ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003,
м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
РІШЕННЯ
Іменем України
01.04.2008
Справа
№2-17/13385-2007
за
позовом СПД ОСОБА_1, м. Євпаторія
до
відповідача ТОВ "Механомонтаж", м.Сімферополь
Третья
особа без самостійних вимог на предмет спору Фірма „ВСБ” м.Сімферополь
про
стягнення 602 550,00 грн.
По
зустрічному позову ТОВ
"Механомонтаж", м.Сімферополь
до
СПД ОСОБА_1, м. Євпаторія
Про стягнення 250000, 00 грн.
Суддя В.І. Гайворонський
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від
позивача: ОСОБА_2, довіреність №
б/н від 07.08.07, представник;
Від відповідача: Петросян А.Г., довіреність №
б/н від 09.07.07, представник;
Від
третьої особи: Богун В.С, представник;
Сутність спору: Позивач звернувся з
позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 560 000 грн. збитків у
вигляді упущеної вигоди та 42 500грн. збитків у вигляді сплачених штрафних
санкцій та судових витрат у зв'язку з тим, що згідно договору оренди № 3 від
08.09.06р. відповідач зобов'язався надати позивачу у оренду з 05.06.07р. по
20.09.07р. приміщення розташовані на території бази відпочинку «Наладчик» у
смт. Миколаївка Сімферопольського району АРК, укомплектовані усім необхідним
для тимчасового мешкання, а також для підігріву їжі і інвентар, побудови
приміщення та укомплектовані приміщення для їжі. Свої зобов'язання відповідач
не виконав.
Сподіваючись на належне виконання
відповідачем зобов'язань, позивач 17.03.07р. уклав договір з Фірмою „ВСБ”,
згідно якого вказана фірма придбала місця для розміщення відпочиваючих на
вказаній базі відпочинку. Фірма «ВСБ» здійснила передплату у сумі 810 000грн.
Враховуючи, що 250 000грн. складає вартість оренди приміщень у відповідача,
запланований розмір доходу складає 560 000грн. Позивачем у квітні були
спрямовані листи, яки містили прохання про підтвердження платіжних реквізитів відповідача.
Відповіді отримано не було. Також був направлений лист про вжиття заходів до
оформлення та отримання документів, необхідних для початку роботи в новому
курортному сезоні, з тим, щоб необхідні для передачі предмету оренди документи
булі підготовлені і надані позивачу до 05.06.07р. Вказана вимога відповідачем
також проігнорована. Аналогічні вимоги були викладені в листах в травні 2007р.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань позивач був позбавлений
можливості виконати свої зобов'язання. Згідно п.п. 5.2, 5.4 договору з фірмою
«ВСБ» відповідач також повинен сплатити штраф у сумі 40 500грн. 11.07.2007р.
третейським судом задоволені вимоги Фірми «ВСБ» та з позивача на її користь
стягнуто 810 000грн. передплати та 40 500грн. штрафу, а також покладений
обов'язок по відшкодуванню витрат по оплаті судових витрат в сумі 2050грн.
Відповідач у відзиві позов не визнав та
вказав, що він умов договору не порушував. Однак, сам позивач порушив умови
договору не сплатив орендну плату.
Відповідачем подана зустрічна позовна
заява, згідно якої він просить стягнути з позивача по первісному позову 250
000грн. збитків, у зв'язку з тим, що він не виконав умов договору оренди №3 від
08.09.06р. по сплаті орендної плати.
Позивач зустрічний позов не визнав, у
зв'язку з тим, що відповідач (позивач по зустрічному позову) не виконав
зобов'язань.
Третя особа вважає що первісний позов
підлягає задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з
тим, що відповідач (позивач по зустрічному позову)не виконав зобов'язань.
По справі оголошено вступну та
резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд -
Встановив
Згідно договору оренди № 3 від
08.09.2006р. ТОВ "Механомонтаж", названий «орендодавець», надає в
оренду приміщення, а СПД ОСОБА_1, названа «орендар» приймає розташовані на
території бази відпочинку «Наладчик» укомплектовані будинки усім необхідним для
тимчасового проживання, укомплектовані приміщення для підігріву їжі та
інвентар, битови приміщення, укомплектовані приміщення для прийому їжі (п.1.1
договору).
Згідно п.2.1 договору орендодавець
зобов'язаний забезпечити орендаря укомплектованими кімнатами у кількості 52
штук строком з 05.06.07р. по 20.09.07р.
Згідно п.4.1, п.4.2 договору вартість
оренди складає 250 000грн. та оплата проводиться по безготівковому розрахунку
орендодавцю рівними частками в наступному порядку: до 20.04.07р. - 50 000грн.,
до 30.06.07р. - 50 000грн., до 30.07.07р. - 75 000грн., до 30.08.07р. - 75
000грн.
