Рішення

від 05.11.2007 по справі 8540-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

05.11.2007

Справа

№2-7/8540-2007

За

позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь,

вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

До

відповідача  Закритого акціонерного

товариства «Євпаторіяжилбуд-2005» (97401, м. Євпаторія, вул. Крупської, 50, к.

115, ідентифікаційний код 33664560)

Про

спонукання до укладення договору.

Суддя

Дворний І. І.

представники:

Від

позивача - не з'явився.

Від

відповідача  - Соколова Л. Г., предст.,

дов. від 10.05.2007 р.

        Суть справи: Відкрите акціонерне

товариство «Крименерго» звернулось  до

Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Закритого акціонерного

товариства «Євпаторіяжилбуд-2005», в якій зобов'язати відповідача укласти з ВАТ

«Крименерго» договір на поставку електричної енергії №568 від 10.05.2007 р. та

Додаток №4.2 до нього, в редакції позивача.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що

оскільки нормами чинного законодавства України передбачена можливість

постачання електричної енергії лише на підставі відповідного договору,

Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» на адресу Закритого акціонерного

товариства «Євпаторіяжилбуд-2005»  був

направлений проект Договору на поставку електричної енергії для його

підписання. Проте, у встановлений Господарським кодексом України 20-денний

строк договір відповідачем розглянутий та підписаний не був, через що ВАТ

«Крименерго» звернулося до суду в порядку ст. 187 Господарського кодексу

України з позовом про спонукання ЗАТ «Євпаторіяжилбуд-2005» укласти договір в

примусовому порядку.

          Відповідач проти позову заперечував з

тих підстав, що ЗАТ «Євпаторіяжилбуд-2005» є власником будівлі трансформаторної

підстанції а м. Євпаторії та чотирьох холостяцьких гуртожитків по вул.

Крупської, 36, вул. Крупської, 40, вул. Крупської, 50 та вул. 50 років Жовтня,

44 в м. Євпаторії, в яких проживають мешканці, які не є працівниками

підприємства. Відповідач зазначив, що при вступі в право власності колишнім

власником не були передані технічні документи про право власності/реєстрації на

будівлі гуртожитків, мереж/ліній комунікацій, та документи про балансову

приналежність по кожній будівлі. ЗАТ «Євпаторіяжилбуд-2005» вважає, що з

моменту здачі в експлуатації будівель гуртожитків жоден з власників за

відсутністю  документації на мережі

будівель гуртожитків та балансової приналежності укладав відповідні договори з

енергопостачальними та комунальними організаціями міста. Відповідач зауважив,

що він неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування та

Євпаторійського РЕМ з проханням укласти прямі договори на електропостачання з

мешканцями гуртожитків, проте на даний час відповідні договори укладені лише на

80%. За таких обставин, відповідач вважає, що оскільки кінцевими споживачами

послуг з поставки електричної енергії є мешканці гуртожитків, то відповідні

договори повинні бути укладені позивачем саме з ними, а не з балансоутримувачем

гуртожитків.

          Позивач заперечував проти відзиву

Закритого акціонерного товариства «Євпаторіяжилбуд-2005» з мотивів, викладених

у запереченнях №10/2143 від 10.10.2007 р.

          Представник позивач у судове

засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце

слухання справи був проінформований належним сином рекомендованою

кореспонденцією.

          Розгляд справи відкладався у порядку

ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася

перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

          За клопотанням сторін строк розгляду

справи був продовжений у порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу

України.         

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення  представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ :

          Відповідно до ст. 179 Господарського

кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами

господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами

- юридичними особами на підставі господарських договорів, є

господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є

обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні,

виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках,

передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості

укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів

державної влади або органів місцевого самоврядування.

          Згідно з ч. 1 статті 26 Закону

України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі

договору з енергопостачальником.

          Аналогічне положення закріплено в

частині 2 статті 275 Господарського кодексу України, якою встановлено, що

відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

          Відповідно до п. 5.1 Правил

користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії

регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції

постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17

жовтня 2005 р. N 910), договір про постачання електричної енергії є основним

документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за

регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і

споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

          Отже, чинним законодавством України

передбачено обов'язкове укладання договору на поставку електричної енергії.

          Як вбачається з матеріалів справи та

не заперечується відповідачем по суті, Закрите акціонерне товариство

«Євпаторіяжилбуд-2005» є власником чотирьох холостяцьких гуртожитків по вул.

Крупської, 36, вул. Крупської, 40, вул. Крупської, 50 та вул. 50 років Жовтня,

44 в м. Євпаторії та будівлі трансформаторної підстанції (ТП-140).

          Враховуючи необхідність укладання

договору про електропостачання на вказані приміщення, позивач разом із

супровідним листом №10/923 від 11.05.2007 р. направив на адресу Закритого

акціонерного товариства «Євпаторіяжилбуд-2005» проект відповідного договору та

додаток №4.2 до нього «Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються

за фактично спожиту електроенергію» для його підписання. Факт отримання

відповідачем договору та Додатку підтверджується наявним в матеріалах справи

поштовим повідомленням та не заперечується по суті. Проте, у встановлений

статтею 181 Господарського кодексу України 20-денний строк ЗАТ

«Євпаторіяжилбуд-2005» не повернуло позивачеві підписаний Договір та Додаток та

не надіслало письмової відповіді із зазначенням причин непідписання.

          Судом встановлено, що основною

причиною ухилення відповідача від укладання зазначеного Договору та Додатку є

його твердження про необхідність укладання відповідних договорів з мешканцями

гуртожитків, як кінцевими споживачами електричної енергії, а не з ЗАТ «Євпаторіяжилбуд-2005»

як власником гуртожитку.

          Проте, з цього приводу суд вважає за

необхідне повідомити наступне.

          Порядок застосування тарифів на

електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затверджений

постановою НКРЕ від 10.03.1999 р. №309 (в редакції постанови НКРЕ від

10.07.2002 р. №758), встановлює тарифи на відпуск електроенергії населенню

тільки для різних індивідуальних побутових потреб у жилих будинках, квартирах,

гуртожитках; для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових

ділянок, дач; освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів та човнів.

До комунально-побутових потреб населення належать індивідуальні витрати

електроенергії на побутове освітлення, опалення, приготування їжі, роботу

електричних побутових пристроїв (пральних машин, холодильників тощо),

комп'ютерної та оргтехніки, санітарно-гігієнічні та культурні потреби.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Порядку до населених пунктів відносяться

споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним

розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для

різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб

особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення

гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання

покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори. Отже,

гуртожитки, згідно з вищевказаним Порядком, відносяться до категорії населених

пунктів, а тому повинні розраховуватися за спожиту електроенергію із

енергопостачальною компанією за загальним розрахунковим лічильником, згідно з

договором про постачання електричної енергії.

          Оскільки розрахунки за спожиту

електричну енергію здійснюються між юридичними особами - власником гуртожитку

та енергопостачальником, то у цьому випадку діють Правила користування

електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 (у

редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України

від 17 жовтня 2005 р. №910). При цьому власник гуртожитку - юридична особа

укладає договір про постачання електричної енергії з енергопостачальником та

сплачує за електричну енергію, спожиту мешканцями гуртожитку за показами

загальнобудинкового приладу обліку. Тобто електрична енергія продається

юридичною особою - постачальником електричної енергії іншій юридичній особі -

населеному пункту на межі балансової належності електричних мереж зазначених

суб'єктів взаємовідносин.

          Оплата електроенергії, спожитої

населеними пунктами (зокрема, гуртожитками) на технічні цілі, наприклад,

освітлення місць загального користування (східці, ліфти тощо), проводиться

відповідно до норм, зазначених у Примітці до Порядку застосування тарифів на електроенергію,

що відпускається населенню і населеним пунктам.

          При цьому слід враховувати, що

загальний засіб обліку, встановлений на межі балансової належності між

постачальником електричної енергії та споживачем - гуртожитком, крім

електричної енергії, спожитої усіма мешканцями гуртожитку, враховує витрати

електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних

з'єднань тощо), споживання електричної енергії на загальні потреби гуртожитку

(освітлення двору та сходових клітин, роботу насосів тощо), а також безоблікове

споживання електричної енергії окремими мешканцями гуртожитку. Таким чином,

сумарне споживання за показами індивідуальних лічильників (у разі їх наявності)

окремих мешканців гуртожитку завжди буде меншим від споживання, зафіксованого

загальним засобом обліку. Оскільки гуртожиток має розраховуватися за загальним

приладом обліку, зазначена різниця в обсягах споживання за загальним та

індивідуальними приладами обліку може розподілятись між мешканцями гуртожитку.

Порядок розподілу знаходиться у виключній компетенції власника гуртожитку, як

господарюючого суб'єкта.

          Відносини мешканців гуртожитку та

його власника регулюються цивільним законодавством (Глава 58 та 59 Цивільного

кодексу України), Житловим кодексом України (Розділ III Глава 4 Житлового

кодексу), а також норм Примірного положення про гуртожитки, затвердженого

постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 р. №208. Відповідно до

норм зазначених нормативно-правових актів розрахунки мешканців будинку за

спожиту електричну енергію здійснюються безпосередньо з власником будинку. При

цьому порядок розрахунків за спожиту електричну енергію мешканцями гуртожитку

має бути визначений документом, що регулює відносини власника гуртожитку та

його мешканців.

