роки.

Наведені обставини свідчать про те, що при нарахуванні відповідачу вартості різниці фактично спожитої і  договірної (граничної) величини споживання електроенергії  позивачем не дотримано вимог законодавства, що регулює порядок нарахування, а також зобов'язання, взятого за договором  керуватися при виконанні умов договору Правилами користування електроенергією, іншим чинним законодавством України.

Як вбачається з рахунку за перевищення граничних величин №523-155/06-Л від 29.06.2005р. (а.с.28)  величину споживання електроенергії було скориговано і  пред'явлено до оплати  29.06.2005р.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 16.06.2005р. “ Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам” п.11,  на підставі якого позивач провів коригування, було виключено.

Отже, при таких обставинах, коли  позивачем не доведено, що відповідачу у передбаченому законодавством порядку були встановлені договірні величини споживання електроенергії на спірний період, належним чином доведені, а також, беручи до уваги виключення на момент коригування п.11 Порядку постачання електроенергії споживачам, правові підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача 13 885,73 грн. вартості різниці фактично спожитої і договірної (граничної) величини електроенергії  відсутні, а тому в позові слід відмовити.

Разом з цим, приймаючи рішення про відмову в позові, господарським судом враховано, що договір №340 від 6.12.2001р., укладений між сторонами у справі, і який  згідно з п.6.1. Правил є основним документом, що регламентує права та обов'язки сторін та відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків,  не містить таких умов, як договірна (гранична) величина споживання електроенергії та порядок їх погодження сторонами; порядок перегляду договірних та граничних величин;  порядок доведення граничних величин обсягу електроспоживання та зобов'язання сторін у разі порушення доведених величин.

Відповідно до п.6.3. Правил ці умови для договору про постачання електроенергії є істотними та обов'язковими.

Відсутність у договорі № 523-0155000 цих умов позбавляє позивача права  вимагати оплати п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної (граничної) величини електроенергії.

Несвоєчасна оплата відповідачем вартості електроенергії, на яку посилається позивач, нараховуючи п'ятикратну вартість, відповідно до п.6.3. договору  № 523-0155000 може бути підставою для обмеження або припинення електропостачання споживача, але не може бути підставою для нарахування вартості різниці фактично спожитої і договірної (граничної) величини електроенергії, яка відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» нараховується у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Керуючись ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику”, ст.193 Господарського кодексу України, п.п. 1.2., 1.3., 6.3., 6.4. Правил користування електроенергією, Порядком постачання електроенергії споживачам, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

          в позові відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Іваничівської філії ВАТ «Волиньобленерго» до дочірньої фірми «Агрофірма Луга-Нова» про стягнення 13 885 грн. 73 коп. вартості різниці фактично спожитої і договірної (граничної) величини електроенергії  відмовити.

Суддя                                                                                          І.О.Якушева