Згідно розділу 10 договору -
реквізити та адреси сторін, там вказані банківські реквізити орендодавця.
Суд вважає, що первісний позов
задоволенню не підлягає, а зустрічний позов необхідно задовольнити, при цьому
виходить з наступних підстав:
З договору слідує, що об'єкт оренди
знаходиться на території бази відпочинку «Наладчик». Таким чином, із
закріпленого в ст. 3 ЦК України одного із основних принципів цивільного права -
принципу розумності, слідує, що для того щоб передати СПД ОСОБА_1 об'єкт
оренди, необхідна її явка в базу відпочинку «Наладчик».
При цьому необхідно відмітить, що
об'єкт оренди є стаціонарним, тобто не пересувним.
Крім цього ст. 532 ЦК України
передбачено, що якщо місце виконання зобов'язання не встановлене в договорі, що
має місце в цьому випадку, зобов'язання про передачу нерухомого майна
виконується по місцю знаходження цього майна.
З урахуванням вищевикладеного, та
приймаючи до уваги суть зобов'язання, про що також вказується в ч.2 ст. 532 ЦК
України, а також передбаченої ст. 8 ЦК України аналогії, суд вважає, що
незалежно від того, що об'єкт оренди включає речі, що не є нерухомими, його
передача повинна виконуватись за містом його знаходження, тобто на базі
відпочинку «Наладчик».
Однак, належних доказів того, що СПД
ОСОБА_1 з'явилась на територію бази відпочинку «Наладчик» для прийняття об'єкта
оренди, не надано.
При цьому суд вважає, що СПД ОСОБА_1
мала можливість добути такі докази, наприклад, застосувати відеозапис,
звукозапис чи фотозйомку при знаходженні на території бази «Наладчик» для
отримання об'єкту оренди.
При цьому також необхідно відмітить,
що в первісному позові не вказується про те, що СПД ОСОБА_1 з'явилась на базу
відпочинку «Наладчик» для отримання об'єкти оренди.
Також необхідно відмітить, що
пояснення третьої особи про те, що вона була на вказаній базі та витребувала
місця для проживання відпочиваючих, не може бути прийняте до уваги, тому що ця
обставина не має правового значення.
Так, ТОВ "Механомонтаж" не
брав зобов'язань перед третьою особою, і, відповідно, доки об'єкт оренди не
переданий СПД ОСОБА_1, третя особа не мала права користуватися цім об'єктом.
При вказаних обставинах немає
підстав вважати, що ТОВ "Механомонтаж" порушив умови договору, і
відповідно, немає підстав вважати, що є його віна. Згідно ст. 614 ЦК України
відповідальність можлива при наявності віни.
Більш того, по тім підставам, якими
обґрунтовується позов, він задоволений бути не може.
Так, згідно первісному позову він
обґрунтовується тим, що СПД ОСОБА_1 спрямовувала ТОВ "Механомонтаж"
листи для підтвердження платіжних реквізитів, а також щоб були вжити заходи до
оформлення і отримання документів, необхідних для початку роботи в новому
курортному сезоні.
Згідно ст. 526 ЦК України
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору
та вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких
умов та вимог - відповідно до звичаїв
ділового обороту або
інших вимог, що
звичайно ставляться.
Між СПД ОСОБА_1 та ТОВ
"Механомонтаж" укладений договор. Таким чином відносини між вказаним
сторонами регулюються договором.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його
недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не
визнаний судом недійсним.
Однак, договором оренди не
передбачена необхідність направляти орендарем вказані листи, а також не
передбачено зобов'язання орендодавця довати на них відповідь.
Таким чином немає підстав вважати,
що при тих обставинах, якими обґрунтовується позов, ТОВ "Механомонтаж"
порушило зобов'язання.
Таким чином по тим підставам, якими
обґрунтовується позов, він задоволений бути не може.
При цьому також необхідно
відмітить, що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу
диспозитивности сторін, суд не вправі розглядати інші підстави, якими позов не
обґрунтовується.
Так, згідно ст. 129 Конституції
України закріплений принцип змагальності сторін та їх рівності перед законом та
судом, а також передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та
доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 8 Конституції
України вона має вищу юридичну
силу та її норми є нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу
диспозитивності сторін також указується
в постанові Верховного Суду України від
20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму
Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі
застосовувати безпосередньо норми
Конституції як норми прямої дії.
Таким чином суд має право розглянути
справу по тім матеріалам, які надані зацікавленими особами.
Однак, по тим підставам, якими
обґрунтовується позов, він задоволений бути не може.
Більш того, розгляд інших підстав,
якими позивач не обґрунтовує позов, буде грубим порушенням прав відповідача,
який вправі знати про підстави позову та надати заперечення щодо них.
Таким чином первісний позов задоволений
бути не може.