          Порядок розрахунків мешканців

(власника) гуртожитку та енергопостачальника може бути змінений лише за умови

внесення відповідних змін до постанови НКРЕ від 10.03.1999 р. №309 в частині

визначення категорії "населений пункт".

          Таким чином, переведення мешканців

гуртожитку на прямі договори з енергопостачальником можливе лише за умови

набуття гуртожитком статусу житлового будинку та приведення розрахункових

засобів обліку споживачів у відповідність до вимог нормативно-технічних

документів. За таких обставин відносини між громадянами та енергопостачальником

будуть регулюватись відповідно до норм Правил користування електричною енергією

для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від

26.07.1999 р. №1357.

          При набутті гуртожитком статусу

житлового будинку індивідуальні прилади обліку мають бути придбані,

встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг

з встановлення оплачена організаціями, які здійснюють розділ обліку електричної

енергії (підпункт "б" пункту 8 ПКЕЕН), тобто власником гуртожитку.

          Зазначена позиція суду

підтверджується також чисельними листами Національної комісії регулювання

електроенергетики України, зокрема, листами №03-39-11/4426 від 20.09.2005 р.,

№05-39-11/1570 від 08.04.2005 р., №03-34-09/4459 від 11.10.2004 р.,

№05-30-11/260 від 22.01.2002 р., №М-88-59 від 10.07.2003 р., №05-39-11/309 від

29.01.2004 р., №05-29-11/529 від 12.02.2004 р., №04-39-09/4134 від 16.09.2004

р.

          Таким чином, твердження відповідача

про необхідність укладання відповідних договорів саме з мешканцями гуртожитків,

як кінцевими споживачами електричної енергії, не є переконливими.

          На думку суду, питання щодо

врегулювання взаємовідносин між мешканцями гуртожитку та його адміністрацією

(власником) має бути вирішено місцевим органом самоврядування. Як свідчать

матеріали справи, відповідне питання про передачу гуртожитків у комунальну

власність ставилося на розгляд Виконавчого комітету Євпаторійської міської

ради, який листом №2543/0242 від 20.04.2005 р. повідомив про необхідність

передачі зовнішніх інженерних мереж відповідним службам міста, погашення

заборгованості перед комунальними службами міста, проведення фінансування

витрат по утриманню та ремонту житла на поточний рік, підготовки нормативного

пакету документів та надання на розгляд комісії з питань приймання відомчого

жилого фонду.

          Проте, сторони під час розгляду

справи не представили суду доказів передачі гуртожитків у комунальну власність,

у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального

кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим

чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

          Ще одним шляхом врегулювання

взаємовідносин, на думку суду, є розгляд питання щодо передачі приміщень у

власність мешканцям гуртожитку з подальшим утворенням об'єднання співвласників

житлового будинку тощо. Як наслідок такої реорганізації між новими власниками

приміщень та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом мають

бути укладені договори про користування електричною енергією. При цьому нові

власники приміщень будуть розраховуватись за індивідуальними засобами обліку.

Приміщення, власника яких не буде визначено, мають бути від'єднані від

внутрішньодомової мережі електропостачання.

          За таких обставин, всебічно та в

повному обсязі дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що

позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» є

обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Державне мито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з

відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу

України.

          З урахуванням викладеного, керуючись

ст.ст. 82-85  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Закрите акціонерне

товариство «Євпаторіяжилбуд-2005» (97401, м. Євпаторія, вул. Крупської, 50, к.

115, ідентифікаційний код 33664560) укласти з Відкритим акціонерним товариством

«Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код

00131400) Договір на поставку електричної енергії №568 від 10.05.2007 р. та

Додаток №4.2 до договору про поставку електричної енергії №568 від 10.05.2007

р. «Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактично спожиту

електроенергію», в редакції Відкритого акціонерного товариства «Крименерго»

(95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400).

3.          У разі неукладення Закритим

акціонерним товариством «Євпаторіяжилбуд-2005» (97401, м. Євпаторія, вул.

Крупської, 50, к. 115, ідентифікаційний код 33664560) договору на поставку

електричної енергії №568 від 10.05.2007 р. та Додатку №4.2 до договору про

поставку електричної енергії №568 від 10.05.2007 р. «Порядок розрахунків для

споживачів, які розраховуються за фактично спожиту електроенергію», в десятиденний

строк з дня набрання чинності рішенням суду, договір вважати укладеним в

редакції Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.

Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400), наданій суду.

4.          Стягнути з Закритого акціонерного

товариства «Євпаторіяжилбуд-2005» (97401, м. Євпаторія, вул. Крупської, 50, к.

115, ідентифікаційний код 33664560) на користь Відкритого акціонерного

товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6,

ідентифікаційний код 00131400) державне мито у розмірі 85,00 грн. та 118,00

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати наказ після набрання судовим

рішенням законної сили.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                        Дворний І.І.