Зустрічний позов підлягає задоволенню,
при цьому суд виходить з наступних
обставин:
СПД ОСОБА_1 порушила передбачені п.п.
4.1,4.2 договору зобов'язання в частині сплати орендної плати.
Так, сама СПД ОСОБА_1 вказує в позові,
що орендна плата не сплачена.
Однак підстави, по яким вона не
сплатила орендну плату, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки такі
підстави не передбачені умовами договору, про що раніш вказувалось в рішенні.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання
має виконуватися належним чином відповідно до умов договору
та вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких
умов та вимог - відповідно до звичаїв
ділового обороту або
інших вимог, що
звичайно ставляться.
Згідно ст. 204 ЦК України у суду не
має підстав не приймати до уваги умови договору оренди між позивачем та
відповідачем.
Згідно ст. ст. 611, 615 ЦК України,
224 ГК України, позивач по зустрічному позову має право вимогати відшкодування
збитків у даному випадку.
Таким чином зустрічний позов
відповідає законодавству, обґрунтований та доведений, і не задовольняти його не
має підстав.
Посилання СПД ОСОБА_1 на те, що ТОВ
"Механомонтаж" не поніс реальних збитків, тому що об'єктом оренди
користувались інші відпочиваючи, не може бути прийняте до уваги з наступних
обставин:
Згідно ст. 526 ЦК України
зобов'язання повинні виконуватись, у тому числі, у відповідністю з умовами
договору.
Таким чином СПД ОСОБА_1 від сплати вказаних в п.п. 4.1,
п.п. 4.2 договору сум та вказані в п. 4.2. договору строки ніхто не звільняв.
Більш того, згідно ч.2 ст. 224 ГК
України під збитками розуміються неотримані доходи, яки повноважна сторона
отримала би при належном виконанні зобов'язань.
Таким чином, відносно взаємовідносин
сторін, збитки є реальними та повністю відповідають вимогам законодавства.
Крім цього СПД ОСОБА_1 не довела
обставин на які посилається - то, що об'єктом оренди користувалися інші
відпочиваючі та сплатили за це ТОВ "Механомонтаж" 250 000грн.
Згідно ст. 33 ГПК України та ст. 129
Конституції України обов'язок надання доказів покладається на зацікавлену
сторону.
Виходячи з закріпленого у ст. 129
Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не повинен знаходити за
зацікавлену сторону докази.
При цьому необхідно відмітить, що СПД
ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що вона зверталася в уповноважені органі для надання відповідних доказів та їй в цьому
було відмовлено.
Оскільки відповідні докази не були
надані зацікавленою особою до прийняття рішення, немає підстав залучати до
справі такі докази після прийняття рішення.
Підстав для відшкодування по первісному
позову судових витрат позивачу відповідачем, згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, не
існує.
Судові витрати по зустрічному позову по
держмиту в сумі 2500 грн. та 118 грн. інформаційно - технічного забезпечення
судового процесу підлягають відшкодуванню згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України ТОВ
"Механомонтаж" СПД ОСОБА_1
Згідно ст. 84 ГПК України суд повинен
в резолютивній частині рішення вказати про повернення мита з бюджету.
ТОВ "Механомонтаж" сплачене
держмито у сумі 2 500грн. по платіжному дорученню №151 від 29.10.2007р. та в сумі 85 грн. по платіжному
дорученню № 150 від 29.10.07р.
Таким чином ТОВ
"Механомонтаж" надмірне сплачене держмито в сумі 85 грн., яке
підлягає поверненню. Згідно ч. 2 ст. 47 ГПК України у вказаному випадку
передбачена видача довідки.
На підставі вищевикладеного, а також
керуючись ст. ст. 44, 47, 49, 75,82, 84, 85 ГПК України, суд, -
ВИРИШИВ:
В первісному позові відмовити повністю.
Зустрічний
позов задовольнити.
Стягнути з СПД ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р
НОМЕР_2, АКБ «ЧБРР», МФО 384577) на
користь ТОВ "Механомонтаж"( м.Сімферополь, вул. Самокиша, 22, ОКПО
30691983, р/р 26001258463001 в КРУ « Приватбанк» м. Сімферополь) збитки в сумі 250000,00 грн., судові витрати:
2500,00грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційне технічне
забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути
ТОВ «"Механомонтаж" (м. Сімферополь, вул. Самокиша, 22, ОКПО
30691983, р/р 26001258463001 в КРУ « Приватбанк» м. Сімферополь) 85 грн. надмірно сплаченого держмита із
Державного бюджету.
Видати
довідку.
Суддя
Господарського суду
Автономної
Республіки Крим
Гайворонський В.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2008 |
Оприлюднено | 17.06.2008 |
Номер документу | 1711958 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Гайворонський В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні